Номер провадження: 22-ц/813/8138/22
Справа № 522/14226/13-ц
Головуючий у першій інстанції Єршова Л. С.
Доповідач Склярська І. В.
17.10.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Склярської І.В.,
суддів: Приходько Л.А., Семиженка Г.В.,
секретар Виходець А.В,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одеса справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства “Укрсиббанк” , підписану адвокатом Безушко В. на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 25 серпня 2022 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство “Укрсиббанк” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», правонаступником якого є АТ “Укрсиббанк”, третя особа - ОСОБА_1 , про визнання договору поруки припиненим,
03 червня 2013 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство “Укрсиббанк” звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості за договором про надання споживчого кредиту (т.1. а.с.1-4).
23 червня 2014 року ОСОБА_2 подала зустрічну позовну заяву до ПАТ “Укрсиббанк, третя особа ОСОБА_1 про визнання договору поруки, укладеного між нею та банком припиненим з 23 січня 2007 року (т.1 а.с. 88-91).
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 25 серпня 2022 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, та зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», третя особа - ОСОБА_1 , про визнання договору поруки припиненим, залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Не погоджуючись з ухвалою про залишення позовної заяви без розгляду, позивачем через свого представника - адвоката Безушко В. подано на неї апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення скарги та скасування ухвали, виходячи з такого.
З матеріалів справи вбачається наступне.
Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси Івченко В.Б. від 01 липня 2013 року відкрито провадження у справі, призначено попереднє судове засідання на 17.09.2013 (т. 1 а.с. 56).
Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси Бойчук А.Ю. від 12 лютого 2016 року справа прийнята до свого провадження, судове засідання призначено на 17.03.2016 (т. 1 а.с.203).
Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси Тарасова А.В. від 14 червня 2017 року справа прийнята до свого провадження, судове засідання призначено на 10.08.2017 (т. 2 а.с.134).
Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси Єршової Л.С. від 06 лютого 2018 р справа прийнята до провадження, підготовче судове засідання призначено на 13.03.2018 (т. 2 а.с. 176-177).
Протокол судового засідання від 04.02.2019 свідчить про те, що підготовче судове засідання закрито, призначено судове засідання на 21.03.2019 ; 11-30 (т. 3 а.с. 128-130).
Як вбачається з протоколу судового засідання, 16.09.2019 головуючий суддя без виходу до нарадчої кімнати за наслідками клопотання представника відповідача про визнання явки представника банку обов'язковою, постановила ухвалу про визнання явки позивача у наступне судове засідання 31.10.2019 о 12 год 00 хв. обов'язковою (т. 3 а.с. 160-161).
31.10.2019 представник позивача - АТ “Укрсиббанк” у судове засідання з'явилася, про що свідчить протокол судового засідання (т. 3 а.с. 166), проте судове засідання відкладено на 17.12.2019, 12:00 год., внаслідок неявки відповідача.
17.12.2019 представник позивача у судове засідання не з'явилася, судове засідання відкладено на 02.03.2020, 12:00 год (т. 3 а.с. 182-183).
Матеріали справи не містять відомостей причин не проведення судового засідання 02.03.2020, проте сторони повідомлені під розписку про наступну дату судового засідання: 14.05.2020, 14:30 год. (т. 3 а.с. 187).
Довідка секретаря судового засідання свідчить, що у судове засідання 14.05.2020 сторони не з'явилися, розгляд справи відкладено на 19.06.2020, 10:15 (т. 3 а.с. 192).
Представник банку надала клопотання про відкладення розгляду справи призначеного на 19.06.2020 на іншу дату, у зв'язку з карантинними заходами (т. 3 а.с. 194).
Довідка секретаря судового засідання свідчить, що у судове засідання 19.06.2020 сторони не з'явилися, розгляд справи відкладено на 20.08.2020, 14:10 (т. 3 а.с. 197).
Повідомлення представника банку про призначення розгляду справи на 20.08.2020 матеріали справи не містять.
Довідка секретаря судового засідання свідчить, що у судове засідання 20.08.2020 сторони не з'явилися, розгляд справи відкладено на 15.10.2020, 11:20 (т. 3 а.с. 199). Разом з тим, учасники процесу під підпис повідомлені про розгляд справи на наведену дату (т. 3 а.с. 200).
09.10.2020 представник АТ “Укрсиббанк” подала до суду клопотання про розгляд справи, призначеної на 15.10.2020 без участі представника банку, зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти ухвалення рішення (т. 3 а.с. 202).
