Рішення від 14.10.2022 по справі 200/19/22

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2022 року Справа№200/19/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до відповідача: Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації

про: визнання протиправними дії Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з Інвалідністю, зобов'язання Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації призначити та поновити виплату ОСОБА_1 державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації про визнання протиправними дії Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з Інвалідністю, зобов'язання Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації призначити та поновити виплату ОСОБА_1 державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до посвідчення НОМЕР_1 починаючи з 18.03.2003 року він є інвалідом 3 групи та має право на отримання соціальної допомоги по інвалідності безстроково. Позивач зазначає, що в листопаді 2014 року він отримав довідку внутрішньо переміщеної особи у Кальміуському районі м. Маріуполя. Після отримання довідки звернувся до управління соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради для призначення йому допомоги дітям - інвалідам з дитинства, однак, з невідомих йому підстав вказана допомога йому не була призначена. Позивач вказує, що у 2017 році його довідку внутрішньо переміщеної особи було скасовано, у зв'язку з чим 26.11.2019 року він отримав довідку внутрішньо переміщеної особи у м. Волноваха та звернувся до відповідача із заявою про призначення йому соціальної допомоги по інвалідності, проте вказану допомогу так і не отримав через відсутність його електронної справи. Позивач вважає, що відповідач порушив його право на належний соціальний захист. З огляду на вказані обставини просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач не погодившись з доводами позивача викладеними у позовній заяві надав до суду відзив та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Відповідач вказує, що 26.11.2019 року позивач як внутрішньо переміщена особа звернувся до управління соціального захисту населення Волноваської райдержадміністрації із заявою про призначення державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, а саме допомогу особам з інвалідністю ІІІ групи. При цьому, ОСОБА_1 була подана заява про запит особової справи з УСЗН Кальміуського району м. Маріуполя, за попереднім місцем його мешкання.

Відповідач зазначає, що на підставі інформації з центрального сховища баз даних Мінсоцполітики наданою ДП «Інформаційно-обчислювальним центром Мінсоцполітики України» від 02.12.2019 року, управлінням було встановлено, що ОСОБА_1 на обліку не перебуває. За результатом проведеної перевірки за попереднім місцем отримання соціальної допомоги, відповідно до листа Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради від 02.12.2019 року було встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на обліку в департаменті не перебуває, ніяких видів соціальної допомоги та компенсацій не отримує та не отримував. Також, листом голови ліквідаційної комісії УСЗН Кальміуського району від 28.01.2020 року управління було повідомлено, що позивач з 2014 року на обліку в даному управлінні не перебував і ніяких видів державних допомог не отримував. Згідно вхідних особових справ та бази особових електронних справ паперова та електронна справа на ОСОБА_1 не надходила. Із відповідною заявою про призначення(продовження) виплати позивач не звертався.

Відповідач наголошує, що відповідно до інформації наданої Донецьким обласним центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, за результатом проведеного аналізу архіву бази даних було встановлено, що ОСОБА_1 перебував на обліку в УСЗН Червоногвардійської районної адміністрації Макіївської міської ради з 08.11.2011 року по 31.07.2017 року. Особовий рахунок закрито 01.08.2014 року причина «вибув в інший район». При цьому, Міністерство соціальної політики України листом від 04.02.2020 року повідомило, що ОСОБА_1 не перебуває на обліку, як отримувач будь-яких видів соціальної допомоги в органах соціального захисту населення України.

Відповідач вказує, що припинення виплати позивачу (зняття з обліку) було здійснено на підставі заяви отримувача допомоги, при цьому запит особової справи органом соціального захисту населення за новим місцем його проживання (реєстрації) не здійснювався. На думку відповідача, позивач особисто знявся з обліку, отримав документи на руки, втім до органу соціального захисту населення за новим місцем проживання не звернувся та відповідний пакет документів (особову справу), для призначення (продовження) виплати допомоги не подав.

