м. Вінниця
18 жовтня 2022 р. Справа № 120/5981/22
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна зернова компанія" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування постанови,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Національна зернова компанія" (далі - позивач) з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування постанови №337250 від 19.07.2022 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Мотивуючи позовну заяву позивач зазначив, що відповідачем прийнято оскаржувану постанову, якою застосовано штраф за перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутня роздруківка даних цифрового тахографа за 14.02.2022. Зазначає, що на час проведення перевірки позивачем здійснювалося внутрішнє перевезення вантажу виключно в межах України за наявності у водія індивідуальної контрольної книжки водія.
Також, позивач вказує на те, що штраф застосовано поза спливом процесуальних строків, визначених статтею 38 КУпАП.
Ухвалою від 05.08.2022 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в порядку, визначеному ст. 262 КАС України). Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначив, що 14.02.2022 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті здійснено перевірки належного позивачу транспортного засобу марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 та напівпричепу JANMIL, номерний знак НОМЕР_2 та встановлено, що ним здійснюється перевезення вантажу без оформлення документів, передбачених ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: відсутня роздруківка даних роботи тахографа за 14.02.2022. Крім того, представник відповідача звернула увагу, що в наданих до акту перевірки письмових поясненнях водій перевіряємого транспортного засобу підтвердив відсутність в нього картки водія та роздруківки за сьогоднішній день 14.02.2022.
Крім того, представник відповідача у відзиві на позовну заяву визнав факт порушення двомісячного строку для прийняття рішення, але просив суд врахувати, що у зв'язку із введенням на території України воєнного стану працівники Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області були переведені на дистанційний формат роботи, внаслідок чого строк застосування до позивача штрафних санкцій було пропущено з поважних причин.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позову, суд встановив наступне.
14.02.2022 посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті, шляхом проведення заходів державного контролю, а саме рейдової перевірки на а/д Київ-Одеса 210 км+450 км перевірено транспортний засіб "DAF" (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, що використовується перевізником ТОВ "Національна зернова компанія".
За результатами перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт №319943 від 14.02.2022 (а.с. 5), в якому зафіксовано, що на момент проведення перевірки у водія відсутні документи, визначені статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутня роздруківка даних роботи тахографа за період зо 14.02.2022 та особиста картка водія.
На підставі зазначених в Акті №319943 від 14.02.2022 порушень, відповідачем 19.07.2022 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 337250, якою вирішено стягнути з позивача адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000,00 гривень. Копія даної постанови була вручена представнику позивача (а.с. 4).
Не погоджуючись із вказаною постановою позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів із цим позовом.
Надаючи нормативно-правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (надалі також - Закон № 2344-III).
Відповідно до частини 12 статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Відповідно до частини 1 та 4 статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами регулюють положення Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567(надалі також - Порядок № 1567).
Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (пункт 4 Порядку № 1567).
Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка (пункт 12 Порядку № 1567).
Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) проводиться у строк, зазначений у направленні на перевірку (пункт 19 Порядку № 1567).
Суд зазначає, що підстави проведення рейдових перевірок позивачем не оспорюються.
Згідно з пунктом 21 Порядку № 1567 У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Відповідно до пункту 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Пунктом 26 Порядку № 1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).
У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 (пункту 27 Порядку № 1567).
Виходячи з аналізу положень Порядку № 1567 предметом рейдової перевірки є питання технічного стану та оснащеності транспортного засобу, комплектності документів на здійснення перевезення, дотримання маршруту руху або розкладу руху, додержання правил надання послуг з перевезення в частині наявності перевізних документів і безпеки перевезень тощо.
Суд зауважує, що відповідно до абз. 3 частини 1статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями39та48цьогоЗакону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Отже, положення наведеної норми закону мають частково бланкетний характер, адже замість викладення у тексті цієї норми вичерпного переліку усіх необхідних документів, законодавець вдався до застосування юридичної конструкції «інші документи, передбачені законодавством».
