Справа № 752/30547/21
Провадження № 2/752/4762/22
Заочне Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
16 вересня 2022 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Плахотнюк К.Г.
за секретарі судового засідання Сітайла В.М.,
розглянувши у місті Києві в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, -
у грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири до ОСОБА_2 .
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно він є власником квартири АДРЕСА_1 .
28 січня 2021 року за зазначеною вище адресою було виявлено протікання води та факт затоплення.
Згідно з актом обстеження житлового приміщення ТОВ «Комфортна оселя» від 29.01.2021 року встановлено, що затоплення квартири АДРЕСА_2 відбулося з квартири АДРЕСА_3 , яка знаходиться поверхом вище, з її відкритої тераси де встановлений водовідвід, в якому передбачена функція підігріву отвору водовідводу. Також було виявлено, що підігрів полу тераси кв. АДРЕСА_3 знаходився в вимкнутому стані, що спричинило кригу на відкритій терасі та після відлиги відбулось затікання критої лоджії кв. АДРЕСА_2 .
Внаслідок залиття, позивачу було завдано матеріального збитку, який відповідно до звіту № 06-09-2021 від 15.09.2021 року становить 19 108,11 грн.
Окрім того, ОСОБА_1 поніс витрати за проведення експертом огляду об'єкта та складання звіту у розмірі 5000 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн, які просив стягнути з відповідачки.
22 лютого 2022 року суддею Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін (а.с. 107).
У судовому засіданні сторони відсутні, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Виклик відповідача здійснювався, у тому числі, через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Представник позивача - адвокат Сорока М.М. надіслав до суду заяву про розгляд справи без участі позивача. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач поважності причин неявки суду не повідомив, у встановлений судом строк відзив на позов не подав.
Суд, відповідно до ст. 223 ЦПК України ухвалив розглядати справу за відсутності учасників справи.
Дослідивши заяви по суті справи та додані на їх підтвердженні докази, матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 , на праві власності належить ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 13.12.2012 року, що підтверджується витягом з державного реєстру правочинів та витягом про державну реєстрацію прав (а.с. 9-10, 11).
Квартира АДРЕСА_4 на праві приватної власності належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 13.04.2012 року, що підтверджується інформаційною довідкою з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №268951544 від 04.08.2021 року (а.с. 32).
Відповідно до Акту обстеження житлового приміщення буд. АДРЕСА_5 , складеного комісією ТОВ «Комфортна оселя» 29 січня 2021 року було проведено обстеження квартири АДРЕСА_2 на предмет намокання та пролиття води зі стелі на лоджії. Було виявлено плями на стелі внаслідок протікання води. При візуальному обстеженні встановлено, що вода на лоджії № 8 потрапляла з квартири, що знаходиться поверхом вище № 17, з відкритої тераси, де установлений водовідвід, в якому установлена функція підігріву отвору водовідводу. Також було виявлено, що підігрів полу тераси кв. АДРЕСА_3 знаходився у вимкнутому стані, що спричинило кригу на відкритій терасі та після відлиги відбулось затікання критої лоджії кв. АДРЕСА_2 (а.с. 8).
Згідно зі звітом № 06-09-2021 від 15.09.2021 року про оцінку вартості матеріальних збитків, що виникли внаслідок залиття житлових приміщень за адресою: АДРЕСА_5 (далі - Звіт) (а.с. 46-60), складеного ТОВ «Українська експертна компанія» (діє на підставі сертифікату суб'єктом оціночної діяльності № 413/19, виданого Фондом Державного майна України 24.05.2019 (а.с.82)) - оцінювачем ОСОБА_3 (кваліфікаційне свідоцтво МФ № 38 від 06.04.2019 року (а.с. 81), за заявою і за участі власника майна ОСОБА_1 , за результатами безпосереднього огляду на місці встановлено пошкодження лоджії, а саме пошкодження оздоблення стелі, стін (плями від намокання, відшарування шпаклівки, здуття, тріщини).
