14 жовтня 2022 р.Справа №160/16001/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кадникова Г.В., розглянувши позовну заяву з доданими документами ОСОБА_1 до відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Павлоградської міської ради про визнання протиправним та скасування припису,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування припису №24/19вих-22 від 06.10.2022 року відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Павлоградської міської ради (далі - відповідач).
Одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії припису №24/19вих-22 від 06.10.2022 року відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Павлоградської міської ради.
На обґрунтування поданої заяви про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 зазначає, що представники відповідача попередили його про призначення 20.10.2022 року демонтування естакади на належній йому в тимчасовому користуванні згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухому майно при реєстрації іншого речового права земельній ділянці площею 0,6 га кадастровий № 1212400000:02:032:0065.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
Ознайомившись із заявою та доданими до неї документів, суд не вбачає необхідності викликати заявника для дачі пояснень/додаткових доказів та, відповідно, призначати судове засідання.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч.2 ст.150 КАС України).
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (ч. 4 ст. 150 КАС України).
Відповідно до ст. 151 КАС України адміністративний позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову.
Відповідно, суд може забезпечити позов лише за наявності двох підстав, а саме: ускладнення або неможливість виконання рішення суду чи відновлення порушених прав позивача внаслідок невжиття заходів забезпечення позову та очевидна протиправність рішення, яким порушуються права, свободи та інтереси особи, що звернулась до суду.
Досліджуючи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, судом встановлено що у ній взагалі не наведено обставин, які б вказували на очевидність ознак протиправності оскаржуваного припису, а також не додано будь-яких доказів на підтвердження таких обставин.
Так, зі змісту копії Акту обстаження земельної ділянки від 04.10.2022 р., доданої позивачем до позовної заяви, вбачається, що відповідач вимагає від ОСОБА_1 :
1. використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням у відповідності до даних ДЗК;
2. демонтувати самовільно збудовану споруду та в разі необхідності будівництва або реконтрукції, оформити документи згідно чинного законодавства.
Зі змісту оспорюваного припису відповідача № 24/19вих-22 від 06.10.2022 про зупинення будівельних робіт, копія якого додана до позову, вбачається, що відповідач вимагає позивача:
1. зупинити виконання будівельних робіт з 06.10.2022 року;
2. усунути виявлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності: будівельних норм, стандартів і правил шляхом демонтажу самовільної споруди естакади до 20.10.2022 року.
Припис є обов'язковим для виконання.
За невиконання цього припису юридична особа, фізична особа/фізична особа-підприємець несуть відповідальність, передбачену Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Отже, з викладеного вбачається, що саме позивача зобов'язано демонтувати самовільно збудовану споруду естакади до 20.10.2022 року.
Відтак, з наданих до позову документів судом не встановлено очевидної небезпеки правам, свободам або інтересам позивача з боку суб'єкта владних повноважень.
У разі вчинення відповідачем 20.10.2022 року демонтування самовільно збудованої споруди естакади, останнім будуть прямо порушені норми діючого законодавства.
При цьому, приписи Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та Кодексу України про адміністративні правопорушення визначають відповідальність суб'єктів містобудування за правопорушення у сфері містобудівної діяльності лише у вигляді штрафу.
Відповідно до ст.5 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.
Згідно п.5 ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
З огляду на вишевикладене, заява позивача про забезпечення позову є передчасною, а тому у її задоволенню належить відмовити.
Керуючись ст.ст.150-158, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення його позову до відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Павлоградської міської ради про визнання протиправним та скасування припису - відмовити.
Ухвала набирає чинності з 14.10.2022 року і підлягає негайному виконанню на підставі ч.1 ст.156 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена у встановленому законом порядку. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Г. В.Кадникова