печерський районний суд міста києва
Справа № 757/2500/22-к
19 січня 2022 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_8., при секретарі ОСОБА_9., за участю сторін кримінального провадження: прокурора - ОСОБА_7, захисників - адвокатів ОСОБА_10, ОСОБА_11, підозрюваного - ОСОБА_1 , розглянувши у засіданні в м. Києві в залі суду клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_12 про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
Старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_12, в межах кримінального провадження № 12020100060003319 від 03.12.2020 року, звернувся до суду із клопотанням про продовження тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як вбачається з матеріалів клопотання, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України розслідується кримінальне провадження № 42020000000001825 від 25.09.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 240-1, ч. 2 ст. 240-1, ч. 3 ст. 240-1, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255 КК України.
Слідчий зазначає, що строк тримання під вартою ОСОБА_1 закінчується 26.01.2022 року, але у зв'язку з особливою складністю даного провадження, завершити досудове розслідування у вказаний строк неможливо, оскільки для цього необхідно провести ряд процесуальних дій, крім того підстави для зміни запобіжного заходу відсутні.
Прокурор в засіданні підтримав клопотання, з викладених в ньому підстав, просив його задовольнити.
Захисники-адвокати ОСОБА_10, ОСОБА_11 та підозрюваний ОСОБА_1 щодо задоволення клопотання заперечували, вважаючи його необґрунтованим, немотивованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки повідомлена підозра не підтверджена наявними у справі доказами, зібрані органом досудового розслідування докази є суперечними, жодним чином не підтверджують факт вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку прокурора, захисників, пояснення підозрюваного, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Так, Головним слідчим управлінням Національної поліції України розслідується кримінальне провадження № 42020000000001825 від 25.09.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 240-1, ч. 2 ст. 240-1, ч. 3 ст. 240-1, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255 КК України.
01.06.2021 ОСОБА_1 затримано за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 1 ст. 240-1, ч. 2 ст. 240-1 КК України.
01.06.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 1 ст. 240-1, ч. 2 ст. 240-1 КК України.
02.06.2021 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/29242/21-к ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 1233 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб , що становить 2 798 910 грн.. Вказаний запобіжний захід було неодноразово продовжено ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду від 29.07.2021, 26.08.2021, 19.10.2021.
26.11.2021 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_1 , продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 24.01.2022 року, одночасно визначено альтернативний запобіжний захід - заставу для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, визначених КПК України, - у розмірі 880 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 1 997 600 (один мільйон дев'ятсот дев'яноста сім тисяч шістсот) грн., у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25.11.2021 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000001825 від 25.09.2020 року до дванадцяти місяців, тобто до 30 травня 2022 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або створити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 складає сукупність належних даних, які підтверджуються: актом огляду соціального додатку «Instagram» від 15.01.2021, в якому зафіксовано дії направлені на підшукування осіб, які мають намір протиправно придбати бурштин; протоколом проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі контрольованої закупки від 03.03.2021, протоколом проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відео контролю особи від 03.03.2021, в яких задокументовано обставини незаконного збуту бурштину ОСОБА_1 за участю ОСОБА_2 ОСОБА_3 ; протоколом огляду та вручення грошових коштів від 19.02.2021, яким підтверджується факт передачі грошових ОСОБА_3 з метою придбання в ОСОБА_1 бурштину під контролем правоохоронних органів; протоколом огляду від 19.02.2021, відповідно до якого ОСОБА_4 добровільно видав придбані в ОСОБА_5 предмети ззовні схожі на бурштин; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_4 від 19.02.2021, який надав показання щодо обставин придбання бурштину в ОСОБА_1 та підтвердив причетність останнього до вчинення протиправних дій; висновком експерта ДНДЕКЦ №СЕ-19-21/9441-ГМ від 25.03.2021, відповідно до якого предмети, які збув ОСОБА_1 ОСОБА_3 є бурштином; протоколом проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі контрольованої закупки від 03.03.2021, протоколом проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відео контролю особи від 03.03.2021, в яких задокументовано обставини незаконного повторного збуту бурштину ОСОБА_1 ОСОБА_3 ; протоколом огляду та вручення грошових коштів від 16.03.2021, відповідно до якого ОСОБА_3 з метою придбання в ОСОБА_1 бурштину під контролем правоохоронних органів; протоколом огляду від 16.03.2021, в ході якого ОСОБА_4 добровільно видав предмети ззовні схожі на бурштин, що придбав в ОСОБА_1 під контролем правоохоронних органів, які згідно висновку експерта ДНДЕКЦ №СЕ-19-21/9442-ГМ від 25.03.2021 є бурштином; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_4 від 16.03.2021, в ході якого останній підтвердив причетність ОСОБА_1 до вчинення протиправних дій; актом огляду мобільного телефону від 08.04.2020, в якому зафіксовано пропозиції ОСОБА_6 направлені на збут бурштину; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 10.01.2021, за номером телефону НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_1 , в якому відображено розмови щодо протиправного видобутку та подальшого збуту за грошову винагороду бурштину; протоколами за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - огляд і виїмка кореспонденції від 20.03.2021, 31.03.2021, 09.04.2021, яка направляється або отримується на імя ОСОБА_1 або за ідентифікаційною ознакою номеру мобільного телефону НОМЕР_1 , яким зафіксовано факти відправлення або отримання предметів схожих на бурштин, які в подальшому збувалися за гроші; протоколами за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - спостереження за особою, річчю або місце від 15.03.2021, 16.03.2021 відносно ОСОБА_1 , якими зафіксовано останнього під час вчинення протиправних дій; протоколами обшуку від 01.06.2021 за адресою: АДРЕСА_1 (місце проживання ОСОБА_1 ), у гаражному боксі № НОМЕР_2 , гаражного кооперативу «Супутник-3» за адресою: АДРЕСА_3, та автомобіля марки Land Rover Range Rover 4197 НОМЕР_3 , кузов № НОМЕР_4 ( перебувають у користуванні ОСОБА_1 ), в ході яких вилучено предмети, ззовні схожі на бурштин, грошові кошти, які могли бути набуті внаслідок злочинної діяльності та інші знаряддя та засоби, які використовувалися для вчинення протиправних дій.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 , а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення за викладених в клопотанні обставин.
Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, наряду з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарь проти Молдови»), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
Вирішуючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість покарання за ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 1 ст. 240-1, ч. 2 ст. 240-1 КК України, особу підозрюваного, вік та стан його здоров'я, постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для продовження строку запобіжного заходу, пов'язаного з триманням під вартою.
Так, в обґрунтування клопотання сторона обвинувачення посилається на існування таких ризиків: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на експертів, свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Разом з тим, сторона обвинувачення не надала слідчому судді доказів чи будь-яких інших фактичних даних того, що ОСОБА_1 має на меті переховуватися від органів досудового розслідування та суду, більш того дані твердження сторони обвинувачення спростовані стороною захисту.
Разом з тим, ризики потрібно оцінювати з посиланням на ряд факторів, які можуть або підтвердити існування такого ризики, або зробити його таким незначним, що він не виправдовує застосування запобіжного заходу, поряд з цим даними на підтвердження наявності таких ризиків як перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_1 стороною обвинувачення не надано, а тому існування такого ризику не доведено, та наявним у цьому кримінальному провадженні ризикам може запобігти більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, який в повній мірі зможе гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, але не доведе недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Оскільки прокурор не довів обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, а саме: недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя дійшов висновку про застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж той, який зазначений у клопотанні, а саме - цілодобового домашнього арешту.
Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
З огляду на викладене, в судовому засіданні встановлено, що більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, а саме: знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні.
Вирішуючи питання про те, який запобіжний захід відносно підозрюваного слід застосувати, слідчий суддя вважає за доцільне застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, як такий що зможе забезпечити належне виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, заборонивши йому залишати місце свого проживання ( АДРЕСА_2 ).
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти), для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
- утримуватися від спілкування з свідками, експертами, підозрюваними у даному кримінальному провадженні;
- носити електронний засіб контролю.
Згідно ч. 6 ст. 194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя
В задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_12 про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання ( АДРЕСА_2 ), строком до 19.03.2022 року включно, але не більше строку досудового розслідування, та зобов'язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора та слідчого.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки, передбачені ст. 194 ч. 5 КПК України, а саме:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти), для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
- утримуватися від спілкування з свідками, експертами, підозрюваними у даному кримінальному провадженні;
- носити електронний засіб контролю.
Строк дії обов'язків, покладених судом, визначити 19.03.2022 року включно, але не більше строку досудового розслідування.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладеного на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі ст. 535 ч. 4 КПК України слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, повідомити слідчого суддю, який постановив ухвалу, про її виконання.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_8