печерський районний суд міста києва
Справа № 2-471/12
16 травня 2019 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Підпалого В.В.
при секретарі судових засідань - Маленівській К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за поданням Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Думанської Аліни Леонідівни про примусове проникнення до житла боржника, -
У липні 2015 року Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Думанська А.Л. звернулась до суду з поданням, в якому просить постановити ухвалу про надання дозволу державному виконавцю на примусове проникнення до житла боржника, а саме: до квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 .
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19.05.2017 року вищевказане подання задоволено.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 14.09.2017 року ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 19.05.2017 року скасовано та направлено питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.02.2018 року подання залишено без рушу та надано заявнику строк для усунення недоліків.
21.12.2018 року через канцелярію суду від Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Думанської А.Л. надійшло клопотання про залишення подання без розгляду, у зв'язку із завершенням виконавчого провадження № 42848918.
25.02.2019 року через канцелярію від ОСОБА_1 надійшла заява про закриття провадження у справі.
В судове засідання сторони не з'явилися, про дату час та місце судового засідання повідомлялися належним чином.
Дослідивши матеріали подання, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні подання, виходячи з наступного.
З матеріалів подання вбачається, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження № 42848918 з примусового виконання виконавчого листа № 2-471/12, виданого Печерським районним судом м. Києва.
Постановою державного виконавця від 08.04.2014 року про відкриття виконавчого провадження та боржнику встановлено строк на самостійне виконання, копію постанови направлено боржнику для виконання, стягувачу до відома. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, боржником отримано постанову про відкриття виконавчого провадження - 12.04.2014.
У наданий державним виконавцем 7-денний строк для самостійного виконання судового рішення, заборгованість не погашена.
Постановою державного виконавця від 23.04.2014 року накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 в межах суми звернення з урахуванням виконавчого збору, що складає 14 754 141,99 грн.
З метою проведення виконавчих дій, а саме опису майна боржника на яке необхідно звернути стягнення відповідно до виконавчого документа, державним виконавцем здійснено виїзд за адресою АДРЕСА_2 . Провести опис вказаного майна боржника не вдалось, так як боржник двері квартири не відчинив, про що складено відповідний акт від 24.04.2014 року.
В подальшому, постановою від 24.04.2014 року державним виконавцем призначено виконавчі дії, спрямовані на проведення опису предмета іпотеки, на 14.05.2014 року об 11.00 год., копії постанови направлено сторонам рекомендованою кореспонденцією. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, боржником отримано постанову про відкриття виконавчого провадження 10.05.2014 року.
З метою проведення виконавчих дій, а саме опису майна боржника на яке необхідно звернути стягнення відповідно до виконавчого документа, державним виконавцем здійснено виїзд за адресою АДРЕСА_2 . Провести опис вказаного майна боржника не вдалось, так як боржник двері квартири не відчинив, про що складено відповідний акт від 14.05.2014 року.
З метою проведення виконавчих дій, а саме опису майна боржника на яке необхідно звернути стягнення відповідно до виконавчого документа, державним виконавцем здійснено виїзд за адресою АДРЕСА_2 . Провести опис вказаного м боржника не вдалось, так як боржник двері квартири не відчинив, про що складено відповідний акт від 17.07.2014 року.
17.07.2014 року державним виконавцем до Печерського районного суду м. Києва направлено подання про примусове проникнення до житла боржника.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва № 757/20265/14-ц від 01.08.2014 року подання державного виконавця задоволено.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва вказану ухвалу суду першої інстанції скасовано.
Постановою державного виконавця від 24.11.2014 року № 42848918 до ОСОБА_1 застосовано примусовий привід через органи внутрішніх справ.
26.11.2014 року державним виконавцем до Печерського районного суду м. Києва направлено подання про примусове проникнення до житла боржника.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/35897/14-ц від 05.12.2014 року в задоволенні подання державного виконавця від 26.11.2014 року відмовлено.
Згідно рапорту дільничного інспектора міліції Печерського РУ ГУМУС України в м. Києві від 26.12.2014 року встановлено, що ОСОБА_1 знялась з реєстрації за вказаною адресою.
03.02.2015 року до Шевченківського районного суду м. Києва направлено подання про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/3470/15-ц від 12.02.2015 року задоволено подання державного виконавця від 03.02.2015 року.
З метою встановлення місця реєстрації боржника, 20.02.2015 року до відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в м. Києві направлено відповідний запит.
Згідно інформації наданої відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в м. Києві ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Постановою від 16.06.2015 року № 42848918 державним виконавцем призначено проведення виконавчих дій, спрямованих на опис майна боржника, на яке згідно виконавчого документа необхідно звернути стягнення на 01.07.2015 року об 11.00 год.
Зазначену постанову направлено боржнику рекомендованою кореспонденцією за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 .
Згідно роздруківки з сайту УДПЗ «Укрпошта» поштове відправлення з штрихкодовим ідентифікатором 0405324385789 ( АДРЕСА_2 ) вручене адресату особисто 22.06.2015 року.
Згідно роздруківки з сайту УДПЗ «Укрпошта» поштове відправлення з штрихкодовим ідентифікатором 0405324385770 ( АДРЕСА_3 ) станом на 01.07.2015 року адресату не вручено.
01.07.2015 року провести опис майна боржника не вдалось у зв'язку з не допуском боржником державного виконавця до квартири, про що державним виконавцем складено відповідний акт.
З огляду вищевикладеного державний виконавець Думанська А.Л. вважає про наявність правових підстав для задоволення подання про надання дозволу на примусове проникнення до квартири АДРЕСА_1 , що на праві власності належить ОСОБА_1 .
Положеннями ст. 30 Конституції України передбачено, що не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.
Відповідно до статті 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла. При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, стаття 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року).
Відповідно до статті 439 ЦПК України, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що відповідно до положень ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», на яку в поданні посилається приватний виконавець, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктом 6 частини 3 вказаної статті виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку. Відповідно до пункту 13 частини шостої тієї ж статті виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.
Виходячи вищенаведеного щодо виконавчого провадження, суд звертає увагу на те, що право приватного виконавця на звернення до суду з поданням про примусове проникнення у тому разі, якщо необхідно проникнути до житла чи іншого володіння, яке безпосередньо належить фізичній особі-боржнику, для вчинення відповідних виконавчих дій, а також до володіння іншої особи, в тому числі й юридичної, в якому знаходиться майно фізичної особи-боржника.
Відповідно до пункту 8 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства Юстиції України від 02.04.2012 №512/5, акт - документ, що підтверджує певні встановлені факти або події. Текст акта складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій; за зведеним виконавчим провадженням - повного найменування (прізвища, імені та по батькові) боржника та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене, а також вступної і констатуючої частин. У вступній частині зазначаються назва акта, дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові виконавця, підстава для складання акта, особи, які були присутні під час його складання, із зазначенням їхнього статусу у виконавчому провадженні, місця проживання (місцезнаходження), посад, інших наявних даних, зазначається кількість аркушів, на яких складено акт. У констатуючій частині викладаються мета і завдання складання акта, суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі потреби висновки і пропозиції. У кінці акта (перед підписами) зазначаються відомості про кількість примірників акта та кому вони надаються (надсилаються). Акт підписується всіма особами, які брали участь у його складанні. У разі відмови від підписання осіб, що були присутні при складанні акта, про це робиться відмітка в акті. Відмітка "від підпису відмовився" проставляється напроти прізвища особи, яка відмовилася від підпису, та засвідчується підписами інших осіб, які були присутніми під час складання акта. До акта можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами.
Судом встановлено, що акти державного виконавця за 24.05.2014 року, 14.05.2014 року, 17.07.2014 року, 01.07.2015 року та 25.09.2020 року 29.09.2020 року при виході державного виконавця до квартири АДРЕСА_1 , складено з порушеннями Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства Юстиції України від 02.04.2012 №512/5.
Так, з даних актів вбачається, що вони складені в присутності лише стягувача, без участі понятих, а також не містить відомостей про кількість примірників акта та кому вони надсилаються.
Тобто на думку суду є недопустимими доказами.
Крім того, державним виконавцем станом на час звернення з вказаним поданням не надано суду доказів, що нею вжито будь-яких інших заходів щодо виконання рішення суду, зокрема, довідок наявності чи відсутності грошових коштів у боржника в інших установах банку, цінних паперів, транспортних засобів.
Враховуючи те, що доказів, які б надавали підстави суду надати суду дозвіл на примусове проникнення до житла боржника, виконавцем суду не надано.
Крім того, з наданих заявником та боржником доказів вбачається, що відповідно до постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 22.03.2017 року виконавче провадження № 42848918 завершено у зв'язку з поверненням виконавчого документа стягувану.
Такожо, на думку суду надання дозволу на примусове проникнення до житла, є передчасним та таким, яке може нести негативні правові та інші наслідки для третіх осіб в тому числі боржника, так як законом охороняються права та інтереси громадян України.
З огляду викладеного вище, зважаючи, на недоведеність правових підстав для задоволення подання державного виконавця, а також на той факт, що станом на дату постановлення ухвали виконавче провадження № 42848918 завершено, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні подання про примусове проникнення до майна ОСОБА_1 .
Враховуючи вищевикладене, відповідно до вимог ст.ст. 3, 8, 9, 21, 30, 129, 129-1 Конституції України, ст.ст. 1-23, 439 ЦПК України, суд, -
У задоволенні подання Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Думанської Аліни Леонідівни про примусове проникнення до житла боржника, - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В. Підпалий