Справа № 752/9298/22
Провадження №: 1-кп/752/1593/22
17.10.2022 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
провівши в приміщенні суду в режимі відеоконференції із слідчим ізолятором судове засідання кримінальних проваджень № 12022100010000373, № 12022100010001750 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
встановив:
прокурором було заявлено клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу не зменшились. Крім того, прокурор вважає, що обвинувачені можуть ухилитися від суду та впливати на свідків. Інші більш м"які запобіжні заходи застосовані бути не можуть, оскільки обвинувачені не мають міцних соціальних зв?язків, а тяжкість вчиненого злочину вказує на доцільність застосування найсуворішого виду запобіжного заходу.
Сторона захисту обвинуваченого ОСОБА_3 - захисник ОСОБА_7 просив суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора, оскільки прокурор просить продовжити запобіжний захід не його підзахисному, оскільки ОСОБА_3 не ОСОБА_8 " а " ОСОБА_9 ". Крім того, просив змінити запобіжний захід ОСОБА_3 на домашній арешт, оскільки ризики прокурором не доведені, ОСОБА_3 має можливість проживати разом з братом в м. Києві.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку захисника, зазначив що хоче бути корисним для суспільства і своїх рідних.
Сторона захисту ОСОБА_4 - захисник ОСОБА_6 просила змінити ОСОБА_4 запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, вказуючи на те, що неможна стверджувати про наявність такого ризику як переховування, оскільки ОСОБА_4 не було відомо про кримінальне провадження відносно нього, знищити речові докази обвинувачений ОСОБА_4 не може, оскільки всі речові докази знаходяться у сторони обвинувачення, а ризик вчинення кримінального правопорушення не доведений, оскільки відносно ОСОБА_4 не має будь-яких вироків, які б набрали законної сили. Вказує, що незаконно впливати на потерпілого ОСОБА_4 не буде, оскільки той помер, свідки - вже допитані, а впливати на іншого обвинуваченого в СІЗО простіше, ніж перебуваючи на волі. Також захисник зазначає, що ОСОБА_4 входить до складу волонтерів Міжнародного благодійного фонду допомоги постраждалим від військової агресії, де позитивно себе зарекомендував. Крім того, він має місце реєстрації на території України та уклав договір оренди житлового приміщення від 20.04.2022 року в м. Києві, а тому, на її думку, є всі підстави змінити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт за місцем його фактичного проживання: АДРЕСА_1 .
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку захисника, просив задовольнити клопотання, оскільки має наміри продовжувати здійснювати волонтерську діяльність.
З'ясувавши думку сторін кримінального провадження, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити, в задоволенні клопотань сторони захисту - відмовити, виходячи із наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п"ять років.
Відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, зокрема ті, що перелічені цією статтею. Так, суд враховує, зокрема, тяжкість покарання, вік та стан здоров'я обвинувачених, міцність соціальних зв'язків.
При визначенні питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою, суд бере до уваги, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину проти життя та здоров?я особи, що спричинило смерть потерпілого, підозра є обґрунтованою. Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинувачених винуватими в інкримінованому їм злочині, обставини вчинення злочину, відсутність даних про наявність стійких соціальних зв"язків, про наявність доходу, постійного місця проживання в м. Києві та Київській області, а також відсутність даних про зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає, що на даний час немає обґрунтованих підстав вважати, що зникли ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Інші менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, на даному етапі не зможуть забезпечити виконання обвинуваченими процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду та забезпечать їх належну поведінку. Крім того, на думку суду, продовжує існувати ризик можливого вчинення нових злочинів.
Вказівка захисника ОСОБА_7 на допущені прокурором помилки в клопотанні є слушними, проте визнаються судом описками, допущеними прокурором. Наведені стороною захисту ОСОБА_7 доводи про можливість проживання обвинуваченого з братом, у випадку зміни запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт, не підтверджуються жодними доказами, тобто суду не надано доказів права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , правові підстави проживання у ній брата обвинуваченого і відповідно обвинуваченого. Крім того, суду не наведено обгрунтованих підстав вважати, що брат ОСОБА_10 має позитивний вплив на обвинуваченого і зможе в майбутньому забезпечити його належну процесуальну поведінку та унеможливить вчинення ним нових злочинів чи проступків.
Наведені стороною захисту ОСОБА_6 доводи не свідчать на сьогодні про зменшення або відсутність ризиків вказаних вище. Крім того, твердження захисника про те, що свідки вже допитані є помилковим, оскільки на стадії судового розгляду даного кримінального провадження жоден свідок ще не допитувався, а показання свідків, надані ними в ході досудового розслідування судом не можуть братися до уваги. Вказівка сторони захисту про наявність у ОСОБА_4 місця постійного проживання відповідно до договору оренди за адресою: АДРЕСА_1 , судом не приймається до уваги, оскільки договір не містить підпису обвинуваченого та не має жодної юридичної сили. Факт волонтерства ОСОБА_4 є даними, що позитивно характеризують особу останнього, проте, на думку суду, не є достатніми для зміни останньому запобіжного заходу на даному етапі судового розгляду із врахуванням ризиків та фактів, наведених судом вище.
Із врахуванням викладеного вище, в задоволенні клопотання сторони захисту слід відмовити, строк продовженого запобіжного заходу у виді тримання під вартою обчислювати з 17.10.2022 року.
Керуючись ст.ст. 177,178, 183, 194 КПК України, суд
ухвалив:
клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 60 (шістдесят) діб до 15.12.2022 року включно.
Строк продовження існуючої міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою обчислювати з 17.10.2022 року.
В задоволенні клопотань сторони захисту обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу відмовити.
Копію ухвали вручити обвинуваченим, захисникам, прокурору та направити в СІЗО.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 діб з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1