Справа № 522/15888/21
Провадження № 2/522/560/22
21 вересня 2022 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Федчишеної Т. Ю.,
за участі секретаря судового засідання - Гаркуші Є. О.,
представника позивача - адвоката Селюкова П. В.,
представника відповідача - Лебедєвої Д. Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради про відшкодування матеріальної шкоди, -
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Виконавчого комітету Одеської міської ради про відшкодування матеріальної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що їй на праві власності належить автомобіль марки HYUNDAI ACCENT, реєстраційний номер НОМЕР_1 . 20 серпня 2020 року за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 71, внаслідок падіння сухої крони від стовбура дерева, яке росло вздовж дороги, її транспортному засобу було завдано механічні пошкодження. Відповідно до висновку щодо вартості матеріального збитку від 21.08.2020, вартість матеріального збитку становить 62 964, 35 грн. За проведення вказаного експертного дослідження нею сплачено 4 200 грн, також понесено витрати на отримання довідки Гідрометцентру Чорного та Азовських морів щодо погодних умов у розмірі 131, 52 грн. Посилаючись на те, що виконавчим комітетом Одеської міської ради не визначено балансоутримувача зелених насаджень, які розташовані вздовж дороги по вул. Базарна, 71 в м. Одесі, та враховуючи те, що організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень належить до відання саме виконавчого органу міської ради, тому, ну думку позивача, обов'язок з відшкодування заподіяної їй майнової шкоди внаслідок падіння дерева у даному випадку повинно бути покладено саме на виконавчий комітет Одеської міської ради. На підставі наведеного просила стягнути з відповідача на її користь 67 164, 35 грн у відшкодування матеріальної шкоди, яка складається з: 62 964, 35 грн - матеріальна шкода, завдана внаслідок пошкодження транспортного засобу, 4 200 грн - витрати, понесені на проведення експертизи, а також 131, 52 грн - витрати, понесені на отримання довідки Гідрометцентру Чорного та Азовських морів.
Ухвалою Приморського районного суду від 06.09.2021 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.
04.11.2021 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому він проти задоволення позову заперечував з посиланням на те, що Виконавчий комітет Одеської міської ради є неналежним відповідачем у даній справі, він не є балансоутримувачем елементів благоустрою прибудинкової території, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 71. Натомість, зазначений будинок та прибудинкова територія за адресою: АДРЕСА_1 закріплені за КП «ЖКС «Фонтанський», який є його балансоутримувачем, проте для перевірки цієї інформації Юридичним департаментом Одеської міської ради направлені відповідні запити до виконавчих органів. Виконавчим органом Одеської міської ради, який здійснює діяльність з контролю у сфері благоустрою м. Одеси є Департамент міського господарства Одеської міської ради. Крім того, догляд за зеленими насадженнями обмеженого користування та спеціального призначення та їх видами у місті Одесі здійснює КП «Міськзелентрест» на умовах договору з балансоутримувачем, власником або користувачем об'єктів благоустрою. Видалення зелених насаджень вздовж вулиці за адресою: АДРЕСА_1 , повинно відбуватися за ініціативою балансоутримувача об'єкту благоустрою шляхом подання відповідної заяви до КП «Міськзелентрест». Водночас, позивачем не надано до суду будь-яких доказів належності дерева, що спричинило пошкодження автомобіля позивача, до категорії сухостійних або аварійних зелених насаджень. Також зазначає, що в матеріалах справи відсутній протокол огляду місця події, що в свою чергу нівелює подану позивачем відповідь Портофранківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області від 27.08.2020 № 36/2-15649. Щодо висновку експертного автотоварознавчого дослідження з визначення матеріального збитку відповідач зазначив, що такий висновок не є належним та допустимим доказом на підтвердження розміру матеріальної шкоди, завданої позивачу, оскільки є неповним та не відповідає вимогам законодавства з огляду на те, що судовий експерт Вітвіцький І. І. у своєму висновку не зазначив про те, що він попереджений про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку. Також експертом при проведенні огляду пошкодженого автомобіля не здійснено виклику представника Виконавчого комітету Одеської міської ради. Крім того, нормативні та додаткові джерела інформації, якими користувався експерт при огляді та дослідженні автомобіля позивача, не можуть бути використані стосовно вказаного автомобіля. У висновку експерта наявний акт огляду транспортного засобу від 03.09.2020 та розділ «технічний стан транспортного засобу», в якому експертом вказано деталі автомобіля та опис їх пошкоджень, однак документ заповнено нерозбірливо, тому неможливо встановити що саме вказав та описав експерт.
