Справа №:755/19137/21
Провадження №: 2/755/1579/22
"06" жовтня 2022 р. м.Київ
Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді - Коваленко І.В.,
при секретарі судового засідання - Назаровій І.В.,
з участю сторін:
представника позивача - Гуртової К.В.,
представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги,
12 листопада 2021 року позивач Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , відповідно до якого просило стягнути з відповідача заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 38 867,78 грн., а також: 3% річних - в розмірі 1 210,96 грн., інфляційних витрат - у розмірі 3 195,46 грн. та судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 270,00 грн. Позивач мотивує свої вимоги тим, що відповідач є споживачем послуг з водопостачання та водовідведення в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , які надаються позивачем. Однак, відповідач у період із 01 квітня 2019 року по 30 вересня 2021 року належним чином свої зобов'язання із оплати наданих послуг не виконує. Жодних відмов від отримання послуг від відповідача не надходило. Внаслідок невиконання ОСОБА_1 зобов'язань із своєчасної оплати спожитих послуг з водопостачання та водовідведення за вказаний період утворилася заборгованість у розмірі 38 188,57 грн, а також нею не було сплачено внеску в сумі 608,86 грн, встановленого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради «Київська міська державна адміністрація) від 30 вересня 2019 року № 1716, та плату за абонентське обслуговування, визначену пунктом 7 Публічного індивідуального договору приєднання про надання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення від 01 липня 2021 року, в сумі 70,35 грн.
У зв'язку із простроченням сплати відповідачем спожитих житлово-комунальних послуг позивачем також нараховано 3 % річних у розмірі 1 210,96 грн та інфляційні втрати у розмірі 3 195,46 грн.
25 листопада 2021 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до свого провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Положеннями ст.174 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
13 грудня 2021 року на електронну адресу Дніпровського районного суду міста Києва та засобами поштового зв'язку від відповідачки ОСОБА_1 надійшло ряд заяв та клопотань, а саме: заяви про витребування доказів (вх.№ЕП-14706; вх.№80484); заява про повернення матеріалів справи позивачу, у зв'язку з нехтуванням позивачем конституційних вимог, норм матеріального та процесуального права України (вх.№80482); заява про дотримання норм процесуального права під час розгляду справи (вх.№77375; вх.№80483).
05 грудня 2021 року (вх.№346) на адресу Дніпровського районного суду міста Києва відповідачка ОСОБА_1 направила до суду відзив на позов з викладенням своїх міркувань по суті предмету позову та просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Відповідач наголошує, що при поданні представником позивача О.І.Плясуном доказів до позовної заяви, було знехтувано норми матеріального та процесуального права, а також свідомо спотворено та приховані істотні обставини з метою введення суду в оману та винесення ним законного рішення. Відповідачка ОСОБА_1 вважає, що Плясун О.І. не має права підписувати позовну заяву та представляти інтереси ПАТ АТ «Київводоканал», що представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах здійснює виключно адвокат або прокурор. Крім того, істотними обставинами для повернення позовної заяви позивачу є той факт, що власником будинку АДРЕСА_2 являється Київська міська рада, а не відповідач, а також те, що будинок з 2004 року знаходиться в аварійному стані, а мешканці підлягають розселенню. Відповідачка наголошує про те, що розрахунок заборгованості, який наданий позивачем не відповідає дійсності. Зазначену справу неможливо розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, а доцільно за наявних правових підстав визначити її, як малозначною та розглядати за правилами загального позовного провадження. Враховуючи, значний соціальний резонанс та актуальність питання щодо намагання позивача ПАТ АК «Київводоканал» протиправно та протизаконно отримати кошти за не надані житлово-комунальні послуги, як відповідачу так і іншим споживачам - розгляд справи здійснювати в режимі «ONE-LINE», забезпечивши висвітлення розгляду справи на сайті «Судова влада України».
У зв'язку з електронним зверненням відповідачки ОСОБА_1 на адресу відповідача про витребування доказів, 20.01.2022 року на адресу суду представник позивача Гуртова К.В. направила супровідний лист з додатками у вигляді належним чином завірених копій звернення ОСОБА_1 та відповіді на звернення від 14.10.2022 року № 199/12/36/02-22; розрахунок споживання із зазначенням показань загальнобудинкового засобу обліку води з вказаним об'ємом та сумарних показань квартирних засобів обліку за період з 01.04.2019 року по 30.09.2021 року, які просила долучити до матеріалів справи.
20.01.2022 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва клопотання представника позивача ПАТ АК «Київводоканал» Плясун О.І. про витребування доказів - задоволено.
Витребувано у Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації (адреса: м. Київ, вулиця Трьохсвятительська, будинок №4-В) інформацію щодо власника/власників квартири АДРЕСА_3 .
Витребувано у Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації інформацію, яка міститься в інформаційній системі «Реєстр територіальної громади міста Києва» щодо анкетних даних осіб, які проживали за адресою: АДРЕСА_1 ., у період з 01 квітня 2019 року до даного часу.
07.02.2022 року відповідачка ОСОБА_1 подала до суду заяву про направлення належних доказів за запитому суду.
16.02.2022 року (вх.№8878) до суду з Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації надійшов витяг з Реєстру територіальної громади м. Києва, з якого убачається, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано 10 осіб.
23.06.2022 року протокольною ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва у задоволені заяви відповідачки ОСОБА_1 від 13.12.2021 року про витребування доказів та заяви про повернення матеріалів справи позивачу - відмовлено. Крім того, протокольною ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва у задоволенні заяви відповідачки ОСОБА_1 про дотримання норм процесуального права під час розгляду справи та залучення в якості третьої особи КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м.Києва - відмовлено.
23.06.2022 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва відмовлено у задоволені заяви відповідачки ОСОБА_1 про розгляд цивільної справи за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги за правилами загального позовного провадження.
23.06.2022 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва відмовлено у задоволені заяви відповідачки ОСОБА_1 про розгляд цивільної справи за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги за правилами загального позовного провадження. Відмовлено у задоволені заяви відповідачки ОСОБА_1 про виклик та допит в якості свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ще 17 мешканців будинку.
07.07.2022 року (вх.№19819) до суду представником позивача Плясуном О.І. подано позовну заяву (уточнюючу), в якій, не змінюючи предмету та підстав позову, позивач розширив коло відповідачів по справі та просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 38 867, 78 грн., 3% річних у розмірі 1 210, 96 грн., інфляційні втрати у розмірі 3 195, 46 грн., судовий збір у розмірі 2 270, 00 грн. та витрати на отримання відомостей з Державного реєстру речових прав у розмірі 23, 00 грн.
01.08.2022 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва прийнято уточнюючу позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги.
22.08.2022 року (вх.27233) представник позивача Гуртова К.В. подала до Дніпровського районного суду міста Києва заперечення. В обґрунтування заперечень представник позивача зазначає наступне: відзив на позовну заяву з додатками, який надійшов на електронну адресу позивача від ОСОБА_1 немає електронного підпису, за яким можливо ідентифікувати відправника та не відповідає вимогам ст.6 Закону України «Про електронні довірчі послуги». Відповідно до отриманої інформації про наявність зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС фізична особа: РНОКПП НОМЕР_1 немає зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронного суду» ЄСІТС. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 є споживачами квартири, до якої позивач надає житлово-комунальні послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації. 11.07.2022 року відповідно до трекінгу поштового відправлення АТ «Укрпошта» № 0101509410756 ОСОБА_2 отримала особисто копію уточнюючої позовної заяви від 29.06.2022 року № 661/12/12/02-22, однак не надала письмово відзив на позовну заяву, а лише письмові пояснення у судовому засіданні. Стосовно тверджень відповідачки ОСОБА_2 про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , відповідачі не проживають, представник позивача наголошує, що матеріалах справи відсутня інформація від Адміністрації Державної прикордонної служби України про перетин державного кордону України відповідачами у період з 01.04.2019 року по 30.09.2021 року із зазначенням дати виїзду з України, дати в'їзду в Україну в матеріалах справи відсутня. У справі відсутні будь-які відомості чи докази, що за місцем реєстрації відповідачів послуги водопостачання і водовідведення надаються іншою юридичною особою, а не ПАТ АК «Київводоканал» або у гуртожитку відсутні внутрішні системи водопостачання і водовідведення, або ж що такі системи опломбовані і не використовуються за призначенням.
22.08.2022 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва відмовлено у задоволені клопотання представника позивача Приватного акціонерного товариства №Акціонерна компанія «Київводоканал» Гуртової К.В. заявленого у судовому засіданні про витребування доказів, а саме: інформації з Державної прикордонної служби України про перетин кордону України відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у період часу з 01.04.2019 року по 30.09.2021 року.
22.08.2022 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва задоволено усне клопотання представника позивача Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» Гуртової К.В. про витребування доказів.
Витребувано у Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДПС у м. Києві інформацію щодо реєстраційного номеру облікової картки платника податків ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована у в квартирі АДРЕСА_3 .
22.08.2022 року у судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 надала свої усні заперечення відносно позовних вимог, зазначивши, що вона та члени її сім'ї не проживають за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки це є гуртожиток і там для неї неналежні умови для проживання, саме у її кімнаті відсутній лічильник води, а тому вона не повинна сплачувати за послуги водопостачання та водовідведення.
