06 жовтня 2022 року м. Харків Справа № 922/2913/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Плахов О.В.
за участі секретаря судового засідання Фурсової А.М.
за участі представників учасників справи:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Татойл" про ухвалення додаткової постанови у справі №922/2913/21 (вх. №839 від 24.01.2022)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Татойл", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брент +", м. Харків
про стягнення 1 560 447,79 грн,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Татойл" (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брент +" (відповідач) про стягнення суми основного боргу у розмірі 1389774,34 грн, пені у розмірі 83386,46 грн, інфляційних втрат у розмірі 69353,19 грн, 3% річних у розмірі 17933,80 грн, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки нафтопродуктів №ТА-ФЗ-24 від 21.01.2021.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.10.2021 у справі №922/2913/21 позов задоволено.
Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 09.11.2021 у справі №922/2913/21 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Татойл" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх.№ 25934 від 04.11.2021). Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Брент +" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Татойл" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 120 000,00 грн.
Відповідач із вказаним рішенням та додатковим рішенням не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду із апеляційними скаргами, в яких просив ці рішення скасувати.
У відзиві на апеляційну скаргу на рішення суду позивач навів попередній розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, відповідно до якого, розмір таких витрат, які він очікує понести становить 70000 грн. (а.с.21 т.2).
Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Постановою Східного апеляційного господарського суду 18.01.2021 у справі №922/2913/21 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 25.10.2021 року у справі №922/2913/21 залишено без змін.
Постановою Східного апеляційного господарського суду 18.01.2021 у справі №922/2913/21 апеляційну скаргу відповідача на додаткове рішення залишено без задоволення. Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 09.11.2021 року у справі №922/2913/21 залишено без змін.
20.01.2022 (тобто в межах встановленого ч.8 ст.129 ГПК України строку) позивач направив до Східного апеляційного господарського суду заяву про ухвалення додаткової постанови, в якій просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 70000 грн. До заяви додано докази на підтвердження розміру понесених витрат.
Додатковою постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.02.2022 заяву ТОВ “Татойл” про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково; стягнуто з ТОВ “Брент+” на користь ТОВ “Татойл” витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 35 000,00 грн.
За результатами розгляду заяви ТОВ “Татойл” суд апеляційної інстанції дійшов висновку про доведеність обставин понесення позивачем витрат на послуги адвоката у зв'язку з переглядом справи в апеляційному порядку. В той же час, суд вважав, що заявлена до стягнення сума у 70 000,00 грн не відповідає складності справи, виконаним адвокатом роботам (наданим послугам), критеріям розумності та справедливості, у зв'язку з чим суд вирішив не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.
Постановою Верховного Суду від 05.07.2022 у справі №922/2913/21 задоволено частково касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Татойл”.
Додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.02.2022 у справі №922/2913/21 скасовано.
Справу із заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Татойл” про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу передано на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.
Як зазначено касаційною інстанцією, суд апеляційної інстанції фактично з власної ініціативи зменшив заявлену до стягнення суму з підстав недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України за відсутності відповідного клопотання ТОВ “Брент+”, що є порушенням вимог частини п'ятої статті 126 ГПК України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2022 для розгляду справи №922/2913/21 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Лакізи В.В., судді Плахова О.В., судді Мартюхіної Н.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.08.2022 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Татойл" про ухвалення додаткової постанови у справі №922/2913/21 прийнято до розгляду. Повідомлено учасників справи, що розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Татойл" про ухвалення додаткової постанови у справі №922/2913/21 відбудеться "06" жовтня 2022 р. о 12:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 131. Явку учасників справи в судове засідання визнано необов'язковою. З урахуванням введення в Україні воєнного стану повідомлено учасників справи про їх право подати заяву про розгляд справи за їх відсутності (письмово повідомити суд про свою позицію щодо порядку розгляду справи), а також про право брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, у тому числі з використанням власних технічних засобів, у порядку, передбаченому ст. 197 ГПК України.
Позивач в судове засідання 06.10.2022 не з'явився, про причини нез'явлення суд не повідомив. Про час, дату та місце судового засідання повідомлений судом належним чином.
06.10.2022 до початку судового засідання через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання, в якому він зазначав, що проти задоволення заяви позивача відповідач заперечує, просив відмовити у задоволенні вимог про стягнення витрат на правову допомогу, зменшити відшкодування судових витрат у вигляді оплати послуг фахівця в галузі права по захисту прав та інтересів позивача у суді до 25 000 грн. Вважав, що такий розмір відповідає принципу змагальності судового процесу та його складності.
Також у вказаному клопотанні просив судове засідання провести за відсутності представника відповідача.
Оскільки явка учасників справи в судове засідання обов'язковою не визнавалась, правова позиція позивача викладена в заяві про ухвалення додаткової постанови, позиція відповідача викладена ним в клопотанні про зменшення таких витрат, враховуючи клопотання представника відповідача про розгляд справи без його участі, колегія суддів вважає за можливе розглянути заяву позивача без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, доводи заяви позивача, а також клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правову допомогу, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з частиною першою статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, відповідно до пункту 1 частини третьої зазначеної статті, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами першою, другою статті 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Виходячи з наведених положень, надання правової допомоги адвокатом спрямовано на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Відповідно до частини третьої статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
В обґрунтування заяви про ухвалення додаткової постанови та стягнення витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції позивачем до суду надано документи, які підтверджують, що 03.01.2020 між ТОВ "Татойл" (клієнт) та Адвокатським бюро “Стеценко та партнери” (адвокатське бюро) укладено договір №03/02 про надання правової допомоги (а.с.68 т.2).
Згідно п. 1.1 договору, клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання відповідно до умов цього договору надати клієнту юридичні послуги, а клієнт зобов'язується прийняти та оплатити такі послуги. Зміст, умови та вартість послуг адвокатського бюро зазначаються сторонами у додаткових угодах до договору.
Пунктом 3.3 договору передбачено, що на підставі виставленого адвокатським бюро рахунку клієнт має сплатити вартість послуг наданих по кожному акту впродовж п'ятнадцяти робочих днів з дня підписання відповідного акту приймання-передачі наданих послуг, але не раніше дня отримання рахунку на оплату. Оплата послуг адвокатського бюро може здійснюватися клієнтом, шляхом попередньої оплати. У випадку попередньої оплати клієнтом послуг адвокатського бюро, сума попередньої оплати автоматично зараховується до загальної вартості наданих адвокатським бюро у звітному місяці та/або подальших місяцях послуг.
01.07.2021 позивач та адвокатське бюро уклали додаткову угоду №3 до договору (а.с.72 т.2), у відповідності до умов якої, у відповідності до п. 1.1 договору, клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надати клієнту юридичні послуги, що полягають у наданні правової допомоги щодо стягнення заборгованості за договором поставки нафтопродуктів, укладеного клієнтом з ТОВ "Брент +", що включає (п. 1.2) представництво інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції, а саме, підготовка та подача до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу, підготовка та подача клопотань/заяв/пояснень, участь в судових засіданнях, надання інших послуг, необхідних для належного представництва інтересів клієнта.
Згідно п. 2 додаткової угоди № 3 від 01.07.2021 до договору, вартість послуг, що надаються адвокатським бюро встановлюється в наступному розмірі: за надання послуг згідно п.п.1.2 додаткової угоди (представництво інтересів клієнта у суді апеляційної інстанції) в розмірі 70000,00 грн без ПДВ.
19.01.2022 року між позивачем та адвокатським бюро було складено акт приймання-передачі наданих послуг за договором №03/02 про надання правової допомоги від 03.01.2020 та додатковою угодою №3 від 01.07.2021, а також додаток №1 до акту (опис послуг, наданих ТОВ "Татойл") (а.с.73, 74 т.1).
Згідно вказаного акту, адвокатським бюро були надані замовнику юридичні послуги відповідно до п.п. 1.2. п.1. додаткової угоди № 3 від 01.07.2021 та договору №03/02 про надання правової допомоги від 03.01.2020 за розгляд справи №922/2913/21 в Східному апеляційному господарському суді. Вартість послуг 70000,00 грн.
В додатку №1 до акту приймання-передачі наданих послуг наведено перелік послуг, наданих адвокатським бюро (а.с.74 т.2), а саме, підготовка та направлення клопотання про ознайомлення з матеріалам справи; ознайомлення з матеріалами справи; аналіз апеляційної скарги на рішення суду від 25.10.2021; аналіз апеляційної скарги на додаткове рішення суду від 09.11.2021; підготовка та направлення суду відзиву на апеляційну скаргу на рішення суду від 25.10.2021; підготовка та направлення суду відзиву на апеляційну скаргу на додаткове рішення суду від 09.11.2021; підготовка та подача заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції; участь адвоката в судових засіданнях 18.01.2022.
Адвокатським бюро складено рахунок-фактуру № 220119 від 19.01.2022 на суму 70000,00 грн. (а.с.75 т.1).
Таким чином позивач згідно з положеннями статті 74 ГПК України, довів надання йому адвокатським бюро зазначених послуг у суді апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок позивача відповідно до статті 129 ГПК України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у статті 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.