Довідка секретаря судового засідання свідчить, що у судове засідання 15.10.2020 не відбулося, внаслідок знаходження судді в нарадчій кімнаті, розгляд справи відкладено на 30.11.2020, 12:00 (т. 3 а.с. 205).
Матеріали справи не містять виклику у судове засідання на призначену дату (30.11.2020) представника банку.
Довідка секретаря судового засідання свідчить, що у судове засідання 30.11.2020 сторони не з'явилися, розгляд справи відкладено на 02.02.2021, 12:30 (т. 3 а.с. 208).
01.02.202 представником АТ “Укрсиббанк” суду першої інстанції подано клопотання про розгляд справи у відсутність представника банку (т. 3 а.с. 212).
Довідка секретаря судового засідання свідчить, що судове засідання 02.02.2020 сторони не з'явилися, розгляд справи відкладено на 29.03.2021, 12:00 (т. 3 а.с. 217).
29.03.2021 сторони з'явилися у судове засідання, оголошена перерва для надання представником банку документів, визначених представником відповідача, оголошена перерва до 17.05.2021, 12:00 год. (т. 3 а.с. 226-227).
12.04.2021 представником банку заявою про долучення матеріалів, на вимогу суду, додані певні документи (т. 4 а.с. 1-5).
Довідка секретаря судового засідання свідчить, що судове засідання 17.05.2021 не відбулося внаслідок знаходження судді в нарадчій кімнаті, розгляд справи відкладено на 14.06.2021, 15:20 (т. 4 а.с. 11).
Матеріали справи не містять належного повідомлення представника банку про розгляд справи на 14.06.2021.
З протоколу судового засідання вбачається, що розгляд справи відкладений на 19.08.2021, внаслідок неявки представника банку (т. 4 а.с.17-18).
18.08.2021 представник АТ “Укрсиббанк” подала до суду клопотання про розгляд справи без участі представника банку, посилаючись на норми ст. ст. 43 та 211 ЦПК України та зазначивши, що справа розглядається судом першої інстанції вже понад шість років, що є значним часом, у зв'язку з чим, нівелюється завдання цивільного судочинства, зокрема як ефективного та своєчасного засобу захисту прав та інтересів АТ “Укрсиббанк”, просить суд розглянути справу по суті за наявними в матеріалах справи доказами, та на думку Банку вони є достатніми для того щоб дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування, позовні вимоги підтримує у повному обсязі (т. 4 а.с. 22).
Як вбачається з протоколу судового засідання від 19.08.2021 суд першої інстанції, не виходячи до нарадчої кімнати постановив ухвалу про “визнання явки представника позивача у всі судові засідання та відкласти судове засідання до 13.10.2021, 12:00 год.) (т. 4 а.с. 25-26).
Представником банку надана заява про відкладення судового засідання, призначеного на 13.10.2021 у зв'язку з захворюванням на короновірус (т. 4 а.с. 33).
Довідка секретаря судового засідання свідчить, що у судове засідання 13.10.2021 сторони не з'явилися, розгляд справи відкладено на 12.11.2021, 11:00 (т. 4 а.с. 37).
12.11.2021 у судове засідання представник банку та відповідач з'явилися, не з'явився представник відповідача , у зв'язку з самоізоляцією, судове засідання відкладено до 17.12.2021, 15:00 год. (т. 4 а.с. 40).
Довідка секретаря судового засідання свідчить, що у судове засідання 17.12.2021 сторони не з'явилися, розгляд справи відкладено на 07.02.2022, 16:00 год. (т. 4 а.с. 42), проте повідомлення учасників процесу про наступну дату розгляду справу на 07.02.2022 містить власноручні підписи учасників процесу (т. 4 а.с. 43).
07.02.2022 представник банку звертається до суду з письмовою заявою про розумність строків розгляду справу з наведенням доводів щодо процесуальних дій з надання банком документів, навмисного затягування справи відповідачем, вирішення справи на підставі наявних у справі даних та доказів, знаходження справи у провадженні суду першої інстанції більше 6 років (т. 4 а.с. 44).
Довідка секретаря судового засідання свідчить, що у судове засідання 07.02.2022 сторони не з'явилися, розгляд справи відкладено на 24.03.2022, 15:30 (т. 4 а.с. 47), проте повідомлення учасників процесу про наступну дату розгляду справу на 24.03.2022 містить власноручні підписи учасників процесу (т. 4 а.с. 48).
