79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
11.10.2022 Справа № 914/4064/21(462/354/22)
Господарський суд Львівської області у складі судді Морозюка А.Я.,
за участю секретаря Кучинської О.Д.
розглянувши у судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1 , м. Львів
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Музенідіс Тревел Львів", м. Львів
відповідача-2: Фізичної особи-підприємця Бойченко Ірини Юріївни, м. Львів
про: захист прав споживача, відшкодування збитків в розмірі 54 050 грн. 00 коп. та стягнення 44 000 грн. 00 коп. моральної шкоди
у межах справи № 914/4064/21
за заявою: Фізичної особи-підприємця Когута Олега Степановича, м. Львів
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Музенідіс Тревел Львів"(79039, м. Львів, вул. Шевченка Т., буд.31, офіс 32, ідентифікаційний код 38098866)
Представники:
позивач: не з'явився
від відповідача-1: не з'явився
від відповідача-2: не з'явився
Історія розгляду справи.
ОСОБА_1 звернулась до Залізничного районного суду м. Львова з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Музенідіс Тревел Львів" та Фізичної особи-підприємця Бойченко Ірини Юріївни, про захист прав споживача, відшкодування вартості ненаданих туристичних послуг в розмірі 54 050 грн. 00 коп. та стягнення 44 000 грн. 00 коп. моральної шкоди, за невиконання договору №К358/200208-1 на туристичне обслуговування від 08.02.2020 р.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 02.02.2022 р. (після усунення позивачем недоліків на виконання ухвали суду від 24.01.2022 р. про залишення заяви без руху) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі №462/354/22 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Музенідіс Тревел Львів", Фізичної особи-підприємця Бойченко Ірини Юріївни про захист прав споживачів, відшкодування збитків, стягнення моральної шкоди; розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 26.04.2022 справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Музенідіс Тревел Львів", Фізичної особи-підприємця Бойченко Ірини Юріївни про стягнення коштів передано до Господарського суду Львівської області для розгляду в рамках провадження у справі №914/4064/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Музенідіс Тревел Львів".
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, справу №462/354/22 передано судді Морозюку А.Я., в провадженні якого перебуває справа №914/4064/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Музенідіс Тревел Львів"(79039, м. Львів, вул. Шевченка Т., буд.31, офіс 32, ідентифікаційний код 38098866).
Ухвалою суду від 23.05.2022 р. прийнято справу №462/354/22 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Музенідіс Тревел Львів", Фізичної особи-підприємця Бойченко Ірини Юріївни про захист прав споживача, відшкодування збитків в розмірі 54 050 грн. 00 коп. та стягнення 44 000 грн. 00 коп. моральної шкоди до розгляду за правилами загального позовного провадження в межах справи №914/4064/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Музенідіс Тревел Львів": підготовче засідання призначено на 14.06.2022 р.; встановлено учасникам справи строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечення, пояснення.
Ухвалою суду від 14.06.2022 у зв'язку з неявкою в судове засідання відповідачів, підготовче засідання відкладено на 19.07.2022 р. Ухвалою суду від 19.07.2022 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; підготовче засідання відкладено на 06.09.2022 р.
Ухвалою суду від 06.09.2022 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 11.10.2022 р.
В судове засідання 11.10.2022 р. ніхто з учасників справи не з'явився. В матеріалах справи наявна заява позивача від 14.06.2022 (надійшла до суду 14.06.2022 за вхідним №12506/22) в якій вона просила розглядати справу без участі позивача. Відповідачі причин неявки представників в судове засідання не повідомили.
Суд дослідивши наявні в матеріалах справи докази, врахувавши, що сторонам у справі були створені необхідні можливості для подання доказів та пояснень на підтвердження своїх вимог та заперечень, взявши до уваги встановлені Господарським процесуальним кодексом України строки розгляду справи, дійшов висновку про прийняття рішення у справі.
