Житомирський апеляційний суд
Справа №296/1552/22 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ч.1 ст. 309 КПК України Доповідач ОСОБА_2
06 жовтня 2022 року
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря: ОСОБА_5 ,
прокурора: ОСОБА_6 ,
обвинуваченого : ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирів кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 20 липня 2022 року, якою ОСОБА_7 на підставі ч.4 ст.309 КК України звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.309 КК України та закрито кримінальне провадження № 12022065400000261 щодо нього,-
Згідно ухвали суду ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що 04 лютого 2022 року близько 19 години 00 хвилин, перебуваючи на відкритій ділянці місцевості по провулку 4-му Транзитному в м.Житомирі, знайшов три паперові згортки з порошкоподібною речовиною білого кольору.
Усвідомлюючи, що дана речовина містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, у ОСОБА_7 виник умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети її збуту.
Реалізуючи свій умисел, направлений на незаконне придбання психотропної речовини, обіг якої обмежено, ОСОБА_7 підняв із землі три паперові згортки із порошкоподібною речовиною білого кольору та, продовжуючи реалізацію свого умислу, направленого на незаконне зберігання без мети збуту, поклав вказані об'єкти до кишені штанів, в які був одягнений, та переносив невстановленими вулицями міста Житомира, таким чином зберігав при собі.
В подальшому, 06 лютого 2022 року близько 01 години 00 хвилин, за адресою м.Житомир, вул. Саєнка, 58, у ОСОБА_7 виявлено та в подальшому вилучено три паперові згортки із порошкоподібною речовиною білого кольору, що містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 0,48563 г; 0,48718 г;0,47611г в перерахунку на загальну масу 1,44892 г, яку ОСОБА_7 незаконно придбав та зберігав без мети збуту.
Таким чином ОСОБА_7 обвинувачується у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_7 в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення даного злочину на підставі ч.4 ст. 309 КК України в зв'язку з тим, що він добровільно пройшов курс лікування від залежності від наркоманії.
Прокурор не заперечував проти звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за вказаних обставин.
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 20 липня 2022 року ОСОБА_7 звільнено від кримінальної відповідальності за ст. 309 ч.1 КК України на підставі ч. 4 ст. 309 КК України в зв'язку із добровільним зверненням обвинуваченого до лікувального закладу та проходженням лікування від наркомані, а Кримінальне провадження № 12022065400000261 по обвинуваченню ОСОБА_7 за ч.1 ст. 309 КК України - закрито. Речові докази по справі: амфетамін загальною масою 1,44892 г. постановлено знищити.
Постановлено стягнути з ОСОБА_7 на користь держави 1372 грн. 96 коп. процесуальних витрат.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу суду скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції.
Посилається на те, що ухвала суду є незаконною, оскільки постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Вказує, що положеннями ч. 4 ст. 309 КК України встановлено підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною 1 цієї статті, зокрема, яка добровільно звернулась до лікувального закладу і розпочала лікування від наркотичної залежності.Вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності відповідно до цієї підстави, необхідно з'ясовувати чи дійсно особа страждала на наркоманію і потребувала лікування від неї, чи дійсно вона звернулась до лікувального закладу і розпочала лікування добровільно і чи дійсно ставить за мету вилікуватись від наркоманії, а не ухилитися в такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин. Водночас для застосування вказаної норми підлягає обов'язковому з'ясуванню судом обставина, чи хворіє обвинувачений на психічний розлад, що характеризується психічною або фізичною залежністю від наркотичних засобів або психотропних речовин, та чи встановлено йому діагноз «наркоманія» за результатами медичного обстеження.
Так, у матеріалах кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 відсутні дані про те, що останній на момент звернення до лікувального закладу дійсно страждав на наркоманію та потребував лікування від неї. Це свідчить про мету обвинуваченого не вилікуватись від зазначеної хвороби, а лише ухилитись від кримінальної відповідальності за вказане кримінальнеправопорушення, оскільки станом на момент звернення до лікувального закладу останній усвідомлював, що за фактом виявлення у нього працівниками правоохоронного органу психотропної речовини здійснюється досудове розслідування у відповідному кримінальному провадженні.При цьому не вказано про встановлення йому такого діагнозу, як «наркоманія», наявність якого є обов'язковою умовою для звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України.
В судовому засіданні апеляційного суду прокурор підтримала доовди та вимоги апеляційної скарги, просила її задовольнити.
