Дата документу 05.10.2022 Справа № 336/4634/22
ЄУ № 336/4634/22 Слідчий суддя ОСОБА_1
Провадж. №11-сс/807/571/22 Доповідач 2 інст. ОСОБА_2
колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника-адвоката ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянула 5 жовтня 2022 року у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі матеріали справи за апеляційною скаргою прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09 вересня 2022 року, якою залишено без задоволення клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Запоріжжя, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчий СВ відділу поліції №3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 за погодженням з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_10 звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання зазначив, що 7 вересня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022082080001351 внесено відомості за ч.1 ст.263 КК України за ознаками незаконних придбання та зберігання бойових припасів, які були вилучені 7 вересня 2022 року під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 .
8 вересня 2022 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінально караного діяння, що передбачене ч.1 ст.263 КК України.
Прокурор просив про обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки той підозрюється у вчиненні тяжкого злочину; перебуваючи на волі, він може переховуватися від слідчого та суду. Крім означеного ризику, клопотання містить посилання на ризики продовження протиправної діяльності, а також незаконного впливу на свідка провадження.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09 вересня 2022 року залишено без задоволення клопотання слідчого відділу поліції №3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у період часу з 24.00 години до 05.00 години наступної доби строком до 08 листопада 2022 року.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_8 обов'язки: не залишати місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 24.00 години до 05.00 години наступної доби; з'являтися за викликом слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомляти слідчому, прокурору, слідчому судді, суду про зміну місця проживання, роботи та навчання.
Залишаючи без задоволення клопотання слідчого про обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовуючи до вказаної особи запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя врахував наявність у даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого кримінального правопорушення та дійшов висновку про необхідність застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, що на думку слідчого судді забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та зможе запобігти встановленим ризикам.
В апеляційній скарзі прокурор вказує, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню як незаконна.
В обґрунтування доводів зазначає, що підозрюваний, усвідомлюючи суворість покарання за вчинене кримінальне правопорушення та з метою уникнення покарання за вчинений злочин, знаходячись на волі буде переховуватись від органів досудового розслідування (суду), тим самим затягнути розумні строки досудового розслідування та подальший розгляд кримінального провадження в суді.
Крім того, ОСОБА_8 має спільний побут зі свідком ОСОБА_11 , а тому останній обізнаний про місце роботи, проживання свідка, має спільних знайомих, а тому є ризик, що він може незаконно впливати на свідка та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Вивченням особистості підозрюваного встановлено, що останній ніде не працює, таким чином постійного джерела прибутку не має, що дає достатні підстави вважати, що знаходячись на свободі, підозрюваний ОСОБА_8 з метою задоволення особистих потреб, може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Таким чином, застосування альтернативного запобіжного заходу, такого як нічний домашній арешт з 24.00 до 05.00 є не достатнім важелем заходу забезпечення кримінального провадження, тим паче, що в м. Запоріжжі наразі діє комендантський час, який співпадає з часом запобіжних обмежень.
Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою клопотання слідчого задовольнити та обрати стосовноОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити
Підозрюваний та його захисник висловили свої заперечення вимогам апеляційної скарги прокурора та просили ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини та мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали.
У відповідності до положень ч.1 ст.404 КПК України, судове рішення переглядається в межах апеляційної скарги.
Відповідаючи на доводи прокурора, судова колегія констатує, що слідчим суддею дотриманий порядок застосування запобіжного заходу, передбачений ст.194 КПК України, де зазначені підстави та обставини, які повинні враховуватися при вирішенні цього питання.
Так, відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Згідно вимог ч.1 ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність його соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
Відповідно до положень ч.1 ст.404 КПК України, з урахуванням того, що обґрунтованість висунутої стосовно ОСОБА_8 підозри в апеляційній скарзі та при апеляційному перегляді не оспорюється, зазначені висновки слідчого судді перевірці не підлягають.
В оскаржуваній ухвалі слідчим суддею при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.194 КПК України, враховано наявність обґрунтованої підозри, перевірені обставини щодо існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також оцінено сукупність обставин, які враховуються при обранні обмежувальних свободу заходів, зокрема, можливість застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам визначеним у клопотанні.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя встановив, що в матеріалах провадження не достатньо доказів, які б давали підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Посилання слідчого в клопотанні на наявність ризиків є декларативними та такими, що нічим в матеріалах справи не підтвердженні. З такими висновками погоджується і суд апеляційної інстанції.
Так, застосовуючи до вказаної особи альтернативний запобіжний захід, слідчий суддя обґрунтовано прийшов до висновку про можливість досягти дієвості даного кримінального провадження та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного шляхом обрання більш м'якого запобіжного заходу.
Зазначений висновок слідчого судді, з огляду на явки ОСОБА_8 до суду, відсутність даних про порушення останнім покладених обов'язків, слід визнати аргументованим та таким, що знайшов своє підтвердження і одночасно цими обставинами спростовуються доводи прокурора про неможливість забезпечити дотримання підозрюваним ОСОБА_8 покладених на нього обов'язків через застосування іншого, ніж тримання під вартою, запобіжного заходу.
Колегія суддів наголошує, що відомостей про порушення ОСОБА_8 умов обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту чи ухилення від проведення слідчих, процесуальних дій після застосування відносно нього даного запобіжного заходу, при апеляційному розгляді прокурором не надано.
Апеляційний суд погоджується з тим, що під час розгляду клопотання, та під час апеляційного розгляду провадження, стороною обвинувачення не було доведено, що інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти заявленим ризикам.
При цьому, тяжкість кримінального правопорушення не можуть слугувати підставою для застосування найсуворішого запобіжного заходу, тим паче альтернативний запобіжний захід зі спливом часу та відсутності даних про порушення підозрюваним покладених на нього обов'язків, довів свою ефективність.
З цього приводу слід зазначити, що наявність підозри у вчиненні тяжкого злочину, відповідно до вимог ст.178 КПК України та усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка згідно ст.8 КПК України, є частиною національного законодавства, сама по собі не може слугувати підставою для застосування найсуворішого запобіжного заходу, як на це посилається прокурор в апеляційній скарзі, не є виключними і достатніми обставинами для підтвердження неможливості застосування до ОСОБА_8 при вказаних обставинах більш м'якого запобіжного заходу.
Під час розгляду апеляційної скарги прокурора, апеляційний суд також враховує дані про особу ОСОБА_8 , який раніше не судимий, має на утриманні малолітню дитину, має постійне місце реєстрації та проживання, офіційно працевлаштований, має міцні соціальні зв'язки, дотримання підозрюваним умов застосування запобіжного заходу, стан його здоров'я та дійшов висновку, що сукупність зазначених обставин істотно зменшують встановлені органом досудового розслідування ризики, та з метою запобігання вказаних ризиків можливо застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою (про який клопотав слідчий), у вигляді домашнього арешту в певний час доби з покладенням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, що може в достатній мірі гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного.
На переконання колегії суддів, такий висновок в повній мірі відповідає меті забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Що стосується існування ризиків, передбачених п.п.3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливості вчинення іншого кримінального правопорушення та впливу на свідків, то слідчим та прокурором у судовому засіданні не було доведено наявності зазначених ризиків, що підозрюваний здійснював спроби впливу на свідків та продовжує вчиняти кримінальні правопорушення. Більш того, підозрюваний ОСОБА_8 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.
Отже, посилання прокурора в апеляційній скарзі та при апеляційному розгляді на те, що ОСОБА_8 , перебуваючи під домашнім арештом в певний час доби може вдатися до негативної процесуальної поведінки, не заслуговують на увагу, оскільки ґрунтуються лише на припущеннях прокурора щодо можливості такої поведінки підозрюваного в майбутньому і нічим об'єктивно не підтверджені.
З огляду на доводи апеляційної скарги, що слідчим суддею не вивчено обставин щодо наявності усіх заявлених у клопотанні ризиків, то вивчення змісту оскаржуваного рішення, схиляє судову колегія до висновку про необґрунтованість таких тверджень апелянта.
Одночасно, колегія суддів зауважує на вимогах ч.5 ст.132, ч.3 ст.184 КПК України щодо обов'язку слідчого, прокурора надати докази на підтвердження обставин, на які посилаються.
Натомість, ініціатором клопотання та прокурором до відповідного клопотання, при його розгляді слідчим суддею і у апеляційній інстанції такі докази не надані.
Відповідно до вимог ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання прокурор не доведе обставин, передбачених п.3 ч.1 ст.194 КПК України щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
На думку колегії суддів, з урахуванням даних про особистість підозрюваного та його процесуальну поведінку, прокурор не довів наявність обставин, які б свідчили про неможливість застосування до ОСОБА_8 альтернативного запобіжного заходу.
Крім того, матеріали провадження не містять відомостей, що підозрюваний після застосування запобіжного заходу порушував його умови. Навпаки, після застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, умов вказаного запобіжного заходу не порушував і дотримувався покладених на нього обов'язків, прибув в судове засідання під час апеляційного перегляду провадження. Доказів протилежного суду апеляційної інстанції прокурором не надано. Отже вказані обставини додатково свідчать про правильність прийнятого слідчим суддею рішення.
Істотних порушень норм КПК України, які б тягнули за собою скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.
На підставі викладеного, рішення слідчого судді є законним, оскільки ухвалене згідно з дотриманням вимог кримінального процесуального закону та обґрунтованим, оскільки ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом, а тому апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09 вересня 2022 року, якою залишено без задоволення клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_8 , залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4