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що 08.02.2022 між позивачем (замовником) та відповідачем-1 (туроператором), через відповідача-2 (турсубагента) який діяв на підставі субагентського договору від імені турагента (ТзОВ «ТМ «Поїхали з нами»), укладено договір №К358/200208-1 на туристичне обслуговування, яким туроператор зобов'язався через турсубагента забезпечити надання позивачу комплексу туристичних послуг до Греції у період з 10.09.2020 року по 19.09.2020 року, загальною вартістю туру 45 400,00 грн. Позивач в день підписання договору сплатив повну вартість туристичного продукту в розмірі 45 400,00 грн., що підтверджується квитанцією для готівкових розрахунків. Однак внаслідок пандемії коронавірусу за пропозицією турсубагента з позивачем 28.08.2020 було укладено додаткову угоду №1 до договору №К358/200208-1 від 08.02.2020 та викладено в новій редакції Додаток №1 від 28.08.2020, за якими збільшено загальну вартість турпродукту до 54 050,00 грн. та змінено дату туру, який мав відбутися у період з 09.09.2021 року по 18.09.2021 року. В день підписання додаткової угоди №1 від 28.08.2020 позивачем доплачено 8 650,00 грн., що підтверджується квитанцією для готівкових розрахунків. Однак, запланований тур не відбувся, у зв'язку з чим позивач звернулась до відповідача-1 із заявою від 25.11.2021 про повернення сплачених коштів в сумі 54 050,00 грн. за неотриманий туристичний продукт, у відповідь на яку відповідач-1 листом №366 від 03.12.2021 повідомив, що не визнає укладений договір та перекладає ризики невідповідності умов договору на агента, тобто ФОП Байченко І.Ю., а також що кошти, були перераховані грецькому туроператору компанії Mouzenidis Travel А.Е., тому обов'язок щодо повернення коштів за договором виникає у нерезидента.
Відтак, у зв'язку з невиконанням відповідачами зобов'язань за договором №К358/200208-1 на туристичне обслуговування від 28.02.2020 р., позивач просить визнати протиправними дії відповідача-1 щодо позбавлення позивача з родиною дороговартісного відпочинку та такими що порушили права споживача, та стягнути з відповідача-1 вартість ненаданих туристичних послуг у сумі 54 050,00 грн., а також посилаючись на ст. 23, ст. 611, ст. 612 ЦК України, ч. 2 ст. 33 Закону України "Про туризм", ч. 2 ст.22 Закону України "Про захист прав споживачів" 44 000,00 грн. моральної шкоди (з яких: 20 000,00 грн. на користь позивача та по 12 000,00 грн. на членів її сім'ї).
Позиція відповідача-1.
Відповідач-1 у строк, визначений ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.05.2022 р., відзиву на позовну заяву суду не надав, в жодне із судових засідань, призначених господарським судом, не з'явився.
У відзиві на позовну заяву (який відповідач-1 подавав до Залізничного районного суду м. Львова, том-1, а.с. 93-100), заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що ТзОВ "Музенідіс Тревел Львів" на підставі агентського договору № МZТ/GR-Lvo/16 з реалізації туристичного продукту та окремих туристичних послуг від 04.01.2016 р., укладеного з Грецькою компанією Mouzenidis Travel А.Е., здійснює посередницьку (представницьку) діяльність із надання туристичних продуктів від імені та в інтересах Туристичної компанії - нерезидента. На підставі Агентського договору на реалізацію туристичного продукту №АДТА/18-LVO.00360 від 07.12.2018 р., укладеного між відповідачем-1 та ТзОВ «Туристична мережа «Поїхали з нами», було надано право реалізації на території України туристичних продуктів грецького туроператора нерезидента Mouzenidis Travel А.Е. За заявкою на бронювання №KSD10090AQ ТзОВ «Туристична мережа «Поїхали з нами» в особі ФОП Бойченко І.Ю укладено з позивачем договір №К358/200208-1 на туристичне обслуговування від 08.02.2020 р. Проте всупереч вимогам Агентського договору, він не відповідає зразку, розміщеному на сайті туроператора, у зв'язку з чим туристу не доведена інформація, що відповідач діє за даним договором в інтересах туристичної компанії Mouzenidis Travel А.Е., яка безпосередньо надає туристичний продукт. Як вбачається з Додатку №1 до договору дата надання туристичних послуг з 10.09.2020 по 19.09.2020. Вартість туристичного продукту за заявкою №KSD10090AQ становила 45 400,00 і оплачена турагентом в повному обсязі. Всі кошти були своєчасно перераховані туроператору-нерезиденту. Відповідно до заяви про внесення змін до договору на туристичне обслуговування від 27.08.2020 позивач відмовилася від туристичного продукту , а внесену суму за заявкою №KSD10090AQ просила вважати оплатою за туристичний продукт параметри якого будуть додатково погоджені. В подальшому туристи звернулись про зміну дати подорожі на 09.09.2021 - 18.09.2021, у зв'язку з чим було проведено доплату вартості туру в сумі 8 650,00 грн. Отримані кошти були своєчасно перераховані туроператору-нерезиденту. Таким чином, оскільки ТзОВ "Музенідіс Тревел Львів" є посередником, та отримані кошти від позивача перерахувало на користь Mouzenidis Travel А.Е., тому обов'язок щодо повернення коштів виникає у нерезидента. Окрім цього туристичні послуги не були надані позивачу у зв'язку з тим, що 11.03.2020 р. було оголошено пандемію СОVID-19 і туристичне обслуговування у зазначеному у договорі напрямку було неможливим, тобто у зв'язку із обставинами, які не залежать від відповідача. Таким чином відсутні правові підстави для стягнення з відповідача грошових коштів за ненадані турпослуги.