ОСОБА_7 заперечив проти апеляційної скарги, просив ухвалу суду залишити без змін. Пояснив, що до події кримінального правопорушення вживав психотропні речовини приблизно 1 місяць, звернувся до медичного закладу для лікування добровільно, чи була в нього залежність, сказати не може.
Заслухавши доповідь судді, доводи та пояснення учасників апеляційного розгляду обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадженняв межах ст. 404 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Однак ухвала усуду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам через неправильне застосвування закону про кримінальну відповідальність та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону і підлягає скасуванню на підставі ст.ст. 410, 412, 413 КПК України.
Так положеннями ч. 4 ст. 309 КК України встановлено підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною 1 цієї статті, зокрема, яка добровільно звернулась до лікувального закладу і розпочала лікування від наркомании.
Вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності відповідно до цієї підстави, необхідно з'ясовувати чи дійсно особа страждала на наркоманію і потребувала лікування від неї, чи дійсно вона звернулась до лікувального закладу і розпочала лікування добровільно і чи дійсно ставить за мету вилікуватись від наркоманії, а не ухилитися в такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин.
Водночас, для застосування вказаної норми підлягає обов'язковому з'ясуванню судом обставина, чи хворіє обвинувачений на психічний розлад, що характеризується психічною або фізичною залежністю від наркотичного засобу або психотропної речовини, та чи встановлено йому діагноз «наркоманія» за результатами медичного обстеження.
Суд, вирішуючи питання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ч.4 ст.309 КК України у зв'язку з добровільним зверненням до лікувального закладу та проходженням лікування від наркоманії, та закриваючи кримінального провадження з цих підстав, припустився неповноти судового розгляду, невіповідності висновків обставинам справи, неправильно застосував закон про кримінальну відповідальність, а саме ч.4 ст. 309 КК України, та істотно порушив таким чином вимоги кримінального процесуального закону.
Так в матеріалах кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 відсутні дані про те, що останній на момент звернення до лікувального закладу дійсно страждав на наркоманію та потребував лікування від неї.
Сам ОСОБА_7 апояснив, що вживав психотропні речовини протягом місяця до події кримінального правопорушення.
При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що згідно пред'явленого обвинувачення ОСОБА_7 випадково знайшов з згортки з амфітаміном, а не цілеспряморвано придбав зазначену психотропну речовину у відповідних осіб для власного споживання. Про таке не вказує і сам ОСОБА_7 .
Крім того відповідно до довідки № 1409 від 31.05.2022, виданої лікарем наркологом КНП «Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської обласної ради ОСОБА_9 , ОСОБА_7 пройшов повний курс добровільного стаціонарного лікування з 24.05.2022 по 31.05.2022, та йому було встановлено діагноз - психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання амфітаміну, вживання зі шкідливими наслідками..
Тобто зазначеним документом не підтверджено та, що обвинувачений страждає саме на наркоманію, а також те, що він потребує лікування від зазначеної хвороби.
Ставить під сумнів такий діагноз також і довідка цього ж медичного закладу про те, що ОСОБА_7 на наркологічному обліку не перебуває.
Зазначені обставини можуть свідчити про мету обвинуваченого не вилікуватись від можливої наявної в нього хвороби на наркоманію, а лише ухилитись від кримінальної відповідальності за вказане кримінальне правопорушення, оскільки станом на момент звернення до лікувального закладу останній усвідомлював, що за фактом виявлення у нього працівниками правоохоронного органу психотропної речовини здійснюється досудове розслідування у відповідному кримінальному провадженні.
Однак судом першої інстанції при винесенні рішення про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_7 зазначені обставини не були взяті до уваги ти в достатній мірі не перевірені.
Таким чином колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції в даному випадку прийнято передчасне рішення про можливість застосування до ОСОБА_7 положень ч.4 ст. 309 КК України, звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, у зв'язку з чим ухвала суду підялгає скасуванню з призначенням нового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції.
При новому розгляді суду першої інстанції необхідно більш детально перевірити усі обставини, які є підставою для вирішення клопотання обвинуваченого про звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопоршення за ч.1 ст. 309 КК України та прийняти законне, обгрунтоване та вмотивоване рішення як за клопотаннм, та і відносно обвинувачення, якщо клопотання ОСОБА_7 задоволено не буде.
Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційцну скаргу прокурора Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_8 задовольнити.
Ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 20 липня 2022 року, якою ОСОБА_7 на підставі ч.4 ст.309 КК України звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.309 КК України та закрито кримінальне провадження № 12022065400000261 щодо нього, скасувати та призначити новий розглядкримінального провадження у суді першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: