вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
11.10.2022 р. Справа № 917/185/22
Суддя господарського суду Полтавської області Білоусов С.М. при секретарі судового засідання Мацко О.В., розглянувши матеріали
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ростгруп-Енерго", вул. Київська, 76, м. Кременчук, Полтавська область, 39631, код ЄДРПОУ 42684136
до Державної податкової служби України в особі Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ ВП 44057192
про стягнення безпідставно отриманих коштів
Представники в судовому засіданні 20.09.2022 року:
від позивача: Веснянко О.М.
від відповідача: Євенко Н.Ю.
Представники після перерви:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Євенко Н.Ю.
В судовому засіданні 11.10.2022 року судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до вимог ст. 240 ГПК України.
14.02.2022 року до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Ростгруп-Енерго" від 09.09.2022 року (вх. № 205/22) до Державної податкової служби України в особі Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 2 497 325,11 грн.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2022 року даний позов був переданий на розгляд судді Білоусову С.М.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 21.02.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 917/185/22 в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 15.03.2022 року на 10:00.
У зв'язку з перебуванням судді Білоусова С.М. у відпустці засідання 15.03.2022 року не відбулося.
Враховуючи вихід з відпустки судді Білоусова С.М. ухвалою господарського суду Полтавської області від 04.04.2022 року призначено підготовче засідання у справі на 28.04.2022 року на 10:00.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву від 27.04.2022 року (вх. № 2767 від 27.04.2022 року та вх. № 2793 від 28.04.2022 року), у якому просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Крім того, 28.04.2022 року від відповідача надійшло клопотання від 26.04.2022 року (вх. № 2792), у якому він закрити провадження у справі № 917/185/22.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 28.04.2022 року підготовче засідання в справі відкладено на 02.06.2022 року на 10:00 та зобов'язано позивача надати відповідь на відзив з урахуванням вимог ст. 166 Господарського процесуального кодексу України та письмове реагування на клопотання про закриття провадження у справі.
На виконання вимог ухвали суду позивач надав відповідь на відзив (вх. № 2983 від 11.05.2022 року), в якій доводи відповідача не визнає та просить суд залишити без задоволення клопотання відповідача № 4873/5/16-31-20-06-04 від 26.04.2022 року про закриття провадження у справі № 917/185/22.
Ухвалою суду 02.06.2022 року продовжено строк підготовчого провадження у справі № 917/185/22 на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 30.06.2022 р. на 10:00.
Від відповідача 30.06.2022 року надійшли заперечення № 6635/5/16-31-20-06-04 від 27.06.2022 року (вх. № 4246), у яких він просить суд закрити провадження у даній справі.
Представник позивача Веснянко О.М. 30.06.2022 року надав суду клопотання за вх. № 4262, у якому просить відкласти підготовче засідання у даній справі з огляду на ту обставину, що заперечення відповідача на адресу ТОВ "Ростгруп-Енерго" станом на дату судового засідання не надходили.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 30.06.2022 року відкладено підготовче засідання на 16.08.2022 року на 10:00.
05.08.2022 року від позивача до суду надійшла відповідь від 01.08.2022 року (вх. № 5324) на заперечення відповідача № 6635/5/16-31-20-06-04 від 27.06.2022 року.
Ухвалою суду 16.08.2022 року закрито підготовче провадження у справі № 917/185/22 та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.09.2022 року на 10:00.
В судовому засіданні 20.09.2022 року оголошено судом перерву до 11.10.2022 року на 10:00.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
У провадженні господарського суду Полтавської області перебувала справа № 917/399/15 про банкрутство Державного підприємства "Жовтневий спиртовий завод" відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ухвалою від 09.06.2015 року введено процедуру розпорядження майном боржника.
У грудні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ростгруп-Енерго" (позивач) провело розрахунок з кредиторами першої, другої та третьої черг реєстру вимог кредиторів боржника у справі № 917/399/15, зокрема і з Головним управлінням Державної податкової служби у Полтавській області у розмірі 2 497 325,11 грн. (третя черга) на підставі наступних платіжних доручень:
- платіжне доручення № 4 від 08.12.2020 року на суму 283 160,60 грн.;
- платіжне доручення № 5 від 08.12.2020 року на суму 97 905,32 грн.;
- платіжне доручення № 6 від 08.12.2020 року на суму 192 554,63 грн.;
- платіжне доручення № 7 від 08.12.2020 року на суму 180,18 грн.;
- платіжне доручення № 8 від 08.12.2020 року на суму 7 181,00 грн.;
- платіжне доручення № 9 від 08.12.2020 року на суму 2 529,94 грн.;
- платіжне доручення № 10 від 08.12.2020 року на суму 212,74 грн.;
- платіжне доручення № 11 від 08.12.2020 року на суму 1 539 277,67 грн.;
- платіжне доручення № 12 від 08.12.2020 року на суму 43 330,36 грн.;
- платіжне доручення № 13 від 08.12.2020 року на суму 92 524,83 грн.;
- платіжне доручення № 14 від 08.12.2020 року на суму 108 062,38 грн.;
- платіжне доручення № 15 від 08.12.2020 року на суму 12 730,55 грн.;
- платіжне доручення № 16 від 08.12.2020 року на суму 4 948,47 грн.;
- платіжне доручення № 17 від 08.12.2020 року на суму 1 246,44 грн.;
- платіжне доручення № 18 від 08.12.2020 року на суму 111 480,00 грн.
Як вбачається з вищевказаних платіжних доручень, позивач за рахунок своїх коштів погасив податковий борг Державного підприємства "Жовтневий спиртовий завод" (ЄДРПОУ 00374829), який існував з 2013 року в сумі 2 497 325, 11 грн.
З матеріалів справи вбачається, що 28.01.2021 року господарський суд Полтавської області виніс ухвалу у справі № 917/399/15, якою замінив кредитора - Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області (код ЄДРПОУ 43142831) на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ростгруп-Енерго" в частині грошових вимог до Державного підприємства "Жовтневий спиртовий завод" на суму 2 497 325, 11 грн.
Однак, 19.07.2021 року Східний апеляційний господарський суд у своїй постанові ухвалу Господарського суду Полтавської області від 28.01.2021 року у справі № 917/399/15, у частині задоволення заяви ДП "Жовтневий спиртовий завод" про заміну кредитора - ГУ ДПС у Полтавській області на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ростгруп-Енерго" в на суму 2 497 325, 11 грн. (третя черга) скасував.
Східний апеляційний господарський суд у справі № 917/399/15 у постанові вказав, що заміна сторони у зобов'язанні може бути наслідком або сингулярного правонаступництва (зокрема, на підставах договорів купівлі-продажу, дарування, факторингу), або універсального правонаступництва (у випадку реорганізації юридичної особи чи спадкування. Сингулярне правонаступництво здійснюється безпосередньо у зобов'язанні шляхом укладення відповідного договору. Тому апеляційний суд дійшов висновку, що зміни процесуального правонаступництва з Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на Товариство з обмеженою відповідальністю "Ростгруп-Енерго" у зазначеному законодавством порядку не відбулось.
А тому, позивач у своїй позовній заяві стверджує, що кошти в сумі 2 497 325, 11 грн. які перераховані Головному управлінню Державної податкової служби у Полтавській області на погашення податкового боргу боржника - Державного підприємства "Жовтневий спиртовий завод" набуті без достатньої на те правової підстави. А також позивач вважає, що Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області збагатилося за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Ростгруп-Енерго" поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Приймаючи до уваги все вище викладене, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою за захистом свої прав та інтересів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з огляду на таке.
Згідно із статтею 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 1212 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Однак, відповідно до змісту ст. 1212 ЦК України зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто з допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно (кошти) потерпілому.
Крім того, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Порядок казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2013 № 43 (далі - Порядок № 43), визначає процедури казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, в тому числі: надходжень від повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою або під державні гарантії.
Пунктом 2.3 Розділу ІІ Порядку № 43 визначено, що бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету (далі - рахунки за надходженнями) відкриваються на балансі Казначейства відповідно до законодавства.
Відповідно до п. 2.5 Розділу ІІ Порядку № 43 платники перераховують платежі до державного бюджету у національній валюті, у готівковій або безготівковій формі на відповідні рахунки за надходженнями за місцезнаходженням (місцем проживання) платника, якщо інше не встановлено законодавством, або на єдиний рахунок.
З правового аналізу наведених норм можна дійти висновку, що податки та збори сплачуються до відповідного Державного бюджету України на відповідні рахунки за надходженнями за місцезнаходженням (місцем проживання) платника.
До позову додані платіжні доручення Товариства з обмеженою відповідальністю "Ростгруп-Енерго", згідно яких, призначенням платежів зазначено: «Погашення заборгованості ДП "Жовтневий спиртовий завод" (00374829) по платежам « 30 11020100 00, 30 14010100 00, 30 14020100 00, 30 21081400 00, 50 12020100 22, 50 16010200 22, 50 18010500 02, 70 71010000 00, 85 11010100 22, 85 11010100 99, 85 13020100 00, 85 19050200 22, 30 21010100 00» перед ГУ ДПС у Полтавській області (Карлівський район) зг. Листа № 206/1 від 01.12.2020 р. Без ПДВ».
Відповідно до положень пунктів 1.23, 1.24 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому в готівковій формі. Отримувач - особа, на рахунок якої зараховується сума переказу або яка отримує суму переказу в готівковій формі. Неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі. Помилковий переказ - рух певної суми коштів, унаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі. Неналежний переказ - рух певної суми коштів, унаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі.
