Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 жовтня 2022 року Справа№200/4291/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кравченко Т.О.,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Національної поліції України, про визнання протиправним рішення і зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
07 вересня 2022 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Донецькій області), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Національної поліції України (далі - третя особа), в якому позивач просив:
- визнати протиправним рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 01 серпня 2022 року № 2889617192 «Про відмову в призначенні пенсії», яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 01 серпня 2022 року відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі пільгової вислуги років для призначення пенсії - 27 років 00 місяців 08 днів.
Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.
12 вересня 2022 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановив строк для подання відзиву на позовну заяву; витребував у відповідача докази.
Про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі учасники справи повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Відповідно до ч. 1 ст. 262 КАС розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу, розпочинається через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС).
Як на час прийняття адміністративної справи до провадження, так і на час розгляду цієї справи по суті триває широкомасштабна військова агресія Російської Федерації, яка слугувала підставою для введення в Україні з 24 лютого 2022 року 05 години 30 хвилин воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану».
Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану продовжений з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що з 05 серпня 1996 року він проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 06 листопада 2015 року - в органах Національної поліції України.
19 травня 2017 року на підставі наказу від 17 травня 2017 року № 163о/с був звільнений зі служби в поліції за п. 7 (за власним бажанням) ч. 1 ст. 77 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VІІІ «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580).
Позивач стверджував, що на час звільнення з міліції його календарна вислуга складала 20 років 09 місяців 14 днів, пільгова - 27 років 00 місяців 08 днів, (участь в антитерористичній операції в пільговому обчисленні один місяць служби за три - 12 років 02 місяці 16 днів).
Вказував на те, що під час проходження служби в органах внутрішніх справ в період з 07 квітня 2014 року по 19 травня 2017 року він брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції і набув статус учасника бойових дій.
При звільненні зі служби в поліції йому протиправно відмовлено в оформленні та направленні необхідних документів до органів Пенсійного фонду України для призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року у справі № 200/11837/21 визнана протиправною бездіяльність Національної поліції України щодо відмови в оформленні та направленні необхідних документів до органів Пенсійного фонду України для призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону № 2262; Національну поліцію України зобов'язано підготувати на направити до ГУ ПФУ в Донецькій області документи для призначення позивачу пенсії за вислугу років, зарахувавши до вислуги років для призначення пенсії період його безпосередньої участі в антитерористичній операції з 07 квітня 2014 року по 19 травня 2017 року на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
На виконання рішення суду у справі № 200/11837/21 Національна поліція України підготувала та направила до ГУ ПФУ в Донецькій області документи для призначення пенсії.
01 серпня 2022 року ГУ ПФУ в Донецькій області прийняло рішення № 2889617192 «Про відмову в призначенні пенсії» на тій підставі, що для призначення пенсії за ст. 12 Закону № 2262 необхідно мати календарну вислугу років 23 роки та більше.
Позивач вважає це рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а тому звернувся до суду з цим позовом.
Зазначає, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон № 2262. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою № 393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Позивач покликався на висновок Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду, викладений в постанові від 03 березня 2021 року у справі № 805/3923/18-а.
Просив задовольнити позов.
Відповідач позов не визнав, надав відзив на позовну заяву.
Відповідач доводив, що рішення про відмову в призначенні пенсії є правомірним, під час його прийняття пенсійний орган діяв в межах повноважень, в порядку та у спосіб, що визначені законодавством.
Відповідач покликався на ст. 1 Закону № 2262 та зазначав, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Вказував на те, що ст. 12 Закону № 2262 передбачено, що пенсія за вислугу років призначається за наявності відповідних умов, а саме:
- відповідної календарної вислуги;
- якщо вони звільненні зі служби.
Відповідач стверджував, що реалізація права на пенсію можлива лише за наявності двох означених умов.
Покликався на ст. 58 Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1992 року № 1-рп/99 і зазначав, що пенсійні органи призначають пенсію відповідно до тих нормативно-правових актів, які є чинними на час реалізації права на пенсію, а саме набуття необхідного стажу та звільнення зі служби.
Щодо порядку обрахунку календарної вислуги років позивача, пенсійний орган зауважив таке.
Законом України від 08 липня 2011 року № VІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668), який набув чинності 01 жовтня 2011 року, внесені зміни до ст. 12 Закону № 2262.
Ст. 12 Закону № 2262 в редакції Закону № 3668 передбачає, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д» ст. 1-2 цього Закону, незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше; з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше».
Календарний рік - це рік, який особа фактично відпрацювала на займаній посаді.
Таким чином, з 01 жовтня 2011 року пункт «а» ст. 12 Закону № 2262 поширює свою дію лише на осіб, які мають календарну вислугу року, яку заборонено обраховувати у будь-якому пільговому обчисленні (законодавець розмежував такі поняття як «вислуга років» та «календарна вислуга років»; Закон № 2262 не містить ні у ст. 12, ні у ст. 17 жодної відсилочної (бланкетної) норми до інших актів законодавства; постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 не може бути застосована до положень п. «а» ст. 12 Закону № 2262 в редакції, чинній після 01 жовтня 2011 року; вислуга років, зарахована на пільгових умовах (у кратному розмірі) відповідно до зазначеної постанови Кабінету Міністрів України впливає на розмір надбавки за вислугу років у складі грошового забезпечення, яка враховується при призначенні пенсії, та, відповідно, на розмір призначеної пенсії.
Відповідач доводив, що аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що Законом № 2262 чітко визначено, що пенсія за вислугу років призначається при наявності на день звільнення певної календарної вислуги та містить виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років.
Як зазначено у Пояснювальній записці до проекту Закону № 3668 його розроблено з метою визначення заходів подальшого реформування пенсійної системи та збалансування солідарної системи пенсійного страхування шляхом, зокрема, поступового збільшення необхідної вислуги для призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та деяким іншим особам, запровадивши при цьому її календарне обчислення.
Відповідач наголошував, що норми ст. 12 Закону № 2262 є чинними та неконституційними не визнавалися, а тому підстави для призначення позивачу пенсії відсутні.
Крім того, пенсійний орган покликався на ст. 10 Закону № 2262 та зазначав, що призначення пенсії належить до його виключної компетенцією, а суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Просив відмовити в позові.
Після ознайомлення з відзивом на позовну заяву позивач надав пояснення, в яких вказав, що наполягає на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених в позові.
Третя особа правом на подання пояснення не скористалася.
Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.
На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
З 21 серпня 2013 року постійне місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить штамп про реєстрацію місця проживання, проставлений в паспорті.
У зв'язку з тимчасовою окупацією його населеного пункту позивач був вимушений переміститися на підконтрольну органам державної влади територію і набув статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджено довідкою від 05 січня 2017 року № 0000081524.
Фактичне місце проживання/перебування позивача після переміщення: АДРЕСА_2 .
Позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_3 , виданим Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області 16 травня 2016 року.
В період з 05 серпня 1996 року по 06 листопада 2015 року позивач проходив службу в органах внутрішніх справ, з 07 листопада 2015 року по 19 травня 2017 року - службу в Національній поліції.
При цьому в період з 07 квітня 2014 року по 06 листопада 2015 року підполковник міліції ОСОБА_1 брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької області, про що свідчить довідка Головного управління МВС України в Донецькій області від 14 серпня 2018 року № 268лк, видана на підставі наказів Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України від 02 лютого 2015 року № 33 та від 13 грудня 2015 року № 347.
19 травня 2017 року згідно з наказом Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 17 травня 2017 року № 163о/с «По особовому складу» підполковник поліції ОСОБА_1 , який обіймав посаду заступника начальника міжрайонного відділу № 5 (м. Слов'янськ) управління захисту економіки в Донецькій області, був звільнений зі служби в поліції за п. 7 (за висланим бажанням) ч. 1 ст. 77 Закону № 580.
Серед іншого в наказі від 17 травня 2017 року № 163о/с Департамент захисту економіки Національної поліції України визначив станом на день звільнення стаж служби ОСОБА_1 в поліції для виплати надбавки за вислугу років - 20 років 00 місяців 24 дні; час служби в податковій міліції - 00 років 08 місяців 20 днів; вислугу років для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції - 20 років 09 місяців 14 днів; вислугу років на пільгових умовах - 12 років 02 місяці 16 днів.
Після звільнення зі служби в поліції позивач звернувся до Департаменту захисту економіки Національної поліції України з заявою, в якій просив перерахувати вислугу років з врахуванням періоду безпосередньої участі в антитерористичної операції, забезпечені її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції, та направити документи для призначення йому пенсії за вислугу років до органів Пенсійного фонду. Однак позивачу в цьому було відмовлено з посиланням на те, що для призначення пенсії за вислугу років по лінії МВС він повинен мати календарну вислугу років на момент звільнення 23 роки.
Вважаючи бездіяльність Національної поліції України протиправною, позивач звернувся до суду.
06 грудня 2021 року Донецький окружний адміністративний суд ухвалив рішення у справі № 200/11837/21, яким позов ОСОБА_1 задовольнив, а саме:
- визнав протиправною бездіяльність Національної поліції України щодо відмови в оформленні та направленні необхідних документів до органу Пенсійного фонду України для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону № 2262;
- зобов'язав Національну поліцію України оформити та направити необхідні документи до ГУ ПФУ в Донецькій області для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону № 2262 із зарахуванням до вислуги років для призначення пенсії часу проходження служби з 07 квітня 2014 року до 19 травня 2017 року, впродовж якого позивач брав безпосередню участь в антитерористичній операції, на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2022 року і набрало законної сили.
Під час розгляду справи № 200/11837/21 серед іншого суд встановив такі обставини:
«[…]
ОСОБА_1 , […], в період з 05 серпня 1996 року по 06 листопада 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ, з 07 листопада 2015 року по 19 травня 2017 року - службу в Національній поліції.
Відповідно до наказу Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 17 травня 2017 року № 163 о/с, (згідно з яким позивача з 19 травня 2017 року звільнено зі служби в поліції), вислуга років позивача станом на 19 травня 2017 року становила: у календарному обчисленні - 20 років 09 місяців 14 днів, вислуга років на пільгових умовах - 12 років 02 місяці 16 днів.
Під час проходження такої служби в період з 07 квітня 2014 року по 06 листопада 2015 року та з 07 листопада 2015 року по 19 травня 2017 року позивач брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Донецької області (довідки Головного управління МВС України в Донецькій області від 08 січня 2016 року № 499лк/АБ та Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 2019 року). Є учасником бойових дій (відповідне рішення про визнання учасником бойових дій від 11 лютого 2016 року №2/1/V/44, посвідчення серії НОМЕР_3 , видане Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області 16 травня 2016 року).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03 травня 2019 року в справі № 200/3667/19-а, яке набрало законної сили, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання протиправною відмови в оформленні документів для призначення пенсії за вислугу років та зобов'язання оформити та подати до органу Пенсійного фонду України документи для призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону № 2262 відмовлено.
Предметом спірних правовідносин у справі була правомірність відмови відповідача листом від 21 лютого 2019 року № П-244 в оформленні документів для призначення пенсії за вислугу років на підставі заяви позивача від 01 лютого 2019 року.
Пізніше - 03 березня 2021 року Верховний Суд виніс постанову від 03 березня 2021 року у справі № 805/392/18-а, в якій визначив правову позицію щодо спірного питання - щодо необхідності зарахування до вислуги років при призначені пенсії вислугу років з урахуванням не лише календарного, а й пільгового стажу.
02 квітня 2021 року позивач через свого адвоката звернувся до Департаменту захисту економіки Національної поліції України із запитом, в якому, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, що висловлена в постанові від 03 березня 2021 року у справі № 805/3923/18-а, просив врахувати цю позицію та зарахувати до його календарної вислуги років пільгову вислугу років і направити до ГУ ПФУ в Донецькій області заяву позивача про призначення пенсії та документи (з довідкою про розрахунок вислуги років для призначення пенсії) для подальшого призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262.
Листом Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 12 квітня 2021 року № 9аз в задоволенні заяви відмовлено з посиланням на те, що для отримання права на призначення пенсії обов'язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі, до якої зарахування стажу роботи в пільговому обчисленні законом не передбачено. Згідно з наказом Департаменту від 17 травня 2017 року № 163 о/с позивач звільнений зі служби в поліції з 19 травня 2017 року та вислуга років його у календарному обчисленні становила 20 років 09 місяців 14 днів. Відповідно до Закону № 2262 особи, звільнені зі служби в поліції з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року, набувають права на пенсію за наявності у них вислуги 23 календарних років і більше.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року в справі № 200/6225/21, яке набрало законної сили, в задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України, третя особа ГУ ПФУ в Донецькій області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
15 липня 2021 року позивач через свого адвоката звернувся до Департаменту захисту економіки Національної поліції України із запитом, в якому, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, що висловлена в постанові від 03 березня 2021 року у справі № 805/3923/18-а, просив врахувати цю позицію та зарахувати до його календарної вислуги років пільгову вислугу років і направити до ГУ ПФУ в Донецькій області заяву позивача про призначення пенсії та документи (з довідкою про розрахунок вислуги років для призначення пенсії) для подальшого призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262.
Листом Департаменту захисту економіки Національної поліції України № 0-77 від 19 серпня 2021 року на адвокатський запит, було повідомлено, що 12 квітня 2021 року за № 9аз представнику позивача було надано відповідь на аналогічний адвокатський запит, тому Відповідачем було направлено копію попередньої відповіді.
[…]».
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд виходив з того, що ст. 17-1 Закону № 2262 визначено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пп. «а» п. 3 постанови Кабінету Міністрів від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абз. 1 п. 1 цієї постанови, (до яких належав позивач), зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці, зокрема:
час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції;
час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03 березня 2021 року в справі № 805/3923/18-а.
