11 жовтня 2022 року Справа № 160/12035/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сліпець Н.Є.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в письмовому провадженні) у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
09.08.2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови мені, ОСОБА_1 , в обчисленні розміру пенсії за віком з урахуванням довідок Товариства з обмеженою відповідальністю “Заполярпромгражданстрой” № 1166-1166/8 від 16.05.2017р. про заробітну плату, яке оформлене листом № 19728-14097/0-01/8-0400/22 від 07.07.2022р.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести необхідні дії та зробити з 26.01.2021 перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 , призначеної 26.01.2021, на підставі довідок Товариства з обмеженою відповідальністю “Заполярпромгражданстрой” № 1166-1166/8 від 16.05.2017р. про заробітну плату та виплатити заборгованість, що утворилася з 26 січня 2021 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 160/9712/21 позивачу призначена пенсія за віком. Однак при обчисленні розміру пенсії відповідачем не враховано заробіток згідно наданих довідок про заробітну плату № 1166-1166/8 від 16.05.2017р., виданих ТОВ “Заполярпромгражданстрой”. 06.06.2022 року позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою. 18.07.2022р. позивач отримав лист №19728-14097/0-01/8-0400/22 від 07.07.2022р.,в якому було відмовлено в обчисленні розміру пенсії за віком з урахуванням довідок про заробітну плату №1166-1166/8 від 16.05.2017р., виданих ТОВ “Заполярпромгражданстрой”, у зв'язку з тим, не має можливості здійснити перевірку відомостей, зазначених у вказаних довідках з огляду на те, що неможливо надіслати запити до рф для перевірки наданої у довідках інформації. Позивач вважає, що дії відповідача щодо відмови в обчисленні розміру пенсії за віком з урахуванням наданих 26.01.2021р. довідок про заробітну плату № 1166-1166/8 від 16.05.2017р. , виданих ТОВ “Заполярпромгражданстрой”, є протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим вимушений звернутись до суду з даним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.08.2022 року відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 29.08.2022 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
06.09.2022 року відповідачем засобами електронного зв'язку через підсистему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, зважаючи на їх необґрунтованість та безпідставність. Відповідач зазначає, що позивачем було надані довідки про заробітну плату від 16.05.2017 року №1166, №1166/1-1161/8, за період роботи з лютого 2011 року по травень 2015 року, та з вересня 2015 року по травень 2017 року, які видані ТОВ «Заполярпромгражданстрой», які було направлено на перевірку до Пенсійного фонду російської федерації проте відповіді, щодо проведення перевірки так і не надходило, враховуючи введення воєнного стану, вдруге надіслати запит до російської федерації не має можливості, також зазначає про неможливість перегляду електронних документів, які було долучені позивачем до заяви, оскільки після введення воєнного стану всі електронні бази закриті для перегляду, отримання інформації буде можливе тільки після закінчення воєнного стану.
16.09.2022 року позивачем подано відповідь на відзив, відповідно до якої вказано, що позивач заперечує всі доводи відповідача наведені у відзиві на позовну заяву, оскільки вони є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.
05.10.2022 року на виконання ухвали суду від 12.08.2022 року надійшла належним чином завірена копія пенсійної справи ОСОБА_1 .
Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003.
Рішенням від 01.09.2021 року по справі №160/9712/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд визнав протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області у призначенні та виплаті пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ; зобов'язав Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровської області зарахувати ОСОБА_1 для призначення пенсії в якості стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах згідно “Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах” та страхового стажу періоди з 1982 року по 1983 року та з 03.03.1986 року по 18.04.1997 року, з 24.11.2007 року по 09.07.2008 року, з 10.07.2008 року по 23.11.2009 року, з 16.02.2010 року по 01.01.2011 року, 07.03.2011 року по 11.05.2017 року та зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.01.2021р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, з врахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні. В задоволенні іншої частини позовних вимог судом відмовлено.
Пенсію обчислено з урахуванням страхового стажу 34 роки 7 місяців 18 днів та заробітної плати, визначеної за всі періоди страхового стажу.
06.06.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо перерахунку пенсії з врахуванням заробітної плати за періоди роботи на території російської федерації.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 19728-14097/О-01/8-0400/22 від 07.07.2022 позивача повідомлено про відсутність підстав для врахування заробітної плати за періоди роботи на території російської федерації, оскільки довідки про заробітну плату від 16.05.2017 № 1166, № 1166/1-1161/8, за період роботи з лютого 2011 р. по травень 2015 р. та з вересня 2015 р. по травень 2017 р., видані ТОВ "Заполярпромгражданстрой"" неможливо підтвердити первинними документами.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області направлено запит до Пенсійного фонду російської федерації щодо перевірки обґрунтованості вищезазначених довідок про заробітну плату та підтвердження сплати страхових внесків до органів Пенсійного фонду російської федерації.
Однак, відповідь з Пенсійного фонду російської федерації не надходила.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом за захистом своїх прав.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року№1788-XII (далі - Закон №1788-XII).
Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IVвід 09 липня 2003 року (далі - Закон № 1058-IV) визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV).
Згідно п.4 ч.1 ст.115 Закону №1058-IV, право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів і військовозобов'язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до абзаців шостого і сьомого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону, а також абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Згідно ст.24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.
