Справа №591/4486/22 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/816/461/22 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань
13 жовтня 2022 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою заявника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 29 вересня 2022 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність прокурора,
Ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 29 вересня 2022 року, у задоволенні скарги заявника ОСОБА_6 на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, було відмовлено.
Своє рішення слідчий суддя вмотивував тим, що Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2021 року у справі №556/450/18 дійшов висновку, що підставою для початку досудового розслідування є не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а таких вагомих обставин у заяві про вчинення кримінального правопорушення заявником ОСОБА_6 не наведено.
Не погодившись з таким рішенням слідчого судді, заявник ОСОБА_6 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 29 вересня 2022 року, постановити нову ухвалу, якою його скаргу - задовольнити, зобов'язати прокурора Сумської обласної прокуратури внести відомості до ЄРДР за його заявою від 19 вересня 2022 року про скоєння ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ст.383, 364, 351 КК України.
В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що під час розгляду справи у судовому засіданні ним було наведено конкретні факти на підтвердження даних, викладених у заяві про здійснення злочинів ОСОБА_7 та попередньо надіслано до суду матеріали (фотокопії) на підтвердження викладеного, тобто вичерпно наведено реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Однак, слідчий суддя дійшов висновку, що вагомих обставин у заяві про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_7 , як службовою особою, не наведено, оскільки не встановлено, що досудове розслідування за заявою ОСОБА_7 взагалі здійснюється, проте з цим не можна погодитись, адже об'єктивна сторона злочину за ст.383 КК України полягає у завідомо неправдивому повідомленні суду, прокурору, слідчому або органу дізнання про вчинення злочину, а не факт внесення до ЄРДР відомостей за завідомо неправдивим повідомленням, тобто злочин вважається закінченим з моменту надходження неправдивого повідомлення до суду, прокурора, слідчого або органу дізнання.
Кваліфікуючими ознаками вказаного злочину є поєднання його з обвинуваченням особи у тяжкому чи особливо тяжкому злочині, а також вчинення його із корисливих мотивів, що теж було повідомлено під час судового засідання, адже ОСОБА_7 безпідставно звинувачує його у співпраці з іноземною розвідкою, а своїми неправомірними діями намагається приховати свої вигоди у вигляді незаконно нарахованих та отриманих виплат (премій, надбавок) в той час, коли фактично не перебувала на робочому місці та не виконувала свої обов'язки.
Апелянт вказує, що в оскаржуваній ухвалі зазначається що, ст. 214 КПК України не перешкоджає ОСОБА_7 , як службовій особі, подавати від свого імені заяви про вчинення кримінальних правопорушень чи інші звернення, проте, у в свої заяві та скарзі на бездіяльність прокурора, що полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, він посилався саме на ст. 214 КПК України, обгрунтовуючи необхідність внесення відомостей за моєю заявою до ЄРДР.
При цьому, у його заяві та скарзі мова йшла, про перевищення повноважень службовою особою, використання свого службового положення, що полягає у тому, що ОСОБА_7 звернулася до правоохоронних органів одноособово із заявою, а звернення надіслано на фірмовому бланку Тростянецької міської ради, яку представляє колегіальний орган у складі депутатів Тростянецької міської ради і Рішення з цього приводу Тростянецькою міською радою не приймалося.
Крім того, апелянт вказує, що він звертав увагу слідчого судді на те, що прокурором Мудровою здійснюється підміна понять, адже у заяві ОСОБА_7 зазначається "Тростянецька міська рада звертається до Вас", а не "від свого імені", тобто ОСОБА_7 , не маючи відповідних повноважень , звернулась від імені колегіального органу , що представлений 26 депутатами, тобто рішенням міської ради, підтриманим більшістю голосів підписаним міським головою, однак, для такого звернення їй мали бути надані повноваження. Також, ним наголошувалось, що дані обставини можуть бути встановлені після витребування Регламенту Тростянецької міської ради, який приводиться у відповідність до діючого законодавства, що може бути здійснено лише під час досудового розслідування для встановлення реальних обставин справи. Проте, слідчий суддя врахувала лише пояснення прокурора ОСОБА_8 про те, що ОСОБА_7 мала право на одноособове звернення від імені міської ради, без зазначення норм діючого законодавства чи регламенту, або будь-яких інших обгрунтувань даних дій.
Апелянт зазначає, що в оскаржуваній ухвалі також зазначається, що сам факт таких звернень не може бути перешкодою у здійсненні його діяльності як депутата, проте, ним зазначалося , що ОСОБА_7 , розуміючи, що він є депутатом Охтирської районної ради, та має відповідні права та доступ до необхідної інформації, умисно створює штучні перешкоди у його роботі, а своїми зверненнями до правоохоронних органів, намагається вплинути на його дії та призвести до бездіяльності.
На думку апелянта, такі дії ОСОБА_7 містять ознаки злочину, передбаченого ст. 351 КК України, що було вичерпно аргументовано ним під час судового засідання, проте залишилось поза увагою слідчого судді.
Про призначення даного провадження до апеляційного розгляду його учасники були повідомлені завчасно належним чином.
Заявник ОСОБА_6 , його представник - адвокат ОСОБА_9 та прокурор звернулися до апеляційного суду з заявами, в яких просили здійснити розгляд даного провадження без їх участі.
З врахуванням вищезазначеного, а також тих обставин, що участь учасників в даному провадженні не є обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе провести апеляційний розгляд за їх відсутності та без фіксації судового засідання технічними засобами, що узгоджується з ч.4 ст.107, ч.4 ст.405 КПК України.
А тому, перевіривши матеріали даного провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Статтею 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Перевіряючи законність прийнятого судового рішення в межах поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вищезазначені вимоги Закону слідчим суддею в повному дотримано не було.
Так, відповідно до ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення ст.214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст.2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Відповідно до п. п. 2 п. 1 розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора, від 30 червня 2020 року №298 (далі Положення), відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, згідно п. п. 7 п. 2 розділу ІІ вказаного Положення до Реєстру підлягають внесенню відомості, які характеризують кримінальне правопорушення.
Аналіз вищезазначених положень закону України, а також Положення дає підстави для висновку, що чинні процесуальні норми законодавства не передбачають для слідчого чи прокурора іншої альтернативи, ніж невідкладне внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Згаданий обов'язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб'єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Наведене підтверджується імперативними положеннями ч.4 ст.214 КПК, згідно з якою відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Так, з поданої заявником ОСОБА_6 скарги вбачається, що останній звернувся до слідчого судді та вказував про те, що ним була подана до Сумської обласної прокуратури заява про вчинення заступником міського голови м. Тростянець Сумської області ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ст.383,364,351 КК України, оскільки остання перевищила свої повноваження, одноособово звернулась до правоохоронних органів із заявою в якій повідомила неправдиві відомості відносно нього, намагається вплину та його дії депутата та призвести до бездіяльності та інше. Просив внести дані до ЄРДР та розпочати досудове розслідування, однак, в порушення ст.214 КПК України відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань так внесені і не були і досудове розслідування також не розпочато.
За результатом розгляду вказаної скарги, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з посиланням на те, що вагомих обставин, які б стали підставою для початку досудового розслідування, у заяві ОСОБА_6 про вчинення зазначених кримінальних правопорушень, не наведено.
При цьому, слідчий суддя, також, у рішенні зазначив про те, що не встановлено, що досудове розслідування за заявою ОСОБА_7 взагалі здійснюється, а у випадку все ж таки розслідування цих обставин за заявою ОСОБА_7 - чи не закрито таке кримінальне провадження, оскільки до такого моменту неможливо встановити правдивість чи неправдивість повідомлення про вчинення злочину, що ст. 214 КПК України не перешкоджає ОСОБА_7 , як службовій особі, подавати від свого імені заяви про вчинення кримінальних правопорушень чи інші звернення, а сам факт таких звернень не може бути перешкодою ОСОБА_6 у здійсненні його діяльності як депутата.
Проте, з таким висновком колегія суддів погодитись не може та вважає, що під час розгляду скарги ОСОБА_6 , слідчим суддею не взято до уваги як вищезазначені вимоги закону, так і положення абзацу двадцять четвертого підпункту 1.1 пункту 1 Узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (лист від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17), у якому зазначається, що з метою належного дотримання процесуальних вимог щодо розгляду скарг на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, слідчим суддям необхідно зважати на те, що такі вимоги не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.
Крім того, в абзаці двадцять другому підпункту 1.1 пункту 1 вказаного Узагальнення зазначається, що якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК України, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до статті 284 КПК України.
Також, поза увагою слідчого судді залишилось те, що ч. ст. 214 КПК України містить імперативний припис, згідно з яким слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Крім того, колегія суддів зауважує, що заява ОСОБА_6 містить достатньо відомостей про кримінальне правопорушення, за фактом якого останній просив внести дані до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а саме, в ній конкретно зазначено особу, яку заявник вважає причетною до вчинення злочинів - ОСОБА_7 , чітко викладено обставини, які свідчать, на його думку, про протиправність її дій, наслідки таких протиправних дій та попередня їх кваліфікація.
При цьому, колегія суддів наголошує на тому, що з метою належного дотримання процесуальних вимог щодо розгляду скарги на бездіяльність посадових осіб, яка полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення, слідчому судді необхідно було врахувати, що такі вимоги не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви про кримінальне правопорушення. Уповноважені органи зобов'язані лише здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.
Таким чином, колегія суддів вважає, що не внесення даних за заявою ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР, свідчить про бездіяльність службових осіб Сумської обласної прокуратури, уповноважених на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, а її не встановлення слідчим суддею, при прийнятті оскаржуваної ухвали, є безпідставним.
З врахуванням вищезазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні скарги заявника ОСОБА_6 , слідчий суддя, не врахувавши обставин, які мали значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, з огляду на чіткий обов'язок внесення слідчим чи прокурором відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР із встановленням обмеженого процесуального строку для його виконання, допустив істотні порушення кримінального процесуального закону, що відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.409 КПК України, є підставою для скасування такого рішення судом апеляційної інстанції.
За наслідками апеляційного розгляду, після скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, відповідно до п.2 ч.3 ст.407 КПК України, колегія суддів постановляє нову ухвалу про зобов'язання службової особи, уповноваженої на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення Сумської обласної прокуратури, внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінальних правопорушень, за заявою ОСОБА_6 від 19 вересня 2022 року та розпочати досудове розслідування, у зв'язку з чим, його апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 412, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 29 вересня 2022 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність прокурора, скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою скаргу заявника ОСОБА_6 , подану на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, задовольнити.
Зобов'язати службову особу, уповноважену на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення Сумської обласної прокуратури, внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_6 від 19 вересня 2022 року про вчинення злочину, та розпочати досудове розслідування.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4