65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"14" жовтня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/1249/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,
за участю секретаря судового засідання Лінник І.А.,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача 1: не з'явився,
від відповідача 2: не з'явився,
від приватного виконавця: не з'явився,
розглянувши матеріали скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг» (вх. № 2-868/22 від 04.10.2022) на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича по справі №916/1249/21
за позовом: Акціонерного товариства «Кристалбанк» (04053, м. Київ, Кудрявський узвіз, № 2, код ЄДРПОУ 39544699)
до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОЗА «ВА» (68525, Одеська обл., Тарутинський р-н, с. Надрічне, вул. Центральна, № 89, код ЄДРПОУ 05406184);
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг» (68534, Одеська обл., Тарутинський р-н, с. Ламбрівка, код ЄДРПОУ 20952731)
про стягнення 4 637 964,55 грн.
Акціонерне товариство «Кристалбанк» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОЗА «ВА» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг», в якому, з урахуванням уточненої редакції позовної заяви та заяви про усунення недоліків, просив суд: стягнути солідарно з ТОВ «ЛОЗА «ВА» та ТОВ «Агро-Юг» на користь АТ «Кристалбанк» часткову заборгованість за кредитним договором № ВКЛ/2019/09-18 від 26.03.2019 в розмірі 2 620 000,00 грн., яка складається з: 2 039 246,11 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 109 746,47 грн. - проценти, нараховані за користування кредитом, 471007,42 грн. - прострочені проценти, нараховані за користування кредитом; стягнути з ТОВ «ЛОЗА «ВА» на користь АТ «Кристалбанк» прострочену заборгованість за кредитним договором № ВКЛ/2019/09-18 від 26.03.2019р. в розмірі 1 906 136,40 грн.; стягнути з ТОВ «Агро-Юг», як солідарного боржника ТОВ «ЛОЗА «ВА», на користь АТ «Кристалбанк» заборгованість за договором поруки № П/2020/50-18 від 27.05.2020 в розмірі 111 828,15 грн., в тому числі: 108 950,39 грн. - пеня за несвоєчасну сплату суми кредиту, 2 877,76 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.11.2021 провадження по справі №916/1249/21 в частині позовних вимог щодо стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача суми простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 600000 грн. 00 коп. - закрито. Позов задоволено частково та стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОЗА «ВА» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг» на користь Акціонерного товариства «Кристалбанк» прострочену заборгованість за кредитом в сумі 1 439 246 грн. 11 коп., заборгованість процентами за користування кредитом в сумі 109 746 грн. 47 коп. та прострочені проценти в сумі 471 007 грн. 42 коп. Стягнуто Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОЗА «ВА» на користь Акціонерного товариства «Кристалбанк» прострочену заборгованість за кредитом в сумі 1 906 136 грн. 40 коп.
Крім того, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг» на користь Акціонерного товариства «Кристалбанк» судовий збір в сумі 15 150 грн. 00 коп. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОЗА «ВА» на користь Акціонерного товариства «Кристалбанк» судовий збір в сумі 43 742 грн. 05 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
01.02.2022 постановою Південно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг» залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 09.11.2021 року у справі № 916/1249/21 - залишено без змін.
24.02.2022 на виконання вказаного рішення Господарським судом Одеської області були видані відповідні накази по справі № 916/1249/21.
28.04.2022 додатковим рішенням Господарського суду Одеської області стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг» на користь Акціонерного товариства «Кристалбанк» судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2270 грн. 00 коп.
25.05.2022 на виконання додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 28.04.2022 також був виданий наказ про його примусове виконання щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг» на користь Акціонерного товариства «Кристалбанк» судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2270 грн. 00 коп..
04.10.2022 до Господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг» надійшла скарга на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича, відповідної до якої скаржник просить суд: визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича від 16.09.2022 про арешт коштів боржника, видану при примусовому виконанні наказу № 916/1249/22 в межах виконавчого провадження ВП № 69878119; визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича від 19.09.2022 про арешт майна боржника, видану при примусовому виконанні наказу № 916/1249/22 в межах виконавчого провадження ВП № 69878119; визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича від 26.09.2022 про розшук майна боржника, видану при примусовому виконанні наказу № 916/1249/22 в межах виконавчого провадження ВП № 69878119.