Довідка секретаря судового засідання свідчить, що у судове засідання 24.03.2021 сторони не з'явилися, розгляд справи відкладено на 19.05.2022, 15:00 (т. 4 а.с. 49).
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Веселов А.О. щодо розгляду справи на 19.05.2022, подав суду заяву про відкладення розгляду справи до припинення та скасування воєнного стану на території Одеської області відповідно до ст. 7 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” (т. 4 а.с. 52).
12.05.2022 представник банку вкотре звертається до суду з заявою про розгляд справи без участі представника банку, посилаючись також і на обставини воєнного стану на території України (т. 4 а.с. 56).
Довідка секретаря судового засідання свідчить, що у судове засідання 19.05.2022 сторони не з'явилися, розгляд справи відкладено на 20.06.2022, 13:40 год. (т. 4 а.с. 47).
17.06. 2022 представник банку знов подала до суду клопотання про розгляд справи без участі представника банку, посилаючись на норми ст. ст. 43, 211 ЦПК України, та на Указ Президента України щодо запровадження воєнного стану (т. 4 а.с. 64).
В той же час адвокат відповідача, 20.06.2022, подає заяву про відкладення розгляду справи до припинення та скасування воєнного стану на території Одеської області, відповідно до ст. 7 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” (т. 4 а.с. 66).
Довідка секретаря судового засідання свідчить, що у судове засідання 20.06.2022 сторони не з'явилися, розгляд справи відкладено на 25.08.2022, 14:20 (т. 4 а.с. 67).
На зазначену дату судового засідання представники сторін відповідно повторили свої заяви: представник банку - про розгляд справи за його відсутності (т. 4 а.с. 71, 73), представник відповідача - про відкладення справи (т. 4 а.с. 75-76).
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 25 серпня 2022 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, та зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», третя особа - ОСОБА_1 , про визнання договору поруки припиненим, залишено без розгляду, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, у зв'язку з повторною неявкою в судове засідання позивачів.
Згідно зі статтею 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Таким чином, це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак, це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покликана гарантувати не права, які є теоретичними або ілюзорними, а права, які є практичними та ефективними. Це особливо стосується гарантій, закріплених у статті 6 Конвенції, з огляду на важливе місце, яке в демократичному суспільстві займає право на справедливий суд з усіма гарантіями відповідно до цієї статті. Правила, що регулюють офіційні кроки та строки, які мають бути дотримані при подачі апеляційної скарги або заяв на судовий перегляд, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності.
Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Відтак, суд зобов'язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.
Суд першої інстанції зазначаючи, що станом на теперішній час справа по суті не слухалась, засідання по справі призначались вчасно, проте представник позивача за первісним позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» з травня місяця 2022 року жодного разу не прибув у судові засідання, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності, незважаючи на те, що згідно з ухвалою суду від 19.08.2021 року явка позивача Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» була визнана обов'язковою, що унеможливлює розгляд справи без присутності позивача, не звернув уваги на причини не розгляду позовної заяви АТ “Укрсиббанку” з 2013 року, чисельні звернення банку щодо розумності строків розгляду справи, беззаперечної явки представника позивача до суду після протокольної ухвали суду від 19.08.2021, про що свідчать підписи в повідомленні, подання після цього мотивованих заяв про розгляд справи за відсутності представника банку, у тому числі з посиланням на те що надані банком докази є достатніми для того щоб дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.
Постановляючи ухвалу про залишення позову без розгляду, внаслідок повторної неявки позивача суд першої інстанції не надав оцінки таким значущим обставинам як: знаходження справи на розгляді у суді першої інстанції 9 років (з часу постановлення ухвали про відкриття провадження від 01.07.2013); наявність неодноразових звернень представника банку до суду з заявами про розумність строків розгляду справи, посилання на надання суду всіх доказів, які є у банку та здійснення судом їх оцінки; неодноразового звернення з заявами про розгляд справи за відсутності представника банку, які мотивовані у тому числі і тим, що всі докази банком надані. Таким чином, суд мав навести підстави, які перешкоджали розгляду справи за відсутності позивача за наведених представником банку обставин.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Оскільки Приморським районним судом Одеської області ухвалу від 25 серпня 2022 року постановлено з порушенням норм процесуального права, ухвала підлягає скасуванню в порядку, визначеному ст. 379 ЦПК України, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 382 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Укрсиббанк” - задовольнити.
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 25 серпня 2022 року - скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови суду складено 17 жотвня 2022 року.
Головуючий: І.В. Склярська
Судді: Л.А. Приходько
Г.В. Семиженко