Україна
Донецький окружний адміністративний суд
18 жовтня 2022 року Справа№200/4181/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Арестової Л. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місцезнаходження: майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, Харківська область, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
25.08.2022 ОСОБА_1 , позивач, звернулась з позовом до Донецького окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач-2) про:
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління пенсійного фонду України в Харківський області про відмову у призначенні пенсії від 11.07.2022 № 056650007627;
- зобов'язання Головне управління пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.02.2022, про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із зарахуванням до пільгового стажу роботи за Списком № 2, періодів її роботи пробовідбірником з 14.10.1991 по 17.04.1994, з 18.04.1994 по 13.01.1997, з 14.01.1997 по 21.01.1997, з 27.01.1997 по 31.05.2005.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
05.09.2022 відповідач-1 надав до суду відзив на позовну заяву.
06.09.2022 відповідач-1 надав витребувані судом докази по справі.
12.09.2022 відповідач-2 надав до суду відзив на позовну заяву.
14.10.2022 відповіда-1 надав до суду докази по справі.
Інших клопотань від сторін до суду не надходило.
За правилами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Відповідно до частини п'ятої статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відтак, відсутні перешкоди для розгляду справи по суті.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено ще на 30 діб, тобто до 25.04.2022.
Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 на 30 діб.
Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.
Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб.
02.03.2022 опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану року, судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.
Відповідно до наказу голови Донецького окружного адміністративного суду від 26.02.2022 №14/І-г «Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи» запроваджено особливий режим роботи для суддів Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи з 26.02.2022 до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.
Донецький окружний адміністративний суд продовжує свою роботу у дистанційному режимі.
Так, позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач-2 рішенням від 11.07.2022 № 056650007627 протиправно відмовив їй в призначенні пенсії на пільгових умовах, та протиправно не зарахував до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи з 27.01.1997 по 31.05.2005, оскільки, довідка №200 від 02.04.2021 не відповідає вимогам додатку №5 пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, а саме вказано посилання на пільговий довідник, який не був чинний на період роботи заявника; та періоди роботи пробовідбірником з 14.10.1991 по 17.04.1994, з 18.04.1994 по 13.01.1997, з 14.01.1997 по 21.01.1997, посилаючись на відсутність рішення комісії щодо підтвердження стажу роботи або відмову в його підтвердженні.
Позивач вважає таке рішення протиправним та таким, що порушує її конституційні права. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В установлений судом строк відповідачем-1 через Відділ документообігу та архівної роботи суду подав відзив на адміністративний позов, за змістом якого заперечив проти задоволення заявлених вимог в повному обсязі.
Свою позицію відповідач-1 вмотивовував тим, що рішенням від 11.07.2022 №0566500007627 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням стажу по Списку №2. До пільгового стажу не були зараховані періоди роботи з 14.10.1991 по 21.01.1997 у зв'язку з ненаданням документів на комісію, з 27.01.1997 по 31.05.2005 у зв'язку з ненаданням довідки.
Крім того, відповідач-1 зазначає, що позивачем не дотримано порядок з підтвердження стажу роботи на ліквідованих підприємствах з 14.10.1991 по 21.01.1997, та позивач надала довідку від 02.04.2021 №200 уточнюючу пільговий характер роботи з 27.01.1997 по 31.05.2005, яка не відповідає вимогам додатку № 5 пункту 20 Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637. Отже, управління не мало достатніх підстав для зарахування до пільгового стажу вищевказаних періодів роботи позивача.
Відповідач-2 надав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що рішенням №056650007627 від 11.07.2022 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Так, до пільгового стажу за Списком № 2 позивачу не зараховано період роботи з 27.01.1997 по 31.05.2005, оскільки довідка №200 від 02.04.2021 не відповідає вимогам додатку № 5 пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, а саме: вказано посилання на пільговий довідник, який не був чинний на період роботи позивача, відсутній підпис головного бухгалтера та відсутні документи, які засвідчують право підпису «Т.в.о. генерального директора», «В.О. інженера з кадрів»; періоди роботи з 14.10.1991 по 17.04.1994, з 18.04.1994 по 13.01.1997, з 14.01.1997 по 21.01.1997, оскільки, відсутнє рішення Комісії про підтвердження стажу роботи або про відмову у його підтвердженні.