Відповідач наголошує, що законодавством визначено умови отримання допомоги при зміні місця проживання, у зв'язку з чим ОСОБА_2 повинен був звернувся до відповідного органу соціального захисту населення щодо призначення йому соціальної допомоги за новим місцем проживання. Підстави та наміри дій позивача, щодо зняття з обліку та не звернення до управління за новим місцем мешкання у серпні 2014 році (ще до виникнення обставин, що змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру), та причини звернення за допомогою лише через шість років після зняття з обліку, управлінню не відомі. Виплата допомоги мала бути продовження, у листопаді 2014 року, коли ОСОБА_1 став на облік, як внутрішньо переміщена особа до УСЗН Кальміуського району Маріупольської міської ради (довідка ВПО від 26.11.2014 №1412004418), але за інформацією Кальміуського УСЗН за призначенням (продовженням) соціальної допомоги позивач не звернувся.

Відповідач зазначає, що управління є суб'єктом владних повноважень, який діє на підставі Положення про правління соціального захисту населення, в межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та іншими нормативно-правовими актам. Управління, в зв'язку із відсутністю особової справи в паперовому та/або в електронному вигляді, повного пакету документів, закритий електронний рахунок, не має змоги призначити (продовжити) допомогу ОСОБА_2 . Так, рішенням управління від 21.02.2020 року в призначенні державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства ІІІ групи було відмовлено, в зв'язку з відсутністю повного пакету документів, а саме: виписки з акту огляду МСЕК про встановлення інвалідності (оригінал), паперова особова справа, довідка-атестат про припинення виплати та електронна особова справа. З огляду на зазначене відповідач вважає, що дії управління щодо не призначення соціальної допомоги, є обґрунтованими та такими, що не суперечить вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20.06.2022 року витребувано у позивача письмові пояснення стосовно того, чи перебуває він на обліку в органах Пенсійного фонду України, якщо так то у якому та чи отримує позивач пенсію по інвалідності, надати відповідні докази, витребувано у Пенсійного фонду України та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області письмові пояснення стосовно того чи перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), якщо перебуває надати інформацію стосовно того який вид пенсії отримує, надати довідку про нараховану та виплачену пенсію за період з квітня 2014 року по теперішній час.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року витребувано у Міністерства соціальної політики України інформації стосовно того, чи перебував ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на обліку у будь - якому відділенні управління соціального захисту населення до 01.12.2014 року та отримував державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, якщо перебував надати інформацію стосовно підстав зняття з обліку та припинення виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2022 року поновлено строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Суд зазначає, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, затвердженим Законом України від 21.04.2022 № 2212-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, постановлено часткову зміну ст.1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб.

Відповідно до Указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” від 17.05.2022 № 341/2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, та відповідно до Указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” від 12.08.2022 № 573/2022 ще на 90 діб.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

З огляду на збройну агресію Російської Федерації, справа розглядається судом в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін 14 жовтня 2022 року.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_3 (а.с. 10-15).

Згідно довідки Міністерства охорони здоров'я України серії ДОН - 07 № 044416 встановлено, що ОСОБА_1 встановлена 3 група інвалідності безстроково (а.с. 17).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 був взятий на облік як особа, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, а саме: з м. Макіївка Донецької області до м. Маріуполя Донецької області, що підтверджується відповідною довідкою управління соціального захисту населення від 26.11.2014 року № 1412004418 (а.с. 18).

Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 26.11.2019 року № 1438-5000236553 встановлено, що ОСОБА_1 взято на облік як особа, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, а саме: з м. Макіївка Донецької області до м. Волноваха Донецької області (а.с. 19).

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 26.11.2019 року звернувся до Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації із заявою про призначення державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства (а.с. 63-64).

Крім вищезазначеної заяви позивач надав заяву від 26.11.2019 року, відповідно до якої просив запросити паперову справу з міста Маріуполя Кальміуського району (а.с. 65).

Судом встановлено, що відповідач направив до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради, Управління соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради, Міністерства соціальної політики України та Донецького обласного центру по нарахуванню та здійснення соціальних виплат запити щодо отримання електронної справи позивача та інформації стосовно того чи останній перебуває на обліку у відділеннях управління соціального захисту населення.

Листом від 02.12.2019 року № 03/4-1514 Управління по призначенню соціальних допомог та компенсацій Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради повідомило відповідача, що згідно бази даних м. Маріуполя (ASOPD) станови на 02.12.2019 року ОСОБА_1 на обліку в департаменті не перебував, неяких видів соціальної допомоги та компенсацій не отримує та не отримував (а.с. 66).

