17.10.2022 Справа № 756/5323/22
Унікальний номер 756/5323/22
Провадження номер 2/756/3999/22
05 жовтня 2022 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Шролик І.С.,
секретар судового засідання - Олифіренко Д.М.,
за участю представника позивача - Скринник А.В.
представника відповідача - Дороги А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів» про стягнення винагороди за вислугу років,-
Короткий зміст позовних вимог.
У липні 2022 року позивач ОСОБА_2 через свого представника - адвоката Скринник А.В. звернувся до суду із вищевказаним позовом, в якому просить суд: стягнути з Державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів» (надалі - ДП «ФІНІНПРО») винагороду за вислугу років за 2020 рік у розмірі 382500,00 грн., винагороду за вислугу років за період з 01 січня 2021 року по 06 серпня 2021 року у розмірі 334687,50 грн., а всього 717187,50 грн. та судові витрати.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що з 16 листопада 2011 року працював на посаді заступника директора у ДП «ФІНІНПРО». Наказом ДП «ФІНІНПРО» № 318-к від 06 серпня 2021 року звільнено, у зв?язку зі скороченням чисельності та штату працівників за п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Між адміністрацією та трудовим колективом ДП «ФІНІНПРО» укладений Колективний договір, погоджений Укрінфрапроектом, який діє на підприємстві з 01 січня 2015 року.
Відповідно до умов Колективного договору на підприємстві встановлені доплати, надбавки, премії і винагороди, передбачені цим Колективним договором. Виплата винагороди за вислугу років здійснювалась працівникам щорічно, у розмірах визначених Колективним договором. Всупереч вимогам чинного законодавства та порушення умов Колективного договору, йому не здійснено виплату одноразової винагороди за вислугу років за 2020 рік та за 7 місяців 2021 року, чим порушено його право на оплату праці.
Рух справи.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 липня 2022 року справу передано на розгляд головуючому судді Шролик І.С.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 22 липня 2022 року відкрито провадження по справі та визначено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Представником відповідача 19 серпня 2022 року подано до суду відзив на позовну заяву ОСОБА_2 . В обґрунтування поданого відзиву зазначає, що з 16 листопада 2011 року по 06 серпня 2021 року ОСОБА_2 працював на ДП «ФІНІНПРО».Згідно п. 3.5 Колективного договору, на підприємстві відповідача встановлені доплати, надбавки, премії і винагороди. Додатком 4 до Колективного договору затверджено Положення про порядок виплати одноразової винагороди за вислугу років. Жодним пунктом Положення не визначено періодичність та строки виплати такої винагороди, а п. 2.1. Положення лише встановлює вимоги щодо дати обчислення стажу роботи. Одноразова допомога за вислугу років може виплачуватися працівнику підприємства, у якого виникло право на таку виплату, після підписання відповідних розпорядчих документів підприємства за умови, що така одноразова винагорода ще не сплачувалась відповідно до показників та умов цієї винагороди, визначених підприємством. Вказує, що згідно наказів, наданих позивачем одноразова винагорода за вислугу років йому нарахована та виплачена, оскільки одноразово таке право вже було ним реалізовано. Колективний договір не містить імперативної норми про здійснення такої виплати щорічно. Посилання позивача на фактичне щорічне здійснення відповідачем виплати винагороди за вислугу років є безпідставним. Позивач не відпрацював повний 2021 рік, а отже не набув права на отримання винагороди за вислугу років з урахування 2021 року. Відповідач має право визначити менший за 6,0 в долях посадового окладу, з урахуванням майнового стану підприємства та інших економічних показників. Розрахунок позивача наведений у позовній заяві є невірним, не відповідає умовам колективного договору та задоволення позовної заяви у такому обсязі призведе до порушення прав позивача. З цих підстав просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Окрім того, представник відповідача у відзиві просила зупинити провадження у справі до вирішення справи № 640/36326/21, яке перебуває на розгляді Окружного адміністративного суду м. Києва про визнання протиправним та скасування припису № КВ 1936/24/АВ/П від 02 липня 2021 року, який виданий на підставі Акту складеного за результатами проведення інспекційного відвідування Державною службою України з питань праці Головного управління Держпраці у Київській області.
