11.10.2022 Єдиний унікальний номер 204/3998/22
Провадження №2/205/2352/22
(заочне)
11 жовтня 2022 року місто Дніпро
Ленінський районний суд міста Дніпропетровська у складі
головуючого судді Костромітіної О. О.,
за участю секретаря судового засідання Свистуна Г.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, посилаючись на те, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом їй належить житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . У вищевказаному будинку з 23.09.2019 року зареєстрований відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 не проживає в житловому приміщенні понад два роки без поважних причин, не сплачує комунальні послуги, в утриманні житла участі не бере, будинком не цікавиться. Перешкоди в користуванні жилим приміщенням вона не чинила. Факт реєстрації відповідача порушує її право на вільне розпорядження і користування майном. ОСОБА_2 вибув на постійне місце проживання до іншої країни, його місцезнаходження не відомо. На підставі викладеного просила суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням будинку АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 11.07.2022 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням передано за підсудністю на розгляд Ленінського районного суду м. Дніпропетровська на підставі ст. 31 ЦПК України.
Ухвалою суду від 21.07.2022 року було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву, в котрій позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити та не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання за невідомих суду причин не з'явився повторно, будучи належним чином про час та місце розгляду справи повідомленим.
Згідно із ч. 4 ст. 223 ЦПК суд ухвалив заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 15.06.2021 року державним нотаріусом Третьої дніпровської державної нотаріальної контори Крупською Л.В. за реєстровим № 4-371, позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала у спадщину після смерті ОСОБА_3 , 1936 року народження, житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5).
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 в цілому (а.с.6).
Згідно відомостей адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС України в Дніпропетровській області від 27.06.2022 року за вх. № 1538/2 слідує, що відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 23.09.2019 року.
Натомість, відповідно до акту про не проживання особи за місцем реєстрації від 05.10.2022 року, в будинку АДРЕСА_1 , за свідченнями двох сусідів по такому будинку ОСОБА_2 фактично не проживає з 2019 року по теперішній час.
Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, власник будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і має право розпоряджатись своїм житлом на власний розсуд.
За ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Крім того, статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07. 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України).
Суд на підставі досліджених доказів встановив, що фактично протягом останніх 3-х років у будинку АДРЕСА_1 , відповідач ОСОБА_2 не мешкає без поважних причин.
Враховуючи вищенаведені норми права, на підставі обставин, встановлених в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що відповідач, залишаючись зареєстрованим у будинку АДРЕСА_1 , однак не користуючись таким житловим приміщенням понад шість місяців без поважних причин, є таким, що втратив право користування вищевказаним житлом , внаслідок чого суд задовольняє позовні вимоги.
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, позивачка звільнена від сплати судового збору, він підлягає стягненню з відповідача в дохід держави в сумі 992,40 грн.
Керуючись ст.ст. 263-265, 280 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням будинку АДРЕСА_1 .
Стягнути ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 992,40 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуто Ленінським районним судом м. Дніпропетровська за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи:
позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ,
відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .
Суддя О.О.Костромітіна