26.08.2022 року відповідачка ОСОБА_1 подала до суду заяву та просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Представник позивача посилається на надання житлово-комунальних послуг з водовідведенням та холодного водопостачання в кв. АДРЕСА_3 . Відповідачка ОСОБА_1 просить звернути увагу, що в кімнаті № НОМЕР_2 , яка розташована на другому поверсі над загальною душовою кімнатою, відсутнє водовідведення та подача холодного водопостачання. В кімнаті НОМЕР_9 ніколи не існувало санвузла, кухні, технічних приміщень, відсутні будь-які лічильники, в тому числі водопостачання. А також сама кімната знаходиться в аварійному стані, про що свідчать акти обстеження. За результатами мікологічного дослідження проб внутрішніх поверхонь та повітря житлового приміщення на предмет їх уражень мікроскопічними грибами, інститутом мікробіології і вірусології ім. Д.К.Заболотного зроблено висновок № 2-2009 ІМВ від 27.03.2009 року, що показує про неприпустиме проживання в житловому приміщені, як людей та і тварин. Також, відповідно до рішення Дніпровського районного суду міста Києва (справа 755/20406/15-ц), яке набрало законної сили і не скасовано, було встановлено, що санітарно-технічне обладнання, арматура в місцях загального користування, у тому числі для водовідведення знаходиться в аварійному стані, сам будинок в аварійному стані. З 1991 року і по теперішній час ремонтні роботи не проводились. Відповідачка неодноразово зверталася до РДА про приватизацію з метою проведення капітального ремонту, про що було відмовлено листом № 9-21-Б-186 від 14.02.2007 року. Неодноразові звернення до різних державних органів щодо проведення ремонтних робіт були проігноровані.
26.09.2022 року на адресу Дніпровського районного суду міста Києва надійшли заперечення представника позивача Гуртової К.В. стосовно наданих відповідачкою ОСОБА_2 усних заперечень у судовому засіданні 22.08.2022 року, в яких зазначала, що відповідно до Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572 наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов'язаний: - укладати договір на надання житлово-комунальних послуг, оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (п.7); - за умови відсутності поквартирного (покімнатного) обліку та відсутності згоди між мешканцями квартири, житлового приміщення у гуртожитку щодо оплати житлово-комунальних послуг та інших послуг плата розподіляється за газ, водопостачання та водовідведення, освітлення підсобних приміщень - за чисельністю зареєстрованих осіб, що проживають у квартирі, житловому приміщенні у гуртожитку (п.10). ОСОБА_2 зазначила, що ОСОБА_6 є її колишнім чоловіком. У справі надані відповідачкою ОСОБА_1 копії претензій про неналежне надання або ненадання послуг гарячого водопостачання та опалення від 27.11.2020 року та від 16.02.2021 року споживачами послуг за адресою: АДРЕСА_1 , акти підтверджують, що ОСОБА_2 та ОСОБА_6 проживали у гуртожитку за вищезазначеною адресою та були споживачами комунальних послуг.
Виходячи з положень ч.8 ст.279 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Представник позивача Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» Гуртова К.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити. Додатково пояснила, що відповідачам надавався час надати суду докази їхнього непроживання за місцем реєстрації, такі як договір оренди житлового приміщення, акт працівників житлово-обслуговуючої організації про те, що відповідачі фактично проживають за іншою адресою, оскільки такі докази дали б можливість позивачу здійснити перерахунок наявності заборгованості у бік її зменшення. Однак, ані суду, ані позивачу відповідачі таких доказів не надали, що свідчить про те, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими. Факт проживання відповідача ОСОБА_2 за зареєстрованою адресою, куди надаються позивачем послуги з водовідведення та водопостачання, підтверджується актами-претензіями про неналежене надання або ненадання послуг гарячого водопостачання від 27.11.2020 року та від 16.02.2021 року за адресою: АДРЕСА_1 . ці акти складені у період, за який позивач звернувся до суду з даним позовом до суду. У актах зазначено, що в кімнатах (№4, 9, 19, 23, 29) температура менше ніж 11С, що примушує відповідачів витрачати зайві кошти на опалення за рахунок електричних нагрівачів. Підтвердженням надання послуг з холодного водопостачання та водовідведення до гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 є повідомлення-рахунки на сплату комунальних послуг по особовим рахункам на квартири АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_8, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , де зазначені виконані абонентами позивача оплати за спожиті комунальні послуги. Отже, мешканці гуртожитку інших квартир сплачують за отримані послуги за водопостачання та водовідведення.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Додатково пояснила суду, що насправді за місцем її реєстрації в квартирі АДРЕСА_3 ніхто не проживає, оскільки житло не придатне для проживання. Мова йде навіть не про квартиру, а про кімнату в гуртожитку, з гнилою підлогою, пліснявою на стінах та стелі, про що є відповідний висновок інституту мікробіології та вірусології ім. Д.К.Заболотного про неприпустимість проживання в цьому приміщенні. Послугами з водовідведення та водовідведення вона та інші зареєстровані в даній кімнаті особи не користуються, оскільки вимушені проживати у родичів та знайомих, частина її родичів, зареєстрованих за даною адресою проживає за межами України. Доказів оплати житлово-комунальних послуг за тими адресами, де фактично проживала вона та інші відповідачі по справі, та були фактичними споживання цих послуг, відповідач ОСОБА_2 не надала.
Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі з підстав, про які зазначала відповідач ОСОБА_2 . Заперечувала своє проживання за місцем реєстрації. Докази проживання за іншою адресою та докази сплати за тією ж адресою житлово-комунальних послуг надати не може.
Таким чином, вислухавши учасників цивільного процесу, наведені сторонами доводи та заперечення щодо підстав та предмету позову, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов висновку, що надані сторонами докази та повідомлені ними обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дають підстави для ухвалення судового рішення про задоволення позову, виходячи з наступного.
Частиною 7 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у редакції від 24.06.2004 року, яка була чинна на час спірних правовідносин, було визначено, що договір про надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання.
05 серпня 2014 року в газеті «Хрещатик» № 110 (4510) було опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання Публічним акціонерним товариствам «Акціонерна компанія «Київводоканал», що перейменоване на приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) та опубліковано договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).
Повідомленням визначено, що фізична особа (власник/квартиронаймач житлового приміщення у багатоквартирному будинку), що користується послугами з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов Договору.
Вказано, що у разі відмови споживачів від отримання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, така відмова має бути оформлена письмово та направлена до ПрАТ «АК «Київводоканал», для оформлення припинення надання цих послуг.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено, що відповідачі є споживачем послуг з водопостачання та водовідведення, по квартирі АДРЕСА_3 , які надаються ПрАТ «АК «Київводоканал».
Відповідно до п. 1.1. Договору, ПрАТ «АК «Київводоканал» зобов'язується надавати споживачу відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення холодної та гарячої води (з використанням внутрішньобудинкових систем), а споживачі зобов'язуються своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами та у строки і на умовах, що передбачені договором.
Відповідно до ч. 1 ст.6 ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» витрати оператора зовнішніх інженерних мереж на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку (їх складових частин) відшкодовуються споживачами відповідної комунальної послуги, а також власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та або гарячого водопостачання у такій будівлі, шляхом сплати виконавцю комунальної послуги внесків на обслуговування та заміну вузла комерційного обліку.
Згідно розрахунку заборгованості відповідачі по сплаті за надані житлово-комунальні послуги за період з 01 квітня 2019 року по 30 вересня 2021 року, становить у розмірі 38 188,57 грн., яка складається із заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення.
Крім того, позивач просить про стягнення з відповідачів заборгованості за внесками на обслуговування вузла комерційного обліку у розмірі 608,86 грн. та заборгованості за плату за абонентське обслуговування у розмірі 70,35 грн.
Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавцями комунальних послуг з постачання гарячої води, централізованого водовідведення, опалення - суб'єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води, з централізованого водовідведення, опалення.
Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» Витрати оператора зовнішніх інженерних мереж на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку (їх складових частин) відшкодовуються споживачами відповідної комунальної послуги, а також власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання у такій будівлі, шляхом сплати виконавцю комунальної послуги плати за абонентське обслуговування - за умови укладення індивідуальних договорів або індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг та з урахуванням особливостей, визначених цим Законом і Законом України "Про житлово-комунальні послуги".
Пунктом 7 Договору визначено, що плата за послуги складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених тарифів на послугу та обсягу спожитих послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, граничний розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України.
Плата за абонентське обслуговування по договору/особовому рахунку на місяць (для будинків, у яких встановлений вузол комерційного обліку) становить 23,45 грн з ПДВ (в т.ч. з централізованого водопостачання 14,12 грн з ПДВ, з централізованого водовідведення 9,32 грн з ПДВ).
Плата за абонентське обслуговування по договору/особовому рахунку на місяць (для будинків, у яких відсутній вузол комерційного обліку) становить 18,66 грн з ПДВ (в т.ч. з централізованого водопостачання 9,34 грн з ПДВ, з централізованого водовідведення 9,32 грн з ПДВ).
Оскільки судом встановлено, що відповідачі є споживачами послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, які надаються позивачем, тому підлягає стягненню солідарно заборгованість за внесками на обслуговування вузла комерційного обліку у розмірі 608,86 грн. та заборгованість за плату за абонентське обслуговування у розмірі 70,35 грн..
Відповідно ст. 179 Житлового кодексу України, користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
За правилами ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно положень пунктів 1, 5, 10 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно ст. 4 ЦК України, актами цивільного законодавства, серед іншого, є постанови Кабінету Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630 затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - Правила), пунктами 17, 18, 20, 21, 23 яких визначено, що послуги з водовідведення оплачуються споживачем з розрахунку обсягу витрат холодної та гарячої води згідно з нормативами (нормами) споживання або показаннями засобів обліку води. Розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. У разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання. За несвоєчасну оплату послуг споживач сплачує пеню в установлених законом та договором розмірах.
Згідно пункту 30 Правил споживач, серед іншого, зобов'язаний оплачувати послуги в установлені договором строки; дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; у разі несвоєчасного внесення плати за послуги сплачувати пеню у встановлених законом та договором розмірі.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. ст. 525, 526 ЦК України).
Судом встановлено, що за період з 01 квітня 2019 року по 30 вересня 2021 року, відповідачі своєчасно не вносили плату за послуги з водопостачання та водовідведення, в результаті чого утворилась заборгованість, у розмірі - 38 867,78 грн., ці обставини підтверджуються долученими до справи доказами, які надано позивачем.
Відповідно до частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 Цивільного кодексу України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
У статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань (висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК
За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України (висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15).
З огляду на те, що відповідач, як встановили суди попередніх інстанцій, прострочив виконання грошового зобов'язання, він на вимогу позивача повинний сплатити інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми. Висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 07 липня 2020 року у справі № 14-448цс19-ц.
Разом з тим, згідно Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)" (№530-ІХ від 17.03.2020 року), на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 року зі змінами «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19», з 12.03.2020 року на всій території України запроваджено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020 року зі змінами, з 19 грудня 2020 р. до 31 березня 2022 р. установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Зважаючи на те, що на території України з 12 березня 2020 року було запроваджено карантин, на період дії якого Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» (№530-ІХ від 17 березня 2020 року) заборонено нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги, нарахування та стягнення судом 3% річних та інфляційних втрат за період з 01 квітня 2019 року по дату завершення нарахування зобов'язань згідно розрахунку заборгованості 30 вересня 2021 року на суму боргу за надані послуги, є помилковим та порушує норми матеріального права.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині стягнення розміру 3% річних та інфляційна складова підлягає зміні шляхом перерахування розмірів цих сум з виключенням з періоду обрахунку періоду з 17 березня 2020 по 30 вересня 2021 року, протягом якого штрафні санкції не нараховуються в силу імперативної вказівки закону.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги наявну заборгованість у відповідачів, позивачем правомірно заявлено вимоги про нарахування сум передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України, тому суд присуджує стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 інфляційні втрати в розмірі 1824,67 гривень та 3 % річних 792,70 гривень, за період з 01 квітня 2019 року по 30 вересня 2021 року.
Вимога про стягнення з відповідача витрат, пов'язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в розмірі 23,00 гривень не підлягає задоволенню, оскільки суду не надано доказів, що такі витрати понесені підприємством з вини відповідача.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Цивільного - процесуального кодексу України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Відповідно до ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, підлягає частковому задоволенню, та присуджує до стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 38 867,78 грн., інфляційні втрати у розмірі 1824,67 грн., три процента річних у розмірі 792,70 грн.
В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, суд присуджує до стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 270 грн. 00 коп.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 526, 610, 714 Цивільного кодексу України, статтями 66, 67, 162 Житлового кодексу України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами користування приміщеннями житлових будинків, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 24 січня 2006 року, статтями 2, 10, 49, 76-81, 89, 141, 264 - 265, 274, 279, 280, 284, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 38 867,78 грн., інфляційні втрати у розмірі 1824,67 гривень та три процента річних у розмірі 792,70 гривень та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270,00 грн., а всього на загальну суму 43 755,15 грн. (сорок три тисячі сімсот п'ятдесят п'ять грн. 15 коп.)
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягувач: Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», юридична адреса: м. Київ, вул. Лейпцизька, 1а, код ЄДРПОУ 03327664.
Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Боржник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Боржник: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Боржник: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Боржник: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Боржник: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Боржник: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_8 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Повний текст рішення складено 13 жовтня 2022 року.
Суддя: