14 жовтня 2022 року Справа №21зд-22/160
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бондар М.В., розглянувши у письмовому провадженні питання про забезпечення доказів за заявою ОСОБА_1 до Донецької облдержадміністрації, -
07.10.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заяви про забезпечення доказів ОСОБА_1 , в якій заявник просить суд витребувати від Донецької обласної державної адміністрації завірені копії:
- Положення про обласну комісію з питань розгляду звернень громадян;
- Порядку організації проведення особистих прийомів осіб, які потребують безоплатної первинної правової допомоги, особистих, спільних, виїзних прийомів громадян та телефонного зв'язку з населенням «Гаряча лінія» з питань, що належать до компетенції Донецької обласної державної адміністрації;
- Порядку розгляду письмових звернень громадян в Донецькій обласній державній адміністрації.
В обгрунтування заяви зазначено, що докази можуть бути втрачені або збирання чи подання таких доказів стане згодом неможливим або утрудненим, через те, що необхідні докази вже змінювались в своїй редакції на сайті державного органу; заявник не може потрапити на прийом посадових осіб з травня 2022 року, оскільки в місті Краматорськ офіс облдержадміністрації зачинений, а посадові особи офісу в місті Дніпрі надають відповіді на звернення заявника з посиланням на те, що він має їхати в Краматорськ.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2022 року заяву про забезпечення доказів ОСОБА_1 залишено без руху та надано час для усунення недоліків шляхом:
- зазначення підстав звільнення заявника від сплати судового збору з наданням відповідних доказів чинних на 2022 рік або надання документу про сплату судового збору у розмірі 744,30 грн.;
- надання інформації про номери засобів зв'язку відповідача.
13.10.2022 року на електронну адресу суду подана заява ОСОБА_1 про усунення недоліків заяви про забезпечення доказів, встановлених ухвалою суду від 10.10.2022 року. В заяві зазначені номери засобів зв'язку відповідача та заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання заяви з огляду на те, що дія довідки обласної медико-соціальної експертної комісії про встановлення заявнику І групи інвалідності в умовах карантину є продовженою відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Вирішуючи питання щодо наявності у заявника пільги зі плати судового збору, суд виходить з такого.
ОСОБА_1 до заяви додано копію довідки Обласної медико-соціальної експертної комісії № 1 від 29.10.2020, зі строком дії до 29.10.2021 року про встановлення ОСОБА_1 першої групи інвалідності з 23.09.2020 внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків на ЧАЕС; дата чергового огляду - 29.10.2021 року.
На підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 N 540-IX розділ XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" доповнити пунктом 14-6 такого змісту:
"14-6. У разі пропуску в період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, строку повторного огляду медико-соціальної експертизи особою з інвалідністю виплата пенсії по інвалідності не зупиняється до закінчення терміну дії зазначених заходів з подальшим проведенням перерахунку розміру виплаченої пенсії на підставі заяви та результатів переогляду особи з інвалідністю".
З огляду на продовження Кабінетом Міністрів України строку дії карантину та введенням на території України військового стану, суд вважає, що заявником пропущено строк повторного огляду медико-соціальною експертизою з поважних причин та приходить до висновку, що ОСОБА_1 , як особа з інвалідністю І групи внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків на ЧАЕС, звільняється від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявником усунуті недоліки заяви про забезпечення доказів та заява ОСОБА_1 підлягає розгляду судом.
Через оголошення останнім часом тривалих повітряних тривог внаслідок небезпеки ракетних ударів по місту Дніпро, задля забезпечення життя і здоров'я учасників судового процесу, суд вважає за доцільне здійснювати розгляд заяви в порядку письмового провадження.
Вирішуючи заяву про забезпечення доказів, суд виходить з такого.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У статті 72 КАС України надано поняття доказів, відповідно до частини 1 якої доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частиною 2 статті 72 КАС України ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Приписами частин 1-3 статті 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до частини 1 статті 114 КАС України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви (ч.2 ст.114 КАС України).
У статті 115 КАС України визначено, що суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язанням вчинити певні дії щодо доказів.
З аналізу наведених норм можна дійти висновку, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування та заборони вчиняти певні дії щодо них, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Тобто, забезпечення доказів - це механізм не лише здобуття доказів, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, а й насамперед запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Наведена правова позиція відповідає правовій позиції, висловленій Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 у справі №9901/845/18.
Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
При цьому, частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення доказів, суд звертає увагу, що обов'язок по доведенню та обґрунтуванню наявності підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим, покладається саме на заявника.
При цьому, за положеннями частини 1 статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Згідно з частиною 2 вказаної статті у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Суд звертає увагу заявника, що ототожнення ним понять «витребування доказів» та «забезпечення доказів» в даному випадку є помилковим, оскільки вирішальною підставою для забезпечення доказів є існування обставин, які б свідчили про те, що надання необхідних доказів стане згодом неможливим або ускладненим.
Наведені заявником у заяві про забезпечення доказів доводи не містять жодних підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
З огляду на вищевикладене, оскільки заявником не надано до суду обґрунтованих доводів та доказів необхідності вжиття заходів забезпечення доказів, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для застосування заходів забезпечення доказів, у зв'язку із чим відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів.
На підставі зазначеного, керуючись статтями 2, 72, 73, 77, 80, 114-117, 242, 248, 256 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 КАС України.
Суддя М.В. Бондар