печерський районний суд міста києва
Справа № 757/39398/21-ц
15 лютого 2022 року суддя Печерського районного суду м. Києва Підпалий В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -
ОСОБА_1 звернулася до Печерського районного суду м. Києва з означеною позовною заявою.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28.07.2021 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
З супровідного листа від 04.08.2021 року вбачається що судом вжито заходів щодо направлення позивачу копії ухвали суду від 28.07.2021 року.
Супровідним листом від 08.11.2021 року судом вжито заходів щодо повторного направлення позивачу копії ухвали суду від 28.07.2021 року.
У січні 2022року на адресу суду повернувся конверт з відміткою «Повертається, за закінченням терміну зберігання».
Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі «Каракуця проти України», рішення Європейського Суду з прав людини «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року).
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвалою суду від 28.07.2021 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
З матеріалів справи вбачається, що судом неодноразово вживалися заходи щодо направлення позивачу копії ухвали суду від 28.07.2021 року про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, у зв'язку з тим, що до повноваження суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому конверт з повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуто органами поштового зв'язку з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання», з урахуванням конкретних обставин справи означене може вважатися належними доказами виконання судом обов'язку щодо повідомлення позивача про вчинення судом належних заходів щодо повідомлення позивача про залишення позовної заяви без руху.
З огляду вищевикладеного, оскільки судом вжито належних заходів щодо повідомлення позивача про залишення позовної заяви без руху, а також відсутність зацікавленості позивача провадженням за його позовною заявою, суд дійшов висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням слід вважати неподаною та повернути позивачу.
Керуючись ст. ст. 12, 185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, - вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу право на повторне звернення
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів до Київського апеляційного суду.
Суддя В.В. Підпалий