01 вересня 2022 року представник позивача надала відповідь на відзив, в якому зазначає, що Додаток № 4 до Колективного договору та Положення про порядок виплати одноразової винагороди за вислугу років передбачає періодичну, а саме щорічну виплату винагороди за вислугу років за результатами роботи упродовж календарного (звітного) року. Вказує, що щорічно з 2015 року по 2019 роки включно, ДП «ФІНІНПРО» виплачувало одноразову винагороду за вислугу років своїм працівникам, в тому числі і ОСОБА_2 . Окрім того, зазначає, що Колективний договір не містить такої умови виплати одноразової винагороди за вислугу років як фінансова спроможність підприємства.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала з підстав наведених у позовній заяві та просила задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання 14 вересня 2022 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі № 640/36326/21, яка перебуває на розгляді Окружного адміністративного суду м. Києва.
Ухвалою суду від 14 вересня 2022 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, з мотивів викладених у відзиві. Вважала вимоги позивача необґрунтованими, у задоволенні позову просила відмовити.
Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши обставини в їх сукупності, надавши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясуванні обставин справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлені судом обставини справи.
Судом встановлено, що згідно записів, що містяться в трудовій книжці ОСОБА_2 16 листопада 2011 року прийнятий на посаду заступника директора державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів». (а.с. 11).
На підставі наказу державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів» № 318-к від 06 серпня 2021 року ОСОБА_2 звільнено з посади заступника директора державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів», у зв'язку зі скороченням чисельності та штату працівників відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України. (а.с. 12-13).
Між Адміністрацією та трудовим колективом ДП «ФІНІНПРО» укладено колективний договір, погоджений Укрінфрапроектом, який діяв на підприємстві з 01 січня 2015 року.
Згідно п. 3.4. Колективного договору, укладеного між Адміністрацією та ДП «ФІНІНПРО», оплата праці працівників Підприємства здійснюється у вигляді заробітної плати, що складається з основної заробітної плати, компенсаційних і заохочувальних виплат.
Відповідно до п. 3.5. Колективного договору,на Підприємстві встановлені доплати, надбавки, премії і винагороди, передбачені цим Колективним договором згідно з Додатками № 2, № 3 та № 4.
Відповідно до вимог Положенняпро порядок виплати одноразової винагороди за вислугу років (Додаток № 4) одноразова винагорода за вислугу років виплачується в наступних розмірах (п. 1.1. Положення) : при безперервному стажі роботи, що надає право на отримання винагороди за вислугу років від 1 року до 2-х років - 0,8 винагороди в долях посадового окладу за кожен повний відпрацьований рік; більше 2-х років - 1,0 винагороди в долях посадового окладу за кожен повний відпрацьований рік.
Згідно пункту 1.2. Положення, граничний розмір винагороди за вислугу років встановлюється для керівного складу у розмірі не більше 6,0 в долях посадового окладу, для фахівців - не більше 3,0 в долях посадового окладу, для робітників - не більше 1,0 в долях посадового окладу.
У стаж роботи, що надає право на отримання винагороди, включається час безперервної роботи на підприємстві. Стаж роботи обчислюється щорічно за станом на 1 січня. (п. 2.1 Положення).
Пунктом 3.2 Положення встановлено, що право на отримання винагороди за вислугу років у працівників тих, що знову поступили на Підприємство, виникає після закінчення одного календарного року роботи на Підприємстві, і перша виплата винагороди робиться за час, що пропрацював після виникнення цього права.
Пунктом 3.5 Положення передбачено, що працівники, що залишили роботу у зв'язку з виходом на пенсію за віком або інвалідністю, призивом до Збройних Сил України, переходом на навчання, звільнення у зв'язку з хворобою, що тривала більше 4-х місяців, скороченням чисельності, а також сім'ї померлого працівника, що має право на отримання винагороди за вислугу років, виплата робиться пропорційно часу, що пропрацював в цьому календарному році.