05.10.2022 ухвалою Господарського суду одеської області скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг» (вх. № 2-868/22 від 04.10.2022) на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича по справі №916/1249/21 прийнято до розгляду та призначено розгляд скарги на "11" жовтня 2022 року об 11:40 год.
11.10.2022 ухвалою Господарського суду Одеської області, у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги, призначено розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг» (вх. № 2-868/22 від 04.10.2022) на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича по справі №916/1249/21 на "14" жовтня 2022 року о 12:00 год.
11.10.2022 копію вищевказаної ухвали було надіслано приватному виконавцю виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. на електронну адресу, зазначену в Єдиному реєстрі приватних виконавців України, а саме: kolechko@ispolnitel.od.ua.
Додатково, телефонограмою від 11.10.2022 приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. повторно повідомлено про призначення до розгляду у засіданні суду скарги на дії приватного виконавця на 14.10.2022 о 12:00 год.
14.10.2022 приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. у засідання суду не з'явився, надав відзив на скаргу ТОВ «Агро-Юг» до господарського суду, про причини неявки суду не повідомив.
В судове засідання, призначене на 14.10.2022, учасники справи не з'явились, повідомлені були належним чином, від ТОВ «Агро-Юг» до суду надійшла заява (вх. № 22149/22 від 11.10.2022) про розгляд скарги буз участі його представника, інші учасники справи причини неявки суду не повідомили.
Вимогами частин 1, 2 статті 342 ГПК України визначено, що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників учасників справи судом обов'язковою не визнавалась, з метою дотримання встановленого частиною 1 статті 342 ГПК України та розумного строку, визначеного статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для розгляду скарги, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю боржника та приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М., за наявними матеріалами.
Розглядаючи подану скаргу, господарський суд виходить із наступного.
В обґрунтування скарги ТОВ «Агро-Юг» зазначає, що 08.02.2022 Господарським судом Одеської області по справі № 916/183/22 було відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «АГРО-ЮГ» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. При цьому, в ЄДР щодо ТОВ «Агро-Юг» також міститься запис про перебування в процесі банкрутства та ця інформація є загальнодоступною.
Водночас, як вказує скаржник, 16.09.2022 приватним виконавцем Колечко Д.М. було відкрито три виконавчих провадження на виконання вказаного рішення суду - № 69878119, 69878301, 69878731 та в цей же день вказані виконавчі провадження були об'єднані у зведене виконавче провадження № 69878897.
Також, за ствердженням скаржника, незважаючи на процедуру банкрутства боржника, в порушення чинного законодавства, в цьому виконавчому провадженні приватним виконавцем було прийнято постанови про накладення арештів: на банківські рахунки (постанова від 16.09.2022), на усе рухоме та нерухоме майно (постанова від 19.09.22) та оголошено у розшук транспортні засоби боржника - постанова від 26.09.22 (у межах суми звернення стягнення за виконавчим документом, з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, мінімальних витрат виконавчого провадження, штрафів - 2 244 162,00 гривень).
Скаржник, посилаючись на п. 14 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, вважає, що накладення арештів було неправомірним, отже постанови про накладення арештів підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
14.10.2022 до суду від приватного виконавця надійшов відзив (вх. № 22652/22), де заперечуючи проти доводів скаржника, виконавець, серед іншого зазначив, що оскільки у заявах про відкриття виконавчого провадження, що були підписані представником стягувача 20.04.2022 та надійшли поштою до приватного виконавця 16.09.2022, містилась вимога про накладання арешту, 16.09.2022, у день відкриття виконавчого провадження, приватним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника.
Оскільки у ході перевірки майнового стану було виявлено нерухоме майно та транспортні засоби, про місцезнаходження яких приватному виконавцю відомо не було, були винесені постанови про арешт майна боржника (19.09.2022) та про розшук майна боржника (26.09.2022).
При цьому, 29.09.2022 на адресу виконавця надійшла заява боржника із вимогами про зупинення виконавчого провадження та зняття арешту, у тексті якої містилось посилання на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08 лютого 2022 року по справі №916/183/22. У зв'язку з зазначеним, 29.09.2022 приватним виконавцем було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження.
Посилаючись на норми ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець вказує, що у рамках зведеного виконавчого провадження діяв з дотриманням вимог чинного законодавства, жодних порушень допущено не було та підстави для скасування накладеного арешту, на його думку, відсутні.
Приватний виконавець зауважує, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 08 лютого 2022 р. по справі №916/183/22 встановлено, що відповідно до відповіді боржника від 22.12.2021р., заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Каміон-68», яке звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, він не може погасити у зв'язку з арештом коштів. Тобто, на переконання виконавця, процедура банкрутства була ініційована із причин обтяження майна та коштів боржника іншими арештами, накладеними не приватним виконавцем, через що Товариство з обмеженою відповідальністю «Каміон-68» не могло задовільнити свої вимоги.
У контексті зазначеного вище, виконавець не вбачає, за захистом якого оспорюваного, або не визнаного права звернувся до суду саме боржник за скаргою, що містить вимогу про скасування арештів та розшуків з його майна, мотивуючи цю скаргу виключно ініційованою відносно нього процедурою банкротства, адже накладені приватним виконавцем арешти ніяким чином не можуть порушити права боржника, передбачені КУзПБ, та за умови того, що виконавче провадження зупинене, не впливають на процес задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Каміон-68» як конкурсного кредитора за рахунок цього майна.
Враховуючи те, що оскаржувані постанови були винесені приватним виконавцем із дотримання вимог чинного законодавства та не порушують прав боржника, приватний виконавець вважає, що у скарзі слід відмовити.
Розглянувши матеріали справи № 916/1249/21, скаргу та додані до неї документи, суд встановив наступне.
08.02.2022 ухвалою Господарського суду Одеської області у справі № 916/183/22 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію).
16.09.2022 на адресу приватного виконавця Колечко Д.М. надійшли заяви АТ «Кристалбанк» № 20.04.2022/1-вих від 20.04.2022, № 20.04.2022/2-вих від 20.04.2022 та № 03.08.2022/14-вих від 03.08.2022 про відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на кошти та майно боржника.
На підставі заяви Акціонерного товариства «Кристалбанк» постановами приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. від 16.09.2022 відкриті виконавчі провадження № 69878301, № 69878731 та № 69878119 про примусового виконання наказів Господарського суду Одеської області від 24.02.2022 та від 25.05.2022 по справі № 916/1249/22, щодо стягнення з ТОВ «Агро-Юг» на користь АТ «Кисталбанк» судового збору в сумі 15150,00 грн, судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 2270,00 грн та щодо солідарного стягнення з ТОВ «Агро-Юг» на користь АТ «Кисталбанк» простроченої заборгованості за кредитом в сумі 1 439 246,11 грн, заборгованості процентами за користування кредитом в сумі 109 746,47 грн та прострочених процентів в сумі 471 007,42 грн.
Вказані виконавчі провадження постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. від 16.09.2022 об'єднані у зведене виконавче провадження №69878897.
16.09.2022 в рамках зведеного виконавчого провадження приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. було винесено постанову про арешт коштів, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ТОВ «Агро-Юг».
В подальшому, 19.09.2022 постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. було накладено арешт на все рухоме те нерухоме майно, що належить на праві приватної власності боржнику ТОВ «Агро-Юг».
Окрім того, 26.09.2022 в рамках зведеного виконавчого провадження приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. було винесено постанову про опис та арешт майна боржника, в якій описано та оголошено в розшук 11 позицій рухомого майна ТОВ «Агро-Юг».
29.09.2022 на адресу приватного виконавця Колечко Д.М. надійшла заява ТОВ «Агро-Юг», відповідно до якої боржник повідомив виконавця про відкриття провадження у справі № 916/183/22 про банкрутство боржника. Окрім того, боржник зазначив, що накладення арештів в рамках виконавчих проваджень № 69878119, 69878301,69878731 є неправомірними, у зв'язку з чим просив приватного виконавця зупинити зазначені виконавчі провадження та зняти усі арешти. Накладені в рамках виконавчих проваджень № 69878119, 69878301,69878731.
