Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"17" жовтня 2022 р.м. ХарківСправа № 922/1361/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Гребенюк Т.Д.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 6 літ. В; код ЄДРПОУ: 20033533)
до Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" (61057, м. Харків, вул.Донця-Захаржевського, буд. 6/8; код ЄДРПОУ 30035289)
про відшкодування матеріальної шкоди завданої в результаті ДТП в порядку суброгації
без виклику учасників справи
До Господарського суду Харківської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" про відшкодування матеріальної шкоди завданої в результаті ДТП в порядку суброгації, за змістом якої позивач просить стягнути з відповідача: страхове відшкодування в порядку суброгації - 12921,39 грн; судові витрати, які складаються з судового збору - 2481,00 грн та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 6000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі сертифікату добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №370016/4057/0000425 від 17.12.2021, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, позивачем виплачено відшкодування власнику пошкодженого застрахованого ним автомобіля марки Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , тому, відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України позивач отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_2 , водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, застрахована відповідачем, позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 12921,39 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.08.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи №922/1361/22 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п'ятнадцять днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України та докази направлення відзиву позивачу.
Копії ухвали суду про відкриття провадження у справі була надіслана сторонам за адресами, зазначеними у позовній заяві, що кореспондуються із даними, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Згідно із частиною першою статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №6102271354702 на адресу відповідача, ухвала Господарського суду Харківської області від 24.08.2022 року у справі №922/1361/22 повернута до суду 08.09.2022 року з зазначенням «адресат відсутній за вказаною адресою».
За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Повернення відправлень, від яких відмовився адресат або вручення яких неможливе, повинне здійснюватися негайно.
Отже, у разі, якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Крім того, суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 по справі №911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Таким чином, сам лише факт неотримання поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належними адресами та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для кореспонденції (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.07.2018 у справі № 44/227-б).
Згідно з частиною 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Як свідчить рекомендоване повідомлення про відсутність особи за адресою місцезнаходження, днем вручення ухвали про відкриття провадження у справі №922/1361/22 є 01.09.2022 року (згідно штемпеля поштового відправлення).
Ухвалою Господарського суду Харківської області про відкриття провадження від 24 серпня 2022 року відповідачеві встановлено строк для подання до суду відзиву на позовну заяву - до 16.09.2022 року включно. Втім, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у встановлений строк чи пізніше.
Крім того, за змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18). Тож відповідач не був позбавлений можливості ознайомитися з ухвалою суду у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
З огляду на наведене та враховуючи факт направлення судом ухвали на дійсну адресу відповідача у справі та повернення вказаної ухвали із відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою», Суд доходить висновку про належне повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі №922/1361/22 та констатує, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог і дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається за наявними у ній доказами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Відповідно до ч. 5 статті 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Будь-яких заяв або клопотань, відповідно до статті 80 ГПК України, про можливість подання яких було роз'яснено ухвалою суду від 24.08.2022 року, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до статті 252 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Суд встановив наступне.
17.12.2021 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА" та ОСОБА_1 укладено сертифікат добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №370016/4057/0000425, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом «Renault Logan», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та прикріпленим до нього зовні та всередині додатковим обладнанням.
10.02.2022 року стався страховий випадок за участю застрахованого позивачем автомобіля Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 , та автомобіля Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_3 . Водій ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності та скоїв наїзд на припаркований автомобіль марки Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 06.05.2022 року у справі №761/7346/22 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
Відповідно до рахунку ТОВ Арма Моторс №VSK0165796 від 16.02.2022 року вартість ремонту транспортного засобу Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 14101,16 грн без ПДВ; 16921,39 грн з ПДВ.
Відповідно до ремонтної калькуляції №00498560 від 17.02.2022 року вартість ремонту застрахованого позивачем транспортного засобу становить 16921,39 грн з ПДВ.