За умовами п.п. 1.2. п.1. додаткової угоди № 3 від 01.07.2021 та договору №03/02 про надання правової допомоги від 03.01.2020 за розгляд справи №922/2913/21 в Східному апеляційному господарському суді вартість наданих адвокатським бюро послуг визначена сторонами у розмірі 70 000,00 грн. Тобто розмір витрат на правову допомогу визначено сторонами у фіксованому розмірі, що не суперечить приписам ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
В додатку №1 до акту приймання-передачі наданих послуг наведено перелік послуг, наданих адвокатським бюро (а.с.74 т.2), а саме, підготовка та направлення клопотання про ознайомлення з матеріалам справи; ознайомлення з матеріалами справи; аналіз апеляційної скарги на рішення суду від 25.10.2021; аналіз апеляційної скарги на додаткове рішення суду від 09.11.2021; підготовка та направлення суду відзиву на апеляційну скаргу на рішення суду від 25.10.2021; підготовка та направлення суду відзиву на апеляційну скаргу на додаткове рішення суду від 09.11.2021; підготовка та подача заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції; участь адвоката в судовому засіданні 18.01.2022 по розгляду апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 25.10.2021; участь адвоката в судовому засіданні 18.01.2022 по розгляду апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 09.11.2021.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що обсяг послуг, обумовлений сторонами у додатковій угоді №3 до договору, адвокатським бюро виконано в повному обсязі, про що свідчить підписаний адвокатським бюро та клієнтом без зауважень та заперечень акт приймання-передачі наданих послуг від 19.01.2022 (а.с. 74 т. 2).
Таким чином, адвокатським бюро надані послуги, що передбачали захист інтересів позивача у суді апеляційної інстанції, а їх обсяг відповідає обумовленому сторонами переліку, визначений сторонами у додатковій угоді №3 від 01.07.2021 до договору №03/02 від 03.01.2020.
Чинне господарсько-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Як передбачено ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Досліджуючи відповідність заявлених позивачем до відшкодування витрат на правову допомогу критеріям ч. 4 ст. 126 ГПК України, колегією суддів встановлено, що спір у даній справі виник з підстав неналежного виконання відповідачем умов договору поставки нафтопродуктів №ТА-ФЗ-24 від 21.01.2021, тобто з вини відповідача. Також колегія суддів враховує, що заявлена до стягнення сума становила 1 560 447,79 грн, отже ціна позову у даній справі не може вважатись незначною. Також суд враховує, що відповідач не визнав результати розгляду справи судом першої інстанції, про що свідчить подання апеляційних скарг, що не сприяло більш швидкому вирішенню спору та призвело до необхідності захисту інтересів позивача у суді апеляційної інстанції та понесення додаткових витрат на правовий захист.
Суд апеляційної інстанції враховує, що спір за договором поставки у даній справі не можна вважати складним для кваліфікованого спеціаліста. В той же час, судовий захист позивача в суді апеляційної інстанції також передбачав проведення аналізу доводів апеляційних скарг та підготовку відзивів з метою належного захисту позивача з урахуванням доводів апеляційних скарг, а також з метою доведення правової позиції клієнта адвокатським бюро перед судом апеляційної інстанції.
За результатом розгляду апеляційної скарги на рішення та додаткове рішення суду першої інстанції, апеляційні скарги відповідача залишено без задоволення, отже результат апеляційного перегляду справи мав для позивача позивний результат, а захист прав позивача здійснювався за участі представника адвокатського бюро.
Матеріалами справи підтверджується, що під час апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції у даній справі та апеляційної скарги на додаткове рішення адвокатом позивача надано певний обсяг послуг, який передбачав ознайомлення з матеріалами справи; підготовку відзиву на апеляційну скаргу на рішення суду від 25.10.2021 та відзиву на апеляційну скаргу на додаткове рішення суду від 09.11.2021. Адвокат позивача також приймав участь в судовому засіданні 18.01.2022 по розгляду апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 25.10.2021 та в судовому засіданні 18.01.2022 по розгляду апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 09.11.2021. За результатом апеляційного перегляду, судові рішення першої інстанції було залишено без змін. Також у заяві про стягнення витрат на правову допомогу представник позивача звертав увагу суду апеляційної інстанції на терміновість надання послуг, що були обумовлені необхідністю швидкого захисту інтересів клієнта, залучення позивачем адвокатського бюро «Стеценко та партнери» до супроводження справи через значний досвід представництва бюро у господарських справах, відсутність в штаті позивача осіб, які мають досвід представництва в господарських спорах, практичний стаж представників позивача у галузі права (понад 15 років), їх кваліфікацію.