29.09.2022 постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. зупинено вчинення виконавчих дій в рамках виконавчого провадження № 69878119 до розгляду питання по суті.
За змістом положень статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі відповідних виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Частиною першою статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Частиною 1 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно із частинами 1-2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.
Частиною 3 ст.327 ГПК України встановлено, що наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Згідно з п.1 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до ч.5 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.
Згідно ч. 2, 3 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Так, судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.02.2022 у справі № 916/183/22 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг». Цією ж ухвалою суду постановлено оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення про відкриття справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг».
09.02.2022 (номер публікації: 68406, дата публікації на сайті ВГСУ: 09.02.2022 16:51) на веб-сайті Вищого господарського суду України офіційно оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг» із зазначенням повного найменування боржника, його поштової адреси, банківських реквізитів, найменування та адреси господарського суду, номера справи, відомостей про розпорядника майна, граничний строк подання заяв конкурсних кредиторів з вимогами до боржника.
Частиною 14 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з моменту відкриття провадження у справі: пред'явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі; пред'явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом; арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство; корпоративні права засновників (учасників, акціонерів) боржника реалізуються з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом; задоволення вимог засновника (учасника) боржника - юридичної особи про виділення частки у майні боржника у зв'язку з виходом із складу його учасників забороняється; рішення про реорганізацію або ліквідацію юридичної особи - боржника приймається в порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно зі статтею 41 Кодексу України з процедур банкрутства, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та місцезнаходженням його майна.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо. Дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство.
Виходячи з аналізу приписів ч. 1 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Таким чином ухвала суду про відкриття провадження у справі про банкрутство є підставою для зупинення виконавчих дій (тобто проведення виконавчих дій заборонено) стосовно боржника, відносно якого відкрито справу про банкрутство відповідно до ч.14 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства та п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження».
Строк мораторію на задоволення вимог кредиторів відповідно до ч. 8 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство.
Відтак, судом прийняті до уваги твердження скаржника про те, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, та накладення арешту на кошти та майно боржника, а також подальший розшук його майна суперечить вимогам статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства.
Судом встановлено, що вимоги до боржника носять майновий характер, а тому в зв'язку з введенням мораторію забороняється стягнення на підставі виконавчого документа, виданого в рамках даної справи. Отже, мораторій застосовується до майнових вимог до боржника, в рамках виконавчого провадження № 69878119.
На переконання суду, під час здійснення виконавчого провадження виконавець мав бути обізнаний або пересвідчитись щодо порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Агро-Юг».
Враховуючи те, що повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство оприлюднено на офіційному веб-сайті ВГС України 09.02.2022, приватний виконавець Колечко Д.М. перед здійсненням заходів направлених на арешт на розшук майна боржника, на виконання покладених на нього законом зобов'язань, мав обов'язок та об'єктивну можливість перевірити інформацію щодо боржника та обставин, які б могли перешкоджати здійсненню та накладенню арештів, направлених на розшук та подальшу реалізацію майна боржника.
Отже, законодавцем передбачений чіткий порядок здійснення дій у виконавчому провадженні.
Враховуючи те, що приватний виконавець наділений владними повноваженнями, то він повинен дотримуватись цих вимог законодавства з метою забезпечення максимального дотримання засад, передбачених ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження». Зокрема, такими засадами є - верховенство права, законність, справедливість, неупередженість та об'єктивність, гласність та відкритість виконавчого провадження.
Разом з тим, порушення зазначених засад є наслідком порушення безпосередньо прав сторін виконавчого провадження.
При цьому здійснення приватним виконавцем комплексу дій, які визначені законом, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження - стягувача та боржника.
Суд доходить висновку, що оскаржувані постанови винесені під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника - ТОВ «Агро-Юг», тобто всупереч положенням Кодексу України з процедур банкрутства.
Таким чином судом встановлено, що арешт на кошти та майно боржника та інші обмеження боржника, щодо якого відкрито справу про банкрутство щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство, тоді як приватним виконавцем були накладені такі арешти постановами від 16.09.2022 та 19.09.2022, а також оголошено в розшук його майно постановою від 26.09.2022 з порушенням вказаних вище норм законодавства.
Суд відхиляє твердження приватного виконавця, що відповідно до відповіді боржника від 22.12.2021, заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Каміон-68», яке звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, він не може погасити у зв'язку з арештом коштів, а тому процедура банкрутства була ініційована із причин обтяження майна та коштів боржника іншими арештами та через що Товариство з обмеженою відповідальністю «Каміон-68» не могло задовільнити свої вимоги, оскільки вказані обставини є предметом розгляду справи № 916/183/22 та жодним чином не спростовують неправомірності винесення виконавцем оскаржуваних постанов, після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі № 916/183/22 про банкрутство ТОВ «Агро-Юг» та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Отже, вимоги скарги є обґрунтованими, а виконавець в рамках виконавчого провадження № 69878119 в першу чергу зобов'язаний був діяти згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», з огляду на пряму вимогу закону.
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності посадових осіб державної виконавчої служби визначений статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження».
Положення частини четвертої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» кореспондуються зі статтею 339 ГПК України відповідно до якої, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
У відповідності до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує. Указана правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі №904/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18.
Наслідком порушення приватним виконавцем (неперевірки інформації щодо боржника) стало те, що 16.09.2022 та 19.09.2022 було накладено арешт на всі кошти та на все майно, що належить боржнику, а 26.09.2022 оголошено в розшук майно боржника, що у разі його виявлення тягне за собою затримання та доставку зазначених у постанові транспортних засобів на спеціальний майданчик чи стоянку для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.
З огляду на зазначене, такі дії приватного виконавця Колечко Д.М., направлені на арешт коштів та майна боржника, а також оголошення у розшук виявленого майна боржника, після відкриття провадження у справі про банкрутство та введення мораторію є неправомірними, а винесення відповідних постанов - протиправним.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Відповідно до положень наведеної норми процесуального права за результатами розгляду скарги господарський суд постановляє ухвалу, в якій або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність виконавця неправомірними, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Отже норми процесуального права не передбачають повноважень суду на скасування рішень органів державної виконавчої служби/приватних виконавців.
Подібні за змістом правові висновки містяться в постанові Об'єднаної Палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 21.05.2021 у справі №905/64/15, постановах Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 924/408/19 та від 24.11.2021 у справі № 908/3994/14.
Враховуючи викладене, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг» про скасування постанов приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича про арешт коштів боржника від 16.09.2022, про арешт майна боржника від 19.09.2022 та про розшук майна боржника від 26.09.2022 задоволенню не підлягають.
Таким чином, виходячи з встановлених обставин, з огляду на зазначені вище норми матеріального та процесуального права, оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що в ході судового розгляду було встановлено про наявність підстав для часткового задоволення скарги в частині вимог, які стосуються визнання оскаржуваних постанов приватного виконавця неправомірними, та відмови у задоволенні скарги на дії приватного виконавця в частині скасування даних постанов.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 76, 86, 234, 339, 340, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг» (вх. № 2-868/22 від 04.10.2022) на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича по справі №916/1249/21 - задовольнити частково.
2. Визнати неправомірною постанову приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича від 16.09.2022 про арешт коштів боржника, видану при примусовому виконанні наказу № 916/1249/22 в межах виконавчого провадження ВП № 69878119.
3. Визнати неправомірною постанову приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича від 19.09.2022 про арешт майна боржника, видану при примусовому виконанні наказу № 916/1249/22 в межах виконавчого провадження ВП № 69878119.
4. Визнати неправомірною постанову приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича від 26.09.2022 про розшук майна боржника, видану при примусовому виконанні наказу № 916/1249/22 в межах виконавчого провадження ВП № 69878119.
5. В задоволенні решти скарги - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили 14.10.2022.2022 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 14.10.2022.
Суддя О.В. Цісельський