Позивач подала до суду відповідь на відзив, в якій щодо доводів відповідача про те, що останній не є особою, яка має відповідати за цим позовом, вказала, що організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень належить до відання саме виконавчого органу міської ради відповідно до пп. 7 п. «а» ч. 1 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування». Крім того, відповідно до наданих відомостей КП «ЖКС Фонтанський» та Департаменту міського господарства Одеської міської ради, зелені насадження по вул. Базарна, 71 в м. Одесі не знаходяться в управлінні КП «ЖКС Фонтанський» та виконавчий комітет не приймав рішення щодо визначення балансоутримувача таких зелених насаджень, а відтак саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності своєї вини у заподіянні шкоди. Також зазначила, що місце та дата події зафіксовані належним чином, а висновок експертного дослідження відповідає вимогам, визначених законодавством на час його складення.
У судовому засіданні представник позивача - адвокат Селюков П. В. позов підтримав та просив його задовольнити.
Представник відповідача - ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечувала.
Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що автомобіль HYUNDAI ACCENT, д.н.з. НОМЕР_1 , належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .
20.08.2020 за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 71, унаслідок падіння дерева, автомобіль позивача зазнав механічних пошкоджень.
Відповідно до висновку експертного дослідження автомобіля HYUNDAI ACCENT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , № ЕD-2511-2-1589.20 від 30 вересня 2020 року, складеного судовим експертом «ТОВ «Судова незалежна експертиза України» Вітвіцьким І. І., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля HYUNDAI ACCENT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого в результаті падіння дерева, що сталося 20.08.2020, складає 62 964, 35 грн.
Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Пунктом 7 частини першої статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 06 вересня 2005 року № 2807-IV (далі - Закон № 2807-IV) визначено, що громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров'ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об'єктів благоустрою.
Згідно зі статтею 25 Закону № 2807-IV утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.
Відповідно до частини 5 статті 24 Закону № 2807-IV посадові особи підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за невиконання заходів з благоустрою, а також за дії чи бездіяльність, що призвели до завдання шкоди майну та/або здоров'ю громадян, на власних та закріплених за підприємствами, установами, організаціями територіях відповідно до закону.
Частиною четвертою статті 28 Закону № 2807-IV визначено, що негайне видалення пошкоджених дерев або кущів (їх частин) може здійснюватися підприємствами, установами, організаціями або громадянами в разі, якщо стан таких пошкоджених зелених насаджень загрожує життю, здоров'ю громадян, а також майну громадян та/або юридичних осіб.
Цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Аналіз наведених норм, з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди, натомість обов'язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачеві, покладається саме на відповідача. Разом з тим потерпілий має довести належними та допустимими доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою.
Факт падіння дерева на належний позивачу автомобіль та завдання у зв'язку з цим транспортному засобу механічних пошкоджень, підтверджуються наданими позивачем доказами, та не заперечується відповідачем.
Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
За приписами частини першої та другої статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Пунктом 5 частини другої статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо.
Згідно з частиною сьомою статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.
Пунктом 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105 (далі - Правила), передбачено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об'єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою.
Відповідно до пункту 5.5. Правил відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними є: на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об'єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.
Отже, балансоутримувачем зелених насаджень є уповноважене органами місцевого самоврядування підприємство, яке відповідає за утримання та збереження зелених насаджень.
Підпунктом 7 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
Тобто до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов'язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан відповідних зелених насаджень.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 04.09.2019 у справі № 200/22129/16-ц.
При цьому, багаторічні насадження не можуть розглядатись як окремий об'єкт права власності без земельної ділянки, на якій вони знаходяться, оскільки є складовою частиною земельної ділянки.
Власником (особою, яка зобов'язана утримувати майно, що їй належить) зелених насаджень є власник земельної ділянки, на якій вони розташовані.
Підпунктами 1, 2 пункту 4.14. Правил благоустрою території міста Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011 № 1631-VI, передбачено, що відповідальність за збереження зелених насаджень, догляд за ними, видалення сухостійних, пошкоджених хворобами та шкідниками зелених насаджень на вулицях перед будівлями до проїжджої частини, всередині квартальних насаджень та насаджень районів міста покладається на балансоутримувачів, власників, користувачів жилих, громадських, промислових будівель та споруд, а також на балансоутримувачів, власників, користувачів будівель підприємств побуту, торгівлі, закладів освіти, охорони здоров'я, розташованих на території житлової забудови, а на територіях підприємств, а також прилеглих до них ділянках і санітарно-захисних зонах на дані підприємства.
Згідно з п.п.10,11 п.7.2 Правил благоустрою території міста Одеси на територіях, які належить прибирати, необхідно проводити весь комплекс робіт, спрямований на наведення та постійне підтримання чистоти і порядку, збереження зелених насаджень, а саме: регулярно знищувати бур'яни, скошувати траву заввишки більше 10 см, видаляти сухостійні дерева та чагарники, видаляти сухе та поламане гілля та забезпечувати їх вивезення. Видалення сухостійних дерев та чагарників провадиться на підставі рішення Компетентного органу; проводити заходи, що забезпечують збереження насаджень, квітників, газонів, а також заходи по боротьбі зі шкідниками та хворобами зелених насаджень шляхом укладання відповідних договорів із спеціалізованими підприємствами.
У відповідності до частин першої-третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частини перша, друга статті 76 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).
Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до довідки Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовських морів від 26.10.2020 №1703/05, за даними Гідрометцентру Чорного та Азовського морів 20 серпня 2020 року о 16:00 годині в м. Одесі, в районі вул. Базарна (за даними найближчої метеостанції Одеса-порт) спостерігались наступні погодні умови: опадів не було, вітер південно-східний 5 м/с. Попередження про небезпечні метеорологічні явища не складалося. Небезпечні метеорологічні явища не спостерігалися.
Згідно з відповіддю директора КП ЖКС «Фонтанський» Іваніцького Г. В. від 09.11.2020 щодо падіння крони сухого дерева на транспортний засіб HYUNDAI ACCENT, реєстраційний номер НОМЕР_1 за адресою: Базарна, 71, повідомлено, що будинок за адресою Базарна, 71 не знаходиться в управлінні КП «ЖКС «Фонтанський». Територія на якій розташовано дерево не обслуговується КП «ЖКС «Фонтанський».
Відповідно до листа КП «Міськзелентрест» від 21.10.2020 № 1976, зелені насадження, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , не знаходяться на балансі та не утримуються КП «Міськзелентрест». Іншою інформацією щодо балансоутримувача об'єкту благоустрою за вищевказаною адресою КП «Міськзелентрест» не володіє.
Згідно з листом Департаменту міського господарства від 22.12.2020 № 01-69/1491 порядок утримання зелених насаджень на території міста визначається Правилами благоустрою території міста Одеси, затвердженими рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011 № 1631-VI. Відповідно до наявної інформації, адміністративна будівля за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 71 не знаходиться в управлінні «ЖКС «Фонтанський».
Відповідно до листа Приморської районної адміністрації Одеської міської ради № 01-11/2120/1вих від 15.11.2021 щодо надання інформації про балансоутримувача/управителя будинку адресою: АДРЕСА_1 , Порядком проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку», затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 13.06.2016 № 150, визначено процедуру підготовки та проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку, у якому не створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, співвласники якого не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком. Будинок по АДРЕСА_1 складається з двох квартир, а отже не є багатоквартирним у розумінні Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», тому зазначений будинок не було включено в об'єкти конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку. Відомості про обслуговуючу організацію відсутні.
Отже, матеріали справи не містять доказів, що виконавчим комітетом Одеської міської ради було визначено балансоутримувача зелених насаджень, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Факт падіння гілки дерева на належний позивачу автомобіль та завдання у зв'язку з цим транспортному засобу механічних пошкоджень, а також місце та розмір заподіяної шкоди, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, які відповідачем не спростовано.
Отже дерево, яке впало на належний позивачу автомобіль, було розташоване на землі комунальної власності, враховуючи відсутність даних, що останнє у відповідності до положень Закону України "Про благоустрій населених пунктів" перебуває на балансі будь-якої організації, відсутність даних щодо визначення виконавчим органом міської ради балансоутримувача зелених насаджень, тому обов'язок з відшкодування заподіяної позивачу шкоди слід покласти саме на Виконавчий комітет Одеської міської ради, до відання якого в силу підпункту 7 пункту "а" статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" належать організація благоустрою населених пунктів; здійснення контролю за станом благоустрою виробничих територій; організація озеленення.
При цьому, Виконавчим комітетом Одеської міської ради не спростовано, що він є належним відповідачем у даній справі.
Разом з тим, твердження відповідача, що будинок та прибудинкова територія за адресою: АДРЕСА_1 закріплені за КП «ЖКС «Фонтанський» на підставі рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 28.10.2008 № 1212, який і повинен відповідати за даним позовом, є необґрунтованим, оскільки воно не є визначенням балансоутримувача у встановленому порядку.
За таких обставин, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає матеріальна шкода, завдана внаслідок пошкодження транспортного засобу у розмірі 62 964, 35 грн.
Доводи відповідача про те, що висновок експертного дослідження з визначення матеріального збитку не є належним та допустимим доказом, є необґрунтованими, з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, у випадку, якщо сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.
У свою чергу, висновок експерта являє собою докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Згідно з абз. 5 п. 4.23 Інструкції про порядок призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції, чинній на час здійснення експертного дослідження), у висновку експертного дослідження опускається запис, який стосується відповідальності особи, що проводить дослідження, за надання завідомо неправдивого висновку.
Отже, відсутність у зазначеному експертному дослідженні попередження експерта про кримінальну відповідальність пояснюється відмінністю між висновком експерта та висновком експертного дослідження.
