14 жовтня 2022 р. м.ОдесаСправа № 420/6495/22
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Димерлія О.О.
суддів: Танасогло Т.М. , Крусяна А.В.
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.06.2022 року у справі № 420/6495/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» до Одеської митниці про визнання дій протиправними, скасування карток відмови, визнання протиправними та скасування рішень
29.04.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просило:
- визнати протиправними дії Одеської митниці щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ТОВ «100 ШИН+», за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються;
- скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2022/000001, № UA500020/2022/000030;
- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості № UА500020/2022/000001/2 від 04.01.2022 року, № UA500020/2022/000021/2 від 12.01.2022 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.06.2022 року у справі № 420/6495/22 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Одеської митниці щодо відмови у застосуванні митної вартості заявленої Товариством з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» за першим методом митної оцінки за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.
Визнано протиправними та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UА500020/2022/000001/2 від 04.01.2022 року, № UA500020/2022/000021/2 від 12.01.2022 року.
Визнано протиправними та скасовано картки відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2022/000001, № UA500020/2022/000030.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції від 27.06.2022р. Одеською митницею подано апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2022 року апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.06.2022 року у справі № 420/6495/22 - залишено без руху.
Для усунення недоліків поданої апеляційної скарги надано скаржнику 10-денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали, шляхом подання до апеляційного суду доказів сплати судового збору у розмірі 7772,75 грн.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2022 року апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.06.2022 року у справі №420/6495/22 - повернуто особі, яка її подала.
05.10.2022р. Одеською митницею повторно подано апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.06.2022року.
Вирішуючи питання щодо відкриття апеляційного провадження, з урахуванням системного аналізу законодавчих приписів, колегія суддів звертає увагу на таке.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI, згідно із підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 якого за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» передбачено, що з 1 січня 2022 року прожитковий мінімум працездатних осіб становить 2481 грн.
Виходячи з наведеного, для правильного визначення розміру судового збору, що підлягає сплаті за звернення до суду з вимогами майнового характеру, важливе значення має встановлення розміру ціни позову.
За змістом статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Статтею 50 Митного кодексу України визначено цілі використання відомостей про митну вартість товарів, а саме для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
За приписами підпункту 4 частини 1 статті 266 Митного кодексу України одним із обов'язків декларанта у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, є сплата митних платежів або забезпечення їх сплати відповідно до розділу X цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 1 статті 279 Митного кодексу України установлено, що базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, є, зокрема для товарів, на які законом встановлено адвалорні ставки мита, - митна вартість товарів.
Відповідно до підпункту «в» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податку на додану вартість є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України.
Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів (частина перша пункту 190.1 статті 190 Митного кодексу України).
З аналізу наведених правових норм слідує, що митна вартість товару для декларанта є базою оподаткування податком на додану вартість та митними платежами.
При цьому, з метою виконання та досягнення митних цілей, на митні органи покладено функціональні обов'язки з контролю за правильністю визначення платником митної вартості товарів.
Якщо за наслідками такого контролю установлено, що митну вартість визначено не вірно, орган доходів і зборів приймає рішення про коригування митної вартості, внаслідок прийняття якого пропорційно змінюється і розмір належних до сплати митних платежів та податку на додану вартість.
Таким чином, сама по собі визначена у рішенні контролюючого органу митна вартість товару безпосередньо не впливає на майновий стан декларанта. Майновий інтерес для нього складає той розмір митних платежів та інших податків, який він має доплатити порівняно з розміром таких платежів, визначених на підставі заявленої ним митної вартості товарів при декларуванні. Обсяг грошового (вартісного) виразу зміни складу майна позивача у цих спорах співпадає з сумою різниці митних платежів та інших податків, яку він має доплатити.
Отже, при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову, у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із урахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.
Відтак, розрахунок належного до сплати судового збору при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів має здійснюватися виходячи з розміру різниці між митною вартістю, що була розрахована позивачем, та митною вартістю, що була визначена оскаржуваними рішеннями.