Відповідно до пункту 1.6. Колективного договору, положення цього Колективного договору поширюються на усіх працівників Підприємства і обов'язкові як для Адміністрації, так і для кожного члена трудового колективу Підприємства. Також, у відповідності до п.1.7 Колективного договору, жодна із Сторін, не може в односторонньому порядку припинити дію цього колективного договору або виконання передбачених ним зобов'язань.
Як вбачається з витягу з наказу № 11-к від 21 лютого 2018 року «Про виплату працівникам одноразової винагороди за вислугу років за 2015 календарний рік», розрахунку заробітної плати за лютий 2018 року та платіжного доручення № 9_6 від 21 лютого 2018 року здійснено нарахування і проведено виплату одноразової винагороди за вислугу років заступнику директора ОСОБА_2 , за період роботи з 16 листопада 2011 року по 31 грудня 2015 року в розмірі 4,0 посадового окладу заступника директора (а.с. 42-44).
Згідно витяг з Наказу № 19-к від 30 березня 2018 року «Про виплату працівникам одноразової винагороди за вислугу років за 2016 календарний рік», розрахунку заробітної плати за березень 2018 року та платіжного доручення № 9_11 від 04 квітня 2018 року здійснено нарахування і проведено виплату одноразової допомоги за вислугу років заступнику директора ОСОБА_2 , за період роботи з 16 листопада 2011 року по 31 грудня 2016 року в розмірі 5,0 посадового окладу заступника директора. (а.с. 45-47).
Відповідно до витягу з Наказу № 24-к від 23 травня 2018 року «Про виплату працівникам одноразової винагороди за вислугу років за 2017 календарний рік», розрахунку заробітної плати за травень 2018 року та платіжного доручення № 9_16 від 23 травня 2018 року здійснено нарахування і проведено виплату одноразової винагороди за вислугу років заступнику директора ОСОБА_2 , за період роботи з 16 листопада 2011 року по 31 грудня 2017 року в розмірі 6,0 посадового окладу заступника директора (а.с. 48-50).
Згідно витягу з Наказу № 11-к від 18 лютого 2018 року «Про виплату працівникам одноразової винагороди за вислугу років за 2018 календарний рік», розрахункової відомості заробітної плати за лютий 2019 року, зведеної відомості сум для зарахування на картрахунки /винагорода за вислугу років за 2018 рік від 11 березня 2019 року, платіжного доручення № 109 від 06 березня 2019 року, зведеної відомості сум для зарахування на картрахунки /винагорода за вислугу років за 2018 рік від 14 березня 2019 року, платіжного доручення № 120 від 14 березня 2019 року, платіжного доручення № 111 від 11 березня 2019 року, платіжного доручення № 9 від 06 березня 2019 року, платіжного доручення № 74 від 18 лютого 2019 року, зведеної відомості сум для зарахування на картрахунки /винагорода за вислугу років за 2018 рік від 18 лютого 2019 року, здійснено нарахування і проведено виплату одноразової винагороди за вислугу років заступнику директора ОСОБА_2 , за період роботи з 16 листопада 2011 року по 31 грудня 2018 року в розмірі 6,0 посадового окладу заступника директора (а.с. 51-59).
Відповідно до витягу з Наказу № 24-к від 28 січня 2020 року «Про виплату працівникам одноразової винагороди за вислугу років за 2019 календарний рік», розрахункової відомості заробітної плати за січень 2020 року, зведеної відомості сум для зарахування на рахунки від 28 лютого 2020 року, зведеної відомості сум для зарахування на рахунки від 30 січня 2020 року здійснено нарахування і проведено виплату одноразової винагороди за вислугу років заступнику директора ОСОБА_2 , за період роботи з 16 листопада 2011 року по 31 грудня 2019 року в розмірі 6,0 посадового окладу заступника директора. (а.с. 61-64).
