14 жовтня 2022 р. м.ОдесаСправа № 420/8618/22
Суддя-доповідач П'ятого апеляційного адміністративного суду Димерлій О.О., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.09.2022 року у справі № 420/8618/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії
23 червня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Одеській області відносно ОСОБА_1 стосовно несвоєчасного остаточного розрахунку при звільненні;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Одеській області виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку за період з 07 грудня 2020 року по 27 травня 2022 року відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07.09.2022 року у справі № 420/8618/22 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції в Одеській області стосовно несвоєчасного остаточного розрахунку при звільненні ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку за період з 08 грудня 2020 року по 26 травня 2022 року відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, у розмірі 3322,35 грн (три тисячі триста двадцять дві гривні 35 копійок).
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись частково з вищеозначеним рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням Національної поліції в Одеській області безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду подано апеляційну скаргу.
Однак, в порушення вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС, відповідачем до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Разом з цим, в апеляційній скарзі скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення по справі.
В обґрунтування заявленого клопотання скаржник зазначає про неможливість наразі сплатити судовий збір так як майновий стан не дозволяє здійснити оплату судового збору у повному обсязі.
Надаючи оцінку вищеозначеному клопотанню скаржника про відстрочення сплати судового збору, апеляційний суд уважає за необхідне зазначити про таке.
Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати урегульовано положеннями частини 1 статті 133 КАС України, відповідно до якої суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно із частиною 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір», відповідно до статті 1 якого судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати урегульовано статтею 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.
Зі змісту положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" слідує, що існує три умови, за яких суд, ураховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України "Про судовий збір"), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті), а саме:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору є майновий стан сторони.
При цьому, при зверненні до суду із клопотанням про відстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні докази на підтвердження факту відсутності відповідних коштів (бюджетних асигнувань) для сплати судового збору.
Відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору.
Проте, будь-яких доказів про наявність об'єктивних підстав щодо відстрочення сплати судового збору у зв'язку з майновим станом до суду апеляційної інстанції скаржником не надано.
Між тим, обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, як і довготривала процедура погодження сплати судового збору, яка стосується адміністративно-організаційної діяльності суб'єкта владних повноважень, не звільняють державний орган від обов'язку сплати судового збору.
Скаржник, який діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних чи фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно сплати судового збору.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що клопотання Головного управління Національної поліції в Одеській області про відстрочення сплати судового збору належним чином не обґрунтовано та до апеляційної скарги не додано доказів на підтвердження факту відсутності відповідних коштів (бюджетних асигнувань) для сплати судового збору, судова колегія дійшла висновку, що законодавчо передбачених підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору немає.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставки судового збору установлюються у таких розмірах, зокрема, за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Станом на 1 січня 2022 року, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено у розмірі 2481 грн.
Таким чином, при поданні апеляційної скарги в цій справі скаржник мав додати докази сплати судового збору у розмірі 1488,60 грн.
Виходячи з вищенаведеного та з урахуванням положень чинного законодавства, за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції скаржник повинен сплатити судовий збір у розмірі 1488,60 грн. на рахунок №UA678999980313101206081015758, код класифікації доходів бюджету - 22030101, отримувач - ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37607526, банк отримувач: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку (МФО) 899998.
Частиною 2 ст. 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.
Оскільки особою, яка оскаржує рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, не сплачено судовий збір, подана апеляційна скарга, на підставі ст. 298 КАС України, підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст. 169, 292, 293, 298 КАС України, суддя-доповідач
У задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції в Одеській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.09.2022 року у справі № 420/8618/22 - залишити без руху.
Для усунення недоліків поданої апеляційної скарги надати скаржнику 10-денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали, шляхом надання до апеляційного суду доказів сплати судового збору у розмірі 1488,60 грн.
Судовий збір за подачу апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду має бути внесено на рахунок UA678999980313101206081015758, код класифікації доходів бюджету - 22030101, отримувач - ГУК в Одеській області /Приморський р-н/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37607526, банк отримувач: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998.
Роз'яснити скаржнику, що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги в частині надання доказів сплати судового збору, відповідно до ст.169 КАС України, апеляційна скарга буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала окремо оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Димерлій О.О.