СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/9978/21
пр. № 2/759/259/22
13 вересня 2022 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Твердохліб Ю.О.
за участю секретаря судових засідань Гришиної А.Г.
представника позивача Волошиної М.О.
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
В травні 2021 року позивач Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому, з урахуванням уточнень, просив стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за спожиті послуги з 01 травня 2018 року з централізованого опалення у розмірі 15 521,26 грн та з централізованого постачання гарячої води у розмірі 4 808,23 грн, що в загальному розмірі становить 20 329,49 грн, витрати пов'язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 33,00 грн та судові витрати у розмірі 2 270,00 грн.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що ОСОБА_2 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , якій позивачем надаються послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води. Позивач зобов'язання виконує належним чином. Натомість відповідач свої зобов'язання не виконує, не здійснює платежів за отримані послуги, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 01.04.2021 року складає 45 657,91 грн.
Крім того, позивавач, на підставі договору № 602-18 про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 року, укладеного між ПАТ "Київенерго" та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», прийняв право вимоги до відповідача з оплати спожитих до 01.05.2018 року послуг з центрального опалення та з центрального постачання гарячої води у розмірі 20 790,97 грн.
За розрахунком по особовому рахунку № НОМЕР_1 від 01.09.2022 року заборгованість ОСОБА_2 перед позивачем за спожиті послуги до 01.05.2018 р, а саме: за послуги з централізованого опалення становить 19 647,94 грн, з централізованого постачання гарячої води - 4 808,23 грн; за спожиті послуги після 01.05.2018 р, а саме: за послуги з постачання централізованого опалення - 15 521,26, з централізованого постачання гарячої води - 4 808,23 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 14.05.2021 р. визначено головуючого суддю Твердохліб Ю.О. (95).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 18.05.2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін (а.с. 97).
В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримала в повному обсязі та просила задовольнити з підстав, викладених у позові.
Відповідач ОСОБА_2 та її представник в судовому засіданні проти вимог позову заперечили. ОСОБА_2 направила до суду відзив у якому просила в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, оскільки позовні вимоги про стягнення заборгованості за централізоване опалення та постачання гарячої води, спожите до 01.05.2018 року не підтверджене належними та допустимими доказами, а відтак вказані вимоги є безпідставними та такими, що не відповідають загальним засадам доказування.
Крім того, позовні вимоги заявлені поза межали строку позовної давності, оскільки останній строк на їх пред'явлення припав на 01.05.2021 року, тому просить суд застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності.
Відповідач вважає, що позовні вимоги про стягнення 33,00 грн за витрати, пов'язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не підлягають задоволенню, оскільки не надано доказів, що такі витрати були понесені з вини відповідача. Також вказувала, що борг за період до 01.05.2018 року вже стягувався з відповідача - судовим наказом від 12.03.2018 року.
Крім того, у спожитих послугах є різниця в 209 кубів гарячої води, що відображається у розрахунках заборгованості за квітень 2021 року.
Щодо сплалати судового збору, то відповідач є інвалідом другої групи та звільнена від сплати судового збору.
08.10.2021 року представник позивача направив до суду відповідь на відзив у якому просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та відмовити у задоволенні заяви про застосування строків позовної давності, оскільки позивачем належним чином доведений факт, через який останній не знав про порушення свого права до жовтня 2018 року. вважає, що строк позовної давності закінчується 11.10.2021 року.
29.11.2021 року у судовому засіданні представник позивача надав заперечення у яких вказав, що до позивача перейшло за договором відступлення права вимоги право на звернення до суду у строк, встановлений для первісного кредитора, а відтак твердження позивача про пропуск строку звернення до суду з поважних причин є безпідставним.
Вважає, що позовну вимоги про стягнення заборгованості до 01.05.2018 року не підтверджені належними та допустимими доказами, є безпідставними та такими, що не відповідають загальним засадам доказування.
20.12.2021 року представником позивача направлено відповідь на заперечення відповідача у якій вказує, що в запереченнях відповідача відсутній висновок щодо спростування порушеного права позивача на захист якого подано позов. Відповідач є власником квартири та споживачем послуг з центрального опалення та постачання гарячої води, тривалий період неналежним чином не виконує свої збов'язання у зв'язку з чим утворилась заборгованість, доказів на спростування наданих позивачем розрахунків та доказів на підтвердження виконання ним обов'язків по оплаті до суду не надано.
Заслухавши представника позивача, відповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов наступного висновку.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Судом встановлено, що Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам, у зв'язку з чим КП «Київтеплоенерго» здійснює з 01.05.2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Правовідносини з постачання фізичним особам централізованого опалення та централізоване постачання гарячої води регулюються Законом України «Про житлово - комунальні послуги» від 24.06.2004 №1875-IV та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630.
Відповідно до п. 8 Правил та Закону послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, такий договір є договором приєднання.
