25.08.2022 Справа № 756/1378/22
Номер провадження 2-а/756/75/22
Унікальний номер судової справи 756/1378/22
Іменем України
25 серпня 2022 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Банасько І.М.,
за участю секретаря судового засідання Слуцького О.П.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху,
ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Гула С.Є. звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Просить суд ухвалити рішення, яким постанову серії 1КП №0000307259 від 21.01.2021 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Вимоги позову мотивовані тим, що 21.01.2021 головний інспектор з паркування Серяк Є.М. виніс відносно ОСОБА_1 постанову 1КП №0000307259 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. У постанові відповідач стверджує, що позивачем порушено п. 3.34 ПДР України. На переконання позивача зазначена постанова винесена безпідставно та з істотним порушенням прав позивача, не відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому підлягає скасуванню. Відповідач зазначає, що нібито позивач здійснив порушення правил паркування на своєму автомобілі «Рено», д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Межигірській, 11 в м. Києві. В чому суть порушення, фактичні обставини справи та посилання на докази в постанові не зазначено. Позивач стверджує, що не паркувала свій автомобіль під дією знаку 3.34, а тому постанова є помилковою та безпідставною. У постанові зазначено, що порушення правил дорожнього руху позивачем зафіксовано технічним пристроєм терміналом ParkUp, але в постанові не зазначено ні його серійний номер, ні номер допуску, ні інші розпізнавальні знаки. А тому отримання доказів з такого терміналу є явно недопустимими. У постанові вказано, що позивач може ознайомитися з фото і відео фіксацією порушення на порталі за посиланням, однак, при використанні даних вказаних відповідачем за посиланням жодних доказів фото чи відео порушення не має. Відповідач свавільно без законних на те підстав виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Позивач заперечує той факт, що порушила правила дорожнього руху. Окрім того, позивач стверджує, що постанову винесено з істотним порушенням її прав та правових гарантій. Позивач була позбавлена можливості подати клопотання, надати пояснення, заперечення, скористатися правовою допомогою тощо.
Ухвалою суду від 18.04.2022 у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін.
Від відповідача до суду надійшов відзив, в якому представник останнього просить відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне. Предметом позовних вимог ОСОБА_1 є оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів від 21.01.2022 серія 1КП №0000307259. Зазначена постанова про накладення адміністративного стягнення винесена відносно ОСОБА_2 . Таким чином, оскаржуваною постановою права позивача жодним чином не порушені, оскільки вона винесена не відносно позивача, а відносно третьої особи. Обов'язковою умовою для визнання протиправним рішення (дії, бездіяльності) суб'єкта владних повноважень є наявність факту порушення останнім прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулась за судовим захистом. Окрім того, зі змісту матеріалів фото фіксації вбачається, що транспортний засіб «Рено», д.н. НОМЕР_1 , який зареєстровано за ОСОБА_2 , зупинено в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено». Враховуючи те, що матеріали фото фіксації містять інформацію про обставини події та підтверджують вчинення адміністративного правопорушення - розміщення транспортного засобу із порушенням зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, вони мають розглядатися судом як речовий доказ і оцінюватися у визначений процесуальним законом спосіб. Встановивши, що автомобіль «Рено», д.н. НОМЕР_1 , зареєстровано за ОСОБА_2 інспектором винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення вимог ч. 1 ст. 122 КУпАП.
За наявності відзиву на позовну заяву та відсутності заперечень проти розгляду позову в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами.
Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини.
21.01.2022 головним інспектором з паркування відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг управління з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Серяком Є.М. винесена постанова серії 1КІ №000030725 про притягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
За змістом вказаної постанови вбачається, що 21.01.2022 12 год. 36 хв. на вул. Межигірська, 11 в м. Києві транспортний засіб «Рено», д.н. НОМЕР_1 , було зупинено в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП, у зв'язку з чим ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення в розмірі 340,00 грн.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян настає за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідно до примітки ст. 122 КУпАП вбачається, що суб'єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - четвертою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб'єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).
За змістом ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі, якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.
До суду із даним адміністративним позовом звернулась ОСОБА_1 . Предметом позову є оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху серії 1КІ №000030725 від 21.01.2022 про притягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Позивачем не надано до суду належних доказів того, що вона є відповідальною особою в розумінні ст. 14-2 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, підставою для звернення особи до суду з позовом є переконання позивача у порушенні своїх прав чи свобод, однак, обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушеного права чи законного інтересу.
Так, позивач як в позовній заяві посилається на те, що оскаржувана постанова стосується її безпосередньо. Водночас позивач не надав до суду будь-яких об'єктивних доказів, що постановою відповідача були порушенні її права та інтереси.
Захист прав здійснюється у разі їх порушення. З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства.
Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.
Об'єктом судового захисту є права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб.
Отже, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, а позивач посилається на формальне порушення закону, в адміністративного суду відсутні підстави для задоволення позову.
Отже, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення).
Таким чином, обов'язковою умовою для визнання протиправним рішення (дії, бездіяльності) суб'єкта владних повноважень є наявність факту порушення останнім прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулась за їх судовим захистом.
Відсутність порушеного права (свободи, охоронюваного законом інтересу) чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позову.
Подібний правовий висновок висловлено колегією суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 у справі № 527/451/17.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів , показаннями свідків.
Судом не встановлено які права, свободи та/або охоронювані законом інтереси позивача ОСОБА_1 порушено відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови, а будь-яких належних та достатніх доказів, які б свідчили про зазначені порушення позивач суду не надала.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Позивачем ОСОБА_1 не доведено факт застосування до неї оскаржуваної постанови або того, що вона є суб'єктом відповідних відносин, на які поширюється дія цієї постанови.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що належних доказів, які б свідчили про те, що прийнята постанова є протиправною або порушує законні права і інтереси позивача, до суду не надано, у зв'язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 72, 77, 242-246, 262, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП невідомий) до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (адреса місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 6) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або проголошення постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду складено - 25.08.2022.
Суддя І.М. Банасько