Ухвала від 14.10.2022 по справі 140/5328/22

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

14 жовтня 2022 року ЛуцькСправа № 140/5328/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з власної ініціативи питання про залишення позовної заяви без руху в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи “Маневицька виправна колонія (42)” про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державної установи “Маневицька виправна колонія (№42)” про визнання протиправними дій щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення в період з 10.05.2018 по 31.03.2022; зобов'язання здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) індексації грошового забезпечення за період з 10.05.2018 по 31.03.2022, із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44; визнання протиправною бездіяльність щодо непроведения нарахування та виплати за виконання службових обов'язків в нічний час основного розміру премії з розрахунку 20 відсотків посадового окладу за кожну годину служби в нічний час в травні 2018, в січні 2019, в січні 2020, в січні 2021, в січні 2022; зобов'язання провести нарахування та виплату за виконання службових обов'язків в нічний час основного розміру премії з розрахунку 20 відсотків посадового окладу за кожну годину служби в нічний час в травні 2018, в січні 2019, в січні 2020, в січні 2021, в січні 2022; визнання протиправними дії щодо нарахування та виплати матеріальної допомоги на оздоровлення за 2018 рік в сумі 3651,18 грн.; зобов'язання провести нарахування та виплату матеріальну допомогу на оздоровлення за 2018 рік в розмірі місячного грошового забезпечення включаючи посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які мали постійний характер та на які позивач мав право та премію; визнання протиправною бездіяльність щодо непроведення нарахування та виплати матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби за період з 10.05.2018 по 31.03.2022; зобов'язання провести нарахування та виплату матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби в розмірі місячного грошового забезпечення включаючи посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які мають постійний характер та на які мав право та премію; визнання протиправною бездіяльність щодо непроведення нарахування та виплати додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень щомісячно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії військового стану” за період з 10.05.2018 по 31.03.2022; зобов'язання провести нарахування та виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень щомісячно відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії військового стану” за період з 10.05.2018 по 31.03.2022; визнання протиправною бездіяльність щодо невиплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно за період з 10.05.2018 по 31.03.2022 та зобов'язання провести виплату грошової компенсацію вартості за неотримане речове майно за період 10.05.2018 по 31.03.2022 в сумі 7406,29 грн.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 15.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

01.09.2022 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить у задоволенні позовних вимог відмовити, наголошуючи при цьому на пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом.

Суд, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, дійшов висновку, що позовну заяву було подано без додержання вимог, викладених у статті 161 КАС України, а тому її належить залишити без руху, з огляду на таке.

Згідно з частинами тринадцятою - п'ятнадцятою статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Частиною третьою статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI “Про судовий збір” (далі - Закон №3674-VI) судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Як слідує з прохальної частини позовної заяви, позивач просить, зокрема, визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно за період з 10.05.2018 по 31.03.2022 та зобов'язати відповідача провести виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно за період 10.05.2018 по 31.03.2022 в сумі 7406,29 грн.

У позовній заяві позивач зазначає, що звільнений від сплати судового збору за пред'явлення цього позову на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону №3674-VI.

Так відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Таким чином, пункт 1 частини першої статті 5 Закону №3674-VI закріплює дві категорії справ, за заявлені позовні вимоги у яких, позивачі звільняються від сплати судового збору, а саме: 1) про стягнення заробітної плати; та 2) поновлення на роботі.

Однак законодавство не звільняє особу від обов'язку щодо сплати судового збору в таких справах за іншими позовними вимогами.

За правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 19.02.2020 у справі №802/1677/16-а грошова компенсація за неотримане речове майно, що підлягало видачі під час проходження військової служби, не є грошовим забезпеченням військовослужбовця (чи його складовою).

Отже, підстави звільнення позивача від сплати судового збору згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону №3674-VI за пред'явлення позову у цій частині позовних вимог відсутні.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України від 02.12.2021 №1928-IX “Про Державний бюджет України на 2022 рік” установлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01.01.2022 - 2481,00 грн.

В контексті наведеного вимога про зобов'язання відповідача провести виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно за період 10.05.2018 по 31.03.2022 в сумі 7406,29 грн. має бути оплачена судовим збором у сумі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у розмірі 992,40 грн. (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Проте, в порушення вимог частини третьої статті 161 КАС України, частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, до позовної заяви документ про сплату судового збору у розмірі 992,40 грн. не долучено.

Також згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частинами першою, другою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною третьою статті 122 КАС України обумовлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до актуальної правової позиції, висловленої Верховним Судом у постановах від 26.05.2021 у справі №380/5093/20, від 30.08.2021 у справі №520/7668/2020 щодо правової природи грошової компенсації за неотримане речове майно, спеціальним строком звернення до суду з цим позовом є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.

