Справа № 752/14197/22
Провадження № 2-о/752/656/22
про залишення позовної заяви без руху
13 жовтня 2022 року Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Машкевич К.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису,
До Голосіївського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису.
Під час ознайомлення з матеріалами зазначеної позовної заяви судом встановлено, що її подано без додержання вимог, визначених статтями 175-177, 350-1-350-4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Зі змісту вищенаведеної норми вбачається, що особа, яка звертається до суду за захистом своїх прав, свобод чи інтересів, повинна дотримуватись встановленого Цивільним процесуальним кодексом порядку, в тому числі щодо форми, змісту заяви.
Частиною першою, другою статті 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Частиною першою статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Главою 13 Розділу IV ЦПК України визначено порядок розгляду судом справ про видачу і продовження обмежувального припису.
Статтею 350-1 визначено, що заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а якщо зазначена особа перебуває у закладі, що належить до загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, - за місцезнаходженням цього закладу.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що звернення до суду з вимогою про видачу обмежувального припису повинно бути оформлене шляхом складання процесуального документа у формі заяви.
Відповідно до статті 350-3 заінтересованими особами у справах про видачу обмежувального припису є особи, стосовно яких подано заяву про видачу обмежувального припису. Заінтересованими особами також можуть бути інші фізичні особи, прав та інтересів яких стосується заява про видачу обмежувального припису, а також органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах їх компетенції.
Враховуючи вищевикладене, по вказаній категорії справ, учасниками можуть бути заявник та заінтересовані особи.
Частиною третьою статті 42 ЦПК України визначено, що у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
Проте, як вбачається з тексту заяви ОСОБА_1 не вірно визначено склад учасників справи, а саме, вказано сторін як позивач та відповідач.
З аналізу зазначених норм, вбачається, що питання про видачу обмежувального припису вирішується в порядку окремого провадження.
Відповідно до статті 350-4 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) заявника та заінтересованої особи, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, у разі якщо заява подається особою, зазначеною у пунктах 3 і 4 частини першої статті 350-2 цього Кодексу, - процесуальне становище особи, яка подає заяву, із зазначенням її імені (прізвища, імені та по батькові), місця проживання чи перебування, поштового індексу, відомих номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти, а також ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) дитини або недієздатної особи, в інтересах якої подається заява, місце її проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, якщо такі відомі; 3) обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності). У разі неможливості надати докази, визначені пунктом 3 частини першої цієї статті, до заяви може бути додано клопотання про їх витребування.
Таким чином, на цій стадії цивільного процесу заявник зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення заяви та дотримання процесуального порядку її пред'явлення.
Як зазначено у ч. 2 ст. 350-6 ЦПК України, у разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" або Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків" - на строк від одного до шести місяців.
При цьому, ч. 4 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
Так, з матеріалів справи, вбачається, що у прохальній частині своєї заяви, заявниця не конкретизує, на який саме термін вона просить видати обмежувальний припис.
Також, у порушення ч. 3 ст. 175 ЦПК України заявником не зазначено у змісті заяви:
- зазначення щодо наявності у заявника або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- підтвердження про те, що заявником не подано іншої заяви (заяв) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи те, що визначені недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі, суддя приходить до висновку про необхідність залишення заяви без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 177 ЦПК України заявник після усунення недоліків визначених у заяві надати суду відповідну заяву, її копії, та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості учасників справи.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 350-4, 352, 353, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису -залишити без руху.
Строк для усунення недоліків встановити п'яти днів з дня отримання даної ухвали.
Роз'яснити заявнику, що у випадку не виконання вимог даної ухвали в строк, заява буде вважатися неподаною та повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: