вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"13" жовтня 2022 р. м. Ужгород Справа № 907/575/21
Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СК «ДП Буд», м. Дніпро
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріма Технолоджі», м. Ужгород
про стягнення 483 731,20 грн
Секретар судового засідання - Соханич В.М.
За участю представників сторін:
від позивача - не з'явився
від відповідача - не з'явився
Позивач заявив позов до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріма Технолоджі» про стягнення 483 731,20 грн внесеної ним попередньої оплати в розмірі 483731,20 грн. Позов заявлено з посиланням на статті 526, 634, 693 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.
Ухвалою суду від 27.07.2021 відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено учасникам спору процесуальні строки для подання заяв по суті спору, а також відповідачу строк у п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали для подання письмових заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
За наслідками ознайомлення представника відповідача з матеріалами справи, 18.08.2021 на адресу суду надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Вказаною заявою відповідач заперечує проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження покликаючись на ціну позову та значення справи для сторін, вказана сума, з урахуванням економічної ситуації та негативних наслідків понесених відповідачем у зв'язку з карантинними обмеженнями, складність справи та характер доказів у справі.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 27.08.2021 постановлено здійснити перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті спору та призначено підготовче засідання на 26.10.2021.
29.10.2021 представник відповідача подав до суду клопотання про витребування доказів, обґрунтувавши її тим, що в рамках вказаної справи підлягає з'ясуванню факт поставки товару згідно рахунку №13 від 16 лютого 2021 року, виставленого ТОВ «ПРІМА ТЕХНОЛОДЖІ», який зокрема, обґрунтовується податковими накладними.
Ухвалою від 18.11.2021 постановлено задоволити клопотання відповідача та витребувати у Головного управління Державної податкової служби Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А) інформацію щодо наступного: - чи відображались господарські операції зі спірних поставок товару протягом лютого - березня 2021 року, згідно наведених податкових накладних №12 від 23.02.2021, №26 від 30.03.2021 та №27 від 31.03.2021 та розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 30.03.2021 у податковому обліку ТОВ СК «ДП БУД», та чи стали підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту для ТОВ СК «ДП БУД» зареєстровані ТОВ «ПРІМА ТЕХНОЛОДЖІ» податкові накладні № 12 від 23.02.2021, №26 від 30.03.2021 та№27 від 31.03.2021.
Ухвалою від 20.01.2022 суд постановив повторно витребувати у Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області докази.
18.02.2022 від Головного управління Державної податкової служби Дніпропетровській області до суду електронною поштою надійшли пояснення. Проте, до листа Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області не додані вказані в додатках докази, а саме: докази направлення сторонам у справі пояснень Єдиний реєстр податкових накладних податкового кредиту «ДП Буд» та реєстр розрахунку коригування податкової накладної «ДП Буд», про що відділом діловодства та забезпечення судового процесу було складено відповідний акт від 18.02.2022 № 37/22.
Крім того, 18.02.2022 від представника відповідача надійшли письмові пояснення у справі.
Ухвалою від 15.09.2022 постановлено закрити підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи по суті. Роз'яснено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Однак, позивач в судове засідання по розгляду справи по суті не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Заяв, клопотань через канцелярію суду, в т. ч. і про розгляд справи без участі його уповноваженого представника, від нього не надходило.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
За приписами п. 2 ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених ст. 46 ГПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Аналізуючи зміст наведених норм процесуального закону, суд дійшов висновку, що обов'язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Судом взято до уваги також і те, що в разі відсутності в позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст. ст. 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
При цьому у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог ст. ст. 120, 121 Господарського процесуального кодексу України може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він має повідомити суд про причини неявки і у випадку визнання таких причин поважними, суд може відкласти розгляд справи.
Позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце продовження судового засідання, оскільки ухвала від 15.09.2022 про призначення розгляду справи по суті була надіслана на його офіційну електронну адресу, яку позивач зазначив у позовній заяві.
Зі списку розсилки поштової кореспонденції від 15.09.2022 вбачається, що вищезазначена ухвала суду від 15.09.2022 про призначення розгляду справи по суті надіслана на електронну адресу позивача - i.holub@ptukr.com, яка зазначена в позовній заяві, а також на електронну адресу відповідача - director.primaluce@gmail.com, яка зазначена у відзиві на позовну заяву.
У зв'язку з відсутністю коштів на оплату послуг з пересилання поштової кореспонденції Господарського суду Закарпатської області, починаючи з 06.06.2022 припинив направлення учасникам судового процесу копій усіх процесуальних документів по справі та іншої вихідної кореспонденції суду засобами поштового зв'язку. Ці обставини підтверджуються відомостями, які містяться на веб-сайті Господарського суду Закарпатської області за посиланням zk.arbitr.gov.ua.
Частиною восьмою статті 120 ГПК України встановлено, якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Положення частини сьомої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду.
Натомість ч. 7 ст. 120 ГПК України передбачено, що у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно ч. 6 ст. 120 ГПК України суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв'язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв'язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Згідно з ч. 5 ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Зважаючи на зазначені вище процесуальні норми, а також об'єктивні обставини того, що у зв'язку з відсутністю коштів на оплату послуг з пересилання поштової кореспонденції Господарського суду Закарпатської області, починаючи з 06.06.2022, припинив направлення учасникам судового процесу копій усіх процесуальних документів по справі та іншої вихідної кореспонденції суду засобами поштового зв'язку, суд вважає, що дана ухвала вручена позивачу 16.09.2022.
Окрім того у постанові Верховного Суду у справі №761/14537/15 зазначено про те, що надсилання процесуальних документів на електронну адресу, яка зазначена учасником справи, є належним способом її надсилання.
Таким чином, судом вжито всіх об'єктивно залежних від нього заходів для належного повідомлення сторін про час, дату та місце слухання справи.
У силу ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст. 194 ГПК України, завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів.
При дослідженні доказів та під час з'ясування обставин справи та дослідження доказів, виникла необхідність надання представником позивача додаткових пояснень та оригіналів доказів, копії яких були долучені до матеріалів справи.
Незважаючи на це, в судове засідання, призначене на 13.10.2022, не з'явився, не повідомив суд про причини своєї неявки, а також не подав заяви про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, для залишення позову без розгляду.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).
Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.
Такої правової позиції дотримується і Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові № 910/16978/19 від 05 червня 2020 року .
З огляду на наведене, та на те, що в ухвалі від 15.09.2022 про призначеня судового засідання позивач був повідомлений про наслідки неявки, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду.
Керуючись ст. 13, п. 5 ч. 1 ст. 226, ст. ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю СК «ДП Буд» - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, він має право звернутися до суду повторно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч.1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Л.В. Андрейчук