13.10.2022м. СумиСправа № 920/35/22
Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., при секретарі судового засідання Виходцевій О.М., розглянувши матеріали справи №920/35/22
за позовом: Пайового товариства “SMARTCHEM OU” (11412, Естонія,
м. Таллінн, вул. Катусепапі, 4, код ЄДРПОУ 12991869;
адреса для листування: 01014, м. Київ, вул. Болсуновська,
буд. 23, офіс 35)
до відповідача: Дочірнього підприємства “Завод обважнених бурильних та ведучих труб” (40020, Сумська область, м. Суми, вул. Комарова, 2, код ЄДРПОУ 30991664),
про стягнення 96398,03 доларів США
за участю представників сторін:
від позивача: Дзенік С.І. (адвокат, в режимі відеоконференції),
від відповідача: не прибув
Суть спору: 11.01.2022 позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 96398,03 доларів США та понесені позивачем судові витрати.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 14.01.2022 у справі №920/35/22 позовна заява залишена без руху, позивачу наданий строк та спосіб для усунення недоліків позовної заяви.
11.02.2022 Державною судовою адміністрацією України надано суду Довідку від 09.02.2022 № 11-2033/22 про підтвердження зарахувань від сплати судового збору в іноземній валюті.
Ухвалою Господарського суду Сумської області про відкриття провадження у справі від 14.02.2022 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 10.03.2022, 11:40.
10.03.2022 розгляд справи № 920/35/22 не відбувся в зв'язку з перебуванням судді Заєць С.В. у відпустці.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 02.05.2022 призначено підготовче засідання на 10.06.2022, 11:20.
07.06.2022 позивачем подано до суду клопотання б/н від 06.06.2022 (вх.№1021/22 від 07.06.2022) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 02.05.2022 задоволено клопотання представників позивача б/н від 06.06.2022 (вх.№1021/22 від 07.06.2022) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції; ухвалено провести судове засідання у справі № 920/35/22, призначене на 10 червня 2022 року о 11 год. 20 хв. за участю представника позивача у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EasyCon".
Представник відповідача в судове засідання 10.06.2022 не прибув.
Ухвалою суду від 10.06.2022 відкладено підготовче засідання на 23.06.2022, 11:00.
23.06.2022 від представника позивача до суду надійшло клопотання б/н від 22.06.2022 (вх.№2619/22 від 23.06.2022) про долучення доказів до матеріалів справи, а саме інформацію з реєстру “SMARTCHEM OU”; переклад інформації з реєстру “SMARTCHEM OU”; Витяг ДП “Завод обважених бурильних та ведучих труб”.
Ухвалою суду від 23.06.2022 відкладено підготовче засідання на 28.07.2022,12:00.
Розгляд справи 28.07.2022 не відбувся в зв'язку з перебуванням судді Заєць С.В. у відпустці з 04.07.2022 по 29.07.2022.
Ухвалою суду від 01.08.2022 призначено підготовче засідання на 11.08.2022, 10:30.
Розгляд справи 28.07.2022 не відбувся в зв'язку з перебуванням судді Заєць С.В. у відпустці з 04.07.2022 по 29.07.2022.
Ухвалою суду від 17.08.2022 призначено підготовче засідання на 06.09.2022,11:30.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 06.09.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 27.09.2022, 11:40.
Ухвалою суду від 27.09.2022 відкладено розгляд справи по суті на 13.10.2022,10:00.
В судовму засіданні 13.10.2022 представник позивача надв усні пояснення в обгрунтування позовних вимог та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 13.10.2022 не прибув, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Слід також відзначити, що у частині 2 статті 129 Конституції України визначено одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
З огляду на зазначене, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів, що є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами за у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України.
Судовий процес на виконання статті 222 ГПК України фіксувався за допомогою відео- та звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками справи.
В судовому засіданні з розгляду справи по суті 21.10.2021 на підставі статті 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлені наступні обставини:
06.06.2017 між Дочірнім підприємством "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" (Україна), (далі - відповідач, покупець) та Пайовим товариством "SMARTCHEM OU" (Естонія), (далі по тексту - позивач, продавець) був укладений контракт №79/9-54-17 (далі - контракт).
Відповідно до п. 1.1. контракту продавець зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити продукцію, іменовану надалі “Товар”, на умовах, у порядку та в строки, встановлені цим Контрактом.
Найменування, кількість та якість Товару, що постачається відповідно до цього Контракту, інша характеристика Товару вказана у Специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього Контракту (п. 1.2. контракту).
Розділом 2 контракту встановлена ціна та загальна вартість контракту. Ціна Товару вказана у доларах США на базисних умовах постачання, відображених у Специфікаціях. Загальна вартість цього Контракту визначається як сума вартості Товару, упаковки, маркування та інших витрат залежно від базисних умов постачання, зазначених у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Контракту та становить 1000000,00 (один мільйон) доларів США. Валютою цього Контракту - долари США. Усі банківські витрати, пов'язані з виконанням Контракту, у країні покупця несе покупець. Усі банківські витрати, пов'язані з виконанням Контракту поза країною покупця, несе продавець. Зміна ціни Товару та загальної вартості Контракту допускається за згодою Сторін (п.п. 2.1.-2.5. контракту).
Пунктом 3.1. контракту визначено, що одиниця виміру та кількість Товару вказані у Специфікаціях.
Відповідно до п. 4.1. контракту продавець постачає Товар на базисних умовах постачання, зазначених у Специфікаціях.
Порядок оплати кожної партії Товару визначається Специфікаціями, які є невід'ємною частиною цього Контракту. Платежі за Товар, поставлений згідно з цим Контрактом, можуть здійснюватись у Євро або доларах США по курсу НБУ Євро/долар на день оплати (п.п. 6.1.-6.2. контракту).
Згідно з п. 7.4. контракту зобов'язання продавця за Контрактом вважаються виконаними у повному обсязі після поставки Товару відповідно до умов, передбачених пунктами 4.1., 4.6. цього Контракту.
Відповідно до п. 7.5. контракту зобов'язання покупця за Контрактом вважаються виконаними з моменту отримання продавцем оплати у розмірі загальної вартості Контракту, зазначеної у пункті 2.2. цього Контракту.
Пунктом 9.1. контракту визначено, що сторона, винна у невиконанні або неналежному виконанні зобов'язань за цим Контрактом, зобов'язана у повному обсязі відшкодувати іншій стороні заподіяні збитки.
Відповідно до п. 9.3. контракту у разі прострочення платежів за Контрактом, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,3 % простроченого платежу за кожен день прострочення.
Згідно з п. 11.3. контракту Контракт набирає чинності з дня його підписання сторонами, діє до повного виконання зобов'язань сторін щодо Контракту та може бути продовжений за згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди.
На виконання умов Контракту, позивач здійснив наступну поставку товару відповідачу:
1) 17.07.2018 було поставлено товар - ферромолибден в кількості 3 тон. вартістю 65997,00 дол. США на підставі Специфікації №15 від 17.07.2018 та Інвойс №18С00470 від 17.07.2018;
2) 30.07.2018 було поставлено товар - ферромолибден в кількості 22 тон. вартістю 40260,00 дол. США на підставі Специфікації №16 від 25.07.2018 та Інвойс №ЕХ/0072/18-2 від 30.07.2018;
3) 14.09.2018 було поставлено товар - ферромолибден в кількості 1 тон. вартістю 22970,00 дол. США на підставі Специфікації №17 від 10.09.2018 та Інвойс №18С00631/1 від 14.09.2018;
4) 19.09.2018 було поставлено товар - ферромолибден в кількості 2 тон. вартістю 46996,00 дол. США на підставі Специфікації №18 від 19.09.2018 та Інвойс №18С00643/1 від 19.09.2018;
5) 04.10.2018 було поставлено товар - феррохром ФХ800 в кількості 22 тон. вартістю 40502,00 дол. США на підставі Специфікації №19 від 04.10.2018 та Інвойс №ЕХ/0122/18-2 від 04.10.2018;
6) 12.12.2018 було поставлено товар - ферромолибден в кількості 1 тон. вартістю 21933,00 дол. США на підставі Специфікації №20 від 12.12.2018 та Інвойс №960-2018-1 від 12.12.2018;
7) 28.12.2018 було поставлено товар - никель катодний Н-1 в кількості 996 кг вартістю 12733,86 дол. США на підставі Специфікації №21 від 22.12.2018 та Інвойс №18С00838-1 від 28.12.2018;
8) 06.03.2019 було поставлено товар - ферромолибден в кількості 2 тон. вартістю 44344,00 дол. США на підставі Специфікації №22 від 06.03.2019 та Інвойс №165-2019-1 від 06.03.2019;
9) 06.03.2019 було поставлено товар - ферромолибден в кількості 1 тон. вартістю 20255,00 дол. США на підставі Специфікації №23 від 07.05.2019 та Інвойс №338-2019-1 від 06.05.2019.