За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 15421,39 грн, що підтверджується платіжним дорученням №011119 від 21.02.2022 року. Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується й наявним в матеріалах справи страховим актом №00498560 від 18.02.2022 року.
За розрахунками позивача, сума страхового відшкодування, яка підлягає стягненню з відповідача на його користь становить 12921,39 грн. у розмірі ліміту відповідальності за шкоду заподіяну майну за полісом №ЕР/207863892 з врахуванням франшизи у розмірі 2500,00 грн.
У матеріалах справи також наявна адресована відповідачу заява ПрАТ “СК “УНІКА” від 09.06.2022 року №32180 про виплату страхового відшкодування, в якій позивач просив АТ “СК “МЕГА-ГАРАНТ” відшкодувати йому сплачену суму страхового відшкодування у розмірі 15421,39 грн.
Проте відповідачем вищенаведена заява була залишена без задоволення.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з цим позовом про стягнення з відповідача на його користь страхового відшкодування у розмірі 12921,39 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно частини 1 статті 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхувальниками страхових платежів. Страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування) - частина 2 статті 352 Господарського кодексу України.
Відповідно до частини 1статті 355 Господарського кодексу України передбачено, що об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються ЦК України, цим кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.
За приписами статті 979 Цивільного кодексу України та статті 16 Закону України "Про страхування", за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з п.3 ч.1 ст.20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
За ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. В таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора, а саме потерпілій (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за заподіяння шкоди.
Таким чином, за суброгацією відбувається лише зміна осіб у вже наявному зобов'язанні (зміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. Це означає, що одна особа набуває прав і обов'язків іншої особи у конкретних правовідносинах. У процесуальному відношенні страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав.
Отже, суброгація допускається тільки у договорах майнового страхування і правовою підставою її застосування є стаття 993 ЦК та стаття 27 Закону України "Про страхування".
Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 06.05.2022 року у справі №761/7346/22 дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення Чариєвим Атаберді вимог п. 10.9. Правил дорожнього руху України. ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Судом встановлено, що відносини між АТ “СК “МЕГА-ГАРАНТ” як страховиком та Чариєвим Атаберді, який керував автомобілем Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_2 як страхувальником врегульовані полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/207863892.
Таким чином, до спірних правовідносин є обґрунтованим застосування ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування".
У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до позивача перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до відповідача як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації Чариєвим Атаберді транспортного засобу Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Страхувальник має право вибору страховика для укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 14 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
З урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування (п. 21.1. ст. 21 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
У відповідності до ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Таким чином, для визначення складових витрат, які підлягають відшкодуванню саме страховиком цивільно-правової відповідальності, в цьому випадку підлягають застосуванню саме спеціальні норми пункту 22.1 статті 22 та статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Тобто, наведеними положеннями встановлено, що розмір відповідальності страховика за полісом обмежується розміром відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу в межах встановлених відповідним полісом ліміту відповідальності та франшизи.
Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що проведення оцінки майна є обов'язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Норма частини 1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов'язку щодо проведення такої оцінки саме суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а отже, така оцінка може бути здійснена на підставі рахунку СТО чи акту виконаних робіт.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №910/22886/16 від 01.02.2018 року.
Реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення №011119 від 21.02.2022 року, яким оплачена вартість відновлювального ремонту транспортного засобу.
Згідно частини 2 підпункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза відповідно до Полісу ЕР/207863892 становить 2500,00 грн.
Таким чином, відповідач як страховик за полісом ЕР/207863892 прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Враховуючи викладене, зважаючи на положення ст. 993 Цивільного кодексу України, ст. 12, 22, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", з огляду на те, що полісом №ЕР/207863892 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 130000,00 грн і франшизу в сумі 2500,00 грн, Суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача про те, що стягненню з відповідача підлягає сума страхового відшкодування за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації Чариєва Атаберді транспортного засобу Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в розмірі 12 921,39 грн.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування в розмірі 12921,39 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2481,00 грн відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн Суд зазначає таке.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених ним судових витрат позивач долучив до матеріалів справи:
- копії договору про надання правової допомоги №1/20ю від 31.12.2020, укладеного між ПрАТ «СК «УНІКА» та Адвокатським бюро «Адвокатське бюро Олександра Лисова «Еквіт», додаткової угоди №1 від 13.12.2021 року та додатку №1 від 05.08.2022 року до договору;
- копії ордеру серії АА №1223066 від 22 липня 2022 року, виданого АБ «Адвокатське бюро Олександра Лисова «Еквіт» адвокату Білоконь Інні Вікторівні на представництво інтересів ПрАТ «СК «УНІКА» в Господарському суді Харківської області на підставі договору №1/20ю від 31.12.2020; свідоцтва серія РН №1639 від 21.05.2019 року про право Білоконь І.В. на заняття адвокатською діяльністю;
- копію рахунку №108 від 05.08.2022 року на суму 6000,00 грн;
- копію акту надання послуг №108 від 20.08.2022 по договору № 1/20ю від 31.12.2020 на суму 6000,00 грн;
- копію платіжного доручення №3439 від 10.08.2022 на суму 6000,00 грн оплати за надання правової допомоги згідно договору № 1/20ю від 31.12.2020 згідно рах. №108 від 05.08.2022;
- розрахунок заявлених витрат.
З матеріалів справи вбачається, що 31.12.2020 між ПрАТ "СК "Уніка" (далі - клієнт) та Адвокатським бюро "Адвокатське бюро Олександра Лисова "Еквіт" (далі - бюро) укладено договір № 1/20ю про надання правової допомоги, за умовами якого бюро приймає доручення клієнта та бере на себе зобов'язання надати клієнту правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, в тому числі, але не виключно:
- надання правової допомоги під час досудового розслідування та в судах всіх рівнів у кримінальних провадженнях, що прямо чи опосередковано стосуються інтересів клієнта, в т.ч. здійснення захисту інтересів та інше;
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань;
- складання документів правового характеру (звернень, заяв, скарг, листів, пропозицій, запитів та ін.) та процесуальних документів (відзивів, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства);
- представництво та захист інтересів клієнта в судах усіх рівнів та інстанцій, будь-яких органах державної влади, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, НАБУ, прокуратури, ДБР, САП, СБУ, органах Державної фіскальної служби України та усіх інших правоохоронних органах, експертних установах, органах Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України тощо з будь-яких питань із усіма без виключення процесуальними правами, наданими стороні по справі положеннями чинних в Україні ГПК, ЦПК, КПК, КУпАП та КАС України.
Відповідно до розділу 4 цього договору, ціна договору складається з вартості юридичних послуг, що зазначаються в додатковій угоді до цього договору. Така угода може бути викладена у формі додатку до договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін. Вартість наданої юридичної допомоги бюро визначає самостійно після одержання від клієнта замовлення на надання юридичної допомоги та виставляє клієнту відповідний рахунок. Оплата за даним договором здійснюється не пізніше 5-ти днів з моменту отримання клієнтом рахунку від бюро. За результатами надання юридичної допомоги складається акт прийому-передачі наданих послуг, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті прийому-передачі наданих послуг вказується обсяг наданої бюро юридичної допомоги, її вартість та ідентифікація.
Відповідно до п. 6.1, п. 6.2. (в редакції Додаткової угоди №1 до Договору), договір діє з моменту погодження сторонами усіх істотних умов і його підписання сторонами, а його дія припиняється 31.12.2022.
Пунктом 1 (№ п/п 2) додатку № 1 від 05.08.2022 року до цього Договору встановлено, що клієнт доручає бюро надати послуги щодо проведення допустимих законодавством України дій, спрямованих на повернення заборгованості з боржників клієнта за цивільним або господарським судочинством за страховим актом №00498560 (дата випадку - 10.02.2022 року, дата страхового відшкодування - 21.02.2022 року, сума страхового відшкодування - 15421,39 грн, страхувальник - Приймак Микола Михайлович).