Позивач не має календарної вислуги років для призначення пенсії, проте, в нього наявний відповідний пільговий стаж відповідно до пп. «а» п. 3 постанови Кабінету Міністрів від 17 липня 1992 року № 393 (час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції).
За висновком суду, викладеним в рішенні від 06 грудня 2021 року у справі № 200/11837/21, із зарахуванням на пільгових умовах часу проходження служби, протягом якого позивач брав участь в антитерористичній операції, він набув право на пенсійне забезпечення відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону № 2262.
12 липня 2022 року Сектор з питань пенсійного забезпечення Головного управління Національної поліції в Донецькій області на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року у справі № 200/11837/21 та відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 направив до ГУ ПФУ в Донецькій області документи для призначення пенсії підполковнику поліції ОСОБА_1 (вих. № супровідного листа 370/48-2022).
В поданні про призначення пенсії від 27 червня 2022 року № 992, складеному на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2022 року у справі № 200/11837/21, Сектор з питань пенсійного забезпечення Національної поліції України навів розрахунок вислуги років для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, а саме:
- відповідно до наказу Національної поліції України від 17 травня 2017 року № 163о/с підполковник поліції ОСОБА_1 , заступник начальника міжрайонного відділу № 5 управління захисту економіки в Донецькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, звільнений зі служби в поліції згідно з п. 7 (за власним бажанням) ч. 1 ст. 77 Закону № 580;
- дата звільнення - 19 травня 2017 року.
Вислуга років для призначення пенсії станом на 19 травня 2017 року складає: 33 роки 00 місяців 00 днів (на виконання судових рішень у справі № 200/11837/21), календарна вислуга - 20 років 09 місяців 14 днів.
Разом з поданням про призначення пенсії до ГУ ПФУ в Донецькій області також була надіслана заява ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років від 27 червня 2022 року.
Суд зауважує, що в заяві про призначення пенсії рядки «Спеціаліст відділу» та «Начальник відділу» не заповнені, печатка установи відсутня.
В грошовому атестаті № 6, складеному Департаментом захисту економіки Національної поліції України 16 червня 2022 року, зазначено, що стаж служби ОСОБА_1 станом на 19 травня 2017 року згідно з наказом від 17 травня 2017 року № 163о/с складає 20 років 04 місяці 24 дні.
Крім того, разом з поданням та заявою ОСОБА_1 про призначення пенсії Головне управління Національної поліції в Донецькій області направило ГУ ПФУ в Донецькій області грошовий атестат № 6, довідку про додаткові види грошового забезпечення від 16 червня 2022 року № 20, копії паспорта та ідентифікаційного номера заявника, посвідчення учасника бойових дій, копії рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2022 року у справі № 200/11837/21, копії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, наказу від 17 травня 2017 року № 163о/с та картку з банківськими реквізитами.
Ці документи ГУ ПФУ в Донецькій області отримало 26 липня 2022 року.
01 серпня 2022 року за наслідками розгулу заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії відповідно до Закону № 2262, а також документів, які надійшли від Головного управління Національної поліції в Донецькій області, ГУ ПФУ в Донецькій області прийняло рішення № № 2889617192 про відмову у призначенні пенсії.
В обґрунтування цього рішення пенсійний орган покликався на норми п. п. «а», «б» ст. 12 Закону № 2262 та зазначав, що в наданому пакеті документів для призначення пенсії за вислугу років, а саме в наказі від 17 травня 2017 року № 163о/с загальна вислуга років станом на 19 травня 2017 року для призначення пенсії складає 33 роки 00 місяців 00 днів та в грошовому атестаті № 6 - у календарному обчисленні - 20 років 00 місяців 24 дні.
Також пенсійний орган зауважив, що заява про призначення пенсії подана з порушенням, оскільки в ній відсутні підпис спеціаліста відділу та підпис і печатка начальника відділу.
Як наслідок, ГУ ПФУ в Донецькій області відмовило ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років у зв'язку з відсутністю:
- необхідної календарної вислуги років, передбаченої п. «а» ст. 12 Закону № 2262;
- страхового стажу, передбаченого п. «б» ст. 12 Закону № 2262 та недосягненням заявником 45-річного віку.
Позивачу роз'яснено, що у випадку незгоди з прийнятим рішенням, воно може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
У відповідь на адвокатський запит представника позивача - адвоката Овчаренка О.О. від 11 серпня 2022 року разом з листом від 16 серпня 2022 року № 0500-1502-8/50000 ГУ ПФУ в Донецькій області надало рішення від 01 серпня 2022 року № 2889617192 про відмову у призначенні пенсії.
Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи суду не надали.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 102 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VІІІ «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580) пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюється в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Згідно з п. «б» ч. 1 ст. 1-2 Закону № 2262 право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог ч. 5 ст. 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби): особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
Умови призначення пенсії за вислугу років визначає ст. 12 Закону № 2262.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону № 2262 пенсія за вислугу років призначається:
а) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у п. п. «б» - «д», «ж», «з» ст. 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у ч. 3 ст. 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби:
[…]
з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше;
[…]
До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у ч. 2 ст. 17 цього Закону;
б) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у п. п. «б» - «д», «з» ст. 1-2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у ч. 3 ст. 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України.
[…].
Види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, визначені ст. 17 Закону № 2262.
Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 17 Закону № 2262 особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у п. п. «б» - «д», «з» ст. 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються:
а) військова служба;
б) служба в органах внутрішніх справ, поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;
[…].
При призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
Відповідно до ст. 17-1 Закону № 2262 порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі ст. 17-2 Закону № 2262 обчислення вислуги років для призначення пенсії здійснюється, як правило, за послужним списком особової справи військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію за цим Законом.
Перелік документів, що підтверджують окремі періоди військової служби, служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України та Національному антикорупційному бюро України, які підлягають зарахуванню до вислуги років у календарному обчисленні або на пільгових умовах визначається Кабінетом Міністрів України.
17 липня 1992 року Кабінет Міністрів України на виконання Закону № 2262 прийняв постанову № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їхніх сімей та прирівняних до них осіб» (далі - Порядок № 393).
Пп. «а» п. 3 Порядку № 393 передбачено, що до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абз. 1 п. 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Наведені вище норми Закону № 2262 та Порядку № 393 суд застосовує до спірних правовідносин з урахуванням висновків Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду, викладених в постанові від 03 березня 2021 року у справі № 805/3923/18-а, а саме:
«[…]
9.10. Статтею 17 Закону № 2262-XII визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею 17-1 Закону № 2262-XII встановлено саме порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим законом. У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що цей період та пільгові умови встановлюються саме Кабінетом Міністрів України.
9.11. Отже, Законом № 2262-XII передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.
9.12. Постановою № 393 визначено, зокрема, порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років, зокрема, поліцейським. Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах.
9.13. Таким чином, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон № 2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
9.14. Отже, в даному випадку, ураховуючи наведене, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду погоджується з висновком, викладеним у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 750/9775/16-а, та не вбачає підстав для відступу від нього в цій справі.
9.15. Водночас, з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону № 2262-XII у частині призначення пенсії за вислугу років, враховуючи пільгове нарахування стажу, колегія суддів вважає за необхідне відступити від правових висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 725/1959/17, від 27 березня 2018 року у справі № 295/6301/17.
[…]».
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 480/4241/18 підтримала правову позицію, викладену в постанові від 03 березня 2021 року у справі № 805/3923/18-а, згідно з якою для призначення пенсій за вислугу років за Законом № 2262 календарна вислуга років може бити зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393 та з метою забезпечення єдності та сталої судової практики відступила від висновків щодо застосування норм права у постановах Верховного Суду від 22 листопада 2018 року у справі № 161/4876/17, від 15 серпня 2019 року у справі № 281/459/17, від 27 березня 2020 року у справі № 569/727/17 та інших, у яких Верховний Суд дійшов висновку про неможливість пільгового обчислення вислуги років та невідповідності в цій частині Порядку № 393 Закону № 2262.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262 календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393.
Звернення за призначенням пенсії регламентує ст. 48 Закону № 2262.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону № 2262 заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.
Згідно з ч. 2 ст. 48 Закону № 2262 у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику роз'яснюється, які документи він повинен надати додатково. При наданні ним цих документів до закінчення тримісячного терміну з дня отримання роз'яснення днем звернення за призначенням пенсії вважається день подання заяви або дата відправлення документів поштою, зазначені в частині першій цієї статті.
Органи, які призначають пенсію, та строки розгляду документів про її призначення визначені ст. 49 Закону № 2262.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону № 2262 пенсію згідно з цим Законом призначають органи Пенсійного фонду України.
Ч. 2 ст. 49 Закону № 2262 встановлено, що документи про призначення пенсії розглядає орган Пенсійного фонду України і не пізніше ніж у 10-денний строк з дня їх надходження приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії.
Згідно з ч. 4 ст. 49 Закону № 2262 повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причини орган Пенсійного фонду України видає (надсилає) заявникові не пізніше ніж протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.
Строки призначення пенсії визначені ст. 50 Закону № 2262.
Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 50 Закону № 2262 пенсії відповідно до цього Закону призначаються: особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до п. п. «а», «в» ст. 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення, […].
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13404, (далі - Порядок № 3-1).
Відповідно до п. 1 Порядку № 3-1 заяви про призначення пенсії за вислугу років […] особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом № 2262 […], подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).
Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).
Згідно з п. 6 Порядку № 3-1 днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу, що призначає пенсії, письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дати їх відправлення.
У разі, якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику (посадовій особі уповноваженого структурного підрозділу) роз'яснюється, які документи необхідно надати додатково. При поданні документів до закінчення тримісячного терміну з дня отримання роз'яснення днем звернення за призначенням пенсії вважається день подання заяви або дата відправлення документів поштою.
Пенсії призначаються у строки, визначені в ст. 50 Закону № 2262.
Порядком № 3-1 визначені документи, необхідні для призначення пенсії за вислугу років.
Так, відповідно до п. 7 Порядку № 3-1 для призначення пенсії за вислугу років подаються такі документи:
заява про призначення пенсії (додаток 1);
грошовий атестат, або довідка про розмір грошового забезпечення, і довідка про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби;
[…];
документи про страховий стаж (при призначенні пенсії згідно з п. «б» ст. 12 Закону № 2262;
[…];
копія документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків […];
довідка ВАТ «Ощадбанк» або інший документ, що підтверджує відкриття рахунку, назву та номер відділення ВАТ «Ощадбанк»;
копія паспорта.
Абз. 1 п. 12 Порядку № 3-1 встановлено, що уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.
Відповідно до абз. 1 п. 14 Порядку № 3-1 орган, що призначає пенсії, розглядає питання про призначення пенсії […] при зверненні особи з відповідною заявою.
Згідно з п. 16 Порядку № 3-1 при прийманні документів для призначення пенсії орган, що призначає пенсії:
перевіряє правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
здійснює попередню перевірку змісту і належного оформлення представлених документів;
перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження.
Орган, що призначає пенсії, має право вимагати від міністерств та інших органів, заявників дооформлення поданих документів, а також подання додаткових документів та перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.
Відповідно до п. 17 Порядку № 3-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, […] або про відмову в призначенні, […].
Згідно з п. 18 Порядку № 3-1 рішення щодо призначення, […] оформляється розпорядженням органу, що призначає пенсії.
П. 3 розділу І Інструкції про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та з інших соціальних питань», яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 17 вересня 2018 року № 760, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2018 за №1152/32604, (далі - Інструкція № 760) встановлено, що уповноважені структурні підрозділи - це визначені МВС, ЦОВВ та Національною гвардією України структурні підрозділи, на які покладено функції з підготовки та подання до органів, які призначають пенсії, необхідних для призначення пенсій документів.
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Інструкції № 760 уповноважені структурні підрозділи: 1) організують роботу з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій особам, які мають право на пенсію відповідно до чинного законодавства; 2) розглядають листи та звернення із питань оформлення документів для призначення та перерахунку пенсій, для отримання пільг, а також здійснюють прийом громадян, які звертаються з цих питань; 3) приймають від підрозділів персоналу (кадрового забезпечення) та фінансового забезпечення (бухгалтерських підрозділів) документи, передбачені Порядком та цією Інструкцією для призначення (перерахунку) пенсій; 4) готують та подають у встановленому чинним законодавством порядку до органів, які призначають пенсії, документи для призначення (перерахунку) пенсій; 5) формують облікові справи та зберігають їх згідно з порядковими номерами, присвоєними в книзі обліку документів для призначення пенсій (додаток 1); 7) ведуть облік осіб, яким призначено пенсію відповідно до Закону; 8) взаємодіють з органами, які призначають пенсії, стосовно осіб, яким призначено (припинено) виплату пенсій, та в межах повноважень з органами державної влади з питань соціального захисту та пенсійного забезпечення тощо.
Повноваження уповноважених структурних підрозділів в частині організації роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій розділом ІІІ Інструкції № 760.
Відповідно до п. 1 розділу ІІІ Інструкції № 760 уповноважені структурні підрозділи:
1) приймають від особи, яка набула право на пенсію відповідно до Закону, заяву про призначення пенсії, документи згідно з Порядком.
Не пізніше наступного робочого дня інформують письмово в довільній формі підрозділи персоналу (кадрового забезпечення) та фінансового забезпечення (бухгалтерські підрозділи) про необхідність оформлення та подання уповноваженому структурному підрозділу документів для призначення (перерахунку) пенсії;
2) здійснюють перевірку обчислення вислуги років (страхового стажу) для призначення пенсії;
3) здійснюють перевірку поданих для призначення пенсії документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та інших документів;
4) у разі якщо до заяви про призначення пенсії не додано необхідних для цього документів, витребовують їх від відповідного підрозділу персоналу (кадрового забезпечення) та підрозділу фінансового забезпечення (бухгалтерського підрозділу).