Відповідно до статті 24 Закону 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом (до 01.01.2004), зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше. З 01.01.2004 страховий стаж обчислюється органами Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (згідно даних про сплату страхових внесків).
Згідно Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Крім періодів роботи, до страхового стажу зараховуються військова служба, навчання за денною формою у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах та в училищах.
Згідно Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, час навчання у вищих навчальних та професійних навчально-виховних закладах враховується до страхового стажу на підставі дипломів, посвідчень, свідоцтв та інших документів, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. Період навчання зараховується до страхового стажу з 1 вересня по дату прийняття екзаменаційною комісією рішення про присвоєння кваліфікації.
Тобто, при обчисленні розміру пенсії, зарахування до страхового стажу періодів роботи на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав (далі-Держави СНД), в тому числі до страхового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, та врахування заробітної плати з 01.01.2004 за періоди роботи на території Держав СНД здійснюється при підтвердженні сплати страхових внесків (зборів) до відповідного фонду Держави СНД, на території якої проводилась трудова діяльність, або за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Згідно наданої відмови позивачу, відповідач причиною такої відмови зазначив, зокрема щодо періоду роботи позивача в російській федерації з лютого 2011 по травень 2015 та з вересня 2015 по травень 2017, оскільки відсутня інформацію про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду російської федерації, при цьому вказує, що надіслав запит до Пенсійного фонду російської федерації стосовно доказів сплати страхових внесків, однак жодної відповіді не отримав.
Тобто, враховуючи наведене вище, суд вважає, що відповідачем протиправно відмовлено у врахуванні при обчисленні розміру пенсії заробітної плати за періоди з лютого 2011 по травень 2015 та з вересня 2015 по травень 2017 року згідно довідок про заробітну плату ОСОБА_1 №1166, №1166/1, №1161/8 від 16.05.2017 року при призначенні пенсії, без доказів сплати страхових внесків під час роботи у російській федерації в спірний період.
Суд зазначає, що відповідно записів в трудовій книжці позивача, встановлено, що позивач за періоди з лютого 2011 по травень 2015 та з вересня 2015 по травень 2017 року працював в ТОВ «Заполярпромгражданстрой».
Суд звертає увагу, що відповідачем жодним чином не доведено того факту, що ТОВ «Заполярпромгражданстрой» не здійснювались відповідні відрахування з заробітку позивача під час його роботи у російській федерації.
Крім того, в матеріалах справи міститься довідка №268 від 15.05.2017 року видана ТОВ «Заполярпромгражданстрой» згідно якої вказано, що позивач в період з 07.02.2011р. по 11.05.2015р. працював електрозварювальником ручного зварювання 4 розряду, та в період з 24.09.2015 р. по 11.05.2017 р. працював електрозварювальником ручного зварювання 4 розряду.
Згідно довідки №268 від 15.05.2017 виданої ТОВ «Заполярпромгражданстрой» згідно якої вказано, що позивач в період з лютого 2011 по травень 2015 та з вересня 2015 по травень 2017 року працював електрозварювальником ручного зварювання 4 розряду, та із заробітної плати позивача проводились вирахування в Пенсійний фонду російської федерації згідно законодавства.
Нормами статті 2 КАС України встановлено, що адміністративні суди при оскарженні рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, серед іншого, перевіряють чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) та з урахуванням принципу верховенства права.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд зауважує, що відповідач користуючись наданими широкими межами розсуду та можливістю вибору різними способами та засобами для дотримання своїх зобов'язань, взагалі не врахував ступінь втрати однієї сторони, в нашому випадку позивача, його конституційного права на пенсійне забезпечення.
Згідно положень статті 3 Конституції України, як Основного Закону України - людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно положень частини першої, третьої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Разом з цим, суд зазначає, що статтею 58 Закону №1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.
Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб'єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.
Згідно частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернення позивача, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. TheUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).
Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
З урахуванням вищезазначеного суд дійшов до висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неврахування при обчисленні розміру пенсії заробітної плати за періоди з лютого 2011 р. по травень 2015 р. та з вересня 2015 р. по травень 2017 р. згідно довідок про заробітну плату ОСОБА_1 №1166, №1166/1-1161/8 від 16.05.2017 року при призначенні пенсії.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що порушені права позивача підлягають відновленню шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з урахуванням зазначених довідок про заробітну плату з 26.01.2021 року.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії відповідно до наданої довідки вчинені всупереч Конституції України та чинному законодавству України, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 992,40 грн., що документально підтверджується квитанцією №0.0.2630645014.2 від 04.08.2022 року.
Враховуючи викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу позову до суду в сумі 992,40 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49026, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) - задовольнити.
Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідок Товариства з обмеженою відповідальністю “Заполярпромгражданстрой” про заробітну плату №1666, №1166/1,№1166/2, №1166/3, №1166/4, №1166/5, №1166/6, №1166/7, №1166/8 від 16.05.2017 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок призначеної пенсії за віком ОСОБА_1 з 26.01.2021 року на підставі довідок Товариства з обмеженою відповідальністю «Заполярпромгражданстрой» про заробітну плату №1666, №1166/1,№1166/2, №1166/3, №1166/4, №1166/5, №1166/6, №1166/7, №1166/8 від 16.05.2017 року, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у сумі 992,40 (дев'ятсот дев'ятсто дві гривні 40 копійок) грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець