м. Вінниця
17 жовтня 2022 р. Справа № 120/8297/22
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Свентух Віталій Михайлович, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,-
до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Частинами 1, 2 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається із змісту позовних вимог, позивач, зокрема, просить зобов'язати відповідача здійснити відплату недоплаченої грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі п'яти мінімальних пенсії за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
В той же час, суд зазначає, що згідно статті 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Верховний Суд у постанові від 16 лютого 2022 року розглядаючи справу № 560/4128/20 зазначив, що 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата оспорюваної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована. Як наслідок суд Касаційної інстанції дійшов висновку, що перебіг строку звернення позивача до суду з цим позовом слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, за який виплачується разова щорічна грошова допомога.
Отже, шестимісячний строк звернення позивача до суду із позовом про виплату щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік сплив 30.03.2022 року, натомість до суду звернувся 12.10.2022 року, тобто з пропуском строку визначеного частиною 2 статті 122 КАС України.
Частиною 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
На виконання вимог частини 6 статті 161 КАС України, до позовної заяви додано заяву про поновлення строку звернення до суду.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду, позивач зазначив, що у зв'язку із повномасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України з 24.02.2022 року на території України запроваджено воєнний стан.
Звернув увагу суду, що він несе службу в Головному управлінні Національної поліції України у Вінницькій області, а тому є працівником особливо важливого об'єкту критичної інфраструктури, який має загальнодержавне значення, порушення функціонування якого призведе до виникнення кризової ситуації державного значення, та на який законом покладено відповідні обов'язки, особливо в умовах воєнного стану.
Вирішуючи питання про наявність поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, суд враховує, що поважними визнаються лише такі причини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, тобто, які об'єктивно та істотно перешкоджали б зверненню до суду та не залежали від волевиявлення особи.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Отже, характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку звернення до суду.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Надаючи оцінку посиланням позивача на запровадження воєнного стану, як на поважність причин пропуску строку звернення до суду, суд виходить із такого.
У зв'язку з військовою агресією Російською Федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 "Про продовження дії воєнного стану в Україні" строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року продовжено строком на 90 днів.
Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
За приписами пункту другого Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування наказано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Відповідно до статті 16 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов'язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.є
Суд зауважує, що посилання позивача на запровадження на території України воєнного стану, як на поважну причину пропуску звернення до суду, є недостатньо обґрунтованими, оскільки територіальна громада міста Вінниці, в межах якої несе службу позивач, не входить до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блоковані), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №75 від 25 квітня 2022 року (із змінами внесеними наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 206 від 13.09.2022 року).
При цьому, сам по собі факт введення на території України воєнного стану не є підставою для поновлення строку звернення до суду. Така обставина є поважною лише у тому випадку, якщо вона перешкоджала позивачу звернутися до суду з позовом у встановлений строк. Наприклад, однак не виключно, позивач був відряджений для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, що позбавило вчасного звернення до суду із позовом.
Слід зауважити, що тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо звернення до суду у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.
В той же час, заявляючи про поновлення процесуального строку звернення до суду ОСОБА_1 не надав доказів наявності обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом.
Враховуючи вищевикладене, наведені позивачем підстави для поновлення строку звернення до суду суд вважає неповажними.
Згідно з частиною 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами процесуальних дій, та підтверджені належними доказами.
З огляду на викладене, вважаю, що підстави вказані позивачем в заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду є неповажними, а тому позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для подачі заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, за наявності інших підстав для його поновлення.
За правилами визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 122, 123, 160, 161, 169, 171, 172 КАС України, -
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Позивачу у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Свентух Віталій Михайлович