Витребовувати документи, подання яких не передбачено Порядком, забороняється;
5) у 10-денний строк з дня одержання заяви про призначення пенсії та всіх необхідних документів оформлюють особі, якій оформлюється пенсія, подання про призначення пенсії за формою, установленою Порядком, та направляють до органу, що призначає пенсії, за місцем проживання особи;
6) долучають до облікової справи особи отриману від органів, що призначають пенсії, розписку-повідомлення.
П. 1 наказу Національної поліції України від 14 травня 2019 року № 455 «Про визначення в Національній поліції України уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій» (далі - Наказ № 455) Сектор з питань пенсійного забезпечення Національної поліції України визначено уповноваженим структурним підрозділом центрального органу управління поліції з підготовки та подання до органів, які призначають пенсії, необхідних для призначення пенсій документів щодо осіб, які мають право на пенсію згідно із законодавством України, у центральному органі управління поліції, у міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, закладах та установах, що належать до сфери управління Національної поліції.
Начальникам Головних управлінь Національної поліції в Автономній республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві наказано визначити своїми наказами уповноважені структурні підрозділи з підготовки та подання до органів, які призначають пенсії, необхідних для призначення пенсій документів щодо осіб, які мають право на пенсію згідно із законодавством України (п. 2 Наказу № 455).
Керівникам органів поліції охорони, (крім Департаменту поліції охорони), наказано забезпечити подання документів, необхідних для призначення пенсій особам, які мають право на пенсію згідно із законодавством України, до секторів з питань пенсійного забезпечення Головних управлінь Національної поліції за місцем дислокації відповідного органу поліції (п. 3 Наказу № 455).
Висновки суду по суті позовних вимог.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку з прийняттям ГУ ПФУ в Донецькій області рішення від 01 серпня 2022 року № 2889617192 «Про відмову в призначенні пенсії».
Цим рішенням позивачу відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262.
Для вирішення публічно-правового спору, що виник між сторонами, рішення ГУ ПФУ в Донецькій області належить перевірити на відповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС.
Надаючи оцінку правомірності відмови в призначенні пенсії, суд виходить саме з тих аргументів, які пенсійний орган навів у рішенні, що є предметом спору.
Суд встановив, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ та в поліції в період з 05 серпня 1996 року по 19 травня 2017 року.
Згідно з наказом Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 17 травня 2017 року № 163о/с позивач звільнений зі служби в поліції за п. 7 (за висланим бажанням) ч. 1 ст. 77 Закону № 580.
Станом на 19 травня 2017 року вислуга років позивача в календарному обчислені становила 20 років 09 місяців 24 дні (час служби в органах внутрішніх справ та поліції - 20 років 00 місяців 24 дні та час служби в податковій міліції - 00 років 08 місяців 20 днів).
При цьому в період з 07 квітня 2014 року по 06 листопада 2015 року, та в період з 07 листопада 2015 року по 19 травня 2017 року, (що встановлено таким, що набрало законної сили рішенням суду у справі № 200/11837/21), ОСОБА_1 брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької області і набув статус учасника бойових дій.
Отже, відповідно до ст. 17 Закону № 2262 з урахуванням пп. «а» п. 3 Порядку № 393 календарна вислуга років ОСОБА_1 для призначення пенсії за вислугу років складає 33 років 00 місяців 00 днів, оскільки період безпосередньої участі в антитерористичній операції зараховується до календарної вислуги років для призначення пенсії в пільговому обчисленні - один місяць служби за три.
Як наслідок, ОСОБА_1 набув право на пенсію за вислугу років відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону № 2262, (що також підтверджено таким, що набрало законної сили, рішенням суду у справі № 200/11837/21).
З огляду на викладене суд відхиляє наведені в рішенні про відмову в призначенні пенсії аргументи пенсійного органу про відсутність у ОСОБА_1 календарної вислуги років, передбаченої п. «а» ст. 12 Закону № 2262.
На переконання суду безпідставним є твердження пенсійного органу про відсутність у позивача страхового стажу, передбаченого п. «б» ст. 12 Закону № 2262, та недосягнення ним 45-річного віку, оскільки ОСОБА_1 має право на пенсію за вислугу років відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону № 2262, а норми п. «б» ч. 1 ст. 12 цього Закону не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Щодо посилання пенсійного органу в рішенні про відмову в призначенні пенсії на те, що заява про призначення пенсія подана з порушенням, оскільки в ній відсутні підпис спеціаліста відділу, підпис та печатка начальника відділу, суд зауважує таке.
