Справа №443/1138/22
Провадження №2-н/443/97/22
17 жовтня 2022 року місто Жидачів
Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Равлінко Р.Г., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу,-
встановив:
Заявник, ТзОВ «Львівгаз збут» звернулось до суду із заявою в якій просить видати судовий наказ про стягнення заборгованості за спожитий природний газ з ОСОБА_1 у загальному розмірі 17 969, 34 грн, з яких: сума основного боргу у розмірі 17 178,65 грн, сума інфляційних втрат у розмірі 618, 43 грн та 3% річних на основний борг у розмір 172, 26 грн, а також судовий збір у розмірі 248,10 грн.
Розглянувши надані матеріали, приходжу до висновку, що слід відмовити у видачі судового наказу виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 160 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно з положеннями п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №14 від 23.12.2011 року, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги (п.3 ч.1 ст.96 ЦПК України), судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.
У цьому випадку може бути видано судовий наказ про стягнення не лише суми заборгованості, але й про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих
на суму заборгованості. Для їх стягнення суду має бути додано документи, що чітко підтверджують їх розрахунок (у тому числі й розрахунок щомісячних нарахувань), при цьому визначений розмір не потребує додаткової оцінки та дослідження у сукупності з іншими доказами.
Пунктом 9 Постанови Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» передбачено, що питання наявності спору про право вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви.
Відповідно до п. 10 вищевказаної Постанови норми ЦПК України не передбачають можливості часткового задоволення заяви про видачу судового наказу, оскільки, він видається лише за умови безспірності вимог.
У заяві про видачу судового наказу ТзОВ «Львівгаз збут» зазначає, що заборгованість за спожитий природний газ станом на 30.01.2022 становить 17 178,65 грн. Заявник вказує, що за період з 01.10.2021 по 30.01.2022 заборгованість по інфляційних втратах становить 618,43 грн та заборгованість 3% річних за період з 01.10.2021 по 30.01.2022 становить 172,26 грн, сума боргу на яку заявником нараховується заборгованість 17 178,65 грн, а період з якого починається нарахування інфляційних втрат жовтень 2021 та 3% річних - 11.09.2021.
При цьому заявник до матеріалів заяви долучає фінансовий стан з особового рахунку боржника ОСОБА_1 за спожитий природний газ за період з січня 2021 року по квітень 2022 року включно. У вказаному фінансовому стані зазначено, що за боржником станом на вересень 2021 року борг відсутній (-75,28 грн), станом на жовтень 2021 року рахується заборгованість у розмірі 2 404,30 грн, а станом на квітень 2022 року - у розмірі 17 178,65 грн.
Однак, як вбачається з розрахунку інфляційних втрат нарахування таких починається з жовтня 2021 на заборгованість у розмірі 17 178,65 грн, а нарахування 3 % річних починається 11.09.2021 на заборгованість у розмірі 17 178,65 грн, що суперечить вищевказаному фінансовому звіту, де заборгованість у розмірі 17 178,65 грн, виникла тільки в квітні 2022, а станом на вересень 2021 року борг відсутній та станом на жовтень 2021 року рахується заборгованість у розмірі 2 404,30 грн,
Окрім того, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на всій території України введено воєнний стан.
Відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Постановою Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 про «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. Ця постанова набрала чинності з дня опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.
Таким чином, в період воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
За встановлених суддею обставин в їх сукупності розмір заборгованості, який заявник просить стягнути з боржника ОСОБА_1 , а саме заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 17 969, 34 грн, з яких: сума основного боргу у розмірі 17 178,65 грн, сума інфляційних втрат у розмірі 618,43 грн та 3% річних на основний борг у розмір 172, 26 грн, не можна вважати безспірним, а тому, з урахуванням вимог ч.3 ст.19 ЦПК України, щодо нього може існувати спір про право.
Виходячи з вищенаведеного, вважаю, що у прийнятті заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ, інфляційних втрат та 3% річних необхідно відмовити.
Роз'яснити заявнику право на звернення до суду в позовному провадженні.
Керуючись ст. ст.163, 165, 166 ЦПК України,
постановив:
Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» у видачі судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природній газ з ОСОБА_1 .
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч.2 ст.164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Копію ухвали направити заявнику товариству з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» на адресу, зазначену у заяві про видачу судового наказу.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складення) до Львівського апеляційного суду.
Суддя Р.Г. Равлінко