14 жовтня 2022 року Справа № 160/11094/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання рішення неправомірним, скасування його та зобов'язання вчинити певні дії,-
25 липня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з вимогами з урахуванням уточнення від 12.08.2022 року:
- визнати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 31.05.2022 року № 047250014037 щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , неправомірним та скасувати;
- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що полягає у не призначенні пенсії за віком від 24.05.2022 року та зобов'язати призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком з дати зверненням за пенсією, а саме з 24.05.2022 року, зарахувавши при цьому страховий стаж:
- у колгоспі «Степной» у селі Біляївка Нововоронцовського району Херсонської області з 12.09.1978 року по 29.04.1980 рік та з 26.06.1982 року по 10.04.1985 року;
- строк проходження військової служби з 30.04.1980 року по 25.06.1982 рік;
- у колгоспі імені Богдана Хмельницького у селі Шолохове Нікопольського району Дніпропетровської області з 02.05.1985 року по 23.01.1996 рік, донарахувавши 1 рік 6 місяців 5 днів за формою РС-право, згідно якої відповідачем було зараховано лише 9 років 6 місяців 20 днів із приведенням форми РС-право у відповідність із зарахованим страховим стажем.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що після досягнення необхідного пенсійного віку 24.05.2022 року звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії, проте рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 31.05.2022 року № 047250014037 відмовлено в призначенні пенсії за віком, у зв'язку з відсутню необхідного стажу. Вказує, що відповідачем протиправно відмовлено в зарахуванні до загального трудового стажу періоду роботи з 12.09.1978 року по 29.04.1980 рік та з 26.06.1982 року по 10.04.1985 року, з 02.05.1985 року по 23.01.1996 рік та строк проходження військової служби з 30.04.1980 року по 25.06.1982 рік. Відповідне рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вважає протиправним, з огляду на наявність документів, що свідчать про наявність необхідного стажу - трудової книжки.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.08.2022 року відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачем-2 22.09.2022 року подано відзив на позовну заяву (вх.. № 5662/22), в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що до загального стажу позивача не зараховано періоди роботи з 01.09.1984 по 10.02.1988 р., згідно трудової книжки від 08.05.1981 р. НОМЕР_1 , оскільки неповністю зазначено дату наказу на звільнення, а саме не вказано рік. Не зараховано періоди роботи в колгоспі з 12.09.1978 по 10.04.1985 до надання довідки про встановлений мінімум та кількість відпрацьованих днів та довідку про реорганізацію колгоспу, та військову службу не зараховано, число зазначено іншою пастою. Аналіз наданих документів показує, що страховий стаж гр. ОСОБА_1 становить 22 роки 10 місяців 17 днів, якого недостатньо для призначення пенсії за віком. Управлінням прийнято рішення: відмовити гр. ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, підтвердженого в установленому законодавством порядку. Відмову у призначенні пенсії за віком оформлено рішенням про відмову у призначенні пенсії від 31.05.2022 № 047250014037. Також вказано, що принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.
Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві правом на подання відзиву на позов не скористалось.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , згідно даних трудової книжки колгоспника НОМЕР_2 від 15.05.1988 року, 12.09.1978 року прийнятий в члени колгоспу «Степной» - протокол № 10 від 12.09.1978 р.,
- 10.04.1985 року звільнений із членів колгоспу «Степной» (наказ № 4 від 29.04.1985 р.),
- 02.05.1985 року прийнятий в члени колгоспу імені Б.Хмельницького Нікопольського району (наказ № 10 від 02.05.1985 р.),
- 23.01.1996 року звільнений з Агрофірми «Богдан Хмельницький» за власним бажанням (наказ № 1 від 23.01.1996 р.).
Згідно даних вказаної трудової книжки, ОСОБА_1 у період 1978-1979 роки, 1982-1996 роки відпрацював встановлений мінімум трудоднів (або людино-днів за рік) у вказаний період.
Відповідно до даних військового квитка НОМЕР_3 , ОСОБА_1 у період з 30.04.1980 року по 25.06.1982 рік проходив військову службу.