Загальна вартість поставленого товару склала 315990,00 дол США.
Згідно умов вищевказаних Специфікацій та Інвойсів, по яким відбувалися поставки Товару, Покупець повинен оплатити 100% вартості Товару протягом 30-ти робочих днів з дати поставки Товару.
Як зазначає позивач у позовній заяві станом на 30.11.2020 Пайове товариство "SMARTCHEM OU" отримало від відповідача часткову оплату за поставлений Товар в розмірі 35606,83 дол. США
01.12.2020 між позивачем та відповідачем укладена Додаткова угода №9 до контракту №79/9-54-17 від "06" червня 2017 року, в пунктах 1-4 якої встановлено наступне:
“1. Покупець визнає та підтверджує заборгованість перед Продавцем за поставлений товар на підставі контракту №79/9-54-17 від 06.06.2017 станом на 01 грудня 2020 року у сумі 280383,17 доларів США.
2. Покупець зобов'язується сплатити зазначену у пункті 1 цієї додаткової угоди суму до 31 грудня 2021 року за наступним графіком здійснення платежів:
1.з 01.12.2020 по 31.12.2020 50000 доларів США,
2.з 01.01.2021 по 31.01.2021 19198 доларів США,
3. з 01.02.2021 по 28.02.2021 19198 доларів США,
4.з 01.03.2021 по 31.03.2021 19198 доларів США,
5.з 01.04.2021 по 30.04.2021 19198 доларів США,
6. з 01.05.2021 по 31.05.2021 19198 доларів США,
7. з 01.06.2021 по 30.06.2021 19198 доларів США,
8. з 01.07.2021 по 31.07.2021 19198 доларів США,
9. з 01.08.2021 по 31.08.2021 19198 доларів США,
10. з 01.09.2021 по 30.09.2021 19198 доларів США
11. з 01.10.2021 по 31.10.2021 19198 доларів США,
12. з 01.11.2021 по 30.11.2021 19198 доларів США,
13.з 01.12.2021по 31.12.2021 19205,17 доларів США.
3. Датою здійснення платежу є дата надходження коштів у рахунок Продавця.
4. У разі порушення строків оплати чергового платежу більш ніж на 7 робочих днів Продавець має право виставити Покупцеві штраф за порушення строків оплати чергового платежу у розмірі 5% від суми простроченого платежу.”.
Уклавши Додаткову угода № 9 Покупець та Продавець засвідчили та пітвердили, що станом на 01.12.2020 сума заборгованості за поставлений Товар складає 280 383,17 доларів США, та починаючи із зазначеної дати Покупець зобов'язувався сплачувати дану заборгованість згідно встановленого графіку платежів.
Так, у зв'язку з тим, що Відповідач не виконував умови Додаткової угоди №9 до Контракту, Позивачем було подано позовну заяву до Господарського суду Сумської області про стягнення заборгованості за період з грудня 2020 року по липень 2021 року.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 21.10.2021 року по справі №920/577/21, яке набрало законної сили 25.11.2021, позов задоволено частково, стягнуто з ДП “Завод обважнених бурильних та ведучих труб” на користь Пайове товариство "SMARTCHEM OU" за період із грудня 2020 року по липень 2021 року - 112 438, 32 доларів США основного боргу (із врахуванням часткових оплат) та 7 445,26 доларів США штрафу за контрактом від 06.06.2017 №79/9-54-17, а також 1 984, 50 доларів США судового збору та 600,00 доларів США витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 4 ст 75 Госпоадсрького процесуального кодексу України унормовано, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, Рішенням Господарського суду Сумської області від 21.10.2021 року по справі 920/577/21, яке набрало законної сили 25.11.2021 р., встановлені обставини, які зазначені в даній справі, щодо поставки товарів, наявності заборгованості у Відповідача перед Позивачем.
01.12.2020 між ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" і "SMARTCHEM OU" було укладена Додаткова угода №10 до Контракту №79/9-54-17 від 06 червня 2017 р. умовами якої є наступне:
1. Покупець визнає і підтверджує заборгованість перед Продавцем, яка виникла у зв'язку зі зверненням Продавця до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України з позовом про стягнення заборгованості за поставлений товар на підставі контракту №79/9-54-17 від 06.06.2017 в сумі 600доларів США.
2. Покупець зобов'язується сплатити зазначену в пункті 1 даної додаткової угоди суму до 31 грудня 2021 року.
Як зазначає позивач в обґрунтування позовних вимог, станом на день подання цього позову, Покупець не дотримався умов графіку платежів визначеного в Додатковою угодою № 9 до Контракту за період з серпня по грудень 2021 і здійснив лише часткову оплату у розмірі 4 999,00 доларів США. Таким чином, станом на день подання цього позову (із врахуванням Рішення Господарського суду Сумської області від 21.10.2021 року по справі 920/577/21р.) основна заборгованість відповідача перед позивачем за період з 01 серпня 2021 року по 31 грудня 2021 року складає 90998,17 доларів США та заборгованість згідно Додаткової угоди № 10 від 01.12.2020 до Контраку - 600 доларів США, що в загальному розмірі становить заборгованість в розмірі 91598,17 доларів США, що і стало причиною для звернення до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір у даній справі, суд керується наступним:
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов'язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.
Відповідно до вимог частини першої статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Виходячи з правової природи укладеного правочину суд дійшов висновку, що між сторонами склались відносини з купівлі-продажу товару, які врегульовані Глави 54 ЦК України.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 ЦК України).
Наявними у справі доказами, поданими позивачем, підтверджується факт неналежного виконання відповідачем контракту та додаткових угод до нього, у зв'язку з чим вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 91598,17 доларів США вартості поставленого товару за період з 01 серпня 2021 року по 31 грудня 2021 року та Додаткової угоди № 10 від 07.12.2020 до Контракту № 79/9-54-17, суд вважає законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 91598,17 доларів США основного боргу.
Щодо стягнення з відповідача 4799,86 дол США штрафних санкцій суд зазначає наступне:
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки .
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем умов контракту в частині сплати вартості придбаного товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 3 Додаткової угоди №10 визначено, що уразі порушення строків оплати чергового платежу Продавець має право виставити Покупцеві штраф в розмірі 5% від суми простроченого платежу
Відповідно до поданого позивачем розрахунку за період з 01.08.2021 по 31.12.2021 останній нарахував відповідачу 4799,86 дол США штрафу.
З огляду на вищенаведене, перевіривши обставини, пов'язані з правильністю здійснення розрахунку штрафу, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем умов контракту, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 4799,86 дол США штрафу є законними, правомірними і обґрунтованими та задовольняються судом.
Відповідно до частини першої, третьої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.
Відповідно до частини п'ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі “Проніна проти України”, в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах “Трофимчук проти України”, “Серявін та інші проти України” обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами у справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Стосовно інших доводів сторін, які детально не зазначені в рішенні, то вони не підлягають врахуванню, оскільки суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи та не стосуються предмета доказування по даній справі.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову в частині стягнення з відповідача 91598,17 дол США основного боргу та 4799,86 дол США штрафу за контрактом, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині позовних вимог в повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним:
Щодо стягнення 1520,96 дол США судового збору суд зазначає наступне:
Позивачем при зверненні до суду з позовною заявою відповідно до реквізитів міжнародного переказу CIM Banque від 05.01.2022 сплачено 1520,96 дол США.
Нормою статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Таким чином, відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, враховуючи що спір виник з неправомірних дій відповідача у виді несвоєчасної оплати вартості придбаного товару за контрактом, позивачу за рахунок відповідача підлягає відшкодуванню 1520,96 дол США судового збору (1,5% від суми позову відповідно до вимог Закону України “Про судовий збір”).
Керуючись ст. ст. 123, 129, ст. 130, ст. ст. 185, 232, 233, 236 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Пайового товариства “SMARTCHEM OU” до Дочірнього підприємства “Завод обважнених бурильних та ведучих труб” про стягнення 96398,03 доларів США задовольнити повністю.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства “Завод обважнених бурильних та ведучих труб” (40020, Сумська область, м. Суми, вул. Комарова, 2, код ЄДРПОУ 30991664) на користь Пайового товариства “SMARTCHEM OU” (11412, Естонія, м. Таллінн, вул. Катусепапі, 4, код ЄДРПОУ 12991869) заборгованість в сумі 91598 (дев'яносто одну тисячу п'ятсот дев'яносто вісім) доларів США 17 центів, штраф у розмірі 4799 (чотири тисячі сімсот дев'яносто дев'ять) доларів і 86 центів та 1520 (одна тисяча п'ятсот двадцять) доларів США 96 центів в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256 ГПК України).
Повний текст рішення складено 18.10.2022
Суддя С.В. Заєць