Просив в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 .
23.02.2022 позивач звернувся через вебпортал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії.
11.07.2022 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області прийняло рішення №056650007627 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 в якому зазначило, зокрема, наступне.
Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 23.02.2022.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах мають працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Вік позивача 50 років.
Страховий стаж 31 рік 06 місяців 06 днів.
Пільговий стаж відсутній.
Результати розгляду документів, доданих до заяви:
Право на пільгове пенсійне забезпечення підтверджується відповідно до списку виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах на підставі записів у трудовій книжці працівника та уточнюючих довідок.
Для підтвердження пільгового стажу роботи підприємство, де працювала особа, надається уточнююча довідка, передбачена пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт найменування списків або їх номери куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі відсутності правонаступника, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугою років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника, визначений Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1.
Відповідно до Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1 зазначені періоди роботи повинні розглядатись на Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України для підтвердження стажу роботи на пільгових умовах.
До пільгового стажу за Списком № 2 не зараховано:
період роботи з 27.01.1997 по 31.05.2005, оскільки довідка № 200 від 02.04.2021 не відповідає вимогам додатку № 5 п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, а саме:
- вказано посилання на пільговий довідник, який не був чинний на період роботи Позивача;
- відсутній підпис головного бухгалтера та відсутні документи, які засвідчують право підпису «Т.в.о. генерального директора», «В.о. інженера з кадрів»;
період роботи з 14.10.1991 по 17.04.1994, з 18.04.1994 по 13.01.1997, з 14.01.1997 по 21.01.1997, оскільки відсутнє рішення Комісії про підтвердження стажу роботи або про відмову у його підтвердженні.
Не працює.
Враховуючи зазначене, вирішено: відмовити в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Дата з якої позивач матиме право на пенсійну виплату 15.06.2034.
На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває, пенсію не отримує.
Позивач, не погодившись із зазначеним рішенням відповідача-2, звернулась із даним позовом до суду.
Судом встановлено, що відповідно до записів №5-11 трудової книжки серії НОМЕР_3 , на ім'я ОСОБА_1 , позивач:
- з 14.10.1991 по 21.01.1997 - працювала пробовідбірником в Управлінні технічного контроля якості вугля та стандартів ДП «Красноармійськвугілля»;
- з 27.01.1997 по 31.05.2005 - працювала пробовідбірником в Державному відкритому акціонерному товаристві «ЦЗФ» Комсомольська».
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2014 № 280 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Основними завданнями Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; внесення пропозицій Міністрові соціальної політики щодо забезпечення формування державної політики із зазначених питань; виконання інших завдань, визначених законом.
Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.
Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон України №1058-IV), цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Статтею 114 Закону України № 1058-IV врегульовано питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Відповідно до статті 44 Закону України № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до положень частини першої статті 1 Закону України № 1058-IV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
Згідно з абзацом 1 частини другої вказаної статті страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (частина четверта статті 24 Закону України № 1058-IV).
Згідно з пунктом 2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
До набрання чинності Законом України №1058-IV питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій, регулювалися Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII.
Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Разом з тим, до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлений порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього Закону, згідно якої особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою Пенсійного фонду України № 18-1 від 10.11.2006 (далі - Постанова №18-1), Пенсійний фонд України визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах у разі ліквідації підприємства без визначення правонаступника.
Відповідно до пункту 11 Постанови №18-1 із заявою про підтвердження стажу роботи (додаток 2) заявник (його законний представник або представник, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (далі - його представник)) може звернутись до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України незалежно від території обслуговування цього органу.
Для підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, до заяви додаються:
документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01 липня 2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр);
трудова книжка;
документи (за наявності), видані архівними установами, зокрема:
довідка про заробітну плату;
копії документів про проведення атестації робочих місць;
копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати.
Згідно з пунктом 3 Постанови №18-1 підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років та періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії (далі - Комісії).
Згідно з пунктом 6 Постанови №18-1 основним завданням Комісії є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття за результатами їх розгляду рішень про підтвердження (відмову в підтвердженні) стажу роботи.
З аналізу змісту Постанови №18-1 вбачається, що Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, був прийнятий на виконання пункту 20 Порядку №637.
Разом з тим, Порядок № 637, застосовується в разі коли відсутня трудова книжка, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.
З наведеного вбачається, що звернення до комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства без визначення правонаступника, позивач мав би тоді, коли у його трудовій книжці були відсутні необхідні записи або містилися неправильні чи неточні записи про періоди його роботи.
Як встановлено судом вище, трудова книжка позивача містить належним чином здійснені записи щодо роботи позивача у період з 14.10.1991 по 21.01.1997. Записи про спірний період роботи засвідчені відповідними печатками підприємства і дефектів їх вчинення не мають.
З огляду на наведене, враховуючи сукупність належних та допустимих доказів, приписи законодавства, що діяло до набрання чинності Законом №1058-IV, суд дійшов висновку, що записи у трудовій книжці підтверджують характер роботи позивача у період з 14.10.1991 по 21.01.1997, що надає право включення вищевказаних періодів роботи до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.03.2018 у справі №233/2084/17, від 05.08.2020 у справі №127/9289/17, висновки яких суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина п'ята статті 242 КАС України).
Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.05.2018 в справі №174/658/16-а (провадження №К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву щодо пенсії.
Крім того, як встановлено судом вище, при призначенні пенсії позивачу не було зараховано до пільгового стажу період роботи з 27.01.1997 по 31.05.2005, оскільки довідка № 200 від 02.04.2021 не відповідає вимогам додатку № 5 пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, а саме: вказано посилання на пільговий довідник, який не був чинний на період роботи позивача; відсутній підпис головного бухгалтера та відсутні документи, які засвідчують право підпису «Т.в.о. генерального директора», «В.о. інженера з кадрів».
Судом встановлено, що з 27.01.1997 по 31.05.2005 позивач працювала пробовідбірником в Державному відкритому акціонерному товаристві «ЦЗФ» Комсомольська», що підтверджується записами трудової книжки серії НОМЕР_3 .
Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Із аналізу наведених положень вбачається, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Натомість необхідність підтвердження трудового стажу іншими документами виникає лише у випадку відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Як встановлено судом вище, період робот позивача з 27.01.1997 по 31.05.2005 відображений у його трудовій книжці із зазначенням посади, а тому необхідність підтвердження цього періоду іншими документами, за наявності усіх необхідних записів у трудовій книжці, на переконання суду, не є обов'язковим.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу позивача за Списком №2 період роботи з 27.01.1997 по 31.05.2005.
Оскільки факт перебування позивача на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах підтверджується насамперед відповідними записами в її трудовій книжці, суд констатує, що рішення Головного управління пенсійного фонду України в Харківський області від 11.07.2022 № 056650007627 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 прийнято без дотримання положень статті 2 КАС України та статті 46 Конституції України, отже є протиправним та підлягає скасуванню.
Отже, після скасування судом рішення, саме відповідач-2 зобов'язаний, з урахуванням зроблених висновків суду, зарахувати до пільгового стажу позивача спірні періоди роботи.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Оскільки суд наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача, в той час як спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, суд вважає за доцільне визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління пенсійного фонду України в Харківський області від 11.07.2022 № 056650007627 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківський області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №2 періоди роботи з 14.10.1991 по 21.01.1997, з 27.01.1997 по 31.05.2005, та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України роботи в Харківський області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.02.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
При цьому, суд вважає, вищевказаний спосіб захисту достатнім, враховуючи обставини по справі.
За таких обставин, позов підлягає задоволенню частково.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до квитанції-ID №3005-1212-1551-5718 від 21.08.2022 позивачем сплачено судовий збір в сумі 992,40 грн.
Згідно частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, зважаючи на те, що позивачем сплачено суму судового збору та позовні вимоги задоволено, суд приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2 суму судового збору на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місцезнаходження: майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, Харківська область, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління пенсійного фонду України в Харківський області від 11.07.2022 № 056650007627 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківський області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №2 періоди роботи з 14.10.1991 по 21.01.1997 та з 27.01.1997 по 31.05.2005.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України роботи в Харківський області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.02.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 18.10.2022.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду у паперовому вигляді або через електронний кабінет (https://id.court.gov.ua/) у підсистемі «Електронний суд».
У разі застосування судом частини третьої статті 243 КАС України строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.В. Арестова