Разом з тим надані до суду платіжні доручення про переказ у безготівковому порядку на казначейські (бюджетні) рахунки коштів від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ростгруп-Енерго" містять підписи осіб, якими засвідчено призначення платежу «Погашення заборгованості Державного підприємства "Жовтневий спиртовий завод" (00374829)…», а також печатки установи банку, в якій здійснено платежі.
Бюджетним кодексом України від 08.07.2010 року № 2456-VI, регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу.
Відповідно до статті 2 Бюджетного кодексом України, бюджетні кошти (кошти бюджету) - належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету.
Як визначено п. 12 ст. 2 Бюджетного кодексу України, бюджетними установами є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.
Також, під бюджетним асигнуванням розуміються повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження.
Бюджетна класифікація - це єдине систематизоване згрупування доходів, видатків, кредитування, фінансування бюджету, боргу відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів.
Згідно п. 8 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетним призначенням - є повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування.
Видатками бюджету є кошти, спрямовані на виконання бюджетних програм, передбачених відповідним бюджетом. До видатків бюджету не належать: погашення боргу; надання кредитів з бюджету; розміщення бюджетних коштів на депозитах; придбання цінних паперів; повернення надміру сплачених до бюджету сум податків і зборів та інших доходів бюджету, проведення їх бюджетного відшкодування (п. 13 ст. 2 Бюджетного кодексу України).
Відповідно ч. 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Порядок казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2012 року № 1407 (далі по тексту - Порядок № 1407) регламентує організаційні взаємовідносини між органами Державної казначейської служби (далі - орган Казначейства), розпорядниками бюджетних коштів, одержувачами бюджетних коштів, а також розподіл обов'язків та відповідальності між ними в процесі обслуговування державного бюджету за видатками, операціями з надання кредитів за рахунок коштів державного бюджету та з погашення державного боргу з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України та інших нормативно-правових актів.
Порядком № 1407 визначено, що відкриті асигнування - право, надане головним розпорядникам бюджетних коштів та розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня, щодо розподілу виділених асигнувань загального та спеціального фондів державного бюджету підвідомчим установам (одержувачам бюджетних коштів) та використання бюджетних асигнувань з урахуванням узятих на облік бюджетних зобов'язань. Відкриті асигнування забезпечуються ресурсами єдиного казначейського рахунка.
Згідно з п. 3.5 Розділу ІІІ Порядку № 1407, розпорядники бюджетних коштів надають відповідним органам Казначейства на паперових та електронних носіях протягом п'яти робочих днів після затвердження кошториси, плани асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з державного бюджету), плани надання кредитів із загального фонду державного бюджету, плани спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), зведення показників спеціального фонду кошторису. Заклади фахової передвищої та вищої освіти, наукові установи подають також затверджені плани використання бюджетних коштів і помісячні плани використання бюджетних коштів.
Одержувачі бюджетних коштів надають відповідним органам Казначейства на паперових та електронних носіях плани використання бюджетних коштів.
Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що Головне управління ДПС у Полтавській області є органом державної влади, фінансово-господарська діяльність якого здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, на підставі затвердженого кошторису доходів і видатків.
Таким чином, кошти, які сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю "Ростгруп-Енерго" по податкам до Державного бюджету не можуть бути стягнуті з рахунків Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Полтавській області, оскільки дані кошти ніколи не акумулювалися на рахунках ГУ ДПС у Полтавській області.
Підсумовуючи вище викладене, податки та збори сплачуються до відповідного бюджету та не можуть бути стягнуті з податкового органу.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ростгруп-Енерго" самостійно, як зазначалось у постанові Східного апеляційного господарського суду від 19.07.2021 року у справі № 917/399/15, на власний розсуд вчинив дії з перерахування Головному управлінню ДПС у Полтавській за ДП "Жовтневий спиртовий завод".
При цьому, згідно з частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Також доказів безпідставності перерахування грошових коштів на суму 2 497 325,11 грн. позивачем суду не надано та матеріали справи не містять.
За таких обставин, враховуючи, що спірні грошові кошти були перераховані позивачем не безпідставно, а тому, суд приходить до висновку, що в позові в частині повернення 2 497 325,11 грн. як помилково перерахованих грошових коштів на підставі ст. 1212 ЦК України, слід відмовити.
Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
В силу ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено, що його права, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачем, а тому в позові про стягнення з відповідача 2 497 325,11 грн. безпідставно отриманих коштів слід відмовити.
Згідно із п. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Враховуючи положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку витрати по сплаті судового збору покласти на позивача, оскільки у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись статтями 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд, -
1. У позові відмовити повністю.
2. Копію рішення направити учасникам (сторонам) справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено 18.10.2022 року.
Суддя Білоусов С. М.