Справа № 210/1885/22
Провадження № 3/210/937/22
іменем України
"11" жовтня 2022 р.
Суддя Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Скотар Р.Є., розглянув матеріали, які надійшли від Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,
за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
До Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу надійшов адміністративний матеріал у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД № 232708 встановлено, що 19 червня 2022 року о 00 годин 18 хвилин в Дніпропетровській області, м. Кривий Ріг, Металургійний район по вул. Мистецька, біля будинку № 9, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом Toyota Venza, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку, із застосуванням спеціального технічного приладу Drager Alcotest 6820 ARNK - 0124, тест № 611, результат 0,98 проміле. Чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 присутній не був, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, через канцелярію суду надав письмові пояснення та заяву про розгляд адміністративної справи без його участі.
У письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначив,вину не визнає, оскільки не керував автомобілем у стані сп'яніння. Пояснив, що 19 червня 2022 року о 00 год. 18 хв., дійсно був зупинений працівниками поліції у м. Кривий Ріг, Металургійний район, вул. Мистецька біля б. №9. Працівниками поліції, було запропоновано пройти огляд за допомогою приладу DragerAlcotest 6820 на предмет перебування у стані алкогольного сп'яніння. На цю пропозицію погодився, проте після проходження огляду, з результатами згоден не був, оскільки в той день алкогольних напоїв не вживав. У зв'язку з цим, просив працівників поліції доставити до закладу охорони здоров'я для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, проте працівниками поліції було відмовлено.При цьому, працівники поліції неодноразово, з незрозумілих причин вимикали бодікамери. Клопотав про залучення свідків, але у цьому працівниками поліції було відмовлено.Так як був відсторонений від керування транспортним засобом, наполягав на тому, щоб мене доставили до закладу охорони здоров'я, для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння. Зробити це самостійно не міг, у зв'язку з тим, що на момент зупинки (зупинено згідно Протоколу о 00 год 18 хв) транспортного засобу у місті Кривий Ріг діяла комендантська година. Працівники поліції після проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння та непогодження з результатами огляду, почали погрожувати тим, що відберуть транспортний засіб, у разі якщо я буду не згоден з результатом проведеного тесту.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Макаренко О.Ю. через канцелярію суду надав клопотання про закриття провадження у справі, просив розглядати без його участі, в якому зазначив, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення з огляду на наступніобставини. На відеозаписах відсутня безперервна фіксація подій, що суперечить п. 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026., після проходження огляду на стан сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу, а саме DragerAlcotest 6820 прилад №ARHK-0124працівниками поліції, не було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд в закладі охорони здоров'я, так як ОСОБА_1 не був згоден з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння. Оскільки відеозаписи, що містяться в матеріалах справи є фрагментарними, результат проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу, а саме DragerAlcotest 6820 прилад №ARHK-0124 на відеозаписах не відображено, таким чином, працівники поліції зобов'язані були залучити двох свідків, проте свідків всупереч вимогам ст. 266 КУпАП - залучено не було. ОСОБА_1 наполягав на його доставленні до закладу охорони здоров'я для огляду. Підтвердженням того, що ОСОБА_1 не було доставлено до закладу охорони здоров'я для проведення огляду, є і сам факт відсутності в матеріалах справи, висновку закладу охорони здоров'я за результатами огляду ОСОБА_1 . Зважаючи, що на момент зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 у місті Кривий Ріг діяла комендантська година (зупинено згідно Протоколу о 00 год 18 хв), самостійно дістатися закладу охорони здоров'я ОСОБА_1 - не міг. Калібрування приладу технічного приладу DragerAlcotest 6820 прилад №ARHK-0124, проводилось 27.10.2021 року, що суперечить вимогам «Інструкції про експлуатацію алкотестера», згідно якої калібрування приладу проводиться не рідше одного разу на 6 місяців, що викликає сумніви у якості його результатів. Результат проведеного тесту №611 за допомогою спеціального технічного приладу DragerAlcotest 6820 прилад №ARHK-0124, відеозаписами - не зафіксовано. Тому показники технічного приладу Drager Alcotest 6820 прилад №ARHK-0124, тест № 611 є недостовірними.
Суд, дослідивши надані до справи докази, приходить до висновку, що провадження по справі підлягає закриттю з наступних підстав.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 містять наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення; направлення; акт огляду на стан сп'яніння; квитанцію результату приладу газоаналізатору; рапорт; довідка; диск з відеозаписом.
17 липня 1997 року Верховна Рада України ратифікувала Європейську конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод. Отже, Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (далі - Конвенція) є частиною національного законодавства України, і підлягає застосуванню нарівні з національним законодавством України.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява N 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 1.3. ПДР України, що кореспондується з п. 1.9 ПДР України на учасників дорожнього руху покладений обов'язок знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, за порушення цих Правил вони несуть відповідальність згідно з законодавством.
Пунктом 2.5 ПДР України визначено обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 за № 28/32999, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Відповідно до п. 1 розділу VII Інструкції, під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються: 1) самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу; 2) примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб; 3) перешкоджання здійсненню фото- і кінозйомки, відеозапису; 4) використання носіїв відеозапису у випадках, не пов'язаних із здійсненням ними повноважень поліції; 5) копіювання, передання інформації з відповідних носіїв стороннім особам.
Згідно п. 2 розділу VII Інструкції, поліцейський забезпечує належне виконання вимог цієї Інструкції.
Однак, дослідивши диск з відеозаписами долучений до матеріалів справи вбачається, що відеозйомка фрагментарна, епізодична, не є безперервною, що суперечить п. 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026.
Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно п. 6 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
Отже, під час проведення працівниками поліції огляду на стан сп'яніння, свідки залучаються з метою фіксації відомостей та обставин вчиненного правопорушення, а саме місця, часу, способу вчиненного правопорушення, підтвердження зафіксованих результатів огляду за допомогою спеціальних технічних засобів.
З матеріалів адміністративної справи, вбачається, що свідки працівниками поліції для проведення огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу не залучались.
Дослідивши долучені відеозаписи у судовому засіданні, суд звертає увагу, що відсутній час фіксування з 00.31.55 до 00.35.25 години 19 червня 2022 року, з 00.40.52 до 01.11.00 години 19 червня 2022 року, і саме в проміжок вказаного часу (19.06.2022 року 00.43 години) був складений протокол, також відеозаписом не зафіксовано результат тесту спеціального технічного приладу Drager Alcotest 6820 ARNK - 0124, тобто долучений відеозапис є фрагментарним, неповним, який не містить усіх обов'язкових відомостей для об'єктивного розгляду справи, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що даний доказ не відповідає вимогам достовірності і є недопустимим.
Враховуючи вимоги ст. 266 КУпАП та Інструкції № 1452/735, оскільки долучений відеозапис не є безперервним, епізодічний, фрагментарний, тому з метою фіксації відомостей та обставин вчиненного правопорушенняпрацівники поліції зобов'язані були залучити двох свідків для проведення огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу.
Таким чином, судом встановлено, що огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 проведений працівниками поліції всупереч вимогам ст.. 266 КУпАП, пункту 6 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, є недійсним відповідно до ч.5 ст. 266 КУпАП.
Крім того, суд звертає увагу на наступні обставини.
Пунктами 7 розділу 1 та 8, 9 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, також передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Отже, покази ОСОБА_1 , що працівники поліції відмовилита не забезпечили йому проходження огляду на стан сп'яніння у найближчому закладі охорони здоров'я, оскільки з результатом огляду був не згоден, ані протоколом про адміністративне правопорушення, ані поясненнями свідків, ані відеозаписом, чи будь-якими іншими доказами не спростовуються.
Беручи до уваги вищевикладене, оскільки ОСОБА_1 був незгоден з результатом огляду на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу, у зв'язку з цим огляд водія на стан сп'яніння повинен був проводитись лікарем закладу охорони здоров'я,з метою забезпечення достовірності результатів огляду водія транспортного засобу, та поліцейський зобов'язаний був забезпечити доставку ОСОБА_1 до найближчого закладу охорони здоров'я.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено в порушення вимог ч. 3 ст. 266 КУпАП, пунктів 7 розділу 1 та 8, 9 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року, тому огляд на стан сп'яніння є недійсним відповідно до ч.5 ст. 266 КУпАП.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами.
Проте, в протоколі про адміністративне правопорушення відповідний запис про відсторонення від керування автомобілем відсутній, як і відсутні в матеріалах справи протокол про відсторонення від керування автомобілем, або передачу його для керування іншій особі, що також ставить під сумнів обставини, викладені у протоколі щодо ОСОБА_1 .
Відтак відомості щодо фактичних обставин правопорушення, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , не знайшли свого підтвердження доказами по справі. При цьому сам по собі протокол не може бути беззаперечним доказом винуватості особи у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з огляду на наступне.
Частиною 1 ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол.
За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку. Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказам у даній справі, у розумінні статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним та беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумнівів у суду.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення складений відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки обставини, викладені у протоколі, не підтверджуються сукупністю доказів, а отже, протокол не відповідає вимозі його достовірності.
Також, суд звертає увагу, що в направленні на огляд водія транспортного засобу зазначено, що інспектор поліції доставив особу на огляд у заклад охорони здоров'я, що не відповідає дійсності, та суперечить іншим матеріалам справи, тому даний доказ є недопустимим.
Пунктами 10 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, передбачено, що акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння.
Проте, інспектором поліції акт огляду складено в одному примірнику, ОСОБА_1 копію акта огляду не надано. В акті огляду, який долучено до протоколу про адміністративне правопорушення відсутній підпис ОСОБА_1 про отримання копії акта огляду, будь-яких інших доказів про вручення акта огляду ОСОБА_1 матеріали адміністративної справи не містять, тому суд вважає такий доказ недостовірним, який викликає сумніви.
Таким чином викликають певних сумнівів дії уповноваженої посадової особи під час складання відповідного протоколу, які могли нести формальний характер з метою притягнення водія до адміністративної відповідальності. В світі таких недоліків зібрані в рамках даної справи докази не можуть належно свідчити про винуватість водія ОСОБА_1 .
Суд приходить до висновку, що надані матеріали адміністративної справи є суперечливими, не відповідають критеріям достовірності та належності, таким чином відсутні докази, які можуть свідчити «поза розумним сумнівом» про вину ОСОБА_1 у порушенні ним п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь згідно ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"застосовуються судами при розгляді справ як джерело права, а Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Таким чином,працівниками поліції було порушено порядок огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, визначений ст. 266 КУпАП та підзаконними нормативними актами , тому огляд є недійсним.
Приймаючи дане рішення, суддя керується принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
У відповідності до вимог ст. 62 Конституції України особа не зобов'язана доводити свою невинуватість. Крім того, згідно чинного законодавства, вина особи у вчиненні будь-якого проступку (в тому числі адміністративного правопорушення), повинна бути доведена в установленому законом порядку тобто, в межах процедури, чітко визначеної нормативно правовим актом.
Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви стосовно доведеності вини ОСОБА_1 трактуються на його користь.
Суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю внаслідок відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247 п. 1, 283, 284 КУпАП, -
Провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення .
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу.
Суддя: Р. Є. Скотар