Листом від 02.12.2019 року № 013-177886/п Державне підприємство «Інформаційно - обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України» повідомив позивача, що ОСОБА_1 станом на 01.11.2019 року на обліку не перебуває.

Листом від 17.01.2020 року № 10-14/00342 Донецький обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат повідомило відповідача, що центром проведено аналізу архіву бази даних управління праці та соціального захисту населення Червногвардійської районної адміністрації Макіївської міської ради станом на 01.12.2014 року. Відповідно до архіву бази даних управління гр. ОСОБА_1 з 08.11.2011 перебував на обліку як отримувач державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю. Останній період призначення з 01.12.2013 року по 31.07.2014 року у розмірі 949 грн. щомісячно. Особовий рахунок закрито 01.08.2014 року причиною «вибув в інший район». Також зазначено, що відповідно до листа Міністерства соціальної політики від 04.02.2020 року № 1567/0/290-20/20 стосовно знаходження на обліку як отримувача державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, громадянин ОСОБА_1 згідно з актуальною базою даних Центрального сховища Мінсоцполітики як отримувач будь - яких видів соціальної допомоги, станом на 01.01.2020 року не перебуває на обліку в органах соціального захисту населення України (а.с. 68).

З листа від 27.01.2020 року № 01-16/104/0/2000-201 Міністерство соціальної політики України встановлено, що згідно актуальної бази даних Центрального сховища

Мінсоцполітики станом на 01.01.2020 року громадянин ОСОБА_1 не перебуває на обліку в управліннях соціального захисту населення України як отримувач будь - яких видів соціальної допомоги (а.с. 69).

Листом від 28.01.2020 року № 13-01/349 Управління соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради повідомило відповідача, що ОСОБА_1 з 2014 року не перебуває на обліку і ніяких видів державної допомоги не отримував. Згідно журналів вхідних особових справ та бази особових електронних справ паперова та електронна особова справа отримувача державної допомоги особам з інвалідністю на адресу управління не надходила. В журналах прийнятих заяв для призначення всіх видів державної допомоги в період з 10.08.2014 року по 13.12.2017 року звернення ОСОБА_1 не зареєстроване. Також перевірено особові справи по яким було винесено відмову в призначенні державних допомог та журнал архівних особових справ. Крім того вказано, що ніякої іншої інформації щодо отримання ОСОБА_1 в управлінні будь - яких видів державної допомоги не має (а.с. 70).

Судом встановлено, що рішенням про відмову в призначенні соціальної допомоги від 21.02.2020 року ОСОБА_1 відмовлено в призначенні державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства 3 групи, у зв'язку з відсутністю повного пакету документів, а саме: відсутня виписка з акту огляду МСЕК про встановлення інвалідності (оригінал), паперової справи, довідки - атестата про припинення виплати за попереднім місцем проживання, електронної справи (а.с. 71).З матеріалів справи встановлено, що представник позивача звертався до відповідача із запитом щодо підстав не поновлення виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства.

Відповідно листом від 21.10.2021 року № 06/1-11/7763 Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації повідомило представника позивача, що 26.11.2019 року управлінням було зроблено запит особової справи до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради, але 02.12.2019 року була отримана відповідь, що ОСОБА_1 на обліку у відповідному департаменті не перебуває, ніяких видів соціальної допомоги не отримує та не отримував. 29.11.2019 року та 17.01.2020 року управлінням було зроблено запит особової справи до Донецького обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, на що 02.12.2019 року та 18.02.2020 року надійшли відповіді про не перебування на обліку ОСОБА_1 . Також управлінням 09.12.2019 року та 28.12.2019 року були здійснені запити особової справи до управління соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради на що 28.01.2020 року отримав відповідь про не перебування на обліку ОСОБА_1 . Управлінням 27.01.2020 року був зроблений запит електронної особової справи з Інформаційно - обчислювального центру Міністерства соціальної політики України, на що була отримана відповідь, що згідно бази даних Центрального сховища Мінсоцполітики України ОСОБА_1 не перебуває на обліку в управліннях соціального захисту населення України як отримувач будь - яких видів соціальної допомоги. На підставі вищевикладеного, рішенням управління від 21.02.2020 року в призначенні державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства 3 групи заявнику було відмовлено, у зв'язку з відсутністю повного пакету документів, а саме: відсутні виписка з акту огляду МСЕК про встановлення групи інвалідності (оригінал), паперова особова справа, довідка - атестат про припинення виплати за попереднім місцем проживання та електронної особової справи (а.с. 20-21).

