Справа №717/1209/22
13 жовтня 2022 року Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого - судді: Туржанського В.В.
за участі секретаря: Тихоненко І.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Кельменці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від обов'язку сплати аліментів та звільнення від сплати заборгованості за аліментами.
Позивач ОСОБА_1 подав до Кельменецького районного суду Чернівецької області позовну заяву у якій просить ухвалити рішення, яким звільнити його, від обов'язку сплати аліментів на користь ОСОБА_2 , на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , стягуваних згідно судового наказу, виданого 23 червня 2021 року Кельменецьким районним судом Чернівецької області по цивільній справі № 717/864/21. Звільнити його від заборгованості по сплаті аліментів на користь ОСОБА_2 , на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , стягуваних згідно судового наказу, виданого 23 червня 2021 р оку Кельменецьким районним судом Чернівецької області по цивільній справі № 717/864/21, яка станом на 22.08.2022 року складає 86599 гривень 50 копійок. Витрати понесені ним на судовий збір у сумі 992 гривні 40 копійок стягнути з відповідача на його користь.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився.
Представник позивача ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилася та подала до суду заяву у якій підтримує позовні вимоги та просить розглянути справу за її відсутності.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася.
Представник відповідачки ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилася та подала до суду заяву у якій зазначила, що відповідачка не визнає позовні вимоги у зв'язку з тим, що вони не підтверджені жодними доказами. Крім того, ОСОБА_1 сплатив ОСОБА_2 86599 гривень 50 копійок як суму заборгованості зі сплати аліментів вказану у позовній заяві. Також просить не брати до уваги покази свідків - неповнолітніх дітей сторін, оскільки їм не відомо про наявність (походження) коштів позивача на утримання дітей. ОСОБА_8 просить відмовити у позові та розглянути справу без її участі.
Позов заявлений з тих підстав, що згідно судового наказу Кельменецького районного суду по справі №717/864/21 від 23 червня 2021 року з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_8 . На підставі судового наказу відкрито виконавче провадження. ОСОБА_2 не виконує батьківські обов?язки, не цікавиться життям дітей, зовсім не займається їх вихованням, не утримує їх матеріально, зловживає спиртними напоями та веде аморальний спосіб життя. Відповідачка не працює. Дітей повністю утримує тільки ОСОБА_1 . Позивач вважає, що не повинен сплачувати аліменти та заборгованість по сплаті аліментів яка складає 86599 гривень 50 копійок, оскільки діти проживають з ним і знаходяться на його утриманні.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_8 . Вказані обставини стверджуються витягами з книги реєстрації актів цивільного стану, та витягом із свідоцтва про народження. 20 серпня 2021 року згідно рішення Кельменецького районного суду шлюб між сторонами розірвано. Вказана обставина стверджується копією рішення Кельменецького районного суду по справі №717/1656/20 від 20 серпня 2021 року. Згідно до судового наказу Кельменецького районного суду від 23 червня 2021 року по справі 717/864/21 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , в розмірі Ѕ частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку, починаючи з 17 червня 2021 року і до досягнення дітьми повноліття.
В судовому засіданні допитана у якості свідка ОСОБА_4 дала суду показання про те, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх діти постійно жили і живуть в Італії в місті Канту в одній квартирі. Діти постійно живуть із обома батьками, які їх утримують порівну. Допитана у якості свідка ОСОБА_5 дала суду показання про те, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та всі їх діти постійно живуть в Італії в м. Канту в одному будинку. Дітей постійно утримують обоє батьків. Можливо батько дещо більше, але мати їх теж утримує. Допитаний у якості свідка ОСОБА_11 дав суду показання про те, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та всі їх діти постійно живуть в Італії в м. Канту. Дітей постійно утримують обоє батьків. Батько трохи більше.
З перекладу листа лікаря ОСОБА_12 від 01 вересня 2022 року вбачається, що ОСОБА_13 не мала в минулому алкогольної та наркотичної залежності.
З перекладу індивідуальної трудової угоди для виконання роботи за викликом від 14 травня 2022 року вбачається, що ОСОБА_14 прийнята на роботу до 31 грудня 2022 року.
Із перекладів заяв ОСОБА_2 від 04 травня 2022 року, 02 березня 2022 року, 03 серпня 2022 року отримала від Комітету з популяризації мистецтва плетіння мережива за виконану нею роботу в лютому, травні та липні 2022 року, кошти в сумі 850 євро.
З розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 20 вересня 2022 року вбачається, що ОСОБА_1 у повному обсязі сплатив аліменти на користь ОСОБА_2 по вересень 2022 року включно.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частинами першою-третьою статті 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
З позивача на користь відповідачки стягуються аліменти на утримання дітей. Судовий наказ набрав законної сили та виконується позивачем в примусовому порядку.
І позивач і відповідачка проживають разом із дітьми, займаються їх вихованням і утриманням.
Відповідно до положень статті 3 Конвенції Організації Об'єднаних Націй „Про права дитини?, яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
За своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні. Така правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 04 вересня 2019 року по справі № 711/8561/16-ц.
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Відповідно до ч. 2, 3 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Таким чином, суд вважає, що сторони у рівних частинах зобов'язані нести витрати на утримання дітей.
В порушення вимог ЦПК України відповідачка не надала суду жодного доказу, який спростовував ті обставини, що позивач проживає із дітьми сторін та на належному рівні матеріально утримує дітей та забезпечує їх відповідно до частки своїх батьківських обов'язків, передбачених ст.ст. 141, 150 Сімейного кодексу України.
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно до ч.3 ст. 197 СК України, за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Згідно із частиною четвертою статті 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Відповідно до СК України аліменти, одержані на дитину, є її власністю. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами винятково за цільовим призначенням в інтересах дитини.
Припинення стягнення аліментів є можливим у тому випадку, коли одержувач аліментів не витрачає одержані ним аліменти на дитину, дитина проживає з іншим із батьків, який її повністю і утримує. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім'я їх одержувача.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Приймаючи рішення Суд враховує усталену практику Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів, де мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, але його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя
Відповідно до положень ст. 1 ЦПК України 2004 року завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18 грудня 2009 року „Про судове рішення у цивільній справі?, під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Згідно з вимогами ст. 124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов'язковість рішень суду до виконання.
Відповідно до ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Ухвалюючи саме таке рішення по справі, суд на перше місце ставить „якнайкращі інтереси дитини?оцінка яких включає в себе знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення.
Суд, також, вважає необхідним роз'яснити сторонам, що побудова сімейних відносин має здійснюватись на паритетних засадах, на почуттях любові і поваги, взаємодопомоги і підтримки. Сторони не повинні поглиблювати конфліктну ситуацію, захищаючи свої власні інтереси, а намагатись проявити справжню турботу, реалізувати свої права шляхом домовленості і забезпечити належні умови для розвитку дітей.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково. Зокрема позивачем не доведено, що ОСОБА_2 не виконує батьківські обов'язки, не цікавиться життям дітей, зовсім не займається їх вихованням, не утримує їх матеріально, зловживає спиртними напоями та веде аморальний спосіб життя, не працює, а дітей повністю утримує тільки ОСОБА_1 . Крім того, станом на момент звернення позивача до суду ОСОБА_15 досяг повноліття і відповідно обов'язок позивача утримувати його як свого неповнолітнього сина припинився.
Разом з тим, суд вважає доведеним, що з 23 червня 2021 року , тобто з часу винесення судового наказу, діти сторін проживають з позивачем, який на належному рівні матеріально утримує дітей та забезпечує їх відповідно до частки своїх батьківських обов'язків, передбачених ст.ст. 141, 150 Сімейного кодексу України.
Суд вважає, що позивача звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, оскільки вона виникла у зв'язку із тим, що з часу винесення судового наказу, діти сторін проживають з позивачем, який матеріально утримував дітей та забезпечував їх відповідно до частки своїх батьківських обов'язків, передбачених ст.ст. 141, 150 Сімейного кодексу України. Суд вважає, що в даному випадку вказана обставина має істотне значення.
Згідно до пункту 5 статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
На підставі ст.ст. 141, 150, 192, 197 СК України, керуючись ст. ст. 2, 5,12,13,15,19,76,77,78,79,80,81,82,209,258,263,264,265, 273, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_2 , про звільнення від обов'язку сплати аліментів та звільнення від сплати заборгованості за аліментами- задовольнити частково.
Звільнити ОСОБА_1 від обов'язку сплати аліментів на користь ОСОБА_2 , на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , стягнутих згідно судового наказу, виданого 23 червня 2021 року Кельменецьким районним судом Чернівецької області по цивільній справі № 717/864/21. Звільнити ОСОБА_1 від заборгованості по сплаті аліментів на користь ОСОБА_2 , на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , стягнутих згідно судового наказу, виданого 23 червня 2021 року Кельменецьким районним судом Чернівецької області по цивільній справі № 717/864/21.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 (сорок) копійок в рахунок відшкодування судових витрат понесених на сплату судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Надіслати сторонам копії рішення протягом двох днів з дня його складання.
Повне рішення суду складено 14 жовтня 2022 року.
Суддя: