29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"12" жовтня 2022 р. Справа № 924/373/22
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., при секретарі судового засідання Загроцька А.Ю., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут", м. Хмельницький
до приватного підприємства фірма "Деметра", Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н., с. Кам'янка
про стягнення грошей
представники сторін: не з'явились
встановив:
Позивач, після закриття провадження у справі в частині стягнення 168 000 грн. основного боргу, просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електроенергію, яка виникла через неналежне виконання договору від 01.01.19 номер 22301113 у сумі 88 587, 13 грн., з яких: 55 801, 05 грн. основний борг, 14 875, 74 грн. пеня, 2 532, 02 грн. 3% річних, 10 890, 09 грн. інфляційні, 4 488, 23 грн. штраф.
Обгрунтовуючи позов, позивач зазначає, що відповідач, в період з березня по травень 2022 року спожив надану позивачем електроенергію, однак, в визначені договором строки не здійсни її оплати. Нарахування інфляційних та річних здійснено з посиланням на ст. 625 ЦКУ. Стягнення пені та штрафу обумовлено наявністю відповідних умов договору щодо їх застосування.
Представник позивача до суду не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності за наявними матеріалами. Позов, як вказано у заяві позивач підтримує.
Відповідач свого представника до суду не направив, будь-яких клопотань не подав. У наявному у справі відзиві на позов, відповідач позовні вимоги не визнає, вказує на їх безпідставність. Вказано, що враховуючи часткові оплати, які відбулися в травні та червні, заявлений позивачем розмір боргу не відповідає дійсності. Відповідно, неправильними є і суми інших нарахувань (пені, річних, інфляційних). Необгрунтованим є і розмір штрафу, обрахований у січні 2022 року.
Матеріалами справи встановлено.
В справу надано комерційні пропозиції (додаток номер 2 до договору про постачання електричної енергії споживачу): № 1С/1Р строком дії до 30.06.19; № 1С/1Р строком дії з 01.07.19 по 31.01.20; № 1С/1Р з строком дії з 01.02.20 по 31.12.20; № 1С/1Р з строком дії з 01.01.21. Згідно останньої редакції комерційної пропозиції споживач приєднався до умов договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електроенергії. Розрахунковим періодом згідно розділу „Ціна" комерційної пропозиції є календарний місяць. Спосіб оплати за комерційною пропозицією - оплата електроенергії здійснюється споживачем самостійно в формі 100% попередньої (авансової) оплати заявленого споживачем обсягу споживання електроенергії на розрахунковий період з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електроенергію згідно з даними комерційного обліку. Попередня оплата здійснюється споживачем самостійно до 25 числа місяця, що передує розрахунковому, в розмірі що визначається за формулою, зазначеною в комерційній пропозиції.
Згідно розділу „Розмір пені за порушення строку оплати та/або штраф" споживач в установленому чинним законодавством порядку, сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу зазначеного в розділі „Спосіб оплати" цієї комерційної пропозиції враховуючи день фактичної оплати та заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції а також 3% річних від простроченої суми заборгованості. У разі перевищення споживачем заявлених на розрахунковий місяць обсягів споживання електроенергії більш, ніж на 10%, споживач сплачує постачальнику штраф в розмірі 10% від вартості різниці між заявленим та фактичним обсягом споживання.
Згідно договору про постачання електроенергії споживачу постачальник продає електроенергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електроенергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
За п. 5.1. договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електроенергії згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до договору. Договір укладається на строк, зазначений у комерційній пропозиції, яку обрав споживач та набирає чинності із моменту погодження споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору, або сплаченого рахунку постачальника - п. 13.1
21.12.21 позивач (постачальник) та відповідач (споживач) підписали та скріпили печатками заявку на постачання електроенергії споживачу ПП фірма „Деметра" (додаток 3 до договору про постачання електроенергії споживачу № 22301113), де сторони погодили постачання електроенергії на об'єктах електроспоживання: тваринницька ферма (с. Кам'янка, вул. Шкільна, 43 а), цех по переробці сировини (с. Кам'янка, вул. Шкільна, 43 а).
Також, 26.01.22 відповідач підписав заяву-приєднання до договору про постачання електроенергії споживачу № 22301113, де вказав, що приєднується до договору на умовах комерційної пропозиції постачальника № 1С / 1Р з такими персоніфікованими даними: споживач - ПП фірма „Деметра"; назва площадок - тваринницька ферма та цех по переробці сировини за адресою - с. Кам'янка, вул. Шкільна 34 а, початок постачання - 27.01.22.
Згідно претензії позивача від 19.04.22 № 1957, адресованої відповідачу, позивач просить оплатити нарахований штраф за перевищення замовлених на розрахунковий місяць обсягів споживання електроенергії у розмірі 4 488, 23 грн. за договором 22301113.
У претензії від 19.04.22 № 1957 позивач також просить відповідача здійснити оплату заборгованості за спожиту електроенергію, пені, інфляційних і річних. Додано доказ направлення - фіскальний чек від 19.04.22.
АТ „Хмельницькобленерго" листом від 13.05.22 № 2022-0513-1724 повідомляє позивача, що за результатами перевірки обсягів споживання електроенергії по ПП фірма „Деметра" за період з 01.12.21 по 30.04.22 використано 89 286 кВт год.
Згідно платіжних доручень (платник - відповідач, отримувач - позивач): від 30.06.22 № 49 на суму 73 000 грн., від 02.05.22 № 16 на суму 175 000 грн., від 31.05.22 № 35 на суму 133 000 грн. відповідач оплатив позивачу 381 000 грн. за призначенням платежу - за спожиту електроенергію згідно рахунку 22301113.
На підтвердження нарахування заявленої суми боргу позивач подав рахунки-фактура № 22301113 від 10.06.22 (постачальник - позивач, споживач - відповідач, договір - 22301113): за фактично спожиту електроенергію за березень, квітень, травень 2022 року та відносно сплати пені, інфляційних і річних (шість рахунків), відносно штрафу (один рахунок).
Також до справи додано: акт контрольного огляду засобів комерційного обліку електроенергії від 10.02.22 № 38 про проведення контрольного огляду засобів комерційного обліку електроенергії в ПП фірма „Деметра" за договором № 22301113; розгорнутий баланс ПП фірма „Деметра" з 01.12.21 по 01.04.22, де вказано - за період з 01.12.21 по 01.04.22 оплата 0, 0 грн.; акт контрольного огляду засобу комерційного обліку електроенергії на ПП фірма „Деметра" від 27.04.22; нарахування 80 674 кВт ПП фірма „Деметра" за період січень - травень 2022; акти звірки розрахунків між сторонами станом на 01.01.22, що підписані бухгалтерами товариств сторін; заява відповідача від 26.02.22 позивачу про надання можливості реструктуризації заборгованості за спожиту електроенергію за договором 22301113 у розмірі 109 299, 71 грн.
Дослідивши подані докази, давши їм оцінку в сукупності, при аналізі норм діючого законодавства, що регулює спірні відносини, суд врахував таке.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач уклали договір про постачання електроенергії (шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання до договору про постачання електроенергії споживачу № 22301113), визначивши умови, права та обов'язки сторін, які є обов'язковими для них.
Позивач заявляє свої позовні вимоги, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов вищевказаного договору.
Як вбачається з тексту позовної заяви, сума основного боргу 55 801, 05 грн. (з урахуванням зменшення позовних вимог) заявляється позивачем за період з березня по травень 2022. Позивач вказує, що у березні відповідачу нараховано 113 685, 30 грн., у квітні 55 999, 15 грн., в травні 55 581, 38 грн. З урахуванням 306 535, 22 грн. заборгованості (розрахунок) за попередній період та часткової оплати, сума боргу становить саме заявлений розмір 55 801, 05 грн.
Суд зазначає, що загальна заборгованість відповідача саме за заявлений період (березень - травень 2022 року) згідно розрахунку становить 225 265, 83 грн. Нараховуючи суму основного боргу, позивач врахував часткову оплату 308 000 грн. та 306 535, 22 грн. боргу, який існував до березня 2022 року.
Проте, слід вказати що за ч. 2 ст. 237 ГПК при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. Тобто, в даному випадку суд не може приймати до уваги відомості позивача щодо наявності боргу у період до березня 2022 року, оскільки предметом спору є сума боргу, яка виникла саме в період з березня по травень 2022 року). При цьому, матеріали справи не дають змогу дослідити обґрунтованість виникнення боргу, що існував до березня 2022 року - 306 535, 22 грн. (відсутні відповідні первинні документи та розрахунок). Тобто суд, виходить з того, що за заявлений період сума боргу могла бути 225 265, 83 грн. (нарахування за березень - травень).
Врахувавши вказане, а також те, що згідно даних самого ж позивача відповідач в травні 2022 року здійснив оплату у розмірі 308 000 грн. (хоча платіжні доручення від 30.06.22 № 49, від 02.05.22 № 16, від 31.05.22 № 35 свідчать про оплату 381 000 грн.), у відповідача за заявлений період виникла переплата. Разом з тим, враховуючи, що часткова оплата 308 000 грн. проведена у травні, станом на момент подання позову 15.06.22 борг вже був відсутній. Тобто, матеріали справи спростовують доводи позивача про наявність боргу. Отже позовні вимоги в частині основного боргу не обґрунтовані.
Слід зазначити, що при наявності боргу у період до березня 2022 року, такі обставини можуть бути предметом окремого позову з відповідними обґрунтуваннями за відповідний період.
Враховуючи недоведеність наявності основного боргу, вимоги про стягнення річних, пені та інфляційних також необґрунтовані, оскільки такі нарахування згідно ст. 625 ЦКУ та ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" можуть здійснюватись тільки в разі наявності прострочення виконання грошового зобов'язання (що не доведено) .
Слід також вказати, що нарахування 3% річних, пені та інфляційних, як вбачається з розрахунку, здійснено позивачем починаючи з жовтня 2019 року та вересня 2021 року, що також безпідставно, оскільки як вбачається з матеріалів справи заява-приєднання (укладення договору) підписана відповідачем лише 26.01.22, де відмічено, що початок постачання 27.01.22. Докази ж наявності правовідносин між сторонами до 26.01.22 у справі відсутні. З цього приводу вказівка позивача в позові на те що договір укладено 01.01.19 також документально не підтверджена. При цьому, наявність у справі комерційних пропозицій з 30.06.19 судом не враховується, оскільки вони не підписані відповідачем, а виникнення правовідносин суд може встановити лише за наявного підпису відповідача в заяві-приєднання, дата якої 26.01.22.
Також безпідставним є нарахування штрафу за перевищення заявлених обсягів споживання, оскільки позивач, при обґрунтуванні даної величини по перше - не надав розрахунку (що не дає можливості перевірити розмір), по друге - зазначив, що таке нарахування здійснюється за розрахунковий місяць січень 2022 року, у той час як постачання енергії, як вказано вище, здійснювалось тільки з 27.01.22.
Отже, судом не здобуто підстав для задоволення позову.
В силу п. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, у разі відмови в позові, покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).
Суддя Ю.В. Гладюк
Повний текст рішення складено 14.10.22.
Віддрук / направл 3 прим:
1 - до справи
2 - позивачу ( ІНФОРМАЦІЯ_1)
3 - відповідачу (32307, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н., с. Кам'янка, вул. Шкільна, 43А) рек. з пов