На виконання вимог Закону КП «Київтеплоенерго», на підставі типового договору, підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 № 34 (5085).
Свідоцтвом повного і беззастережно о акцепту (прийняття) умов договору є факт отримання послуг споживачем.
На підставі Договору №602-18 про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 року, укладеного між Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», прийняв право вимоги до відповідача з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення у розмірі 20790,97 грн.
Згідно п. 3.4.2 Договору цесії Новий кредитор має право на отримання замість кредитора від споживачів, визначених у Додатку № 1 та/або Додатку № 2 до Договору цесії сплати заборгованостей.
Надання послуг здійснювалось на підставі Договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, затвердженого Правилами, який був опублікований 31.07.2014 на офіційному сайті ПАТ «Київенерго», а також у газеті «Хрещатик» від 06.08.2014 №111 (4511).
Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Правовідносини з постачання фізичним особам централізованого опалення та постачання гарячої води регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодних та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення від 21 липня 2005 р. № 630 (далі - Правила).
Відповідно до п. 8 Правил послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Відповідно до п. 11 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодних та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.
Відповідно до п. 21 Правил, у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання, абз.2 п.21 з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) та додатково за перевищення розрахункової потужності приладів опалення (радіаторів) згідно з законодавством.
Відповідно до п. 18 Правил розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
Згідно статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець зобов'язаний, зокрема забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору.
Зі змісту ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» вбачається, що споживач, зокрема зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Крім того, зазначений обов'язок споживача оплачувати вчасно та в повному обсязі житлово-комунальні послуги, а також брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і прибудинкової території, проведенню ремонту, визначений нормами ЖК України, а саме ст. ст. 68, 156, 162.
Так, за приписами статей 526, 525, 610 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідач ОСОБА_2 , місце проживання якої зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , є споживачем послуг з централізованого опалення та гарячої води, які надає КП «Київтеплоенерго» (ПАТ «Київенерго») за вказаною адресою.
Згідно відповіді з КП КМР "Київське міське БТІ" квартира АДРЕСА_2 зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (а.с.102), проте представником позивача під нас розгляду справи не було заявлено клопотання про залучення вказаних осіб в якості співвідповідачів відповідно до вимог ст. 51 ЦПК Ураїни.
Як вбачається з розрахунку заборгованості за житлово - комунальні послуги КП «Київтеплоенерго» за період з 01.11.2018 року по 31.03.2021 року заборгованість ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 перед КП «Київтеплоенерго» за надані за надані послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води - становить 15 982,74 грн та 4 808,23 грн (а.с. 5).
Відповідно до Додатку №1, №2 договору відступлення прав вимоги (цесії) від 11.10.2018 року № 602-18 заборгованість ОСОБА_2 з централізованого опалення становить 19 647,94 грн (а.с. 14), з гарячого водопостачання становить 4 808,23 грн (а.с. 15).
Разом з тим, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта ст. 256 ЦК України).
Відповідно до ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.
Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в судовому порядку.
Позивач 14.05.2021 року звернувся до суду за захистом свого порушеного права за період до 01.05.2018 року, що підтверджено відбитком штампу Святошинського районного суду м. Києва.
Відтак, слід задовольнити клопотання відповідача та застосувати позовну давність до вимог про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення станом до 01.05.2018 року у сумі 44 104,11 грн, а тому суд прийшов до висновку про те, що у цій частині позову необхідно відмовити.
Частинами 1, 2, 3 та 4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
Зважаючи на те, що відповідач є споживачем послуг, оплату яких вчасно та регулярно не здійснювала, що призвело до утворення заборгованості після 01.05.2018 р у розмірі 20 329,49 грн з яких за постачання централізованого опалення - 15 059,78 грн та постачання гарячої води - 4 808,23 грн, вказана заборгованість підлягає стягненню з неї на користь позивача в примусовому порядку.
На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, враховуючи, що ОСОБА_2 не надала доказів про виконання свого обов'язку щодо сплати за надані послуги у період з 01.05.2018 р по 01.05.2021 року, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову .
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України, визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до правової позиції ВСУ від 01.03.2017 у справі № 6-152цс17 зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.
Оскільки, відповідач є особою з інвалідністю ІІ групи та в силу ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору.
Витрати пов'язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 33,00 грн суд вважає недоведеними і такими, що не підлягають стягненню з відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 353 ЦПК України, суд, -
Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 15 521,26 грн та з централізованого постачання гарячої води у розмірі 4 808,23 грн, що в загальному розмірі становить 20 329 (двадцять тисяч триста двадцять дев'ять гривень) 49 копійок.
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів.
Учасники справи:
Позивач: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», ЄДРПОУ 40538421, адреса: 01001, м.Київ, площа І.Франка, 5.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення виготовлено 19.09.2022 року.
Суддя Твердохліб Ю.О.