В силу правового висновку постанови Верховного Суду від 19.03.2020 по справі №823/1199/17 до іншого законодавства належить, зокрема і Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 07.06.2010 № 340 (далі - Положення № 340).
За визначенням пункту 1.5 Положення № 340 тахограф - обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв.
Відповідно до пункту 6.1 Положення № 340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та28днівз дня її закінчення.
Згідно з пунктом 6.3 Положення № 340 водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія.
Пункт 6.4 Положення №340 встановлює, що графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігаються у Перевізника.
Відповідно до п. 7.1 Положення №340 органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.
У силу статті 18 Закону України «Про автомобільний транспорт» з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: - організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; - здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; - забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; - здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням. Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю. Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.
Відповідно до пункту «а» частини першої статті 10 Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 (далі - Конвенція №153) про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті (ратифікованої Україною у 2008 році) компетентні власті чи органи в кожній країні передбачають ведення індивідуальної контрольної книжки та визначають умови її видачі, її зміст і спосіб її заповнення водіями.
Згідно частиною третьою статті 10 Конвенції № 153 традиційні засоби контролю, зазначені в пунктах 1 та 2 цієї статті, якщо це потрібно для деяких категорій транспорту, заміняються або доповнюються, наскільки це можливо, сучасними засобами, такими, наприклад, як тахографи згідно з правилами установленими компетентними властями чи органами в кожній країні.
За правовим висновком постанови Верховного Суду від 19.03.2020 по справі №823/1199/17 приписи пункту «а» частини першої статті 10 Конвенції № 153 є універсальними для будь - якого транспортного засобу, на якому використовується наймана праця водія.
Таким чином, до кола іншого, згаданого у статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» законодавства, належать і Конвенція, і Положення № 340, приписи яких фактично є ідентичними і передбачають серед переліку необхідних документів перевізника - документи про облік робочого часу водія або у вигляді відомостей діючого, справного та повіреного тахографа, або у вигляді відомостей індивідуальної контрольної книжки водія.
Тому суд відзначає, що у силу змісту правового висновку постанови Верховного Суду від 11.02.2020 по справі № 820/4624/17 положення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» у кореспонденції з Конвенцією № 153 та Положенням № 340 вимагають або обладнання транспортного засобу справним та повіреним тахографом, або ведення водієм письмового документа з приводу часу роботи у вигляді індивідуальної контрольної книжки водія.
В позовній заяві представник позивача вказав, що на момент проведення перевірки ТОВ "Національна зернова компанія" здійснювало внутрішнє перевезення вантажу виключно в межах України, за наявності у водія індивідуальної контрольної книжки водія.
Разом з тим, в акті перевірки посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті вказано, що переведення вантажу ТОВ "Національна зернова компанія" здійснювало за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: відсутня роздруківка даних роботи тахографа за період зо 14.02.2022 та особиста картка водія.
Відсутність відповідних документів також не заперечувалось водієм, який здійснював керування належним позивачу транспортним засобом. Так, в акті перевірки містяться завірені особистим підписом письмові пояснення водія ОСОБА_1 , який керував належним позивачу транспортним засобом, в яких останній повідомив: "нема карти водія та роздруківки за сьогоднішній день 14.02.22".
Суд також враховує, що на час розгляду справи в суді стороною позивача не надано належних доказів на підтвердження наведених в позовній заяві доводів щодо наявності в водія на час проведення перевірки індивідуальної контрольної книжки водія. В свою чергу, відповідні посилання представника позивача спростовуються наданими в акті перевірки письмовими поясненнями водія ОСОБА_1 .
Отже матеріалами справи доведено факт вчинення позивачем господарських правопорушень - надання послуг з перевезення без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 цього Закону, за що статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачена відповідальність автомобільного перевізника у вигляді адміністративно-господарського штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Щодо посилання позивача на те, що оскаржувана постанова №337250 від 19.07.2022 прийнята з перевищенням двомісячного строку встановленого для розгляду даної категорії справ, суд зазначає наступне.
В першу чергу слід зазначити, що застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу було зумовлено виявленням під час проведення перевірки належного ТОВ "Національна зернова компанія" транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за вчинення якого визначена ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Порядок розгляду справи про порушення вимог Закону України "Про автомобільний транспорт" та порядок оскарження постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.
Як зазначалося вище, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (пункт 25 Порядку № 1567).
Відповідно до пункту 29 Порядку №1567 копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.
У разі оскарження постанови про застосування фінансових санкцій стягнення сплачується не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення (абзац 2 пункту 29 Порядку №1567).
Отже, після складання посадовою особою органу державного контролю акту, в якому зафіксовано встановлені під час проведення перевірки порушення особою вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення не пізніше протягом двох місяців з дня його виявлення здійснюється розгляд справи про порушення.
Обґрунтовуючи позов позивач, як на основний аргумент протиправності оскаржуваного рішення вказав, що відповідачем порушено двомісячний строк розгляду справи про застосування адміністративно-господарського штрафу, що передбачено ст. 38 КУпАП.
В свою чергу, у відзиві на позовну заяву представник відповідача зауважив, що адміністративно-господарську санкцію застосовано в межах строку, який встановлено ГК України.
Суд критично оцінює посилання сторони позивача на положення ст. 38 КУпАП, адже згідно приписів пункту 30 Порядку №1567 притягнення правопорушника до відповідальності в порядку, встановленому Кодексом України про адміністративні правопорушення має місце у разі наявності в діях фізичної особи - автомобільного перевізника ознак адміністративного правопорушення.
В даному випадку суб'єктом господарювання виступає товариство, яке допустило порушення вимог Закону України "Про автомобільний транспорт".
Так, згідно з ч.1 ст.250 ГК України зазначено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ч.2 ст.250 ГК України дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України, Законами України "Про валюту і валютні операції" "Про банки і банківську діяльність" та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів.
Водночас, згідно з п.25 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
В силу ч. 3 ст. 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
З урахуванням наведеного, оскільки Господарський кодекс України має вищу юридичну силу відносно Порядку №1567, суд вважає що відповідачем дотримано положення ст.250 ГК України при застосуванні до позивача адміністративно-господарського штрафу у сумі 17 000 грн.
При вирішенні даного спору суд також враховує, що Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022 (затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ), у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 №133/2022 (затвердженим Законом України від 14.03.2022 №2119-ІХ) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. В подальшому, Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 18.04.2022 №259/2022 (затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Тобто розгляд справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт відносно позивача в межах строку, визначеного п. 25 Порядку №1567, не відбувся з об'єктивних причин, у зв'язку з військовою агресією та введенням в Україні воєнного стану.
Крім того, суд наголошує, що позивачу було забезпечено право на участь у розгляді справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт шляхом направлення повідомлення від 08.06.2022 №15982/821.1/22 про розгляд справи 05.07.2022.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України суд дійшов висновку про те, що порушення строку розгляду справи, передбаченого абзацом першим пункту 25 Порядку №1567, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування до автомобільного перевізника адміністративно-господарського штрафу, якщо при цьому було дотримано строки застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачені частиною першою статті 250 ГК України, який має вищу юридичну силу, ніж Порядок №1567.
Зважаючи на наведене, а також підтвердження матеріалами справи обставини, які знайшли своє відображення в Акті перевірки суд дійшов до переконання, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №337250 від 19.07.2022 в сумі 17 000 грн прийнята відділом державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті відповідно до норм чинного законодавства, а отже відсутні підстави для її скасування.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Враховуючи приписи статті 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Національна зернова компанія" (вул. Першотравнева, 1А, с. Пилява, Тиврівський район, Вінницька область, РНОКПП 39269828; адреса для листування: вул. Зодчих, 40/2, м. Вінниця, 21037)
Відділ державного нагляду (контролю) у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження: вул. Василя Порика, 29, м. Вінниця, 21021).
Повний тест рішення складено: 18.10.2022.
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна