Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"17" жовтня 2022 р.м. ХарківСправа № 922/1251/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Буракової А.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрім Мейкерс", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Посад Рітейл", м. Харків
про стягнення 14603,84 грн.
без виклику учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дрім Мейкерс" (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Посад Рітейл" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 14603,84 грн., з яких: 11619,32 грн. - основний борг за договором поставки № 3 від 20.01.2020; 149,80 грн. - 3% річних; 1581,25 грн. - пеня; 1253,47 грн. - інфляційні втрати. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь сплачений судовий збір у розмірі 2481,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.08.2022 позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз'яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.08.2022, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 15.08.2022 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення (з відміткою судова повістка) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 61121, м. Харків, вул. Владислава Зубенка, 31-А. Але, судова кореспонденція адресована відповідачу була повернута поштою на адресу суду із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 922/1251/22 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Матеріали справи свідчать, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.
Отже, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
При цьому суд зазначає, що, указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану” в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. В подальшому неодноразово строк дії воєнного стану в Україні було продовжено.
Відповідно до статті 26 Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється. Відповідно до Рекомендацій, прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
З огляду на вказане, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася у місті Харкові, рішення по даній справі складено та підписано судом за наявної можливості, після встановлення он-лайн доступу суддів та працівників апарату суду до системи “Діловодство спеціалізованого суду”.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
20 січня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дрім Мейкерс" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Посад Рітейл" (покупець) було укладено договір поставки № 3 (надалі - договір).
Відповідно до п.1.1. договору, постачальник зобов'язувався передати у встановлені терміни товар у власність покупця відповідно до поданого покупцем замовлення, а покупець зобов'язувався прийняти товар та сплатити його вартість відповідно до умов даного договору.
Згідно положень п.5.5. договору в редакції протоколу розбіжностей, оплата партії товару здійснюється частинами, по мірі реалізації третім особам, кожні 30 (тридцять) календарних днів за товар, який реалізовано за цей період. Остаточний розрахунок за кожну партію поставленого товару відбувається не пізніше 90 (дев'яноста) календарних днів з моменту отримання товару покупцем.
У відповідності до видаткової накладної № 19157 від 20.12.2021, позивачем за договором було поставлено відповідачу товар на загальну суму з ПДВ 54598,03 грн.
Згідно позову позивач вказує, що станом на 02 серпня 2022 року заборгованість відповідача перед позивачем за договором складає 11619,32 грн., при складені видаткової накладної № 19157 від 20.12.2021 було допущено орфографічну помилку у посиланні на реквізити договору поставки №3 від 20.01.2020, а саме помилково вказано дату 22.01.2020, замість 20.01.2020.
Відповідно до п.5.7. в редакції додаткової угоди від 01 квітня 2020 року до договору, при оплаті товарів відповідач (покупець) вправі зменшити суму платежів за товари, що поставляються, на суму поверненого товару, суму неустойки та інші належні відповідачу (покупцю) платежі за даним договором або за іншими договорами, укладеними сторонами, заліком зустрічних вимог. Згода на залік зустрічних однорідних вимог надається сторонами шляхом підписання додаткової угоди про припинення зобов'язання шляхом заліку однорідних зустрічних вимог.
Також, 20.01.2020 між сторонами було укладено договір про надання послуг № 3 з додатковою угодою до нього від 30.12.2020.
02 травня 2022 року між cторонами було укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог за договором поставки № 3 від 20.01.2020 та договором про надання послуг № 3 від 20.01.2020 на суму 6761,84 грн.
З огляду на угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог від 02.05.2022, банківські виписки від 14.02.2022 та 15.02.2022, господарський суд приходить до висновку, що видаткова накладна № 19157 від 20.12.2021 була сплачена відповідачем частково у розмірі 42978,71 грн.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що станом на 02 серпня 2022 року заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 3 від 20.01.2020 становить суму в розмірі 11619,32 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частина 2 статті 712 ЦК України встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до частини 1 статті 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
У відповідності до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з нормами статті 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).
Згідно із статтею 129 Конституції України, однією з засад судочинства є змагальність.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
За приписом статті 76 Господарського процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.
Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги порушення відповідачем умов договору поставки № 3 від 20.01.2020 в частині повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару за видатковою накладною № 19157 від 20.12.2021, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 11619,32 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Розглянувши позовну вимогу позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 1581,25 грн., суд зазначає наступне.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Так, з огляду на те, що відповідач свої зобов'язання в частині оплати за поставлений позивачем товар не виконав у встановлений договором строк, то відповідно відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, що в свою чергу тягне за собою відповідні правові наслідки.
При цьому невиконання зобов'язання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (несвоєчасна оплата відповідачем товару поставленого позивачем) згідно статті 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання, зокрема з боку відповідача. В свою чергу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (пункт 3 частини 1 статті 611 ЦК України).
Як передбачено частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).
Згідно положень статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В пункті 6.2. договору в редакції протоколу розбіжностей сторони узгодили, що за несвоєчасну оплату поставленого товару постачальник має право вимагати від покупця сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період виникнення заборгованості.
За приписом статті 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.
Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем пені, суд дійшов висновку, що пеня у розмірі 1581,25 грн. нарахована за період 22.03.2022 - 02.08.2022 підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, перевіривши розрахунки позивача інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем відповідачу 3% річних у розмірі 149,80 грн. за період 22.03.2022 - 02.08.2022 та інфляційних втрат у розмірі 1253,47 грн. за період 22.03.2022 - 02.08.2022.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 129 ГПК України, у зв'язку з чим судовий збір у розмірі 2481,00 грн. покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73 - 79, 86, 91, 120, 123, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Посад Рітейл" (61121, м. Харків, вул. Владислава Зубенка, 31-А, код ЄДРПОУ 41642781) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрім Мейкерс" (01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 38, к. 12, код ЄДРПОУ 37567185) 11619,32 грн. основного боргу; 149,80 грн. 3% річних; 1581,25 грн. пені; 1253,47 грн. інфляційних втрат та 2481,00 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дрім Мейкерс" (01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 38, к. 12, код ЄДРПОУ 37567185).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Посад Рітейл" (61121, м. Харків, вул. Владислава Зубенка, 31-А, код ЄДРПОУ 41642781).
Повне рішення складено "17" жовтня 2022 р.
Суддя А.М. Буракова
справа № 922/1251/22