Позивач не погодившись з діями відповідача щодо відмови в призначенні державної соціальної допомоги з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до статті 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» відповідно до Конституції України гарантує особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю право на матеріальне забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України та їх соціальну захищеність шляхом встановлення державної соціальної допомоги на рівні прожиткового мінімуму.

Статтею 1 цього Закону визначено, що право на державну соціальну допомогу мають особи з інвалідністю з дитинства і діти з інвалідністю віком до 18 років.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, з питань сім'ї та дітей, організовує роботу щодо призначення та виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю.

Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги, перелік документів, необхідних для призначення допомоги згідно з цим Законом, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», державна соціальна допомога призначається у таких розмірах: особам з інвалідністю з дитинства I групи - 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; особам з інвалідністю з дитинства II групи - 80 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; особам з інвалідністю з дитинства III групи - 60 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; на дітей з інвалідністю віком до 18 років - 70 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Прожитковий мінімум визначається відповідно до Закону України "Про прожитковий мінімум" та щорічно затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України і періодично переглядається відповідно до зростання індексу споживчих цін разом з уточненням показників Державного бюджету України.

Розміри державної соціальної допомоги підвищуються у зв'язку із збільшенням прожиткового мінімуму.

Згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 1 січня 2021 року становить 1769 грн.

Абзацом 4 ст. 3 Закону № 2109-ІІІ визначено, що одиноким особам з інвалідністю з дитинства II і III груп, які за висновком лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу потребують постійного стороннього догляду, встановлюється надбавка на догляд за ними в розмірі 75 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Статтею 4 Закону № 2109-ІІІ визначено, що державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства призначається на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи.

Згідно ст. 8 Закону № № 2109-ІІІ заява про призначення державної соціальної допомоги подається особою з інвалідністю з дитинства до управління праці та соціального захисту населення за місцем проживання.

Заява про призначення державної соціальної допомоги особі з інвалідністю I чи II групи, яку визнано недієздатною, а також на дитину з інвалідністю подається одним із батьків, усиновителем, опікуном або піклувальником за місцем свого проживання.

До заяви про призначення державної соціальної допомоги повинні бути додані документи про вік і місце проживання особи з інвалідністю з дитинства або дитини з інвалідністю, документи про місце проживання батьків, усиновителів, опікуна або піклувальника, який подав заяву, а також довідка медико-соціальної експертизи або медичний висновок, видані у встановленому порядку.

Порядок надання державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям інвалідам, затверджений Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства фінансів України від 30.04.2002 № 226/293/169 (далі - Порядок, чинний на момент виникнення спірних правовідносин), розроблений відповідно до Закону України від 16.11.2000 № 2109-III «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» (далі - Закон № 2109-III) і визначає умови призначення та порядок надання і виплати: державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам віком до 18 років; надбавок на догляд за інвалідами з дитинства та дітьми-інвалідами віком до 18 років; допомоги на поховання інваліда з дитинства або дитини-інваліда віком до 18 років.

Відповідно до пункту 1.2 Порядку, державна соціальна допомога призначається і виплачується громадянам України, які постійно проживають на території України; іноземним громадянам та особам без громадянства, які переселилися з інших держав на постійне проживання в Україну, та особам, які набули статусу біженців.

Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам призначається структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (крім міст Києва та Севастополя) рад (далі - місцеві органи з питань соціального захисту населення).

Згідно з пунктом 2.1 Порядку, право на державну соціальну допомогу мають інваліди з дитинства та діти-інваліди віком до 18 років.

