вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"03" жовтня 2022 р. м. Київ Справа № 911/3480/20
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши в у відкритому судовому засіданні матеріали заяви позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ермес-Менеджмент” (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 72, кв. 117)
до Головного управління Держгеокадастру у Київській області (03115, м. Київ, вул. Серпова, буд. 3/14),
до Садівничого товариства “Берізка-1” (08352, Київська обл., Бориспільський р-н, сільрада Вороньківська),
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:
1) Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) (01001, м. Київ, пров. Музейний, буд. 2-Д),
2) Бориспільська районна державна адміністрація Київської області (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 74),
про усунення перешкод у користуванні правом власності шляхом скасування наказу, визнання недійсними рішень про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та свідоцтв про право власності на об'єкти нерухомого майна
секретар судового засідання: Ковальчук С.О.
від позивача: Гарбарук С.М. (керівник)
від відповідача 1: Гаврилюк М.І. (довіреність № 0-10-0.1-3/62-22 від 26.05.2022 р.);
від відповідача 2: Лучко М.О. (ордер ДП № 000026 від 29.04.2021 р., свідоцтво адвоката ДП № 2083 від 25.04.2014 р.);
від третьої особи 1: не з'явився;
від третьої особи 2: не з'явився.
Рішенням Господарського суду Київської області від 18.08.2022 р. у даній справі № 911/3480/20 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Ермес-Менеджмент” до Головного управління Держгеокадастру у Київській області та до Садівничого товариства “Берізка-1”, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції та Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, про усунення перешкод у користуванні правом власності шляхом скасування наказу, визнання недійсними рішень про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та свідоцтв про право власності на об'єкти нерухомого майна, були задоволені повністю.
У судовому засіданні 18.08.2022 р. до закінчення судових дебатів представником позивача було заявлено про покладення на відповідачів судових витрат, докази понесення яких будуть подані у порядку та строки, встановлені Господарським процесуальним кодексом України.
23.08.2022 р. до Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю “Ермес-Менеджмент” надійшла заява № 1-18/08/2022 від 18.08.2022 р. (вх. № 11018/22 від 23.08.2022 р.) про стягнення судових витрат, в якій останнє просить суд стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 75000,00 грн. відповідно до договорів № 08.10/47 від 15.06.2020 р. та № 22/02/21-2 від 22.02.2021 р., витрати на земельно-технічну експертизу у розмірі 13728,80 грн. згідно з платіжним дорученням № 39 від 19.05.2021 р., а також витрати на судовий збір у розмірі 6306,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.08.2022 р. було призначено судове засідання для вирішення за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Ермес-Менеджмент” № 1-18/08/2022 від 18.08.2022 р. (вх. № 11018/22 від 23.08.2022 р.) питання про покладення на відповідачів понесених позивачем у справі № 911/3480/20 судових витрат на правову допомогу, судову експертизу та сплату судового збору в загальному розмірі 95034,80 грн. на 05 вересня 2022 р.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.09.2022 р. було відкладено судове засідання для вирішення за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Ермес-Менеджмент” № 1-18/08/2022 від 18.08.2022 р. (вх. № 11018/22 від 23.08.2022 р.) питання про покладення на відповідачів понесених позивачем у справі № 911/3480/20 судових витрат на правову допомогу, судову експертизу та сплату судового збору в загальному розмірі 95034,80 грн. на 03 жовтня 2022 р.
22.09.2022 р. до Господарського суду Київської області від Головного управління Держгеокадастру у Київській області надійшли заперечення б/н від 15.09.2022 р. (вх. № 12991/22 від 22.09.2022 р.) на заяву про стягнення судових витрат, за змістом яких відповідач 1 просить суд відмовити у задоволенні заяви представника позивача про стягнення судових витрат та у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 75000,00 грн. з підстав необґрунтованості та недоведеності витрат на професійну правничу допомогу, зазначаючи при цьому наступне.
Аналізуючи копію заяви про стягнення судових витрат № 1-18/08/2022 від 18.08.2022 р. та додатки до неї, відповідачем 1 було встановлено, що між ТОВ “Ермес-Менеджмент” та ФОП Чорним І.І. (адвокатом) було укладено договір № 22/02/21-1 від 22.02.2021 р. про надання юридичних послуг. Крім того, позивачем до заяви про стягнення судових витрат було додано детальний опис робіт (наданих послуг) до договору про надання юридичних послуг № 22/02/21-2 від 22.02.2021 р., складений 18.08.2022 р., відповідно до якого позивачу були надані адвокатом Чорним І.І. певні послуги в межах розгляду справи № 911/3840/20. Проте, позивачем не було надано жодних документів, які б документально підтверджували понесені ним витрати на юридичну допомогу відповідно до договору, який він зазначає в заяві про стягнення судових витрат № 1-18/08/2022 від 18.08.2022 р., а саме - до договору про надання юридичних послуг № 22/02/21-1 від 22.02.2021 р., укладеного між позивачем та ФОП Чорним І.І. При цьому, згідно з положеннями договору № 22/02/21-2 від 22.02.2021 р. про надання юридичних послуг виконавець приймає зобов'язання надавати замовнику послуги з правової допомоги, а замовник зобов'язується здійснити плату за надані послуги на умовах та в строки, що передбачені умовами цього договору відповідно до представництва, послуг та консультацій у межах справи № 911/3840/20 у Господарському суді Київської області. Таким чином, на переконання відповідача 1, юридичні послуги, надані в межах договору № 22/02/21-2 від 22.02.2021 р. про надання юридичних послуг, не стосуються спору у справі № 911/3480/20.
Також у заяві про розподіл судових витрат позивач зазначає, що ним були сплачені послуги АО «Мітракс» в повному обсязі відповідно до платіжних доручень, в яких у призначенні платежу зазначено «За юр. послуги зг. договору № 08.10.2020 без ПДВ». При цьому, позивачем надавалась до суду копія договору про надання юридичних послуг № 08.10/47 від 15.06.2020 р. Крім того, позивачем не надано до заяви про стягнення судових витрат відповідних актів приймання-передачі наданих послуг, що ставить під сумнів надання Адвокатським об'єднанням «Мітракс» юридичних послуг саме у даній справі № 911/3480/20.
У свою чергу, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних Адвокатським об'єднанням «Мітракс», необхідних для надання TOB “Ермес-Менеджмент” правничої допомоги згідно договору про надання юридичних послуг № 08.10/47 від 15.06.2020 р., неможливо ідентифікувати, так як він не містить ні дати його складання, ні номеру, а також зі змісту опису стає відомим, що вказані в описі послуги надавались в межах розгляду іншої справи.
На підставі викладеного, Головне управління вважає, що надані позивачем до заяви про стягнення судових витрат докази не є належними і не підтверджують понесені витрати, пов'язані з розглядом справи № 911/3480/20, в розумінні ст. 79 та п. 1 ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
28.09.2022 р. до Господарського суду Київської області СТ «Берізка-1» було подано клопотання б/н від 28.09.2022 р. (вх. № 13320/22 від 28.09.2022 р.) про зменшення витрат на правову допомогу, згідно якого відповідач 2 просить суд відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Ермес-Менеджмент» у задоволенні заяви про стягнення судових витрат у повному обсязі з огляду на наступне.
На підтвердження понесених витрат, зокрема, на правничу допомогу, позивач долучив копію договору № 08.10/47 про надання юридичних послуг, який було укладено між Адвокатським об'єднанням «Мітракс» та ТОВ «Ермес-Менеджмент» 15.06.2020 р. У додатку № 1 до договору № 08.10/47 про надання юридичних послуг від 15.06.2020 р., який є його невід'ємною частиною, наведений перелік юридичних послуг та вартість даних послуг, зокрема, вартість юридичного супроводу в суді першої інстанції становить 8000,00 грн. До юридичного супроводу в суді першої інстанції входять наступні послуги: правовий аналіз документів та документів, що стали підставою для порушення прав замовника; пошук судової практики з метою обрання вірної стратегії захисту; складання позовної заяви щодо відновлення порушених прав замовника; підготовка інших процесуальних документів під час супроводження розгляду справи у суді першої інстанції (в тому числі, але не виключно підготовка пояснень, доводів та міркувань, інших клопотань, заяв та заперечень щодо процесуальних питань; апеляційних та касаційних скарг на ухвали та/або відзивів на них, відповіді на відзив, заперечень тощо); участь представників виконавця (адвокатів АО «Мітракс») з метою представництва інтересів замовника у судових засіданнях у суді першої інстанції, візити в суд з метою отримання інформації по справі та/чи ознайомлення з матеріалами справи; зустрічі, електронні переписки та телефонні переговори з представниками замовника щодо вказаної справи та щодо погодження правової позиції у справі, а також щодо отримання документів, необхідних для юридичного супроводу справи та/або збирання доказів.
При цьому, відповідач 2 відзначає, що жодна з ухвал суду не оскаржувалась в суді апеляційної інстанції, а адвокат позивача брав участь у судовому засіданні один раз, всі інші судові засіданні проходили безпосередньо за участю директора позивача.
Щодо Детального опису робіт (наданих послуг), виконаних Адвокатським об'єднанням «Мітракс», необхідних для надання ТОВ «Ермес-Менеджмент» правничої допомоги згідно договору про надання юридичних послуг № 08.10/47 від 15.06.2020 р., то він виходить за межі договору та не узгоджується з ним, оскільки документи, які б підтверджували, що до згаданого вище договору вносились будь-які зміни, позивачем не надані. Додатковою угодою № 1 від 15.07.2020 р., що була долучена до заяви про стягнення судових витрат, були внесені зміни зовсім до іншого договору № 08/07-21-1 про надання правової допомоги від 15.06.2020 р., копію якого матеріали даної справи не містять. Крім того, на підтвердження розрахунку ТОВ «Ермес-Менеджмент» з АО «Мітракс» надано копії платіжних доручень із зазначенням в призначенні платежу за юридичні послуги «згідно договору № 08.10/47 від 08.10.2020 р.», але даного договору матеріали справи також не містять.
Окрім того, відповідач 2 зазначав про долучення позивачем копії договору № 22/02/21-2 від 22.02.2021 р. про надання правової допомоги, який було укладено між адвокатом Чорним Іваном Івановичем та ТОВ «Ермес-Менеджмент», за яким виконавець приймає зобов'язання надати замовнику послуги з правової допомоги в межах розгляду справи № 911/3840/20 у Господарському суді Київської області. Згідно копії ордеру на надання правничої (правової) допомоги, який було відкрито на підставі договору про надання правової допомоги № 22/02/21-2 від 22.02.2021 р., в ордері також зазначається справа Господарського суду Київської області № 911/3840/20, а інший наданий позивачем ордер взагалі не містить номеру справи.
Щодо витрат на копіювання документів, то відповідач 2 зазначає, що позивач на власний розсуд долучав по декілька разів одні і ті ж самі документи, а саме - Проект (П-7323 від 26.06.2009 р.) землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 5-ом громадянам для ведення особистого селянського господарства на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, виготовлений ТОВ «Фінансово-Консалтингова Група «Алькор» та Технічну документацію (А-1510 від 10.09.2009 р.) із землеустрою щодо складання державних актів на право власності земельної ділянки (згідно договору купівлі - продажу земельної ділянки) ТОВ «Ермес-Менеджмент» для ведення підсобного господарства на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, яка була виготовлена ТОВ «Фінансово-Консалтингова Група «Алькор».
