ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.09.2022Справа № 910/3679/22
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСТРАТЕГІЯ"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Строй-3"
простягнення 1 049 007,18 грн
Суддя Підченко Ю.О.
Секретар судового засідання Лемішко Д.А.
Представники сторін:
не з'явилися.
У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/3679/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергостратегія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ СТРОЙ-3" про стягнення заборгованості в розмірі 1 004 291, 43 грн, 25% річних в розмірі 36 551,60 грн, пені в розмірі 87 723,86 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не належним чином виконує свої зобов'язання за договором про постачання електричної енергії споживачу № 30/03/21-Е від 30.03.2021.
06.07.2022 через загальний відділ діловодства суду позивачем надані письмові пояснення в яких, зокрема, повідомляється, що відповідач частково оплатив суму боргу, а позивачем розраховано 25% річних та пеню з урахуванням нового періоду.
Безпосередньо в підготовчому засіданні 07.07.2022 представник позивача надав усні пояснення та письмово просив вважати надані ним раніше письмові пояснення від 06.07.2022 заявою про зменшення розміру позовних вимог.
Враховуючи те, що судом остаточно з'ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги, визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази, вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 29.09.2022.
Сторони явку уповноважених представників у судове засідання 29.09.2022 не забезпечили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Суд надав оцінку заяві позивача про зменшення розміру позовних вимог, прийняв її до розгляду, а спір у справі вирішив з урахуванням нової ціни позову 1 049 007,18 грн.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
30.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергостратегія» (як постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал Строй-3» (як споживачем) було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 30/03/21-Е, який є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднанням, яка є додатком 1 до цього договору.
Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі також - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів (п. 1.2. договору).
Відповідно до пункту 2.1. договору, за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачуєте постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Згідно з пунктом 3.1. цього договору, датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата, яку зазначено в заяві-приєднані яка є додатком 1 до цього договору, якщо інша дата не визначена комерційної пропозицію, але в будь-якому випадку не раніше строку початку дії договору.
У розділі 5 договору сторони також погодили, що споживачі розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицію, яка є додатком 2 до цього договору. Спосіб визначення ціни тарифу електричної енергії зазначається в комерційні пропозиції постачальника. Для одного об'єкту споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
У комерційній пропозиції встановлено, що споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії напряму оператору система розподілу (передачі) електричної енергії згідно з тарифами на послуги з розподілу електричної енергії. Оплата за спожиту електроенергію споживачем здійснюється до 10-го числа місяця наступного за розрахунковим. Споживач, який купує електричну енергію в постачальника, відповідно до умов договору здійснює оплату за виставленим постачальником рахунком виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання цього постачальника в один із уповноважених банків, шляхом перерахування власних коштів та бюджетних асигнувань. Рахунок за спожиту електричну енергію надається постачальником споживачу протягом 2-х робочих днів після отримання від відповідного оператора система розподілу даних щодо обсягу спожитої електричної енергії споживачем в один із таких способів:
- через особистий кабінет на сайті постачальника,
- електронною поштою,
- факсимільним зв'язком за телефоном,
- поштовим зв'язком,
- у відповідних структурних підрозділах постачальника.
Як стверджує позивач, за актом прийому-передачі він у січні 2022 передав, а відповідач прийняв електроенергію в обсязі 157,896000 МВт.год на суму 838 751,76 грн, у т.ч.ч ПДВ та використав її.
За актом прийому-передачі електроенергії від 28.02.2022 позивач у лютому 2022 передав, а відповідач прийняв електроенергію в обсязі 102, 840000 МВт.год на суму 546 291, 43 грн, у т.ч. ПДВ та використав її.
11.05.2022 листом № 11/05-1 відповідач підтвердив прийняття електроенергії від позивача у грудні-лютому 2021-2022.
Спір у справі виник у зв'язку з тим, як стверджує позивач, що відповідач не виконав належним чином своїх зобов'язань з оплати поставленої електроенергії на суму 760 442, 71 грн.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, викладених у позові доводів не спростував.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором про постачання електричної енергії.
За ч. 1 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.
Положеннями ч. 2 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Відповідно до п. 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, договір про постачання електричної енергії споживачу - домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами.
Згідно з п. 3.1.1 Правил постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії". Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються у встановленому законодавством порядку. Місцем провадження господарської діяльності електропостачальника є територія України, крім постачальників універсальної послуги та постачальників "останньої надії", для яких місцем провадження господарської діяльності є територія, визначена в умовах конкурсу, проведеного у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У межах території діяльності одного постачальника універсальних послуг або постачальника "останньої надії" не допускається здійснення діяльності іншими постачальниками універсальних послуг або постачальниками "останньої надії" відповідно. Електропостачальники мають інформувати своїх споживачів про зміну будь-яких умов договору про постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Електропостачальники зобов'язані повідомляти споживачів в установленому порядку про будь-яке збільшення ціни і про право споживачів припинити дію договору, якщо вони не приймають нові умови.
Згідно з п. 3.1.5 Правил електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам для укладення. До договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на власному офіційному вебсайті, про що повідомити Регулятора.
Постачання електричної енергії споживачу здійснюється, якщо: 1) об'єкт споживача підключений до мереж оператора системи у встановленому законодавством порядку; 2) електропостачальник за договором з оператором системи отримав доступ до мереж та можливість продажу електричної енергії на території діяльності оператора системи; 3) споживач є стороною діючих договорів: про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок; про постачання електричної енергії споживачу або про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, або про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; про надання послуг комерційного обліку електричної енергії, крім випадків, коли роль постачальника послуг комерційного обліку виконує оператор системи, до мереж якого приєднаний цей споживач; 4) за усіма точками комерційного обліку на об'єкті (об'єктах) споживача, за якими здійснюється (планується) постачання електричної енергії, укладено договір з постачальником послуг комерційного обліку про надання послуг комерційного обліку електричної енергії; 5) відсутній факт припинення/призупинення постачання електричної енергії або надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у випадках, передбачених законодавством у сфері енергетики; 6) відсутня прострочена заборгованість за договорами про постачання електричної енергії або про надання послуг системи розподілу/передачі (п. 3.1.6 Правил).
У п. 3.1.7 Правил зазначено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами.
Позивачем долучено до позовної заяви розрахунок вартості спожитих відповідачем обсягів електричної енергії, з яких вбачається, що (за розрахунком позивача) у період з 31.01.2022 по 28.02.2022 року відповідачем було спожито електричну енергію на суму 1 385 043, 19 грн.
Дослідивши виконані позивачем розрахунки, суд дійшов висновку, що вони відповідають умовам нарахування, встановленим Комерційною пропозицією та договором постачання, у зв'язку з чим визнаються судом обґрунтованими.
При цьому, відповідачем не надано власного контррозрахунку.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Доказів виконання обов'язку з оплати вартості спожитої у спірний період електричної енергії на загальну суму заборгованості 760 442,71 грн станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Наявність та розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Строй-3» за договором постачання електричної енергії на суму 760 442, 71 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не була спростована, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню у повному обсязі.
Окрім наведеного розміру заборгованості позивачем заявлено до стягнення 225 053, 98 грн пені та 63 510, 49 грн 25% річних за прострочення сплати вартості поставленої електроенергії.
Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з п. 5.5. договору, у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має права вимагати сплату поні. Споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 6 облікових ставок НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, нараховано протягом всього періоду прострочення зобов'язання та штраф у розмірі 25 % річних від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.
Надавши письмові пояснення позивач наголосив на тому, що формулюючи позовні вимоги в частині стягнення 25% річних він мав на увазі саме компенсацію за неправомірне користування утриманими відповідачем грошовими коштами, яка підлягає стягненню на підставі статті 625 Цивільного кодексу України. Розмір встановлено умовами договору, замість законодавчо визначених 3 % річних - договірні 25 %.
Перевіривши розрахунок 25% річних, судом встановлено, що вказаний розрахунок здійснено з урахуванням встановленого договором строку оплати та здійснених відповідачем оплат, визначений позивачем період нарахування є обґрунтованим, розрахунок арифметично правильний, у зв'язку з чим позовні вимоги щодо стягнення 25% річних у розмірі 63 510, 49 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Відповідно до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені і встановив, що позивачем було нараховано пеню без врахування приписів ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
З огляду на зазначене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 225 053, 98 грн пені за вказані позивачем періоди підлягають частковому задоволенню на суму 75 018, 00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов та не спростував твердження позивача про наявність порушення зобов'язань за договором.
Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з покладенням судового збору на сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСТРАТЕГІЯ" задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Строй-3" (02034, м. Київ, вул. Т.Драйзера, 40, код ЄДРПОУ 37117755) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСТРАТЕГІЯ" (04060, м. Київ, вул. Ольжича, 27/22, офіс 2; код ЄДРПОУ 38765893) заборгованість в розмірі 760 442, 71 грн, 25% річних в розмірі 63 510, 49 грн, пеню в розмірі 75 018,00 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 13 484,56 грн. Видати наказ.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 10.10.2022 року.
Суддя Ю.О.Підченко