Пунктом 2.3 Порядку передбачено, що органи медико-соціальної експертизи та заклади охорони здоров'я у триденний строк зобов'язані надіслати виписку з акта огляду медико-соціальною експертною комісією (далі - виписка з акта огляду МСЕК) інваліда з дитинства або медичний висновок про дитину-інваліда віком до 18 років (далі - медичний висновок про дитину-інваліда) до місцевого органу з питань соціального захисту населення за місцем проживання інваліда з дитинства або законного представника дитини-інваліда.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2.3 Порядку, а також, згідно з частиною другою статті 7 Закону № 2109-ІІІ, не пізніше 10 днів після надходження зазначених документів місцевий орган з питань соціального захисту населення зобов'язаний направити письмове повідомлення інваліду з дитинства, законному представнику дитини-інваліда про право на державну соціальну допомогу, умови, розмір і порядок її призначення.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 з 08.11.2011 року перебував на обліку як отримувач державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю в Управлінні праці та соціального захисту населення Червоногвардійської районної державної адміністрації Макіївської міської ради.

Згідно листа Донецького обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат від 17.01.2020 року № 10-14/00342 встановлено, що останній період призначення допомоги з 01.12.2013 року по 31.07.2014 року щомісячно, та відповідно до з 01.08.2014 року особовий рахунок позивача закритий по причині «вибув в інший район».

Суд звертає увагу на те, що Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 року № 1706-VII, встановлено гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Так, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Документом, що підтверджує статус внутрішньо переміщеної особи, є довідка видана такій особі відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб».

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб», яка набрала чинності з 08.10.2014, затверджено Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, пунктами 1 та 2 якого передбачено: довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі - довідка) є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Для отримання довідки повнолітня або неповнолітня внутрішньо переміщена особа звертається особисто, а малолітня дитина, недієздатна особа або особа, дієздатність якої обмежена, - через законного представника із заявою про взяття на облік, форму якої затверджує Мінсоцполітики, до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», яка набрала чинності з 26.11.2014 (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509.

Зазначені виплати, що призначені або продовжені відповідним особам до набрання чинності цією постановою, здійснюються за фактичним місцем їх проживання (перебування) у разі видачі їм до 31.12.2014 такої довідки.

Механізм призначення (відновлення) внутрішньо переміщеним особам виплати довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій,матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг (далі - соціальні виплати) за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визначений Порядком призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365.

Пунктом 1 вказаної постанови затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання /перебування.

Пунктом 4 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам установлено, що соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам призначаються і виплачуються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем їх фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.

Згідно з пунктом 2 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, контроль за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам здійснюють структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) шляхом відвідування не рідше ніж одного разу на шість місяців фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи, про що складається акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї за формою, встановленою Мінсоцполітики. Якщо в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб є інформація щодо проходження особою фізичної ідентифікації в публічному акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України», чергова перевірка у відповідному періоді не проводиться.

Відповідно до пункту 15 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 365 орган, що здійснює соціальні виплати та структурний підрозділ з питань соціального захисту населення, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи, та здійснює повернення сум недоотриманих соціальних виплат за минулий період відповідно до законодавства.

Відповідно до розділу 9 Інструкції щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги, затвердженої наказом Мінсоцполітики від 19.09.2006 № 345, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 жовтня 2006 року за № 1098/12972, у разі переїзду отримувача соціальної допомоги в іншу місцевість виплата допомоги за старим місцем проживання (реєстрації) припиняється. За новим місцем проживання (реєстрації) допомога призначається (подовжується її виплата (крім житлових субсидій)) на підставі заяви та документів, визначених у відповідних нормативно-правових актах.

Припинення виплати (зняття з обліку) здійснюється на підставі заяви отримувача допомоги або запиту особової справи управління за новим місцем його проживання (реєстрації).

Заява про припинення виплати (зняття з обліку) або продовження виплати допомоги за новим місцем проживання (реєстрації) отримувача допомоги (прийняття на облік) подається особисто особою, яка претендує на отримання допомоги. На підставі поданої заяви про продовження виплати допомоги (крім житлових субсидій) за новим місцем проживання (реєстрації) управлінням формується Запит особової справи отримувача допомоги до управління за попереднім місцем її отримання, який направляється поштою або видається особисто отримувачу допомоги (якщо це зазначено у заяві) для передачі зазначеному управлінню.

У разі отримання запиту особової справи отримувача допомоги Управління зобов'язане не пізніше ніж протягом трьох робочих днів припинити виплату соціальної допомоги та направити особову справу за місцем вимоги разом із Супровідним листом до особової справи отримувача допомоги (додаток 15). До справи додається Довідка-атестат (додаток 16) та довідка про призначені та виплачені протягом останніх 6-ти місяців соціальні допомоги. На обкладинці особової справи робиться відповідна помітка, яка скріплюється печаткою (за наявності) та підписом начальника Управління.