Детальний опис пошкоджень в акті огляду у додатках до Звіту (а.с. 68-69).
За результатами проведеного дослідження вартість ремонтно-відновлювальних робіт внаслідок залиття з врахуванням фізичного зносу складає 19 108,11 грн.
За змістом положень ч. 3 ст. 386 ЦК України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.
У ч. ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням.
Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 2 постанови від 27 березня 1992 року N 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.
Схожого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 27.05.2021 р. у справі №761/12945/19.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).
Положеннями ст. 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством (ч. 1 ст. 102 ЦПК України).
Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 102 ЦПК України, у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.
У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 110 ЦПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Обґрунтовуючи позовні вимоги про відшкодування шкоди позивач посилався на те, що залиття його квартири сталося з вини відповідача.
Вину у завданій позивачу шкоді відповідачкою не спростовано.
Таким чином, встановивши, що позивач довів розмір завданої шкоди, протиправність дій відповідача, причинний зв'язок між ними, що призвело до залиття квартири позивача, суд дійшов висновку, що завдана позивачу шкода підлягає відшкодуванню відповідачкою.
Відповідачка не спростувала належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири позивача, клопотання про проведення відповідних судових експертиз, зокрема на предмет визначення причин залиття квартири позивача, не заявляла та не надала інших належних та допустимих доказів щодо причин залиття та розміру спричиненої позивачу майнової шкоди, хоча це є її процесуальним обов'язком, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди.
Щодо судових витрат, звертаючись до суду з позовом, позивач просив відшкодувати витрати на проведення розрахунку вартості матеріального збитку у розмірі 5 000, 00 грн., на правничу допомогу у розмірі 5 000, 00 грн. та судовий збір у розмірі 908, 00 грн. відповідно до правил ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Суд задовольняє позовні вимоги про стягнення витрат пов'язаних із замовленням та проведенням розрахунку вартості матеріального збитку в розмірі 5000 грн, оскільки позивачем надано докази їх понесення, а саме акт №ОУ-0000126 здачі-прийняття робіт, рахунок-фактура № СФ-000018 від 9 вересня 2021 року, квитанція № 0.0. 2275950716.1 від 21.09.2021, яка підтверджує оплату вартості послуг експерта (а.с. 83-85).
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави, як закріплено у частині першій ст. 137 ЦПК України.
У відповідності до частини другої ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною третьою ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У відповідності до частини четвертої ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини восьмої ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Професійну правничу допомогу позивачу надала адвокат Поліщук Л.І. на підставі договору про надання юридичних послуг № 01Б-1/212 від 15 червня 2021 року, додаткової угоди № 1, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № КС №6202/10 від 06.10.2017 р. (а.с. 90-93, 100)
Як вбачається з розрахунку суми гонорару та акту про виконання робіт № 60.12 від 06.12.2021до договору гонорар складає 5000, 00 грн., претензій щодо надання правничої допомоги ОСОБА_4 позивач не має (а.с. 94,97).
Відповідно до квитанції № 0.0.2366970311.1 від 06.12.2021 року позивачем сплачено 5000, 00 грн (а.с. 96).
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено наявність підстав для задоволення вимоги позивача щодо стягнення судових витрат, понесених позивачем на правничу допомогу у розмірі 5000, 00 грн.
Судовий збір у розмірі 908, 00 грн. також стягнути з відповідачки на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись, ЦК України, ст. ст. 4, 5, 6, 12, 13, 141, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання - АДРЕСА_6 , РНОКПП невідомий) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 ) завдану матеріальну шкоду у розмірі 19108,11 грн., судові витрати пов'язані з замовленням розрахунку збитків у розмірі 5000 грн, по сплаті судового збору у розмірі 908, 00 грн. витрат на правову допомогу в розмірі 5000 грн, що разом становить належну до стягнення суму у розмірі 30 016 (тридцять тисяч шістнадцять) гривень 11 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто Голосіївським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду , а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя К.Г. Плахотнюк