Про таку відмінність в оформленні та оцінці висновку експерта від експертного дослідження зазначав Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 916/1375/18 та від 14.07.2021 у справі № 918/863/20.
Отже, такий висновок експертного дослідження може розцінюватися судом виключно як письмовий доказ, що підлягає дослідженню в судовому засіданні та відповідній оцінці на підставі ст. ст. 76,77, 95, 106 ЦПК України.
При цьому відповідачем не надано жодних доказів на спростування розміру завданих збитків.
Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача на її користь витрат, понесених на проведення експертного дослідження до звернення до суду у розмірі 4 200 грн, а також витрат, понесених на отримання довідки Гідрометцентру Чорного та Азовських морів у розмірі 131, 52 грн, то вони задоволенню не підлягають з огляду на таке.
Разом із позовом позивач подала до суду висновок № ЕD-2511-2-1589.20 експертного дослідження автомобіля HYUNDAI ACCENT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , складений 30 вересня 2020 року судовим експертом «ТОВ «Судова незалежна експертиза України» Вітвіцьким І. І. Висновок складений на її замовлення.
Вказаний висновок експерта зроблено на підставі договору, укладеного між позивачем та ТОВ «Судова незалежна експертиза України» в особі в.о. керівника Одеської філії Тімашової А. О., що діяла на підставі довіреності та експертом Вітвіцьким І. І., що діяв на підставі свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, від імені якого на підставі договору - доручення діяла Експертна установа про проведення експертного дослідження від 21 серпня 2020 року, відповідно до умов якого вартість його проведення становить 4 200,00 грн.
ОСОБА_1 понесено витрати на проведення еспертного дослідження у сумі 4 200,00 грн. що підтверджується квитанцією від 21.08.2020.
02.10.2020 між сторонами договору складено акт № ЕD-2511-2-1589.20 приймання - передачі виконаних робіт (наданих послуг), згідно з яким роботи (послуги) згідно Договору № ЕD-2511-2-1589.20 від 21.08.2020 виконані в повному обсязі та прийняті замовником. Вартість послуг складає 4 200,00 грн.
Крім того, разом із позовом позивач подала до суду довідку про погоду, видану начальником ГМЦ ЧАМ Ситовим В. від 26.10.2020, виготовлену на замовлення адвоката Дідича Є. В., який представляє інтереси позивача.
Вказану довідку було направлено адвокату Дідичу Є. В. разом з актом № 1568 здачі- приймання наданих послуг згідно запиту 16.10.2020, відповідно до якого вартість послуг за надання довідки з ПДВ складає 131,52 грн.
Відповідно до квитанції № 0.0.1881646169.1 ОСОБА_3 було сплачено 131,52 грн. за рахунок № 1568 від 19.10.2020.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Склад та розмір судових витрат, зокрема, пов'язаних із проведенням експертизи, входить до предмета доказування у справі. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). Відсутність документального підтвердження судових витрат, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, тощо.
Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Положення статті 139 ЦПК України передбачають, що судом встановлюється розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Учасниками справи є, зокрема, сторони, треті особи (частина перша статті 42 ЦПК України). Сторонами в цивільному процесі є позивач та відповідач (частина перша статті 48 ЦПК України).
Таким чином ЦПК України встановлює порядок проведення експертизи на замовлення учасника справи та порядок відшкодування витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони. Це означає, що для відшкодування витрат, пов'язаних з призначенням та проведенням експертизи як певної процесуальної дії, призначення та проведення експертизи має відбуватися в межах виключно судового процесу, оскільки статус учасника справи, зокрема сторони у справі, особа набуває після звернення до суду з позовом та відкриття провадження у справі.
Оскільки в межах спірних правовідносин замовлення експертизи та отримання експертного висновку відбулося за ініціативою ОСОБА_1 до звернення до суду з позовом, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування позивачу витрат на підготовку експертного висновку.
Також відсутні підстави для стягнення витрат на виготовлення довідки про погоду, оскільки такі витрати також не є судовими витратами.
Такий висновок узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 824/647/19-а.
Витрати на проведення експертизи та витрати, понесені на отримання довідки Гідрометцентру також не є шкодою в розумінні положень цивільного законодавства.
За таких обставин, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судовго збору, понесені нею при поданні позовної заяви до суду пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме в розмірі 849, 52 грн.
Керуючись ст. ст. 2-5, 10-13, 19, 76-80, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Виконавчого комітету Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 62 964 (шістдесят дві тисячі дев'ятсот шістдесят чотири) грн 35 коп.
У решті позову - відмовити.
Стягнути з Виконавчого комітету Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 849 (вісімсот сорок дев'ять) грн. 52 коп.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: Виконавчий комітет Одеської міської ради, ЄДРПОУ: 04056919, адреса: м. Одеса, Думська площа, 1.
Повне судове рішення складено 10.10.2022.
Суддя Т. Ю. Федчишена