Провадження № 11-кп/803/2948/22 Справа № 433/943/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
03 жовтня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Новопсковського районного суду Луганської області від 16 листопада 2021 року про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного покарання засудженого:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Новопсков Новопсковського району Луганської області, громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, не одружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого вироком Сватівського районного суду Луганської області від 07.10.2020 за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. ч. 1, 4 ст. 70 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком тривалістю в три роки з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, -
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_6
прокурора ОСОБА_7
в режимі відеоконференції
захисника ОСОБА_8
За ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 16 листопада 2021 року задоволено подання начальника Старобільського районного сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Луганській області майора внутрішньої служби ОСОБА_9 про скасування звільнення засудженого ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного покарання вироком Сватівського районного суду Луганської області від 07 жовтня 2020 року у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Судом першої інстанції було враховано, що засуджений ОСОБА_5 в період іспитового строку не з'являвся на реєстрацію до органу пробації з причин, поважність яких не підтверджена, будучи належним чином повідомленим про наслідки невиконання обов'язків, а також той факт, що засуджений не повідомив про зміну місця проживання, що поза розумним сумнівом доводить, що засуджений свідомо не виконує покладені на нього судом обов'язки.
В апеляції:
- засуджений ОСОБА_5 просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні подання про скасування звільнення від відбування призначеного покарання.
В обґрунтовування зазначає, що 09 березня 2021 року він дійсно не з'явився для реєстрації, проте він повідомляв про це інспектора по телефону. Причиною неявки було тимчасове перебування його на заробітках в м. Києві. Вказує, що з аналогічних підстав він не прибув для реєстрації 12 липня 2021 року та 09 серпня 2021 року, проте вказує, що повідомляв про це інспектора, на що отримав усну згоду.
Засуджений вважає, що причини його несвоєчасної явки до органу пробації були поважними та пов'язаними з перебуванням на заробітках у м. Києві з метою отримання коштів для забезпечення утримання його родини.
Заслухавши захисника, який просив задовольнити апеляційну скаргу та не скасовувати ОСОБА_5 звільнення від відбування покарання з випробуванням, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ч. 3 ст. 164 КВК України, звільнені від відбування покарання з випробуванням зобов'язані: виконувати обов'язки, які покладені на них судом; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; з'являтися за викликом до зазначеного органу.
Відповідно до ч. 1 ст. 166 КВК України, якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України "Про пробацію", а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Відповідно до ч. 2 ст. 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Як вбачається з вироку Сватівського районного суду Луганської області від 07 жовтня 2020 року, ОСОБА_5 засуджений за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч.ч. 1, 4 ст. 70 КК України, до остаточного покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням на іспитовий строк тривалістю 3 роки. На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_5 покладено такі обов'язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
12 листопада 2020 року засуджений ОСОБА_5 був взятий на облік до Старобільського районного сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Луганській області та 24 листопада 2020 року засуджений прибув до районного сектору з питань пробації, де у письмовому вигляді був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання та здійснення нагляду, обов'язками, покладеними на нього судом, а також обов'язками, встановленими КВК України, Законом України «Про пробацію», та наслідками їх порушення.
Проте, не дивлячись на свою обізнаність про покладені на нього обов'язки, засуджений ОСОБА_5 не з'явився на реєстрацію до органу пробації 09 березня 2021 року та згідно з довідкою-бесідою від 11 березня 2021 року свою неявку пояснив тим, що працював неофіційно у приватних осіб. Після цього, 11 березня 2021 року, щодо засудженого ОСОБА_5 було застосоване письмове попередження про можливість скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання
В подальшому, ОСОБА_5 , повторно не з'явився на реєстрацію до органу пробації 12 липня 2021 року та 09 серпня 2021 року, та пояснив це тим, що перебував на заробітках в м. Києві.
Вирішуючи питання обґрунтованості висновків суду стосовно необхідності скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням, колегія суддів виходить з того, що під час судового розгляду засудженим та його захисником не було надано жодних доказів поважності причин неприбуття ОСОБА_5 для реєстрації.
Доводи захисника про те, що після пропуску днів реєстрації ОСОБА_5 з'являвся за викликом, не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують факт порушення останнім покладених на нього обов'язків.
Посилання апеляції про те, що ОСОБА_5 не з'являвся на реєстрацію через перебування за заробітках у м. Києві, колегія суддів не бере до уваги, оскільки такі доводи не підтвердженні ні засудженим, ні матеріалами справи, також засудженому були роз'яснені його обов'язки, проводились профілактичні бесіди та виносились письмові попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного покарання.
Інших доказів, які б вказували на поважність причин невиконання покладених вироком суду обов'язків, надані матеріали не містять, що спростовує твердження апеляційної скарги засудженого про поважні причини невиконання засудженим цих обов'язків.
Також слід звернути увагу, що засуджений ОСОБА_5 в період іспитового строку двічі притягувався до адміністративної відповідальності, а саме за ч. 2 ст. 126 КУпАП та за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги засудженого задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 539 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_5 , - залишити без задоволення.
Ухвалу Новопсковського районного суду Луганської області від 16 листопада 2021 року про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного покарання засудженого ОСОБА_5 , - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4