Так, апеляційним судом установлено, що в даному позові Товариством з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» заявило одну вимогу немайнового характеру (визнання протиправними дії) та вимогу майнового характеру на загальну суму 266419,39грн. (55678,10 грн. + 210741,29 грн.), що становить:
- різницю між заявленою позивачем митною вартістю товару (27239,46 грн. (998,58 USD х 27,28 грн.) та митною вартістю товару визначеною митним органом 82917,56 грн. (3039,50 USD х 27,28 грн.) згідно до рішення про коригування митної вартості № UА500020/2022/000001/2 від 04.01.2022 року;
- різницю між заявленою позивачем митною вартістю товару (1208131,11 грн. (43932,36 USD х 27,50 грн.) та митною вартістю товару визначеною митним органом 1418872,40 грн. (51595,36 USD х 27,50 грн.) згідно до рішення про коригування митної вартості № UА500020/2022/000021/2 від 12.01.2022 року.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У зв'язку з початком функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), а саме: «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв'язку, статтю 4 Закону України «Про судовий збір» доповнено частиною третьою, згідно із якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Беручи до уваги вищевикладене, а також те, що апеляційну скаргу Одеською митницею подано в електронній формі, у даному випадку застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, з урахуванням наведеного, за подання до суду даної апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.06.2022р. у справі №420/6495/22 Одеська митниця повинна сплатити судовий збір у загальному розмірі 7772,75грн.
За подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції скаржник повинен сплатити судовий збір у розмірі 7772,75грн. на рахунок №UA678999980313101206081015758, код класифікації доходів бюджету - 22030101, отримувач - ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37607526 , банк отримувач: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку (МФО) 899998.
Крім того, з урахуванням приписів 133 КАС України, скаржник не позбавлений права на звернення до суду апеляційної інстанції з обґрунтованим належним чином клопотанням про зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат.
Також, колегія суддів відмічає, що строк на апеляційне оскарження установлено статтею 295 КАС України, відповідно до якої апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Тобто, у даному випадку, строк подання апеляційної скарги становить тридцять днів з дня складення повного судового рішення.
Судом апеляційної інстанції з'ясовано, що Одеським окружним адміністративним судом справу №420/6495/21 розглянуто в порядку письмового провадження 27.06.2022р., тоді як дану апеляційну скаргу відповідачем безпосередньо до суду апеляційної інстанції подано лише 05.10.2022р., тобто з пропуском, визначеного статтею 295 КАС України, строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Відповідно до вимог ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, необхідно установити наявність поважних причин пропуску такого строку на апеляційне оскарження рішення суду, які об'єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.
Враховуючи наведені обставини, з огляду на те, що заяви про поновлення строку на подання апеляційної скарги відповідачем не подано, суд апеляційної інстанції позбавлений можливість самостійно визначити поважність причин пропуску скаржником установленого законом процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.06.2022р. у справі №420/6495/22.
Таким чином, протягом десяти днів, з дня отримання судового рішення про залишення апеляційної скарги без руху, скаржник повинен подати до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у якій вказати поважність причин пропуску строку звернення до суду з даною апеляційною скаргою, з підтверджуючими доказами та матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.
Згідно із частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга Одеської митниці підлягає залишенню без руху із наданням скаржнику строку для подання суду апеляційної інстанції доказів сплати судового збору, а також обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням інших підстав для поновлення такого строку.
Керуючись ст.ст. 169, 292, 293, 298 КАС України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.06.2022 року у справі № 420/6495/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» до Одеської митниці про визнання дій протиправними, скасування карток відмови, визнання протиправними та скасування рішень - залишити без руху.
Для усунення недоліків поданої апеляційної скарги надати скаржнику 10-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надання до апеляційного суду доказів сплати судового збору у розмірі 7772,75грн., а також заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.06.2022р. із наведенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Судовий збір за подачу апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду має бути внесено на рахунок №UA678999980313101206081015758, код класифікації доходів бюджету - 22030101, отримувач - ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37607526, банк отримувач: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку (МФО) 899998.
Роз'яснити скаржнику, що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги щодо надання доказів сплати судового збору, апеляційну скаргу, відповідно до ст.169 КАС України, буде повернуто особі, яка її подала.
Роз'яснити скаржнику, що у разі не виконання вимог зазначеної ухвали в частині щодо подання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із наведенням інших обґрунтованих підстав для поновлення такого строку, з підтверджуючими доказами та матеріалами, апеляційним судом буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Димерлій О.О.
Судді Танасогло Т.М. Крусян А.В.