Щодо моральної шкоди то відповідач зазначив, що в позовній заяві позивач не вказав на характер страждань, які він поніс, не зазначив негативних наслідків, яких він зазнав. Відтак відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Позиція відповідача-2:
Відповідач-2 явку повноважного представника в жодне із судових засідань не забезпечив та не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, строк на подання відзиву в даній справі сплив.
Позиція суду щодо підсудності даного спору господарському суду.
Правовою підставою для розгляду вказаного спору в межах справи № 914/4064/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Музенідіс Тревел Львів" є положення ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства.
Так, Господарським судом Львівської області розглядається справа № 914/4064/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Музенідіс Тревел Львів".
Ухвалою суду від 01.02.2022 р. відкрито провадження у справі; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; введено процедуру розпорядження майном; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Гаврилюка Олександра Романовича.
Ухвалою суду від 05.04.2022 р. визначено розмір та перелік визнаних судом вимог кредиторів на загальну суму 1 057 107 грн. 87 коп., що підлягають внесенню розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Музенідіс Тревел Львів".
На даний час розгляд справи №914/4064/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Музенідіс Тревел Львів" триває.
Приймаючи рішення у даній справі, суд встановив наступні обставини та виходив з наступних мотивів.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 1 ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим.
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ( п. 58 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України").
08.02.2020 року між Скабарою Надією Русланівною (замовником) та ТзОВ "Музенідіс Тревел Львів" (туроператором), від імені, за рахунок та за дорученням якого на підставі агентського договору діяло ТзОВ "Туристична мережа "Поїхали з нами" (турагент), від імені, за рахунок та за дорученням якого на підставі субагентського договору діяв ФОП Бойченко І.Ю. (турсубагент), було укладено договір №К358/200208-1 на туристичне обслуговування.
Згідно умов договору №К358/200208-1: (п. 1.1.1) туроператор (відповідач-1) відповідно до заявки, поданої замовником (позивачем) через турсубагента (відповідача-2) та турагента, за плату зобов'язується забезпечити надання замовнику та/або туристам туристичні послуги; (п.2.1) туроператор зобов'язується надати замовнику через турсубагента та турагента інформацію, передбачену чинним законодавством України (пп. 2.1.1.), забезпечити бронювання та надання туристичних послуг відповідно до заявки (пп. 2.1.2), оформити та передати через турсубагента (турагента) замовнику/туристам всі необхідні для подорожі документи, відповідно до заявки; (п. 3.1) у випадку невиконання умов договору з боку туроператора замовник має право вимагати повернення оплачених коштів за послуги (або їх частини), які не надані у прямо пропорційному розмірі, за умови дотримання вимог п. 3.6 договору; (п. 3.2) у випадку відмови туроператора від виконання договору турист має право на відшкодування підтверджених документально збитків, заподіяних внаслідок розірвання договору, крім випадку коли це відбулося з вини туриста. При цьому відшкодуванню підлягають виключно збитки які фактично були понесені; загальна сума відшкодувань не може перевищувати вартості туристичного продукту; (п. 4.6) туроператор несе відповідальність за зобов'язаннями за цим договором згідно чинного законодавства України; (п. 6.1.1)вартість туристичних послуг складає 45 400,00 грн.;(10.4) замовник усвідомлює, що сплачені, відповідно до розділу 6 цього договору, грошові кошти за туристичні послуги є транзитними та належать туроператору(окрім суми послуг з бронювання та підбору туру і надання інформації щодо турів турсубагента). Будь-які вимоги замовника або туриста щодо повернення цих коштів, якщо замовник або турист має право на їх повернення, повинні бути адресовані туроператору безпосередньо або через турсубагента чи турагента.
Додатком № 1 до договору №К358/200208-1 від 08.02.2020 року було обумовлено тур до Греції на трьох осіб, у період з 10.09.2020 року по 19.09.2020 року.
До позовної заяви додано розрахункову квитанцію для готівкових розрахунків №К358/200208-1 від 08.02.2020 , згідно якої ФОП Бойченко І.Ю. прийняла від Скабари Н.Р. 45 400,00 грн. за туристичні послуги на підставі договору №К358/200208-1 на туристичне обслуговування від 08.02.2020.
Додатковою угодою №1 від 28.08.2020 до договору №К358/200208-1 на туристичне обслуговування від 08.02.2020 сторонами було вирішено змінити та викласти в новій редакції додаток №1 та пункти 6.1.1., 6.2.2, 4.3 договору.
Так, додатком №1 від 28.08.2020 було обумовлено тур до Греції на трьох осіб, у період з 09.09.2021 року по 18.09.2021 року, загальною вартістю 54 050,00 грн., у зв'язку з чим позивачем було доплачено 8 650,00 грн. Про те, що позивачем було доплачено вартість туру в сумі 8 650,00 грн. відповідач-1 підтвердив у поданому суду відзиві на позовну заяву.
Проте, як зазначено у позовній заяві замовлена позивачем туристична послуга з організації подорожі до Греції у період з 09.09.2021 року по 18.09.2021 року надана не була. Натомість відповідач у відповідь на заяву позивача від 25.11.2021 про повернення сплачених коштів в розмірі 54 050,00 грн. листом №366 від 03.12.2021 повідомив, зокрема, що всі кошти, були перераховані грецькому туроператору компанії Mouzenidis Travel А.Е., тому обов'язок щодо повернення коштів за договором виникає у нерезидента.
У відзиві на позовну заяву відповідач-1 також зазначив, що ТзОВ "Музенідіс Тревел Львів" здійснює посередницьку (представницьку)діяльність із надання туристичних продуктів від імені та в інтересах туристичної компанії Mouzenidis Travel А.Е. (Грецька Республіка), та що з метою надання туристичних послуг всі кошти за замовленням №KSD10090AQ були своєчасно перераховані тур оператору - нерезиденту Mouzenidis Travel А.Е., тому відповідач-1 не має обов'язку з повернення відсутніх у нього грошових коштів.
Згідно зі ст. 5 Закону України "Про туризм", туристичні оператори - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність.
Частинами 1-3 ст. 20 Закону України "Про туризм" встановлено, що за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов'язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов'язується оплатити його. До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом. Договір на туристичне обслуговування укладається в письмовій чи електронній формі відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
За нормами ч. 12 ст. 20 Закону України "Про туризм" туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування.
Договір №К358/200208-1 від 08.02.2020 року укладено позивачем (через турсубагента) саме з відповідачем, який відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, здійснює свою діяльність як туристичний оператор (79.12). За умовами договору саме туроператора зобов'язано, у випадку виникнення обставин, що роблять неможливим надання замовнику послуг з вини туроператора, повернути оплачені замовником кошти (п. 5.3), та нести відповідальність за ненадання чи неналежне надання замовнику належно оплачених туристичних послуг (п. 10.2).
Все вищенаведене спростовує твердження відповідача про те, що ТзОВ "Музенідіс Тревел Львів" не є відповідальною особою за даним позовом, так як виконувало лише представницькі послуги та діяло не від свого імені, а від імені туроператора-нерезидента Грецької компанії Mouzenidis Travel S.A., яка безпосередньо надає туристичний продукт
Таким чином, виходячи з матеріалів справи, туристичні послуги відповідно до умов договору №К358/200208-1 від 08.02.2020 року мав надавати саме туроператор, в даному випадку ТзОВ "Музенідіс Тревел Львів", з яким позивачем був укладений договір на туристичне обслуговування. За таких обставин, саме ТзОВ "Музенідіс Тревел Львів" повинен нести відповідальність за порушення умов договору №К358/200208-1 від 08.02.2020 року (подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові №559/1604/18 від 30 серпня 2021 року).
Отже, з наведеного слідує, що Фізична особа-підприємець Бойченко Ірина Юріївна не являється належним відповідачем у даному спорі, оскільки, як турсубагент, не може нести відповідальність за ненадання туроператором позивачу туристичних послуг за договором №К358/200208-1 від 08.02.2020.
Згідно з ч. 11 ст. 20 Закону України "Про туризм" туроператор зобов'язаний, у разі неможливості надати туристичного продукту, відшкодувати вартість ненаданих туроператором туристичних послуг і виплатити компенсацію у розмірі, визначеному в договорі за домовленістю сторін.
Частиною 9 ст. 20 Закону України "Про туризм" визначено, що туроператор або турагент вправі відмовитися від виконання договору лише за умови повного відшкодування замовникові збитків, підтверджених у встановленому порядку та заподіяних внаслідок розірвання договору, крім випадку, якщо це відбулося з вини туриста.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів" споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.
Згідно ч. 2 ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів" якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до статті ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, ТзОВ "Музенідіс Тревел Львів" порушило умови договору на туристичне обслуговування №К358/200208-1 від 08.02.2020 року, оскільки матеріалами справи підтверджується і сторонами не заперечується той факт, що туристичні послуги за згаданим договором позивачу надані не були, а сплачені кошти в розмірі 54 050,00 грн. відповідач-1 не повернув.
Таким чином позовна вимога про стягнення з відповідача-1 54 050 грн. 00 коп. вартості ненаданих туристичних послуг є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Статтею 25 Закону України "Про туризм" встановлено, що туристи мають право на відшкодування матеріальних і моральних збитків у разі невиконання або неналежного виконання умов договору.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Частиною 3 ст. 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб; розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення; при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Пунктом 9 постанови Пленуму ВСУ "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 р. роз'яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Відповідно до ч. 4 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Судом встановлено, що з вини відповідача позивач разом з родиною була позбавлена відпочинку, що був запланований ними спочатку на вересень 2020 року, а в подальшому був перенесений на вересень 2021 року, який при цьому було замовлено ще в лютому 2020 року, тобто відпочинок планувався задовго до дати туру, тому суд вважає доведеним факт спричинення позивачу неправомірними діями відповідача моральної шкоди. Разом з тим, визначаючи розмір компенсації моральної шкоди позивачу, суд врахувавши обсяг немайнових втрат (їх тривалість), характер та обсяг страждань, яких зазнав позивач у зв'язку з порушенням її прав, та виходячи з принципу розумності, виваженості та справедливості вважає обгрунтованим розмір такої компенсації у 15 000,00 грн.
Відтак позовна вимога в частині стягнення моральної шкоди задовольняється частково у розмірі 15 000,00 грн. У стягненні решти моральної шкоди в розмірі 29 000, 00 грн. слід відмовити.
Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень
В силу приписів ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З врахуванням всього вищенаведеного позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме: в частині стягнення з відповідача-1 на користь позивача 54 050,00 грн. заборгованості за ненадані туристичні послуги та 15 000 грн. 00 коп. моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке:
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі, на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Відповідно до ч.2 ст.129 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Оскільки позивач від сплати судового збору у розглядуваній справі звільнений, судовий збір в розмірі 2 481,00 грн. покладається на відповідача-1 та підлягає стягненню в дохід Державного бюджету України.
Виходячи із усього вищенаведеного, керуючись ст.ст. 13,74,76-79,86,123,129,236-241, 327 ГПК України, ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Музенідіс Тревел Львів"(79039, м. Львів, вул. Шевченка Т., буд.31, офіс 32, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 38098866) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 54 050 грн. 00 коп. - заборгованості за ненадані туристичні послуги та 15 000 грн. 00 коп. - моральної шкоди.
3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Музенідіс Тревел Львів"(79039, м. Львів, вул. Шевченка Т., буд.31, офіс 32, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 38098866) в дохід Державного бюджету України 2 481 грн. 00 коп. - судового збору.
5. Накази, відповідно до ст. 327 ГПК України, видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Повне рішення складено 17.10.2022.
Суддя Морозюк А.Я.