13 жовтня 2022 року
м. Рівне
Справа № 569/11828/21
Провадження № 22-ц/4815/402/22
Рівненський апеляційний суд:
в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий : Боймиструк С.В.,
судді: Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М.
секретар судового засідання: Ковальчук Л.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 17 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Камінська Вікторія Петрівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Камінська В. П., в якому просить визнати виконавчий напис від 18 травня 2021 року, реєстраційний № 701, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Камінською В.П., відносно звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 предмета застави Транспортного засобу марки RENAULT, модель KANGOO, шасі (кузов, рама) НОМЕР_1 , 2008 року випуску, тип - загальний легковий - загальний пасажирський-В, колір - зелений, державний номер НОМЕР_2 , зареєстрований 23 жовтня 2019 року ТСЦ 5641, таким, що не підлягає виконанню.
Позовну заяву мотивує тим, що виконавчий напис є безпідставним, оскільки нотаріус вчинив його без відповідних правових підстав, не переконався у безспірності грошової вимоги. Крім того, нарахування суми заборгованості за позикою, неустойки та періоду, за який вона нарахована, здійснено з порушенням вимог законодавства.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 17 листопада 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог.
Вказує, що виконавчий напис є безпідставним, оскільки нотаріус вчинив його без відповідних правових підстав, не переконався у безспірності грошової вимоги. Крім того, нарахування суми заборгованості за позикою, неустойки та періоду, за який вона нарахована, здійснено з порушенням вимог законодавства.
В порядку досудового врегулювання спору до апелянта не звертались, про начебто існування боргу, він дізнався під час вилучення у нього транспортного засобу.
Позивачем вчасно та належним чином виконано взяті на себе зобов'язання про що свідчать банківські квитанції, а відповідач створював перешкоди з погашення зобов'язання.
Наголошує на неотриманні письмової вимоги про усунення порушень за договором позики від 03.12.2019 року №0312-2019.
На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред'явлених до нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Відповідно до ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що 03 грудня 2019 року між ОСОБА_2 , як позикодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, укладено договір позики №0312-2019 (надалі договір позики), відповідно до якого позикодавець передав у власність позичальнику, а позичальник прийняв у власність від позикодавця грошові кошти в сумі, що становить 81 866 грн. 00 коп., за комерційним курсом продажу долару США, встановленому ПАТ КБ Правекс-Банк на дату укладання цього Договору еквівалентній 3404 доларів США 00 центів. Позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів в строк і за графіком згідно пункту 5 цього Договору. Кінцевий строк повернення позики - 03 червня 2020 року.
Пунктом 5.1. договору позики визначений графік повернення позичальником грошових коштів, згідно якого: 03 січня 2020 року має бути сплачено 3824 грн. 00 коп., еквівалент 159 дол. США; 03 лютого 2020 року - 3824 грн. 00 коп., еквівалент 159 дол. США; 03 березня 2020 року - 3824 грн. 00 коп., еквівалент 159 дол. США; 03 квітня 2020 року - 3824 грн. 00 коп., еквівалент 159 дол. США; 03 травня 2020 року - 3824 грн. 00 коп., еквівалент 159 дол. США; 03 червня 2020 року - 62747 грн. 00 коп., еквівалент 2 609 дол. США.
Згідно пункту 5.2. договору позики повернення позики має бути здійснено шляхом виплати позичальником суми позики або її чергової частини, відповідно до п. 5.1.
Пунктом 5.4. договору позики визначено, що при передачі готівкових коштів позикодавець зобов'язаний видати позичальнику розписку про одержання суми позики в повному обсязі або частково. Після повного виконання зобов'язання позичальником за даним договором позикодавець зобов'язується також передати позичальнику примірник даного договору. У разі неможливості повернення примірника даного договору позикодавець повинен вказати про це в розписці.
Пунктом 5.5. договору позики визначено, що у разі відмови позикодавця від прийняття грошей позичальник має право передати суму позики в депозит нотаріусу Київського міського нотаріального округу Камінській В.П., що буде вважатись належним виконанням умов цього договору.
Згідно пункту 7 договору позики за несвоєчасне повернення позики або її чергової частини, за Графіком повернення позичальником грошових коштів (в тому числі, при застосуванні п.13 цього договору) позичальник сплачує позикодавцю неустойку у розмірі 383 грн. 00 коп., за кожний календарний день існування заборгованості.
Відповідно до пункту 8 договору позики, позичальник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання за даним договором.
Пунктом 9 договору позики визначено, що забезпеченням виконання позичальником зобов'язань за цим договором є передача в заставу рухомого майна: автомобіль RENAULT (марка), модель KANGOO, шасі (кузов, рама) НОМЕР_1 , 2008 року випуску, тип - Загальний легковий - загальний пасажирський В, колір - зелений, державний номер НОМЕР_2 , який належить позичальнику на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого 23 жовтня 2019 року, ТСЦ 5641.
Пунктом 12 договору позики визначено, що у випадку невиконання позичальником зобов'язання за даним договором, даний договір може бути поданий позикодавцем до стягнення. Звернення стягнення за даним договором здійснюється у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса або в судовому порядку.
03 грудня 2019 року між ОСОБА_2 , як заставодержателем, та ОСОБА_1 , як заставодавцем, укладено договір застави (надалі договір застави), згідно якого забезпечується заставою виконання заставодавцем зобов'язань за договором позики, укладеного 03 грудня 2019 року між заставодержателем та заставодавцем, за умовами якого заставодавець, зокрема, зобов'язаний повернути заставодержателю позику в сумі 81 866 грн. 00 коп., за комерційним курсом продажу долару США, встановленому ПАТ КБ Правекс-Банк на дату укладання цього договору еквівалентній 3 404 доларів США 00 центів. Строк повернення позики - 03 червня 2020 року, без нарахування відсотків від суми позики, неустойку у розмірі та у випадках, передбачених договором позики та цим договором, а також інші витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги. Строки повернення позики та інші умови договору позики та договору застави можуть бути змінені додатковими угодами сторін договору позики та договору застави.
Згідно пункту 1.2. договору застави предметом застави за цим договором є рухоме майно заставодавця, а саме автомобіль RENAULT (марка), модель KANGOO, шасі (кузов, рама) НОМЕР_1 , 2008 року випуску, тип - Загальний легковий - загальний пасажирський - В, колір - зелений, державний номер НОМЕР_2 .
Згідно пункту 2.2. та 2.3. договору застави зобов'язання забезпечене заставою, вважається виконаним, коли позичені грошові кошти по договору позики будуть повернуті боржником заставодержателю в повному обсязі. Заставодержатель набуває права стягнення заборгованості за рахунок предмету застави у випадку якщо зобов'язання по поверненню коштів, забезпечене цією заставою, не буде виконане у встановлені договором позики строки.
Розділом 3 договору застави передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання заставодавцем зобов'язання за договором позики на предмет застави звертається стягнення на підставі рішення суду або в позасудовому порядку відповідно до розділу 3 цього договору. У разі наміру заставодержателя звернути стягнення на предмет застави він надсилає заставодавцю письмове повідомлення про порушення останнім зобов'язань за цим та/або договором позики. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет застави. Підтвердженням надіслання заставодержателем заставодавцю претензії, є квитанція органу поштового зв'язку про її направлення.
03 березня 2021 року ОСОБА_2 направив ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , повідомлення про намір звернути стягнення на предмет застави, в якому вказав, що борг за договором позики №0312-2019 від 03 грудня 2019 року станом на 02 березня 2021 року складає 163098 грн. 00 коп. Враховуючи існуючу заборгованість, він має намір звернути стягнення на предмет застави, а саме: автомобіль марки RENAULT модель KANGOO, шасі (кузов, рама) НОМЕР_1 , 2008 року випуску, тип - загальний легковий пасажирський - В, колір - зелений, державний номер НОМЕР_2 , зареєстрований ТСЦ 5641 від 23 жовтня 2019 року, який належить позичальнику на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 , виданого 23 жовтня 2019 року, ТСЦ 5641. Також повідомлено, що протягом тридцятиденного строку з дня отримання даного листа ОСОБА_1 зобов'язаний виконати основне зобов'язання, а також сплатити неустойку.
На підтвердження направлення вказаного повідомлення про намір звернути стягнення на предмет застави відповідач надав опис вкладення, квитанцію АТ «Укрпошта» від 03 березня 2021 року та копію конверту з довідкою поштового відділення про причини повернення/досилання.
04 березня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Камінською В.П. зареєстровано звернення стягнення на предмет застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) №71199037 від 04 березня 2021 року.
18 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Камінською В.П. був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 701, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 предмета застави Транспортний засіб марки RENAULT, модель KANGOO, шасі (кузов, рама) НОМЕР_1 , 2008 року випуску, тип - загальний легковий - загальний пасажирський-В, колір - зелений, державний номер НОМЕР_2 , зареєстрований 23 жовтня 2019 року ТСЦ 5641, що за договором застави транспортного засобу, посвідченого 03 грудня 2019 року Камінською В.П. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу реєстровий №1860, забезпечуються вимоги позикодавця за договором позики грошових коштів від 03 грудня 2019 року, за яким позикодавець надав боржнику позику в сумі 81866 грн. 00 коп., а боржник зобов'язався її використовувати за цільовим призначенням та своєчасно повернути суму позики. За рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета застави, запропоновано задовольнити вимоги ОСОБА_2 за неповернуту основну суму позики, неустойку за кожен день існування простроченої заборгованості за період з 03 червня 2020 року по 02 березня 2021 року. Сума заборгованості станом на 18 травня 2021 року становить: 58922 грн. 00 коп. заборгованість за основною сумою позики; 104176 грн. 00 коп. заборгованість по неустойці; 2600 грн. 00 коп. витрати, пов'язані з вчиненням виконавчого напису. Загальна сума, що підлягає стягненню складає 165698 грн. 00 коп.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач був належним чином повідомлений відповідачем про його намір звернути стягнення на предмет застави у випадку неповернення простроченого боргу до вказаного у повідомленні строку. У заяві чітко зазначена як сума боргу, так і сума неустойки. Позивач у встановленому законом порядку не спростував належними і допустимими доказами того, що сума заборгованості перед відповідачем за договором позики №0312-2019 від 03 грудня 2019 року на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису була іншою, ніж та, яка в ньому зазначена. Судом також і не встановлено порушення процедури вчинення оспорюваного виконавчого напису.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (стаття 572 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
У статті 20 Закону України «Про заставу» встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.
Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.
У частині першій статті 23 Закону «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.
У статті 26 цього Закону визначено позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, серед яких і реалізація заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Згідно із частиною першою статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Відповідно до частини першої статті 50 цього Закону нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду.
Отже, можливість звернення стягнення на предмет застави передбачена як загальним Законом України «Про нотаріат», так і спеціальним Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».
При цьому частинами першою, третьою статті 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» установлено порядок звернення стягнення на предмет застави. Зокрема, звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.
Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмет застави.
У статті 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачені вимоги до повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання. Це повідомлення повинне містити таку інформацію: 1) зміст порушення, вчиненого боржником; 2) загальний розмір не виконаної боржником забезпеченої обтяженням вимоги; 3) опис предмета забезпечувального обтяження; 4) посилання на право іншого обтяжувача, на користь якого встановлено зареєстроване обтяження, виконати порушене зобов'язання боржника до моменту реалізації предмета обтяження або до переходу права власності на нього обтяжувачу; 5) визначення позасудового способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, який має намір застосувати обтяжувач; 6) вимогу до боржника виконати порушене зобов'язання або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння обтяжувачу протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.
Процедуру вчинення виконавчого напису врегульовано Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок № 296/5).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Відповідно до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172, такими документами для одержання виконавчого напису є нотаріально посвідчені угоди, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис,законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Матеріалами справи встановлено та не заперечувалося сторонами наявність боргових зобов'язань ОСОБА_1 перед ОСОБА_2 за договором позики № 0312/2019 від 03 грудня 2019 року.
Договором застави від 03.12.2019 року, укладеного між сторонами у справі, передбачено право ОСОБА_2 на задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави за цим договором - автомобіля позивача ОСОБА_1 марки Renault модель Kangoo номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , 2008 року випуску, тип - Загальний легковий - загальний пасажирський - В, колір - зелений, державний номер НОМЕР_2 , що підтверджується копією договору застави. (а.с.49-50)
03.03.2021 року відповідач ОСОБА_2 направив ОСОБА_1 повідомлення про намір звернути стягнення на предмет застави, що підтверджується описом вкладення, квитанцією АТ «Укрпошта» від 03 березня 2021 року, копією конверта з довідкою поштового відділення про причини повернення/досилання (а.с. 84, 88)
З витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) №71199037 від 04 березня 2021 року вбачається, що 04.03.2021 року зареєстровано відомості про звернення стягнення на предмет застави (а.с. 87)
18 травня 2021 року, після спливу більше ніж тридцятиденного строку з моменту надсилання повідомлення та реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет застави, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Камінською В.П. вчинено оспорюваний виконавчий напис.
Таким чином стягувачем дотримано положення частини третьої статті 24 та частини першої статті 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» а також пункту 3.3 договору застави.
З договору позики вбачається, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві суму позики без сплати процентів, згідно з Графіком повернення позичальником грошових коштів, визначеному в п. 5.1. договору позики.
За несвоєчасне повернення позики або її чергової частини, за Графіком повернення Позичальником грошових коштів (в тому числі, при застосуванні п.13 цього Договору), Позичальник сплачує Позикодавцю неустойку у розмірі 383 гривні за кожний календарний день існування заборгованості (п. 7 договору позики).
Відповідно до пункту 5.4. договору позики при передачі готівкових коштів позикодавець зобов'язаний видати позичальнику розписку про одержання суми позики в повному обсязі або частково.
Пунктом 5.5. договору позики визначено, що у разі відмови позикодавця від прийняття грошей позичальник має право передати суму позики в депозит нотаріусу Київського міського нотаріального округу Камінській В.П., що буде вважатись належним виконанням умов цього договору.
Оцінюючи надані позивачем банківські квитанції про сплату коштів на рахунок НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , слід погодитись з висновками місцевого суду про відсутність відомостей, що вказані платежі спрямовані на погашення заборгованості за договором позики № 0312- 2019 від 03 грудня 2019 року та суперечать графіку повернення.
Відповідно залишається не спростованим розрахунок неустойки, що становить 104176 грн. 00 коп. за період з 03 червня 2020 року по 02 березня 2021 року.
Крім того, суд вірно звертає увагу на відсутність контррозрахунку заборгованості та доказів внесення коштів в депозит нотаріусу.
На підставі наведеного апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, є правильним.
Посилання апелянта на відсутність безспірності вимог відповідача не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Оскільки під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено порушень місцевим судом норм матеріального та процесуального права, то апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 17 листопада 2021 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий: Боймиструк С.В.
Судді: Гордійчук С.О.
Ковальчук Н.М.