Так згідно з частиною п'ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Отже, спірні відносини пов'язані з проходженням позивачем публічної служби, зокрема з приводу невиплати компенсації за неотримане речове майно при звільненні, а тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії, застосуванню підлягають саме положення частини п'ятої статті 122 КАС України як норми спеціального процесуального закону.

За загальним правилом початком перебігу строку є день, коли особа дізналась або повинна була (могла) дізнатись про порушення свого права.

Таким чином, для визначення моменту виникнення права на звернення до суду важливим є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) чинники, що свідчать про презумпцію можливості та обов'язку особи цікавитись та бути обізнаною про свої права та стан їх дотримання з боку інших осіб.

Як вказав позивач у позовній заяві, він звільнений зі служби з 31.03.2022 на підставі наказу відповідача від 31.03.2022 №30о/с-22. Отже, позивач повинен був знати про своє право на отримання грошової компенсації вартості за неотримане речове майно при звільненні зі служби.

Із цим позовом позивач в частині позовних вимог про стягнення грошової компенсації за речове майно звернувся до суду лише 04.08.2022, тобто, із пропуском місячного строку звернення до суду, перебіг якого почався з 01.04.2022.

Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

В порушення вимог частини шостої статті 161 КАС України позивач не подав заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду у вказаній частині позовних вимог.

За правилами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

За приписами частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З врахуванням наведеного, оскільки позивач звернувся до суду з цим позовом в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність щодо невиплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно за період з 10.05.2018 по 31.03.2022 та зобов'язання провести виплату грошової компенсацію вартості за неотримане речове майно за період 10.05.2018 по 31.03.2022 в сумі 7406,29 грн., після закінчення строку, установленого законом, та без подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, чим не дотримав приписи частини шостої статті 161 КАС України, та не надав докази сплати судового збору за вказані позовні вимоги, тому на підставі частини тринадцятої статті 171 КАС України позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу п'ятиденний строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: заяви про поновлення строку звернення до суду у вказаній частині позовних вимог, у якій зазначити підстави для поновлення строку, додати докази поважності причин його пропуску; документу про сплату судового збору у сумі 992,40 грн.

Керуючись статтями 122, 123, 161, 171, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи “Маневицька виправна колонія (42)” про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву в частині позовних вимог буде залишено без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя О. О. Андрусенко

Попередній документ
106760689
Наступний документ
106760691
Інформація про рішення:
№ рішення: 106760690
№ справи: 140/5328/22
Дата рішення: 14.10.2022
Дата публікації: 17.10.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Волинський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (17.03.2026)
Дата надходження: 02.12.2025
Предмет позову: про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії
Учасники справи:
головуючий суддя:
ІЛЬЧИШИН НАДІЯ ВАСИЛІВНА
КУХТЕЙ РУСЛАН ВІТАЛІЙОВИЧ
МАТКОВСЬКА ЗОРЯНА МИРОСЛАВІВНА
МІКУЛА ОКСАНА ІВАНІВНА
РАДИШЕВСЬКА О Р
суддя-доповідач:
АНДРУСЕНКО ОКСАНА ОРЕСТІВНА
ІЛЬЧИШИН НАДІЯ ВАСИЛІВНА
КУХТЕЙ РУСЛАН ВІТАЛІЙОВИЧ
МАТКОВСЬКА ЗОРЯНА МИРОСЛАВІВНА
МІКУЛА ОКСАНА ІВАНІВНА
РАДИШЕВСЬКА О Р
відповідач (боржник):
Державна установа "Маневицька виправна колонія (№42)"
Державна установа "Маневицька виправна колонія №42"
Державна установа "Маневицька виправна колонія (№42)"
Державна установа "Маневицька виправна колонія №42"
заявник апеляційної інстанції:
Державна установа "Маневицька виправна колонія (№42)"
Державна установа "Маневицька виправна колонія №42"
заявник касаційної інстанції:
Державна установа "Маневицька виправна колонія (№42)"
позивач (заявник):
Бортнік Роман Валерійович
представник відповідача:
Борисюк Інна
суддя-учасник колегії:
ГІНДА ОКСАНА МИКОЛАЇВНА
ГУЛЯК ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ
КОВАЛЬ РОМАН ЙОСИПОВИЧ
КУЗЬМИЧ СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
КУРИЛЕЦЬ АНДРІЙ РОМАНОВИЧ
МАЦЕДОНСЬКА В Е
НІКОЛІН ВОЛОДИМИР ВОЛОДИМИРОВИЧ
НОС СТЕПАН ПЕТРОВИЧ
СМОКОВИЧ М І
ШЕВЧУК СВІТЛАНА МИХАЙЛІВНА