30.09.2022 р. до Господарського суду Київської області від ТОВ «Ермес-Менеджмент» через систему «Електронний суд» надійшло клопотання/заява б/н від 30.09.2022 р. (вх. № 4846 від 30.09.2022 р.), відповідно до якого позивач просить суд визнати поважними причини неподання у встановлений законом строк додаткових доказів та встановити додатковий строк для подання додаткових доказів, а також приєднати додаткові докази до матеріалів справи.
Так, за змістом клопотання позивач зазначає, що, виходячи зі змісту заперечень відповідачів, позивач дізнався про допущені ним технічні помилки, які, для всебічного та обґрунтованого розгляду заяви, необхідно усунути, у зв'язку чим позивач просить суд приєднати до матеріалів справи наступні документи: додаткову угоду № 2 від 22.09.2022 р. до договору № 22/02/21-2 про надання правової допомоги; договір № 22/02/21-2 від 22.02.2021 р. про надання правової допомоги; додаткову угоду № 1 від 22.02.2021 р. до договору № 22/02/21-2; детальний опис робіт (наданих послуг) відповідно до договору № 22/02/21-2 про надання правової допомоги; акт надання послуг № 2 від 18.08.2022 р.; додаткову угоду № 2 від 15.07.2020 р. до договору № 08.10/47 про надання правової допомоги; детальний опис робіт (наданих послуг) відповідно до договору № 08.10/47 про надання правової допомоги.
У судовому засіданні 03.10.2022 р. представник позивача підтримував клопотання/заяву б/н від 30.09.2022 р. (вх. № 4846 від 30.09.2022 р.) та просив суд визнати поважними причини неподання у встановлений законом строк додаткових доказів, встановити додатковий строк для їх подання, та, відповідно, долучити додаткові докази до матеріалів справи; представник відповідача 1 зазначав, що допущені в наданих позивачем документах помилки є неприпустимими, а в Господарському процесуальному кодексі України відсутні норми про встановлення додаткового строку для подання таких доказів, у зв'язку з чим він заперечує проти встановлення додаткового строку для приєднання додаткових доказів, як і до їх безпосереднього долучення до матеріалів справи; представник відповідача 2 зазначала, що в ордері адвоката Чорного І.І. так і залишилось посилання на справу № 911/3840/20, а також що платіжні доручення, долучені до матеріалів справи, не підтверджують заявленої до стягнення суми витрат на послуги адвоката, а зазначене вище клопотання позивачем було подано після виявлення недоліків та подання заперечень відповідачами, у зв'язку чим вона заперечує проти встановлення додаткового строку та приєднання додаткових доказів.
Розглянувши подане позивачем клопотання/заяву б/н від 30.09.2022 р. (вх. № 4846 від 30.09.2022 р.), заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, суд, без виходу до нарадчої кімнати, протокольною ухвалою залишив його без задоволення, з огляду на таке.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку для подання доказів понесення витрат на правову допомогу, позивач посилається на те, що усунення технічних помилок, як недоліків заяви, не було можливим на стадії підготовки та подання заяви до суду, оскільки позивач дізнався про допущені ним технічні, на його думку, помилки лише зі змісту заперечень, наданих відповідачем 1 на заяву про стягнення судових витрат.
Суд констатує, що надані позивачем до суду 30.09.2022 р. копії додаткової угоди № 2 від 22.09.2022 р. до договору № 22/02/21-2 про надання правової допомоги; договору № 22/02/21-2 від 22.02.2021 р. про надання правової допомоги; додаткової угоди № 1 від 22.02.2021 р. до договору № 22/02/21-2; детального опису робіт (наданих послуг) відповідно до договору № 22/02/21-2 про надання правової допомоги; акту надання послуг № 2 від 18.08.2022 р.; додаткової угоди № 2 від 15.07.2020 р. до договору № 08.10/47 про надання правової допомоги; детального опису робіт (наданих послуг) відповідно до договору № 08.10/47 про надання правової допомоги, подані з порушенням строку, визначеного частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Водночас, згідно зі статтею 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України. Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і в залежності від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 р. у справі № 910/22695/13.
Із правового контексту норм статей 118, 119 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню. Як свідчить правовий аналіз норм чинного процесуального законодавства, господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Аналогічний правовий висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 30.07.2020 р. у справі № 910/15481/17.
Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При цьому, Господарським процесуальним кодексом України не встановлено неможливості поновлення пропущеного процесуального строку для подання стороною доказів на підтвердження розміру судових витрат у зв'язку з розглядом справи.
Схожий за змістом правовий висновок наведено у постановах Верховного Суду від 21.12.2019 р. у справі № 910/6298/19, від 24.12.2019 р. у справі № 909/359/19.
Суд відзначає, що клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання доказів понесення позивачем витрат на правову допомогу останнім не заявлялося.
Між тим, як зазначається у ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.
Поряд з цим, ст. 221 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Водночас, суд відзначає, що за приписами ч.ч. 4, 5 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Між тим, з передбаченим ч. 4 ст. 80 ГПК України вказаним повідомленням про неможливість подання доказів позивач до суду не звертався.
Як вбачається з наданих заявником документів, а саме - договору № 22/02/21-2 від 22.02.2021 р. про надання правової допомоги; додаткової угоди № 1 від 22.02.2021 р. до договору № 22/02/21-2; детального опису робіт (наданих послуг) відповідно до договору № 22/02/21-2 про надання правової допомоги; акту надання послуг № 2 від 18.08.2022 р.; додаткової угоди № 2 від 15.07.2020 р. до договору № 08.10/47 про надання правової допомоги; детального опису робіт (наданих послуг) відповідно до договору № 08.10/47 про надання правової допомоги, зазначені документи існували станом на час проголошення рішення у даній справі та звернення позивача із заявою про покладення на відповідачів судових витрат. При цьому, наведені позивачем обґрунтування поважності причин пропуску встановленого ст. 129 Господарського процесуального кодексу України строку у вигляді необхідності виправлення технічних помилок не підтверджують об'єктивної неможливості подання цих документів до суду у строки, встановлені процесуальним законодавством.
З огляду на вказане вище, наведені позивачем доводи в обґрунтування підстав для визнання поважними причин пропуску неподання вказаних документів не можуть вважатися особливими чи непереборними обставинами, що зумовили пропуск процесуального строку на подання належних доказів щодо підтвердження понесення витрат на правову допомогу, та об'єктивно не свідчать про неможливість своєчасного їх подання, а відтак є такими, що носять виключно суб'єктивний характер.
Поряд з цим, щодо клопотання позивача в частині долучення до матеріалів справи додаткової угоди № 2 від 22.09.2022 р. до договору № 22/02/21-2 про надання правової допомоги, то суд звертає увагу, що такий документ не існував на момент звернення 23.08.2022 р. ТОВ «Ермес-Менеджмент» до суду із заявою про стягнення судових витрат № 1-18/08/2022 від 18.08.2022 р. (вх. № 11018/22 від 23.08.2022 р.), і із заявою про поновлення пропущеного строку для його подання позивач не звертався, у зв'язку з чим долучення такого документу до матеріалів даної справи не є обгрунтованим.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення клопотання/заяви позивача б/н від 30.09.2022 р. (вх. № 4846 від 30.09.2022 р.) та долучення до матеріалів справи доданих до неї доказів.
У судовому засіданні 03.10.2022 р. представник позивача просив суд стягнути з відповідачів заявлені до стягнення судові витрати; представники відповідачів 1 та 2 заперечували проти покладення на відповідачів заявлених позивачем судових витрат.
Згідно з приписами п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 3 ст. 244 ГПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому порядку, що й судове рішення.
Розглянувши заяву представника позивача про солідарне покладення на відповідачів понесених ТОВ “Ермес-Менеджмент” судових витрат, заслухавши позиції учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу; кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
У силу приписів ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Як стверджує позивач, представництво інтересів ТОВ “Ермес-Менеджмент” у даній справі в Господарському суді Київської області здійснювали адвокат АО "Мітракс" Пономаренко К.П. (ордер серії АА № 1230219 від 30.11.2020 р., свідоцтво № 000453 від 11.03.2019 р.) та адвокат, ФОП Чорний І.І. (ордер серії АА № 0006638 від 22.02.2021 р., свідоцтво № 2864 від 29.03.2007 р.).
До матеріалів справи та заяви позивача про понесені ТОВ “Ермес-Менеджмент” судові витрати було долучено: договір № 08.10/47 про надання правової допомоги від 15.06.2020 р.; додаткову угоду № 1 від 15.07.2020 р. до договору № 08/07-21-1 про надання правової допомоги; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних Адвокатським об'єднанням «Мітракс», необхідних для надання ТОВ “Ермес-Менеджмент” правничої допомоги згідно договору про надання юридичних послуг № 08.10/47 від 15.06.2020 р.; акт № 2 від 18.08.2022 р. до договору № 08.10/47 від 15.08.2020 р.; платіжні доручення № 5 від 15.07.2020 р., № 7 від 20.07.2020 р., № 50 від 03.11.2021 р., № 76 від 19.08.2022 р.; договір № 22/02/21-2 про надання правової допомоги від 22.02.2021 р.; додаткову угоду № 1 від 22.02.2021 р. до договору № 22/02/21-2 про надання правової допомоги; акт надання послуг № 1 від 18.08.2022 р. до договору № 22/02/21-2 від 22.02.2021 р.; детальний опис робіт (наданих послуг) від 18.08.2022 р. відповідно до договору юридичних послуг № 22/02/21-2 від 22.02.2021 р.; платіжні доручення № 1 від 22.02.2021 р., № 29 від 09.03.2021 р., № 32 від 25.03.2021 р., № 35 від 12.05.2021 р., № 52 від 11.11.2021 р., № 75 від 19.08.2022 р., а також платіжне доручення № 39 від 19.05.2021 р. як доказ оплати судової експертизи, призначеної та проведеної у даній справі.
Як встановлено судом, 15.06.2020 р. між Адвокатським об'єднанням «Мітракс» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ермес-Менеджмент” (замовник) було укладено договір № 08.10/47, згідно з п. 2.1 якого виконавець приймає зобов'язання надавати замовнику за його замовленням комплекс послуг, вказаний в пп. 2.1.1 договору та додатку № 1 до договору, що є його невід'ємною частиною, а замовник зобов'язується здійснити плату за надані юридичні послуги на умовах та в строки, що передбачені умовами договору та додатку № 1.
Відповідно до п. 5.1 договору ціна цього договору становить суму вартості послуг та додаткових витрат виконавця, наданих останнім та сплачених замовником протягом строку дії договору.
У відповідності з п. 5.2 договору оплата послуг, наданих виконавцем, здійснюється замовником відповідно до обсягу наданих послуг в порядку і на умовах, визначених цим договором та додатком № 1 до договору.
Умовами п. 5.3 договору встановлено, що оформлення і передача замовнику наданих послуг провадиться шляхом підписання відповідних актів прийому-передачі.
Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками сторін та діє безстроково (п. 6.1 договору).
Між АО «Мітракс» та ТОВ “Ермес-Менеджмент” було підписано додаток № 1 до договору про надання юридичних послуг № 08.10/47 від 15.06.2020 р., за змістом п. 1 якого в порядку та на умовах, визначених договором та цим додатком, виконавець зобов'язується здійснити захист, представництво, надавати інші види правової допомоги замовнику, представляти інтереси замовника в судах (що включає, в тому числі - підготовку до розгляду справи) та інших компетентних органах України з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів замовника, а саме: усунути перешкоди у користуванні правом власності шляхом скасування наказу Головного управління Держземагенства у Київській області № 10-1173/15-14-сг від 26.05.2014 р. про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність; визнати недійсним свідоцтво про право власності індексний номер 23300742 від 20.06.2014 р., видане СТ «Берізка-1» на земельну ділянку площею 0,3763 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:2541, цільове призначення землі загального користування, розташовану на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області; скасувати рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції (з відкриттям розділу) індексний номер 23300742 від 20.06.2014 р. про державну реєстрацію за СТ «Берізка-1», код ЄДРПОУ 26146741, права власності на земельну ділянку площею 0,3763 га, кадастровий номер 3220881700:05:003:2541, цільове призначення землі загального користування, розташовану на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, та надати послуги, що наведені нижче, а замовник зобов'язується оплатити такі послуги: 2.1) правовий аналіз документів та документів, що стали підставою для порушення прав замовника; 2.2) пошук судової практики з метою обрання вірної стратегії захисту; 2.3) складання позовної заяви щодо відновлення порушених прав замовника; 2.4) підготовка інших процесуальних документів під час супроводження розгляду справи у суді першої інстанції (в тому числі, але не виключно підготовка пояснень, доводів та міркувань, інших клопотань, заяв та заперечень щодо процесуальних питань; апеляційних та касаційних скарг на ухвали та/або відзивів на них, відповіді на відзив, заперечень тощо); 2.5) участь представників виконавця (адвокатів АО «Мітракс») з метою представництва інтересів замовника у судових засіданнях у суді першої інстанції, візити в суд з метою отримання інформації у справі та/чи ознайомлення з матеріалами справи; 2.6) зустрічі, електронні переписки та телефонні переговори з представниками замовника щодо вказаної справи та щодо погодження правової позиції у справі, а також щодо отримання документів, необхідних для юридичного супроводу справи та/або збирання доказів - вартість 8000,00 грн.
Звітним періодом фактичного виконання виконавцем передбачених юридичних послуг є - відповідний етап пункту 1 цього додатку, за результатами якого виконавець надає замовнику акти прийому-передачі юридичних послуг (п. 2 додатку № 1).
Окрім того, з наданих позивачем документів вбачається, що 15.07.2020 р. АО «Мітракс» та ТОВ “Ермес-Менеджмент” було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 08/07-21-1 про надання правової допомоги, відповідно до п. 1 якої сторони домовились внести зміни до договору № 08/07-21-1 про надання правової допомоги від 15.06.2020 р., а саме: визнати таким, що втратив чинність додаток 1 до договору № 08/07-21-1 про надання правової допомоги від 15.06.2020 р.
Умовами п. 1.2 додаткової угоди № 1 сторони погодили доповнити п. 2 договору наступними пунктами: 2.3) вартість послуг, наданих у вигляді годин (часу витраченого на консультації або на складання процесуальних документів) визначається як 2625,00 грн. за 1 годину; 2.4) вартість послуг визначається виходячи з наступного: відкриття ордеру - 3000,00 грн.; 2.5) виконавець надає замовнику детальний опис робіт (наданих послуг), що є підставою для складання акту надання послуг.
Суд констатує, що, за наданими до справи доказами, додаткову угоду № 1 було укладено до говору № 08/07-21-1, а не № 08.10/47.
Окрім того, АО «Мітракс» та ТОВ “Ермес-Менеджмент” було підписано акт надання послуг № 2 від 18.08.2022 р. до договору № 08.10/47 від 15.08.2020 р. (а не 15.06.2020 р.) на суму 43000,00 грн. за юридичні послуги - професійну правничу допомогу відповідно до детального опису робіт (наданих послуг) від 18.08.2022 р.
Згідно детального опису робіт (наданих послуг), виконаних Адвокатським об'єднанням «Мітракс», необхідних для надання ТОВ “Ермес-Менеджмент” правничої допомоги згідно договору про надання юридичних послуг № 08.10/47 від 15.06.2020 р., слідує, що виконавцем було надано замовнику наступні послуги: 1) підготовка позовної заяви до суду (вх. № 3525/20 від 03.12.2020 р.) 5 год.; 2) підготовка клопотання про усунення недоліків до суду (вх. № 31689/20 від 23.12.2020 р.) - 3 год.; 3) підготовка клопотання про долучення до матеріалів справи № 4-9/03/2021 від 09.03.2021 р. - 1 год.; 4) підготовка клопотання про долучення до матеріалів справи № 1-6/04/2021 від 06.04.2021 р. - 1 год.; 5) підготовка клопотання про призначення земельно-технічної експертизи № 2-6/04/2021 від 06.04.2021 р. - 2 год.; 6) підготовка заперечень проти клопотання щодо витребування доказів № 1-6/11/2021 від 06.11.2021 р. - 1 год.; 7) підготовка клопотання про долучення до матеріалів справи № 1-7/11/2021 від 07.11.2021 р. - 1 год.; 8) підготовка клопотання про попередній розрахунок судових витрат № 1-10/07/2022 від 10.07.2022 р. - 1 год.; 9) підготовка заяви про стягнення судових витрат № 1-18/08/2022 від 18.08.2022 р. - 1 год. 25 хв.
Тобто, вартість виконаних робіт (наданих послуг) у вказаному детальному описі визначено в сумі 43000,00 грн., виходячи з погодинної їх оплати, що не відповідає змісту додатку № 1 до договору № 08.10/47 від 15.06.2020 р., яким погодинної оплати не передбачено.
На підтвердження оплати зазначених вище послуг у розмірі 43000,00 грн., наданих адвокатом, до матеріалів справи було долучено платіжні доручення № 5 від 15.07.2020 р. на суму 8000,00 грн., № 7 від 20.07.2020 р. на суму 8000,00 грн., № 50 від 03.11.2021 р. на суму 22000,00 грн., № 76 від 19.08.2022 р. на суму 5000,00 грн. При цьому, платіжні доручення № 50 від 03.11.2021 р. на суму 22000,00 грн., № 76 від 19.08.2022 р. на суму 5000,00 грн. в призначенні платежу містять посилання на договір № 08.10/47 від 08.10.2020 р.
Поряд з цим, з наданих позивачем доказів слідує, що 22.02.2021 р. між адвокатом Чорним Іваном Івановичем (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ермес-Менеджмент” (замовник) було укладено договір № 22/02/21-2 про надання правової допомоги, згідно розділу 1 якого виконавець приймає зобов'язання надавати замовнику послуги з правової допомоги, а замовник зобов'язується здійснити плату за надані послуги на умовах та в строки, що передбачені умовами цього договору відповідно до представництва, послуг та консультації у межах розгляду справи № 911/3840/20 у Господарському суді Київської області.
Суд констатує, що зазначений договір, окрім номера справи, який не збігається з номером даної справи, що розглядалася судом, не містить інших відомостей, які б дозволяли ідентифікувати надані за ним послуги як такі, що пов'язані з розглядом саме даної справи № 911/3480/20.
Ціна цього договору становить суму вартості послуг виконавця, наданих останнім та сплачених замовником протягом строку дії договору (п. 2.1 договору).
Відповідно до п. 2.2 договору оплата послуг, наданих виконавцем, здійснюється замовником відповідно до обсягу виконаних робіт та наданих послуг, визначених виконавцем у відповідних актах прийому-передачі наданих послуг.
У відповідності з п. 2.4 договору вартість послуг визначається, виходячи з наступного: складання позовної заяви (правовий аналіз документів, пошук судової практики, підготовка процесуальних документів, підготовка відповіді на відзив, підготовка заперечень на відповідь на відзив), відкриття ордеру - 1000,00 грн., відшкодування поштових витрат - за домовленістю сторін, замовлення копії документів - як відшкодування фактичних витрат, відповідно до наданих рахунків.
Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє безстроково, але в будь-якому випадку до моменту закінчення виконання зобов'язань сторін за договором (розділ 3 договору).
22.02.2021 р. між адвокатом Чорним І.І. та ТОВ “Ермес-Менеджмент” було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 22/02/21-2 про надання правової допомоги, за змістом п. 1 якої сторони домовились внести зміни до договору № 22/02/21-2 про надання правової допомоги від 22.02.2021 р., а саме: доповнити п. 2 договору наступними пунктами: 2.5 вартість послуг, наданих у вигляді годин (часу витраченого на консультації) визначається як 1000,00 грн. за 1 годину; 2.6 виконавець надає замовнику детальний опис робіт (наданих послуг), що є підставою для складання акту надання послуг.
Адвокатом Чорним І.І. та ТОВ “Ермес-Менеджмент” було підписано акт надання послуг № 1 від 18.08.2022 р. до договору № 22/02/21-2 від 22.02.2021 р. на суму 32000,00 грн. за юридичні послуги - професійну правничу допомогу відповідно до детального опису робіт (наданих послуг) від 18.08.2022 р.
До матеріалів справи було надано детальний опис робіт (наданих послуг) від 18.08.2022 р. відповідно до договору юридичних послуг № 22/02/21-2 від 22.02.2021 р., згідно якого, виконуючи повноваження відповідно до договору про надання правової допомоги, були надані наступні послуги з підготовки до розгляду справи № 911/3840/20 у Господарському суді Київської області: Відкрито ордер АА № 006638 від 22.02.2021 р. - 1000 грн., відкрито ордер АА № 007514 від 20.03.2021 р. - 1000 грн., копіювання матеріалів (для суду та учасників справи) - 2020,00 грн. (згідно рахунку), поштові витрати (для учасників справи) - 980,00 грн. (за домовленості), поштові відправлення (для учасників справи) - 2 год., адвокатський запит до ГУ Держгеокадастру Київської області від 09.03.2021 р. - 1,5 год., адвокатський запит до ГУ Держгеокадастру Київської області від 22.03.2021 р. - 1,5 год., адвокатський запит до Бориспільської РДА Київської області від 22.02.2021 р. - 1 год., адвокатський запит до ТОВ «Терра Верра» від 22.02.2021 р. - 2 год., адвокатський запит до Бориспільського районного відділу ГУ Держгеокадастру Київської області від 22.02.2021 р. - 1 год., консультації та підготовка до судового засідання 08.12.2020 р. - 1 год., консультації та підготовка до судового засідання 28.12.2020 р. - 1 год., консультації та підготовка до судового засідання 21.01.2021 р. - 1 год., консультації та підготовка до судового засідання 22.02.2021 р. - 1 год., консультації та підготовка до судового засідання 23.03.2021 р. - 1 год., консультації та підготовка до судового засідання 08.04.2021 р. - 1 год., консультації та підготовка до судового засідання 19.08.2021 р. - 1 год., консультації та підготовка до судового засідання 09.09.2021 р. - 1 год., консультації та підготовка до судового засідання 07.10.2021 р. - 1 год., консультації та підготовка до судового засідання 01.11.2021 р. - 1 год., консультації та підготовка до судового засідання 22.11.2021 р. - 1 год., консультації та підготовка до судового засідання 16.12.2021 р., консультації та підготовка до судового засідання 24.01.2022 р. - 1 год., консультації та підготовка до судового засідання 11.04.2022 р. - 1 год., консультації та підготовка до судового засідання 12.05.2022 р. - 1 год., консультації та підготовка до судового засідання 06.06.2022 р. - 1 год., консультації та підготовка до судового засідання 11.07.2022 р. - 1 год., консультації та підготовка до судового засідання 18.08.2022 р. - 1 год. Вартість виконаних робіт визначено в сумі 32000,00 грн.
На підтвердження оплати позивачем зазначених вище послуг, наданих адвокатом Чорним І.І., до матеріалів справи було долучено платіжні доручення № 1 від 22.02.2021 р. на суму 1200,00 грн., № 29 від 09.03.2021 р. на суму 600,00 грн., № 32 від 25.03.2021 р. на суму 1000,00 грн., № 35 від 12.05.2021 р. на суму 3050,80 грн., № 52 від 11.11.2021 р. на суму 6600,00 грн., № 75 від 19.08.2022 р. на суму 19549,20 грн., № 7 від 20.07.2020 р. на суму 8000,00 грн., № 50 від 03.11.2021 р. на суму 22000,00 грн., № 76 від 19.08.2022 р. на суму 5000,00 грн., а також рахунок-фактура № 227 від 26.03.2021 р. на суму 2020,00 грн. за поліграфічні послуги (копіювання).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить суд стягнути з відповідачів солідарно витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 75000,00 грн. відповідно до договорів № 08.10/47 від 15.06.2020 р. та № 22/02/21-2 від 22.02.2021 р.
Слід зазначити, що згідно з пунктом 4 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини 1 статті 1 вказаного Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону).
Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Поряд з цим, згідно зі статтею 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).
Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За частинами 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).
Водночас, за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Поряд з цим, як встановлено ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При цьому, неподання доказів фактичного понесення судових витрат не є підставою для відмови у їх відшкодуванні, якщо підтверджено наявність обов'язку їх сплатити (постанова Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 р. № 922/445/19).
Відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.08.2021 р. у справі № 910/11547/19 звернуто увагу на те, що ч. 4 ст. 129 ГПК України є загальною та повинна застосовуватись у системно-логічному зв'язку із ч.ч. 5 - 7, 9 ст. 129 ГПК України.
З урахуванням зазначеного, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладати такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на відповідачів понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу за супровід справи та представництво інтересів клієнта у суді, оскільки, як встановлено судом, надані ТОВ “Ермес-Менеджмент” докази понесення витрат на правову допомогу не підтверджують понесення таких витрат саме у даній справі № 911/3480/20 з огляду на наступне.
Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Дослідивши подані до справи докази, суд встановив, що долучений до матеріалів справи договір № 08.10/47 про надання юридичних послуг, який було укладено між Адвокатським об'єднанням «Мітракс» та ТОВ «Ермес-Менеджмент» 15.06.2020 р., не містить посилань на дану справу, а додаткової угоди саме до даного договору до матеріалів даної справи як до, так і на час звернення позивача із заявою про покладення судових витрат на відповідачів у передбачених Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки, долучено не було.
Отже, до матеріалів справи позивачем не було додано додаткову угоду № 2 до договору про надання юридичних послуг № 08.10/47 відповідно до якої, зі слів самого позивача, визначається ціна щодо надання адвокатських послуг у даній справі. Натомість, позивачем надано додаткову угоду № 1 до договору № 08/07-21-1 про надання правової допомоги, договір щодо якої у матеріалах справи відсутній.
Поряд з цим, не надано належних і допустимих доказів і щодо надання Чорним І.І. (адвокатом, ФОП) правової допомоги позивачу на підставі укладеного з ТОВ «Ермес-Менеджмент» договору про надання юридичних послуг № 22/02/21-1 від 22.02.2021 р. у даній справі № 911/3480/20, оскільки умовами даного договору, а саме - розділом 1 сторони погодили представництво, надання послуг та консультацій у межах справи № 911/3840/20 у Господарському суді Київської області.
Водночас, адвокатом Чорним І.І. було відкрито ордер № 0006638 від 22.02.2021 р. на підставі договору № 22/02/21-2 від 22.02.2021 р. на представництво ТОВ «Ермес-Менеджмент» у Господарському суді Київської області у справі № 911/3840/20. Також матеріали справи містять ордер № 0007514 від 20.03.2021 р., відкритий адвокатом Чорним І.І. на представництво ТОВ «Ермес-Менеджмент» у Головному управлінні Держгеокадастру у Київській області, в якому номера справи не зазначено.
З огляду на зазначене вище, належні докази надання правничої допомоги в межах договору № 22/02/21-2 від 22.02.2021 р. щодо представництва інтересів ТОВ «Ермес-Менеджмент» адвокатом Чорним І.І. у даній справі № 911/3480/20 у матеріалах справи відсутні.
Окрім того, згідно з детальним описом робіт (наданих послуг) від 18.08.2022 р. відповідно до договору про надання юридичних послуг № 22/02/21-2 від 22.02.2021 р., адвокатом Чорним І.І. були надані, зокрема, наступні послуги:
1) відкрито ордер АА № 006638 від 22.02.2021 р. та ордер АА № 007514 від 20.03.2021 р., однак, як відзначалося вище, зазначені ордери не містять номеру даної справи № 911/3480/20;
2) виконано копіювання матеріалів (для суду та учасників справи) (згідно рахунку), а також здійснено поштові витрати (для учасників справи) (за домовленості), які не підтверджені жодними доказами, з яких би вбачався зв'язок з даною справою № 911/3480/20 або з договором про надання юридичних послуг № 22/02/21-2 від 22.02.2021 р.;
3) виконано адвокатські запити до ГУ Держгеокадастру Київської області від 09.03.2021 р. та від 22.03.2021 р., до Бориспільської РДА Київської області від 22.02.2021 р., до ТОВ «Терра Верра» від 22.02.2021 р., до Бориспільського районного відділу ГУ Держгеокадастру Київської області від 22.02.2021 р., посилання на які оцінюються судом критично, оскільки в детальному описі не зазначено їх номерів, що унеможливлює встановити їх зв'язок з даною справою;
4) консультації та підготовка до судового засідання 08.12.2020 р., а також консультації та підготовка до судового засідання 28.12.2020 р., які в часі перебувають поза межами укладеного між ТОВ «Ермес-Менеджмент» та адвокатом Чорним І.І. договору № 22/02/21-2 від 22.02.2021 р.;
5) консультації та підготовка до судових засідань 19.08.2021 р. та 11.04.2022 р., які також не можуть братися до уваги, оскільки в ці дати судові засідання у справі не проводились.
Крім того, із зазначеного детального опису робіт (наданих послуг) до договору про надання юридичних послуг № 22/02/21-2 від 22.02.2021 р., складеного 18.08.2022 р., слідує, що адвокатом Чорним І.І. надавалися юридичні послуги позивачу в межах розгляду справи № 911/3840/20, а не щодо справи № 911/3480/20, яка фактично розглядалася Господарським судом Київської області.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем належними доказами не підтверджено тих обставин, що правова допомога АО «Мітракс» та Чорним І.І. надавалася позивачу саме у зв'язку з розглядом даної справи, у зв'язку з чим передбачені процесуальним законом підстави для покладення цих витрат на відповідачів у даній справі є відсутніми.
Крім того, позивач також просив суд прийняти додаткове рішення про стягнення з відповідачів витрат на проведення земельно-технічної експертизи у розмірі 13728,80 грн.
На підтвердження понесених витрат на оплату судової земельно-технічної експертизи позивачем надано платіжне доручення № 39 від 19.08.2021 р. на суму 13728,80 грн.
Частиною 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі задоволення позову інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
Відповідно до ч. 4 ст. 127 ГПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.04.2021 р. у даній справі було призначено судову земельно-технічну експертизу, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, а витрати, пов'язані з проведенням експертизи, покладено на позивача у справі - ТОВ “Ермес-Менеджмент”.
До матеріалів справи долучено акт здачі-приймання висновку експерта № 14023/21-41 від 12.08.2021 р., згідно якого загальна вартість проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України земельно-технічної експертизу у даній справі № 911/3480/20 становить 13728,80 грн.
З урахуванням викладеного, понесені ТОВ “Ермес-Менеджмент” витрати на оплату призначеної та проведеної у даній справі судової земельно-технічної експертизи у розмірі 13728,80 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачів.
Поряд з цим, суд зауважує, що солідарне стягнення суми судових витрат чинним законодавством не передбачене.
Наведена правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.09.2021 р. у справі № 914/159/13, від 24.12.2021 р. у справі № 910/15496/20.
Відтак, витрати на оплату судової експертизи підлягають покладенню на відповідачів пропорційно задоволеним судом вимогам.
Також суд звертає увагу позивача на те, що питання покладення на відповідачів судових витрат у вигляді сплаченого позивачем судового збору було вирішено судом при ухваленні рішення у даній справі, у зв'язку з чим у цій частині суд відмовляє позивачу у задоволенні заяви про ухвалення рішення.
Таким чином, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Ермес-Менеджмент” № 1-18/08/2022 від 18.08.2022 р. (вх. № 11018/22 від 23.08.2022 р.) про ухвалення додаткового рішення.
Щодо решти пояснень та доводів учасників судового процесу суд зауважує наступне.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах “Трофимчук проти України”, “Серявін та інші проти України” обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Отже, названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Трофимчук проти України”).
Поряд з цим, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 р. Європейського суду з прав людини у справі “Руїс Торіха проти Іспанії”).
З урахуванням наведеного, слід зазначити, що решта посилань, аргументів та доводів учасників процесу була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду щодо наявності підстав для часткового задоволення заяви позивача про покладення на відповідачів судових витрат не спростовує.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 127, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Ермес-Менеджмент” № 1-18/08/2022 від 18.08.2022 р. (вх. № 11018/22 від 23.08.2022 р.) про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
2. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Київської області (03115, м. Київ, вул. Серпова, буд. 3/14, код 39817550) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ермес-Менеджмент” (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 72, кв. 117, код 36204270) 4576 (чотири тисячі п'ятсот сімдесят шість) грн. 27 коп. витрат на проведення експертизи.
3. Стягнути з Садівничого товариства “Берізка-1” (08352, Київська обл., Бориспільський р-н, сільрада Вороньківська, код 26146741) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ермес-Менеджмент” (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 72, кв. 117, код 36204270) 9152 (дев'ять тисяч сто п'ятдесят дві) грн. 54 коп. витрат на проведення експертизи.
4. У задоволенні решти заяви відмовити.
5. Видати накази після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Додаткове рішення підписано 17.10.2022 р.
Суддя В.М. Бабкіна