Вказані недоліки в оформленні заяви ОСОБА_1 , які дійсно мають місце, не можуть слугувати підставою для відмови позивачу в реалізації його права на пенсійне забезпечення.
Позивач не може зазнавати негативних наслідків через неналежне виконання своїх обов'язків посадовими особами Сектору з питань пенсійного забезпечення Національної поліції України.
Крім того, виявивши недоліки в оформлені заяви, посадові особи пенсійного органу мали можливість скоритися передбаченим п. 16 Порядку № 3-1 правом вимагати від міністерств та інших органів, заявників дооформлення поданих документів, однак цього не зробили, а натомість відмовили позивачу в призначенні пенсії.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що з огляду на встановлені фактичні обставини та зміст правових норм, які регулюють спірні правовідносини, рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 01 серпня 2022 року № 2889617192 «Про відмову в призначенні пенсії» підлягає визнанню протиправним.
Висновок суду про протиправність рішення ґрунтується на тому, що воно не відповідає критеріям, наведеним у п. п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 2 КАС, є необґрунтованим та не може вважатися таким, що прийнято добросовісно і розсудливо.
Відмовляючи позивачу в призначенні пенсії, ГУ ПФУ в Донецькій області не забезпечило всебічний, повний та об'єктивний розгляд поданих позивачем документів.
Оскільки рішення від 01 серпня 2022 року № 2889617192 «Про відмову в призначенні пенсії» є протиправним, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та з метою повного захисту прав позивача скасувати рішення пенсійного органу.
Крім того, виходячи з встановлених фактичних обставин та правового регулювання спірних правовідносин, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС для повного та ефективного захисту порушеного права позивача на пенсійне забезпечення належить також застосувати такий спосіб захисту як зобов'язання ГУ ПФУ в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону № 2262, виходячи з вислуги років для призначення пенсії, визначеної в поданні Сектору з питань пенсійного забезпечення Національної поліції України про призначення пенсії від 27 червня 2022 року № 992, а саме - 33 роки 00 місяців 00 днів.
При цьому покладання на пенсійний орган обов'язку призначити позивачу пенсію не є втручанням в дискреційні повноваження відповідача, оскільки наявність у ОСОБА_1 календарної вислуги років, необхідної для призначення пенсії відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону № 2262, підтверджена таким, що набрало законної сили рішенням суду у справі № 200/11837/21; позивач був звільнений зі служби в поліції з 19 травня 2017 року за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону № 580; а пенсія за вислугу років на підставі п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону № 2262 призначається незалежно від віку особи, яка претендує на її призначення.
Решту заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, суд відхиляє, оскільки вони не були покладені в обґрунтування рішення про відмову в призначенні пенсії.
Позовні вимоги в частині покладання на ГУ ПФУ в Донецькій області обов'язку призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на підставі пільгової вислуги для призначення пенсії - 27 років 00 місяців 08 днів задоволенню не підлягають, оскільки Сектор з питань пенсійного забезпечення Національної поліції України, як уповноважений орган відповідно до Порядку № 3-1, Інструкції № 760 та Наказу № 455, визначив вислугу років для призначення пенсії - 33 роки 00 місяців 00 днів, про що свідчить подання про призначення пенсії.
Також не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині покладання на відповідача обов'язку призначити ОСОБА_1 пенсію з 01 серпня 2022 року, оскільки визначена позивачем дата не відповідає приписам п. «б» ч. 1 ст. 50 Закону № 2262, згідно з якою пенсії відповідно до цього Закону призначаються особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до п. п. «а», «в» ст. 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення.
Суд вважає за необхідне також зауважити, що факт того, що до наказу Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 17 травня 2017 року № 163о/с не внесені зміни в частині визначення вислуги років ОСОБА_1 для призначення пенсії, а в грошовому атестаті № 6, наданому Департаментом захисту економіки Національної поліції України 16 червня 2022 року, зазначена вислуга років на підставі наказу від 17 травня 2017 року № 163о/с, не спростовують висновку суду про наявність у позивача права на пенсію за п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону № 2262.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Як учасник бойових дій позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Докази здійснення інших судових витрат позивач не надав, а тому судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області (ідентифікаційний код: 13486010, місцезнаходження: Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Національної поліції України (ідентифікаційний код: 40108578, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, буд. 10) про визнання протиправним рішення і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 01 серпня 2022 року № 2889617192 «Про відмову в призначенні пенсії».
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з вислуги років для призначення пенсії, визначеної в поданні Сектору з питань пенсійного забезпечення Національної поліції України про призначення пенсії від 27 червня 2022 року № 992, а саме - 33 роки 00 місяців 00 днів.
4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
7. Повне судове рішення складено 17 жовтня 2022 року.
Суддя Т.О. Кравченко