Отже, враховуючи надані позивачем документи, які підтверджують обсяг наданих адвокатським бюро юридичних послуг та виконаних робіт, з урахуванням характеру спірних правовідносин та результатів розгляду справи, необхідність надання таких послуг в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що розмір заявлених позивачем витрат на правову допомогу в розмірі 70 000,00 грн є таким, що відповідає критеріям, визначеним у частині 4 статті 126 ГПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята, шоста статті 126 ГПК України).
Наведений висновок викладений у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.
Так, у наданому до суду апеляційної інстанції клопотанні про зменшення витрат на правову допомогу відповідач зазначає, що по справі не заявлялися клопотання про проведення будь яких експертиз, не заявлялися клопотання та не викликалися та не допитувалися свідки, експерти, не проводилися інші процесуальні дії, окрім направлення повісток та розгляду позовної заяви, з урахуванням матеріалів справи, по який не були письмових заперечень. Принцип змагальності судового процесу витриманий з боку суду, але фактично справа не потребувала великого часу для її розгляд та з'ясування усіх спірних питань. Вважає, що тривалість та складність судового процесу з точки зору доказування впливає на вартість послуг, а не факт того, що представником позивача у суді виступає юридична фірма, адвокати якої є досвідченими та мають певні нагороди.
На підставі викладеного, представник відповідача просив зменшити стягнення витрат позивача на професійну правову допомогу із відповідача до 25 000 грн, що, на думку відповідача є розміром, який відповідає принципу змагальності та складності судового процесу.
З приводу доводів представника відповідача про те, що по справі не заявлялися клопотання про проведення будь яких експертиз, не заявлялися клопотання та не викликалися та не допитувалися свідки, експерти, не проводилися інші процесуальні дії, окрім направлення повісток та розгляду позовної заяви, з урахуванням матеріалів справи, по який не були письмових заперечень, колегія суддів зазначає, що виходячи із конкретних обставин справи, адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту. Із матеріалів справи вбачається, що послуги, надані представником позивача відповідають умовам договору про надання правової допомоги, а їх обсяг є доведеним.
Доводи про те, що фактично справа не потребувала великого часу для її розгляду та з'ясування усіх спірних питань, а на вартість послуг має впливати тривалість та складність судового процесу, а не факт того, що представником позивача у суді виступає юридична фірма, адвокати якої є досвідченими та мають певні нагороди, також не може бути врахована судом, оскільки за приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару окрім складності справи, враховуються також кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективного захисту своїх прав в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Частиною 6 статті 126 ГПК України встановлено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто, виходячи з наведених приписів законодавства, саме на сторону, яка вказує на неспівмірність заявлених до стягнення іншою стороною витрат на правову допомогу покладено обов'язок надати відповідні докази та обґрунтувати невідповідність заявлених до стягнення сум критеріям, визначеним у частині 4 статті 126 ГПК України.
Натомість, колегія суддів вважає, що доводи представника відповідача не можуть бути враховані для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, оскільки не підтверджені належними доказами та не містять обґрунтованих висновків, які підтверджують невідповідність заявлених до стягнення сум критеріям, визначеним у частині 4 статті 126 ГПК України. Представником відповідача не доведено, що заявлена позивачем до стягнення сума витрат на правову допомогу не відповідає критеріям необхідності, розумності, фактичності і неминучості адвокатських витрат. Згідно ч. 6 ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Натомість за відсутністю доказів або обґрунтувань, які свідчили б про невідповідність витрат або неналежність послуг, наданих позивачу, суд не може визнати такі доводи обґрунтованими, оскільки вони зводяться до суб'єктивної оцінки відповідача.
З огляду на наведене, виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, колегія суддів вважає, що заявлені позивачем витрати на правову допомогу у розмірі 70 000,00 грн під час розгляду справи №922/2913/21 у суді апеляційної інстанції відповідають встановленим критеріям. Заява позивача про відшкодування витрат, пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги у суді апеляційної інстанції, підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 244, 275 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Татойл" про ухвалення додаткової постанови у справі №922/2913/21 про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Брент +" (61082, м. Харків, пр-т Московський, 144, к. 206-1, ідентифікаційний код 41423131) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Татойл" (03150, м. Київ, вул.В. Тютюнника, буд. 28-А, оф.322, ідентифікаційний номер 42804541) витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 70 000,00 грн.
Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст додаткової постанови складено 17.10.2022
Головуючий суддя В.В. Лакіза
Суддя Н.О. Мартюхіна
Суддя О.В. Плахов