2-ві/754/11/22
Справа № 754/2816/22
Іменем України
17 жовтня 2022 року м. Київ
Суддя Деснянського районного суду міста Києва Бабко В.В. розглянувши заяву про відвід судді Таран Н.Г. по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання колишньої дружини, -
Позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання колишньої дружини.
14.10.2022 до суду подано заяву про відвід судді Деснянського районного суду міста Києва Таран Н.Г. від позивачки ОСОБА_1 . Заява мотивована тим, що суддя не може брати участь у розгляді справи, оскільки позивач вважає, що суддя почала ставитися до неї предвзято.
Статтею 40 ЦПК України, визначено порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Частина 3 ст. 40 ЦПК України визначає, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Ухвалою суду від 17.10.2022, визнано заяву ОСОБА_1 щодо відводу судді Таран Н.Г. необгрунтованою та вирішено питання про передачу заяви на розгляд іншому судді у порядку, визначеному ст.33 ЦПК України.
Відповідно до ч. 7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід судді, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід судді.
Частиною 8 ст. 40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Стаття 36 ЦПК України містить в собі вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.
В рішенні ЄСПЛ «Мироненко і Мартенко проти України», зокрема у п.66, зазначено, що згідно з усталеною практикою Євросуду наявність безсторонності має визначатися, для цілей п.1 ст.6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» та «Веттштайн проти Швейцарії»), У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»).
З огляду на зазначені в заяві обставини та підстави відводу, суд вважає, що заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність таких обставин, які б викликали сумнів у неупередженості судді Таран Н.Г. у вирішенні справи, позивачкою не наведені прямо передбачені законом обставини для відводу судді, які відповідно до приписів ст.36 ЦПК України виключають участь судді у розгляді цивільної справи, а є лише власними припущеннями, не аргументованими достатніми доводами.
Таким чином заявлений відвід вважати необґрунтованим та залишити без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 36, 40 ЦПК України, суд -
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про відвід судді Таран Н.Г.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та підписано 17.10.2022.
Суддя В.В. Бабко