Справа № 761/21472/22
Провадження № 2-н/761/566/2022
14 жовтня 2022 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Раманишена І.П., розглянувши заяву Дочірнього підприємства "Пирятинтеплопостачання" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги,
ДП "Пирятинтеплопостачання" звернулося до суду з зазначеною вище заявою та просить видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за постачання теплової енергії в розмірі 17 057 грн. 89 коп.
Розглянувши заяву та додані до неї документи, приходжу до висновку, що у видачі судового наказу слід відмовити зважаючи на таке.
Відповідно ч.1 ст.162 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Частиною 1 ст.30 ЦПК України унормовано, що вимоги які виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Згідно з положеннями ст.181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2020 року у справі №910/10647/18 вказала на те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
У постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми про виключну підсудність.
Отже, виключна підсудність застосовується до тих заявлених вимог, які стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Так, позивач просить видати судовий наказ про стягнення заборгованості за оплату послуг з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, за правилами виключної підсудності, передбаченими ст.30 ЦПК України, розгляд даної заяви територіально не підсудний Шевченківському районному суду м.Києва. Дотримання правил підсудності розгляду справи є однією з складових законності судового рішення. Розгляд справ з порушенням правил підсудності є грубим порушенням процесуального закону і підставою для скасування судового рішення.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
За таких обставин, суд вважає, що на підставі п.9 ч.1 ст.165 ЦПК України, слід відмовити у видачі судового наказу.
Керуючись ст. 30, 162, 165, 167, 263, 352-355 ЦПК України,суд,-
Відмовити Дочірньому підприємству "Пирятинтеплопостачання" у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА