Провадження № 2-а/742/34/22
Єдиний унікальний № 577/2532/22
13 жовтня 2022 року м. Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Коваленка А.В., за участю секретаря судових засідань Риндя Л.А., розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області, третя особа: поліцейський Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Сипко Наталія Валентинівна, про скасування постанови про адміністративне правопорушення серія ЕАР №5675901 від 28 липня 2022 року, -
І. Зміст позовних вимог та заперечень сторін.
У серпні 2022 року позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАР №5675901 від 28.07.2022 поліцейського капрала поліції УПП в Дніпропетровській області Сипко Наталії Валентинівни за ч.1 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. Провадження в адміністративній справі у відношенні ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП закрити.
Свої вимоги аргументує тим, що відповідно до вказаної постанови 28.07.2022 року, о 10 год. 07 хв., на трасі МЗО, 916,817 Криничанський район, Дніпропетровська область, гр. ОСОБА_1 керувала автомобілем AUDI д.н.з. НОМЕР_1 , без чинного страхового поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або без чинного внутрішнього електронного договору обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, чим порушила п.2.1 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.126 КУпАП.
Зазначені обставини позивач заперечує, оскільки з 16 квітня 2020 року вона є учасником бойових дій, у зв'язку з чим вона звільнена від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України, відповідно до п.13.1 ст.13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», і їй не потрібно мати страховий поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.
Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду від 14.09.2022 року відкрито провадження в справі та призначено до судового розгляду справи на 09 год.00 хв. 13 жовтня 2022 року.
ІІІ. Позиції сторін.
В судове засідання позивач не з'явився, але від неї надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Третя особа поліцейський УПП в Дніпропетровській області Сипко Наталія Валентинівна в судове засідання не з'явилась.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІV. Фактичні обставини встановлені судом.
28 липня 2022 року постановою серія ЕАР №5675901 поліцейського капрала поліції УПП в Дніпропетровській області Сипко Наталії Валентинівни застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. В постанові вказано, що 28.07.2022 року, о 10 год. 07 хв., на трасі МЗО, 916,817 Криничанський район, Дніпропетровська область, гр. ОСОБА_1 керувала автомобілем AUDI д.н.з. НОМЕР_1 , без чинного страхового поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або без чинного внутрішнього електронного договору обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, чим порушила п.2.1 г ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.126 КУпАП (а.с.4).
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 , т.з. AUDI д.н.з. НОМЕР_1 , належить ОСОБА_2 (а.с.10)
Згідно посвідчення водія НОМЕР_3 ОСОБА_1 має право на керування транспортними засобами категорії «В»( а.с.9).
Згідно із посвідчення серія НОМЕР_4 від 02 липня 2021 року виданого Управлінням персоналу штабу військової частини НОМЕР_5 ОСОБА_1 має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а.с.5).
V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.
Частиною другою статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до вимог статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху (ПДР), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.
В пункті 1.3 Правил дорожнього руху України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 2 ст. 222 КУпАП визначено, що від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання відповідно до покладених на них повноважень.
Оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП, яка передбачає відповідальність, зокрема, за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).
Відповідно до частини першої статті 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Частиною другою статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, в тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
Працівники підрозділів Національної поліції мають право виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення з порушення ПДР на місці вчинення такого правопорушення.
Відповідно до п.2.1 (г) ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Разом з тим, п.13.1 ст.13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що Учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.
Відповідно до наявного в матеріалах справи посвідчення серії НОМЕР_4 від 02.07.2021, позивач є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Згідно Рішення Конституційного Суду України, у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень пункту 13.1 статті 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 23 грудня 2014 року №7-рп/2014, справа №1-6/2014, для учасників бойових дій та інвалідів війни, що визначені законом, інвалідів I групи умовою їх страхування є особисте керування належними їм транспортними засобами, а для інвалідів I групи - також і керування належними їм транспортними засобами іншою особою в їх присутності. Отже, особи, наведені у пункті 13.1 статті 13 Закону №1961, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України, а потерпілі особи мають право на відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені у цьому пункті особи, за рахунок коштів Моторного бюро із фонду захисту потерпілих.
Відповідно до п.2.3 вищевказаного рішення, аналіз положень статті 13 Закону №1961 вказує на те, що однією з обов'язкових умов відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є особи, зазначені в її пункті 13.2, є керування транспортним засобом, який належить особам на праві власності, тоді як для осіб, наведених у пункті 13.1 вказаної статті, такою умовою є керування транспортним засобом, який належить учасникам бойових дій та інвалідам війни, що визначені законом, інвалідам I групи не тільки на праві власності, а й на будь-якій іншій правовій підставі.
Судом встановлено, позивач керувала автомобілем марки «AUDI», д.н.з. НОМЕР_6 , що належить на праві власності іншій особі - ОСОБА_2 , проте, при собі позивач мала технічний паспорт на авто та посвідчення водія, отже керувала автомобілем на законній підставі, а його цивільна відповідальність застрахована державою.
З огляду на викладене, позивач, була звільнена, в силу норм діючого законодавства, від обов'язку мати договір страхування цивільно - правової відповідальності, у зв'язку з чим постанова серії ЕАР №5675901 від 28.07.2022 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП України є протиправною та підлягає скасуванню.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 березня 2019 року у справі №363/1097/17.
VI.Судові витрати.
Відповідно до ч. 3, 5 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. У разі відмовити у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Кабінетом Міністрів України.
З наданої копії посвідчення вбачається, що позивач має пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни, тому, з урахуванням вимог п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», звільнена від сплати судового збору.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 5 ст. 4 цього Закону визначено , що розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено, що в 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2022року становить 2481,00 грн.
Тобто, за оскарження до адміністративного суду постанови про адміністративне правопорушення необхідно сплатити судовий збір в розмірі 492,20 грн. (2481,00 грн. х 0,2 = 496,20 грн.).
Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 (провадження № 11-1287апп18).
Таким чином, з урахуванням задоволення позову, з відповідача на користь держави підлягає судовий збір у розмірі 496,20 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 241-246, 255, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області, третя особа: поліцейський Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Сипко Наталія Валентинівна, про скасування постанови про адміністративне правопорушення серія ЕАР №5675901 від 28 липня 2022 року- задовольнити.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАР №5675901 від 28.07.2022 поліцейського капрала поліції УПП в Дніпропетровській області Сипко Наталії Валентинівни про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.126 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції у Дніпропетровській областіна користь держави 496,20 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Анатолій КОВАЛЕНКО