За надання Бюро клієнтові правової (правничої допомоги) клієнт платить фіксовану суму гонорару адвоката у розмірі 6000,00 грн за надання правової допомоги в суді першої інстанції по кожній справі з переліку, фіксована сума гонорару адвоката сплачується на підставі виставленого Бюро клієнту рахунку, оплата гонорару здійснюється протягом 5 робочих днів на рахунок бюро в безготівковій формі, яке в свою чергу має надати правову допомогу в суді першої інстанції по кожній справі з переліку, про що в подальшому звітує клієнту та надсилає (надає) на його поштову (юридичну) адресу підтверджуючі документи та звіт про виконану роботу (п.1 Додатку №1 від 05.08.2022 року до Договору).
Зі змісту акту надання послуг від 20.08.2022 року №108 до договору про надання правової допомоги від 31.12.2020 року № 1/20ю, складеного Адвокатським бюро "Адвокатське Бюро Олександра Лисова "Еквіт" та ПрАТ "СК "Уніка", вбачається, що на підставі вказаного вище договору адвокатським бюро були надані наступні види правової допомоги, а саме: надання правової (правничої) допомоги в суді першої інстанції в фіксованій сумі гонорару по страховій справі №32180 (страховий акт 00498560) у розмірі 6000,00 грн, а клієнт претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має. Вказаний акт містить підписи уповноважених осіб сторін договору про надання правової допомоги від 31.12.2020 року № 1/20ю.
Судом встановлено, що згідно з платіжним дорученням №3439 від 10.08.2022 ПрАТ "СК "Уніка" на підставі виставленого йому рахунку №108 від 05.08.2022 року перерахувало на рахунок Адвокатського бюро "Адвокатське Бюро Олександра Лисова "Еквіт" грошові кошти у розмірі 6000,00 грн з призначенням платежу: "Надання прав. допомоги зг. дог. №1/20ю від 31.12.2020р по справі №32180 Стр. акт 00498560, згідно рах №108 від 05.08.22 р Без ПДВ".
У матеріалах справи також наявна копія ордеру від 22 липня 2022 року серії АА №1223066, на надання правової допомоги на представництво інтересів позивача адвокатом Білоконь Інні Вікторівні, виданого Адвокатським бюро "Адвокатське Бюро Олександра Лисова "Еквіт".
Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги адвокатом у даній справі у заявленому розмірі 6000,00 грн, Судом враховано, що вартість послуг визначена за погодженням адвокатом з клієнтом, послуги адвоката були реально надані позивачу, що підтверджується матеріалами справи.
За приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Заяв від відповідача щодо неспівмірності витрат не надходило.
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про те, що позивач надав належні та допустимі докази на доведення понесених ним витрат та професійну правничу допомогу, пов'язаних з розглядом справи № 922/1361/22, і розмір таких витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, співмірним зі складністю позову, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, і, відповідно, та з огляду на те, що позов задоволено у повному обсязі, наявні підстави для покладення на відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.
Керуючись ст. 73, 86 129, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного Товариства “Страхова Компанія “МЕГА-ГАРАНТ” (код ЄДРПОУ 30035289, адреса: 61057, м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, 6/8) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (код ЄДРПОУ 20033533, адреса: 04112, м. Київ, вул. Теліги Олени, буд. 6 літ. В) страхове відшкодування в порядку суброгації у розмірі 12921,39 грн (дванадцять тисяч дев'ятсот двадцять одна гривня 39 копійок); судові витрати, які складаються з судового збору - 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 копійок) та витрат на професійну правову допомогу у розмірі 6000,00 грн. (шість тисяч гривень 00 копійок).
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку та строки, встановлені статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено "17" жовтня 2022 р.
Суддя Т.Д. Гребенюк