вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
06.10.2022м. ДніпроСправа № 904/2080/22
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О. за участю секретаря судового засідання Дробота А.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" (Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Воронове)
до Комунального підприємства "Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Павлоградської міської ради (Дніпропетровська обл., м. Павлоград)
про стягнення заборгованості
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Державне міжрайонне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" звернулось з позовом до Комунального підприємства "Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Павлоградської міської ради про стягнення заборгованості за Договором про надання послуги з централізованого водопостачання №01030708 від 23.01.2013 в загальному розмірі 1042717,93грн, з якої: пеня - 460000,77грн, інфляційні втрати - 449130,65грн, 3% річних - 133586,51грн. Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 08.09.2022. Зобов'язано відповідача протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати відзив на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2022 відкладено підготовче засідання на 22.09.2022 у зв'язку з неявкою у судове засідання представника позивача та не наданням відповідачем відзиву на позов.
20.09.2022 позивач подав до канцелярії суду, засобами електронного зв'язку, клопотання про розгляд справи №904/2080/22 без участі представника позивача.
Також, 20.09.2022 позивач, засобами електронного зв'язку, надав до суду відповідь на відзив в якій просив задовольнити позовні вимоги.
У судове засідання 22.09.2022 позивач не забезпечив явку свого представника, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідач не надав відзив на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2022 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 06.10.2022.
05.10.2022 представник відповідача, електронними засобами зв'язку, подав до канцелярії суду заяву про розгляд справи №904/2080/22 без участі представника відповідача.
У судове засідання 06.10.2022 сторони явку своїх повноважних представників не забезпечили, відповідач відзиву на позов не надав.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, а також обізнаність відповідача про судовий розгляд справи, судом були створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, в тому числі для висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні 06.10.2022 проголошені вступна та резолютивна частина рішення суду.
Під час розгляду справи судом досліджені докази, наявні в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд,-
23.01.2013 між Державним міжрайонним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" (далі - виробник, позивач) та Комунальним підприємством "Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Павлоградської міської ради (далі - споживач, відповідач) було укладено договір про надання послуг з централізованого водопостачання №01030708 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору виробник зобов'язується надати споживачу, на межі розподілу балансової належності мереж сторін - додаток № 1 до даного договору, послугу з централізованого водопостачання, якість якої відповідає вимогам ДСан ПІН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», у обумовлені даним договором періодах та об'ємах.
Споживач зобов'язується, на умовах даного договору, прийняти від виробника на межі розподілу балансової належності мереж сторін, обумовлений щомісячний об'єм послуги з централізованого водопостачання та сплатити отриману послугу за діючими тарифами у встановлений даним договором строк (п. 1.2 договору).
За змістом п. 1.3 договору кількість об'єму надання послуги з централізованого водопостачання по місячних періодах сторонами встановлюється на:
січень - 420000 м3; липень - 440000 м3;
лютий - 450000 м3; серпень - 450000 м3;
березень - 410000 м3; вересень - 460000 м3;
квітень - 415000 м3; жовтень - 440000 м3;
травень - 425000 м3; листопад - 430000 м3;
червень - 430000 м3; грудень - 430000 м3.
Місячним періодом сторони визначають період часу з 25 числа поточного місяця по 25 число наступного місяця. Наприклад: об'єм питного водоспоживання за лютий визначається з 25 січня по 25 лютого, решта відповідно.
Кількість отриманої споживачем води визначається за показниками, повіреного у встановленому порядку, контрольного засобу обліку виробника, розташованого в місці зазначеному в додатку № 1 до даного договору (п. 2.1 договору).
Згідно з п. 2.2 договору зняття контрольних показників контрольного засобу обліку за місячний період здійснюється щомісячно 25 числа облікового місяця повноважними представниками сторін, про що складається двосторонній акт про кількість наданих послуг у двох автентичних примірниках по одному для кожної сторони.
Якщо 25 число припадає по вихідний або святковий день, днем зняття показань контрольного засобу обліку сторони визначають попередній робочий день (п. 2.3 договору).
Вартість послуги виробника з централізованого водопостачання не визначається за згодою сторін, а встановлюються в порядку, передбаченому чинним законодавством. Оплата споживачем послуги з централізованого водопостачання здійснюється за тарифом встановленим виробнику уповноваженим державним органом на момент оплати (п. 3.1 договору).
Пунктом 3.2 договору встановлено, що на час укладання даного договору постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг № 105 від 10.02.2011 виробнику установлено тариф у розмірі 02грн.64коп. за 1 кубічний метр води без урахування податку на додану вартість. В разі зміни, тарифів в період дії даного договору, виробник доводить до відома споживача новий тариф в порядку, визначеному законодавством, без внесення змін до даного договору.
Відповідно до п. 3.3 договору розрахунок за послугу з централізованого водопостачання, здійснюється споживачем в безготівковій формі на підставі рахунку виробника в порядку попередньої оплати, суму якої виробник визначає до 1-го числа передплачуємого місячного періоду за об'ємами недоспоживання споживача у минулому місячному періоді. Споживач здійснює попередню оплату виробнику не пізніше 25 числа передплачуємого місячного періоду. Остаточний розрахунок за передплачений місячний період споживач проводить на підставі рахунку виробника до 01 числа наступного місячного періоду за передплаченим.
Споживач, здійснюючи оплату послуги, зобов'язується зазначити реквізит "призначення платежу" платіжного документа так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів виробнику, а саме: «оплата (або попередня плата) за_______місяць 20 __ р. на підставі: рахунку від « »____ 20__р. № __, згідно договору від «__» ___ 20__р., № ___.» (п. 3.4 договору).
Споживач зобов'язаний у встановлений даним договором строк здійснювати оформлення актів про кількість наданих послуг з централізованого водопостачання та своєчасно оплачувати отримані рахунки виробника на умовах даного договору (п. 4.2 договору).
Згідно з п. 5.1 договору, у разі невиконання або неналежного виконання прийнятих зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та даним договором.
За порушення грошового зобов'язання за даним договором споживач зобов'язаний сплатити виробнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 3% річних від простроченої суми, пеню у розмірі 0,1% за кожен день прострочки від суми заборгованості, але не більше розміру встановленого діючим законодавством (п. 5.2 договору).
Дія даного договору триває з 01 січня 2013р. по 31 грудня 2013р. (п. 8.1 договору).
Якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не висловила своє бажання укласти новий договір, даний договір продовжується на наступний строк на тих же умовах (п. 8.2 договору).
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.
Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним в судовому порядку.
Так, жодна із сторін письмово не виявила бажання припинити дію договору. Відтак, договір про надання послуг з централізованого водопостачання №01030708 від 23.01.2013 був чинним протягом спірного періоду.
На виконання умов договору позивач в період з січня 2021 року по лютий 2022 року надав відповідачу послугу з централізованого водопостачання, що підтверджується підписаними сторонами актами зняття контрольних показань приладів обліку води (а.с. 34-48 том 1).
На оплату наданих послуг позивач виставив відповідачу рахунки (а.с. 49-63 том 1).
Позивач зазначає, що відповідачем договірні зобов'язання щодо оплати за надані послуги своєчасно не виконувались, перерахунок коштів здійснювався частково з порушенням строків оплати, встановлених договором. Зазначене підтверджується актом звіряння взаєморозрахунків за період з жовтня 2017 року по травень 2022 року (а.с. 33 том 1) та розрахунком боргу з помісячним нарахуваннями та оплатами за період з 01.01.2021 по 28.02.2022 (а.с. 15-22 том 1).
За порушення строків оплати за надані у спірний період послуги, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 460000,77грн, інфляційні втрати у розмірі 449130,65грн, 3% річних у розмірі 133586,51грн, що і стало причиною звернення до суду.
Предметом розгляду у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача пені, 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання зобов'язання з оплати за надані послуги з централізованого водопостачання.
Предметом доказування у даній справі є обставини укладення договору, строк його дії, строк оплати, докази оплати, наявність/відсутність заборгованості, наявність/відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов'язань за договором.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України).
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Доказів оплати наданих послуг у встановлений договором строк відповідач не надав.
Відповідно до п. 5.2 договору за порушення грошового зобов'язання за даним договором споживач зобов'язаний сплатити виробнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 3% річних від простроченої суми, пеню у розмірі 0,1% за кожен день прострочки від суми заборгованості, але не більше розміру встановленого діючим законодавством.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч.4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).
Відповідно до п. 5.2 договору із врахуванням вимог законодавства, за неналежне виконання грошових зобов'язань, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у загальному розмірі 460000,77грн за загальний період з 01.09.2021 по 25.05.2022, відповідно до розрахунку (а.с. 5-7 том 1).
Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку пені судом порушень не встановлено.
Окрім вимоги про стягнення основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні втрати, відповідно до розрахунку (а.с. 8-9, 10-14 том 1).
Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем заявлено до стягнення 3% річних за загальний період з 01.03.2021 по 25.05.2022 у загальній сумі 133586,51грн.
Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку 3% річних судом порушень не встановлено.
Також, позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати у сумі 449130,65грн за загальний період з березня року по червень 2022 року (а.с. 4 том 1).
Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку інфляційних втрат судом порушень не встановлено.
За таких обставин законними й обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у загальному розмірі 1042717,93грн, з якої: пеня - 460000,77грн, інфляційні втрати - 449130,65грн, 3% річних - 133586,51грн.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача і стягненню на користь позивача підлягають 15640,77грн витрат по сплаті судового збору.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" до Комунального підприємства "Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Павлоградської міської ради про стягнення заборгованості в загальному розмірі 1042717,93грн, з якої: 460000,77грн пені, 449130,65грн інфляційних втрат, 133586,51грн трьох відсотків річних. - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Комунального підприємства "Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Павлоградської міської ради (51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Дніпровська, буд. 41-А, ідентифікаційний код 03341345) на користь Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" (52551 Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Воронове, вул. Дніпровська, буд. 28, ідентифікаційний код 03564045) заборгованість в загальному розмірі 1042717,93грн, з якої: 460000,77грн пені, 449130,65грн інфляційних втрат, 133586,51грн трьох відсотків річних, та витрат по сплаті судового збору в розмірі 15640,77грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 17.10.2022.
Суддя В.О. Татарчук