24.05.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 31.05.2022 року № 047250014037 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 » було відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Вказано, що страховий стаж становить 22 роки 10 місяців 17 днів, що недостатньо для призначення пенсії на дату звернення. До трудового стажу не зараховано періоди роботи в колгоспі з 12.09.1978 по 10.04.1985 до надання довідки про встановлений мінімум та кількість відпрацьованих днів та довідку про реорганізацію колгоспу, та військову службу не зараховано, число зазначено іншою пастою, надати уточнюючу довідку.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).
Відповідно до статті першої Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
У відповідності до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років.
Згідно частини 1 статті 26 Закону № 1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.
Згідно статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
До стажу роботи зараховується також: військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.
Приписами статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Матеріалами справи, а саме даними трудової книжки колгоспника НОМЕР_2 від 15.05.1988 року, підтверджено, що позивач 12.09.1978 року прийнятий в члени колгоспу «Степной» - протокол № 10 від 12.09.1978 р.,
- 10.04.1985 року звільнений із членів колгоспу «Степной» (наказ № 4 від 29.04.1985 р.),
- 02.05.1985 року прийнятий в члени колгоспу імені Б.Хмельницького Нікопольського району (наказ № 10 від 02.05.1985 р.),
- 23.01.1996 року звільнений з Агрофірми «Богдан Хмельницький» за власним бажанням (наказ № 1 від 23.01.1996 р.).
Згідно даних вказаної трудової книжки, ОСОБА_1 у період, зокрема у період 1978-1979 роки, 1982-1996 роки відпрацював встановлений мінімум трудоднів (або людино-днів за рік) у вказаний період.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що основним документом - трудовою книжкою позивача - підтверджено стаж роботи у період з 12.09.1978 року по 29.04.1980 рік та з 26.06.1982 року по 10.04.1985 року.
Також військовим квитком НОМЕР_3 підтверджено, що ОСОБА_1 у період з 30.04.1980 року по 25.06.1982 рік проходив військову службу. Обов'язок з ведення військового квитка не покладається на відповідну особу, що проходить, отже останній не може нести відповідальність за допущені воєнним комісаром помилки/описки.
На підставі викладеного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в місті Києві від 31.05.2022 року № 047250014037 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 » є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо вимоги в частині зобов'язання зарахувати страховий стаж у колгоспі імені Богдана Хмельницького у селі Шолохове Нікопольського району Дніпропетровської області з 02.05.1985 року по 23.01.1996 рік суд вказує, що матеріалами справи не підтверджено, що вказаний страховий стаж відсутній у ОСОБА_1 .
Також рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в місті Києві від 31.05.2022 року № 047250014037 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 » не відмовлено у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду роботи з 02.05.1985 року по 23.01.1996 рік.
Отже, вимоги в цій частині є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У свою чергу, суд перевіряє, зокрема, чи діяв ПФУ обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Надавши правову оцінку обставинам справи, а також висновків суду у даній справі щодо підтвердження права позивача на зарахування до стажу роботи період роботи з 12.09.1978 року по 29.04.1980 рік та з 26.06.1982 року по 10.04.1985 року та період військової служби з 30.04.1980 року по 25.06.1982 рік, враховуючи наявності страхового стажу ОСОБА_1 22 роки 10 місяців 17 днів (згідно рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 31.05.2022 року № 047250014037), суд приходить до висновку, що належним способом захисту прав позивача буде зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з дня настання права на пенсію на підставі заяви від 24.05.2022 року.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 992,40 грн., що документально підтверджується квитанцією від 20.07.2022 року № 0.0.2614799805.1.
Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 496,20 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ПН НОМЕР_4 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (вул.Бульварно-Кудрявська, буд.16, м.Київ, 04053, ІК в ЄДРПОУ 42098368), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, буд.26, м.Дніпро, 49094; ІК в ЄДРПОУ 21910427) про визнання рішення неправомірним, скасування його та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в місті Києві від 31.05.2022 року № 047250014037 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 ».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального трудового (страхового) стажу ОСОБА_1 період роботи з 12.09.1978 року по 29.04.1980 рік та з 26.06.1982 року по 10.04.1985 року та період військової служби з 30.04.1980 року по 25.06.1982 рік.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з дня настання права на пенсію на підставі заяви від 24.05.2022 року.
В задоволенні іншої частини вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ПН НОМЕР_4 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.26, ІК в ЄДРПОУ 21910427) понесені витрати з оплати судового збору в сумі 496,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 14 жовтня 2022 року.
Суддя Е.О. Юрков