Згідно акту № КВ 1936/24/АВ від 01 липня 2021 року, складеного за результатами проведення інспекційного відвідування Державно. Службою України з питань праці Головного управління Держпраці у Київській області, відповідно до якого виявлено порушення ДП «ФІНІНПРО» частини 5 ст. 97 КЗпП України, частини 3 статті 15 Закону України «Про оплату праці»; встановлено, що на ДП «ФІНІНПРО» згідно із ч. 4 ст. 97 КЗпП України та ст. 22 Закону України «Про оплату праці», власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективним договорами. Частиною 5 статті 97 КЗпП України передбачено оплату праці здійснювати в першочерговому порядку; не здійснено виплати одноразової винагороди за вислугу років працівникам (в тому числі позивачу) за 2020 рік (а.с. 28-34).
02 липня 2021 року Державною службою України з питань праці Головного управління Держпраці у Київській області, у зв'язку з виявленими порушеннями норм трудового законодавства та умов Колективного договору, складено Припис, яким зобов'язано в.о. директора ДП «ФІНІНПРО» ОСОБА_3 усунути такі порушення/забезпечити додержання норм законодавства про працю щодо виплати працівникам, в тому числі ОСОБА_2 , одноразової винагороди за вислугу років за 2020 рік. (а.с. 35-36).
Спір між сторонами виник з приводу порушення відповідачем ДП «ФІНІНПРО», як роботодавцем, права позивача на отримання одноразової винагороди за вислугу років за 2020 рік та відпрацьований час 2021 року.
Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Саме на позивача покладено процесуальний обов'язок довести заявлені позовні вимоги.
Суд забезпечив сторонам рівні можливості надання доказів та доведеності їх перед судом.
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення.
Конституційне право громадян на оплату праці розглядається як одне з найбільш важливих та пріоритетних засад становлення і розвитку суспільства, ефективний засіб стимулювання працівників та службовців до належного та якісного виконання службових обов'язків.
Відповідно до ст. 3 КЗпП України - законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Відповідно до ст. 21, 43, 46 Конституції України, ст. 94, 115 КЗпП України, ст. 21, 24 Закону України «Про оплату праці» - кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України - власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про колективні договори і угоди» колективний договір укладається на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають право юридичної особи.
Статтею 5 Закону України «Про колективні договори і угоди», що умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов?язковими для підприємств, на які вони поширюються, та на сторін, які їх уклали.
Згідно із ст. 13 КЗпП України зміст колективного договору визначається сторонами в межах їх компетенції, а в колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема нормування і оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.).
Статтею 18 КЗпП України визначено, що положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обов'язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства, установи, організації.
Як вбачається з матеріалів справи 01 вересня 2014 року між Адміністрацією та трудовим колективом ДП «ФІНІНПРО» укладено колективний договір, який діяв на підприємстві з 01 січня 2015 року та на момент звільнення ОСОБА_2 (а.с. 14-25).
Відповідно до п. 3.4 Колективного договору ДП «ФІНІНПРО»,оплата праці працівників підприємства здійснюється у вигляді заробітної плати, що складається з основної заробітної плати, компенсаційних і заохочувальних виплат.
Згідно п. 3.5. Колективного договору - на підприємстві встановлені доплати, надбавки, премії і винагороди передбачені Колективним договором згідно з додатками № 2, № 3 та № 4.
Як слідує з додатку № 4 до Колективного договору є Положення про порядок виплати одноразової винагороди за вислугу років, яка виплачується в наступних розмірах: при безперервному стажі роботи, що надає право на отримання винагороди за вислугу років від 1 року до 2-х років - 0,8 винагороди в долях посадового окладу за кожен повний відпрацьований рік; більше 2-х років - 1,0 винагороди в долях посадового окладу за кожен повний відпрацьований рік.
Відповідно до п. 2.1. Положення у стаж роботи, що надає право на отримання винагороди, включається час безперервної роботи па підприємстві. Стаж роботи обчислюється щорічно станом на 01 січня.
Згідно п. 3.1. Положення - одноразова винагорода за вислугу років виплачується працівникам ДП «ФІНІНПРО" після підписання відповідних розпорядчих документів і з періодичністю, що визначена цим Положенням.
