Провадження № 22-ц/803/803/22 Справа № 201/1691/21 Категорія 25 Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.
05 жовтня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - Петешенкової М.Ю.,
суддів - Городничої В.С., Лаченкової О.В,
при секретарі - Гаржі О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу
за апеляційною скаргоюОСОБА_1
на ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 26 травня 2021 року про заміну сторони
у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» про визнання відмови у визнанні події страховим випадком та відмови у виплаті страхового відшкодування протиправною, стягнення страхового відшкодування, за зустрічним позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору добровільного страхування наземного транспорту, -
У провадженні Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» про визнання відмови у визнанні події страховим випадком та відмови у виплаті страхового відшкодування протиправною, стягнення страхового відшкодування та за зустрічним позовом ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору добровільного страхування наземного транспорту.
У травні 2021 року представник ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» (скорочена назва АТ «СК «АРКС») подав клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем.
Протокольною ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 26 травня 2021 року зазначене вище клопотання задоволено, замінено сторону відповідача з АТ «Страхова компанія «АРКС» в особі Дніпропетровської регіональної дирекції «Дніпропетровська страхова агенція» на ПрАТ «Страхова компанія «АРКС».
В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що всупереч нормам статті 51 ЦПК України, суд задовольнив клопотання відповідача, тоді як право звернення з клопотанням про заміну відповідача надано позивачу.
ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваної ухвали виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім'я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; (пункти 1 і 4 частини другої статті 175 ЦПК України).
Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього.
Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов'язаними за вимогою особами.
Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов'язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов'язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.
Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).
Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача (частина перша, друга та третя статті 51 ЦПК України).
Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ «СК «АРКС» в особі Дніпропетровської регіональної дирекції, Дніпропетровська страхова агенція, як до відповідача про стягнення страхового відшкодування.
Позивач у цій справі клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача не заявляв.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що протокольна ухвала Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 26 травня 2021 року підлягає скасуванню, а у задоволенні клопотання представника ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» адвоката Шишлова О.Є. про заміну сторони відповідача з АТ «Страхова компанія «АРКС» в особі Дніпропетровської регіональної дирекції «Дніпропетровська страхова агенція» на ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 26 травня 2021 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Шишлова Олександра Євгеновича про заміну сторони відповідача з акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» в особі Дніпропетровської регіональної дирекції «Дніпропетровська страхова агенція» на приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС».
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: М.Ю. Петешенкова
Судді: В.С. Городнича
О.В. Лаченкова