ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/11920/22
провадження № 3/753/5628/22
"17" жовтня 2022 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Рудюк О.Ю., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КпАП України,
відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД № 237612 від 17 вересня 2022 року, ОСОБА_1 17 вересня 2022 року о 13 год. 53 хв. керував автомобілем SKODA FABIA д.н.з. НОМЕР_1 в м. Києві по вул. Драгоманова, 3 в з ознаками (алкогольного) наркотичного сп'яніння, а саме: блідість шкірного покриву, сухість ротової порожнини, порушення координації рухів, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря нарколога відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КпАП України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 не визнав себе винуватим, зазначивши, що він дійсно відмовився пройти огляд для визначення стану сп'яніння, так як не перебував в наркотичному чи іншому сп'янінні. При цьому, причиною відмови було те, що поліцейські йому роз'яснили, що він сам протягом трьох годин може пройти такий огляд і надати відповідну довідку в суді. За рекомендацією працівників поліції ОСОБА_1 пройшов огляд самостійно, на що надав відповідний висновок.
Суд, дослідивши адміністративний матеріал, аналізуючи зібрані по справі докази, приходить до наступного висновку.
Статтею 245 КпАП України визначено, що серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
У відповідності до положень ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КпАП України висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД № 237612 від 17 вересня 2022 року, ОСОБА_1 17 вересня 2022 року о 13 год. 53 хв. керував автомобілем SKODA FABIA д.н.з. НОМЕР_1 в м. Києві по вул. Драгоманова, 3 в з ознаками (алкогольного) наркотичного сп'яніння, а саме: блідість шкірного покриву, сухість ротової порожнини, порушення координації рухів, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря нарколога відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
Також в матеріалах справи міститься відеозапис із нагрудної відеокамери працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України 17 вересня 2022 року щодо ОСОБА_1 .
Із вказаних відеоматеріалів, долучених до матеріалів справи, вбачається, що працівник патрульної поліції пропонує ОСОБА_1 пройти огляд у лікаря нарколога та вказує на його право пройти такий огляд особисто протягом трьох годин зі складання протоколу а довідку надати у суді.
Аналізуючи наведене та вимоги п. 2.5 ПДР, згідно якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вбачається, що за змістом вказаної норми, поліцейський зобов'язаний проінформувати водія про наявність у нього ознак сп'яніння, висловити чітку вимогу пройти огляд на стан сп'яніння, в даному випадку у закладі охорони здоров'я, і у разі незгоди водія його пройти, скласти протокол про адміністративне правопорушення.
Процедура направлення поліцейськими водія для проведення огляду на стан сп'яніння до найближчого закладу охорони здоров'я у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (крім алкогольного сп'яніння, огляд з метою визначення якого може бути проведений на місці зупинки), передбачена пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року.
Разом з тим, з відеозапису вбачається, що поліцейський повідомив недостовірну інформацію про право водія відмовитися від огляду та можливість пройти його самостійно протягом двох годин з моменту зупинки. Наведене унеможливлює зробити висновок про добровільність відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, а сприймається така відмова, як така, що була викликана впливом зовнішніх чинників, які проявилися у неправдивій інформації з боку працівників поліції щодо можливості після відмови від проходження огляду самостійно пройти його в медичному закладі, що матиме позитивний результат для останнього.
Вказані дії є неприпустимими для представника влади, оскільки поліцейський, відповідно до покладених на нього завдань, згідно п. 1 ч.1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію", першочергово здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень, а не навпаки.
Оскільки під час розгляду справи в суді встановлено, що докази, які б поза розумним сумнівом доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення відсутні, а згідно зі ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності складу адміністративного правопорушення.
Тому, дане адміністративне провадження повинно бути закрито, а судовий збір не підлягає стягненню з особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у зв'язку з встановленням обставин визначених п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України.
На підставі викладеного, керуючись 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суд
провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 України.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського Апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя О.Ю. Рудюк