Як передбачено п. 3.4. Положення винагорода виплачується за час роботи в календарному році, а також час оплачуваних відпусток, тимчасовій непрацездатності, час, протягом якою за працівниками відповідно до чинного законодавства зберігається повністю або частково заробітна плата.
В позовній заяві ОСОБА_2 вказував, що в порушення умов Колективного договору, йому не здійснено виплату одноразової винагороди за вислугу років за 2020 рік та за 7 місяців 2021 року, чим порушено його право на оплату праці.
Суд погоджується з твердженням представника позивача, що в порушення ст.ст. 97, 116 КЗпП України та ст. ст. 15,22 Закону України «Про оплату праці», Колективного договору, відповідачем не здійснено виплату одноразової допомоги за вислугу років за 2020 рік та за 7 місяців 2021 року (за період з 01 січня 2021 року по 06 серпня 2021 року (до звільнення).
Як вбачається з копії витягів з наказів про виплату ОСОБА_2 одноразової винагороди за вислугу років щороку з 2015 по 2019 роки включно, а витягів з Наказу №11-к від 21.02.2018р., Наказу №19-к від 30.03.2018р., Наказу №24-к від 23.05.2018р., з Наказу №11-к від 18.02.2018р., з Наказу №24-к від 28.01.2020 року, ДП «ФІНІНПРО» виплачувало одноразову винагороду за вислугу років своїм працівникам, в тому числі ОСОБА_2 , окремо за кожен рік, тобто щорічно.
Дослідженими доказами спростовується твердження представника відповідача, що виплата одноразової допомоги проводиться лише один раз за період роботи працівника та не має періодичного характеру.
Судом встановлено, що позивач отримував одноразову винагороду за вислугу років в період 2015-2019 років. Не отримав відповідну доплату за 2020-2021 роки.
Будь-яких доказів, які б свідчили про неправомірність виплати одноразової винагороди за вислугу років щорічно позивачу - відповідачем до суду не надано.
Судом встановлено, що ДП «ФІНІНПРО» здійснювало ОСОБА_2 та іншим працівникам підприємства одноразові винагороди за вислугу років щороку з 2015 по 2019 роки включно, окремо за кожен рік, тобто щорічно, що свідчить про неодноразовий характер винагороди.
Окрім того, суд не погоджується з позицією представника відповідача, що при вирішенні питання про виплату винагороди відповідач має право визначити розмір менший за 6,0 в долях посадового окладу, з урахуванням майнового стану підприємства та інших економічних показників, оскільки Колективний договір не містить такої умови виплати одноразової винагороди за вислугу років, як фінансова спроможність підприємства.
Таким чином, на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, які перевірені в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими та підлягають стягненню з відповідача ДП «ФІНІНПРО» на користь позивача необхідно стягнути одноразову винагороду за вислугу років за 2020 рік (63750 посадового окладу х 6 х = 382500,00 грн.) та одноразову винагороди за вислугу років 2021 рік, пропорційно відпрацьованому часу (63750 посадового окладу х 5,25 (9 р. х 1,0:12 міс. х 7) = 334687,50 грн.), що разом становить 717187,50 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується положенням ст. 141 ЦПК України. Судові витрати складаються зі судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПУ України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на ухвалення судом рішення на користь позивача, який при зверненні до суду з позовом був звільнений від його сплати, на підставі положення ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 7171,87 грн., що становить один відсоток від задоволених позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 10, 12, 76-83, 141, 209-211, 223, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів» про стягнення винагороди за вислугу років - задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів» (код ЄДРПОУ 37264503) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 )винагороду за вислугу років за 2020 рік у розмірі 382500,00 грн., винагороду за вислугу років за період з 01 січня 2021 року по 06 серпня 2021 року у розмірі 334687,50 грн., а всього 717187,50 грн.
Стягнути з Державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів» (код ЄДРПОУ 37264503) на користь держави судовий збір в розмірі 7171,87 грн.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 17 жовтня 2022 року
Суддя І.С. Шролик