Одночасно з паперовою особовою справою та супровідним листом Управління, в якому раніше виплачувалася соціальна допомога, передає електронний документ з урахуванням вимог законодавства з питань документування управлінської діяльності та інформаційними системами Мінсоцполітики з дотриманням вимог законів «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги», до Управління, в якому буде виплачуватися соціальна допомога.

У разі неможливості отримати особову справу та Довідку-атестат з управлінь, що розташовані на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктах, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, допомога продовжується (призначається) за фактичним місцем проживання її отримувачу на підставі електронного особового рахунку, отриманого від інформаційної системи Мінсоцполітики відповідно до законодавства. До законодавчого врегулювання цього питання, неотримані суми соціальної допомоги, призначеної згідно з чинним законодавством, таким одержувачам виплачуються за минулий період, на підставі інформації про стан фінансування та виплати, що оприлюднюється на офіційному сайті Міністерства соціальної політики України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 26.11.2019 року звернувся до Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації із заявою про призначення державної соціальної допомоги особам з інвалідністю та заяву про запит паперової справи з УСЗН м. Маріуполя Кальміуського району (а.с. 63-64, 65).

Судом встановлено, відповідачем були здійснені заходи щодо направлення запитів на отримання електронної особової справи ОСОБА_1 , проте як підтверджено матеріали справи відповідач особову справу в паперовому або електронному вигляді не отримав, оскільки позивач з 01.08.2014 року на обліку в будь - якому відділенні Управління соціального захисту населення не перебував та відповідні виплати не отримував.

Крім того, з матеріалів справи було встановлено, що особовий рахунок позивача був закритий 01.08.2014 року по причині вибув в інший район.

Суд наголошує, що позивачем не надано суду доказів стосовно того, що він з серпня 2014 року перебував на обліку у будь-якому відділенні управління соціального захисту населення та отримував державну соціальну допомогу особам з інвалідністю.

Враховуючи те, що відповідачем було отримано інформацію, що позивач згідно баз даних Центрального сховища Мінсоцполітики станом на 01.01.2020 року не перебував на обліку в управлінні соціального захисту населення України як отримувач будь - яких видів соціальної допомоги, його особовий рахунок закритий 01.08.2014 року, відсутня паперова або електронна особова справа, а позивач в свою чергу звертаючись до відповідача із заявою від 26.11.2019 року не надав повний пакет документів необхідних для призначення виплати, а саме: виписку з акту огляду МСЕК про встановлення інвалідності (оригінал), паперову справу, довідку - атестат при припинення виплати за попереднім місцем проживання, електронну особову справу, суд приходить висновку, що відповідач відмовляючи в поновленні державної соціальної допомоги особам з інвалідністю та приймаючи рішення про відмову в призначенні соціальної допомоги від 21.02.2020 року діяв в межах чинного законодавства, а отже, рішення є правомірним та не підлягає скасуванню.

При цьому, суд наголошує, що враховуючи те, що позивач є особою з інвалідністю, останній має право на отримання державної соціальної допомоги особам з інвалідністю, однак для призначення (поновлення) такої допомоги позивач має звернутися до управління соціального захисту населення з заявою про призначення допомоги та надати повний пакет документів визначений чинним законодавством для призначення (поновлення) соціальної допомоги.

Відповідно до ст. 19 Конституції України Відповідно суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації про визнання протиправними дії Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з Інвалідністю, зобов'язання Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації призначити та поновити виплату ОСОБА_1 державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю.

Відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір не підлягає відшкодуванню.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації про визнання протиправними дії Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з Інвалідністю, зобов'язання Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації призначити та поновити виплату ОСОБА_1 державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю - відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 14 жовтня 2022 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Олішевська

Попередній документ
106760954
Наступний документ
106760956
Інформація про рішення:
№ рішення: 106760955
№ справи: 200/19/22
Дата рішення: 14.10.2022
Дата публікації: 17.10.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (04.01.2022)
Дата надходження: 04.01.2022
Предмет позову: про зобов'язання вчинити певні дії